Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4 | Следующая страница реферата

Рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається (ч. 1 ст. 36):

а) власником у разі реорганізації або ліквідації фермерського господарства -- відповідно до закону та Статуту фермерського господарства;

б) у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом; в) у разі банкрутства фермерського господарства -- відповідно до закону.

Законом встановлено, що спори про припинення діяльності фермерського господарства вирішуються судом.

Кошти, одержані від продажу майна фермерського господарства, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється між членами фермерського господарства відповідно до його Статуту.

Спори щодо розподілу майна фермерського господарства, яке припинило свою діяльність, вирішуються судом.

Закон „Про фермерське господарство встановлює (ч. 3. ст. 36), що у разі припинення діяльності фермерського господарства до закінчення терміну надання господарству податкових пільг господарство сплачує до бюджету за весь період його діяльності суму податку, обчислену в розмірі, встановленому для фермерського господарства, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 34 цього же Закону, та викупу земельної ділянки для суспільних потреб чи примусового відчуження її з мотивів суспільної необхідності.

3 Види зовнішньоекономічної діяльності

В Україні не існує чіткої наукової класифікації форм економічного співробітництва в зовнішньоекономічної сфері. На практиці та чи інша форма рідко застосовується в чистому вигляді. Як правило, частіше мають місце їх комбінації, кількість яких зростає у міру розвитку міжнародного економічного співробітництва, залучення в цю сферу нових суб'єктів, галузей, виробництв, регіонів за видами діяльності, способами отримання майна, утворення спільного капіталу та розподілу прибутків. Найчастіше мають місце такі види міжнародних економічних зв'язків: зовнішня торгівля; спільні підприємства („джейнт венчурс”) на території України; спільні підприємства за кордоном; іноземні підприємства на території України; міжнародні об'єднання та організації; консорціуми;. підрядні співробітництва; концесії; лізинг; співробітництво на компенсаційній основі; співробітництво на умовах розподілу продукції між сторонами, які беруть участь („продакшен шеренг”) та ін.; залучення іноземної робочої сили; виробниче кооперування; науково-технічне співробітництво; торгівля ліцензіями і технологією; прибережна та прикордонна торгівля; торгівля транспортними послугами; співробітництво в банківській сфері-іноземний туризм; співробітництво у вільних економічних зонах; інші форми міжнародних зв'язків (асоціації, торговельні доми торги та ін.). Деякі з них у загальному відношенні можна охарактеризувати описаними нижче особливостями.

Спільні підприємства на території України створюються шляхом утворення спільного статутного фонду за участю капіталу однієї або кількох зарубіжних країн. Розмір капіталу кожної сторони, форми внеску в нього та їх оцінка погоджуються між партнерами по СП в процесі підготовки до його створення. Як правило, контрольний пакет капіталу має належати українській стороні.

Спільні підприємства України за кордоном. Мета їх створення -- просування на зовнішні ринки українських товарів. Такі підприємства створюються і діють згідно із законодавством країни реєстрації. Нижня та верхня межі українського капіталу в статутному фонді СП за кордоном визначаються у процесі переговорів зацікавлених сторін.

Іноземні підприємства на території України створюються і діють відповідно до українського законодавства. Вважається, що іноземним є підприємство зі 100-процентним іноземним капіталом. Оскільки ж будь-яке підприємство займає певну земельну ділянку, а земля в Україні згідно із Земельним кодексом не продається іноземцям, то в точному значенні стопроцентних іноземних підприємств у нас поки що немає.

Що таке співробітництво? Співробітництво на компенсаційній основі передбачає, по-перше, надання на умовах кредиту Цільовим призначенням фінансових та (або) матеріально-технічних ресурсів; по-друге, створення (будівництво, розширення, модернізація) виробничих та інших потужностей; по-третє, погашення (компенсацію) фінансової заборгованості за рахунок виручки від продажу продукції, виробленої на створених в процесі співробітництва потужностях. Співробітництво на умовах розподілу продукції між сторонами, що беруть участь („продакшн шеринг”), передбачає повне або часткове фінансування проекту співробітництва з повним або частковим покриттям поточних витрат іноземним партнером.

Пропорції розподілу продукції між вітчизняними та зарубіжними партнерами визначаються зацікавленими сторонами. Вони можуть бути від 10 до 90% для однієї із сторін. Часто використовується співвідношення 50:50.

Переробка давальницької сировини. В цьому випадку передбачається вивіз сировини в іншу країну з метою переробки її на готову продукцію (або напівфабрикати) з поверненням готової продукції (напівфабрикату) в країну -- власника сировини.

Вартість переробки давальницької сировини включається в експорт країни, яка здійснює його переробку, та в імпорт країни -- власника сировини. Кількість та вартість сировини, що вивезена, а також кількість готової продукції (напівфабрикату), виробленої з цієї сировини, обліковуються за балансом зовнішньої торгівлі.

Виробниче кооперування передбачає участь підприємств різних країн у різних, але конструктивно та технологічно пов'язаних між собою процесах праці. При цьому власність кооперантів відособлена.

Обмін продукцією між підприємствами-кооперантами може здійснюватись на безвалютній збалансованій основі за умовами бартерних операцій.

Науково-технічне співробітництво являє собою домовлену діяльність суб'єктів зовнішньоекономічних зв'язків різних країн, спрямовану на прискорення науково-технічного прогресу. Основні форми такого співробітництва: взаємне планування, прогнозування, координація, кооперація та спільне здійснення наукових розробок, співробітництво в галузі науково-технічної інформації та підготовки наукових кадрів, забезпечення науково-технічних досліджень апаратурою, пристроями, матеріалами.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” суб'єкти аграрного підприємництва всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання можуть здійснювати такі види зовнішньоекономічної діяльності:

-- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

-- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристичних та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

-- наукову, науково-технічну, науково-виробничу, виробничу, навчальну та іншу кооперацію з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовку спеціалістів на комерційній основі;

-- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: инновационный менеджмент, дипломная работа школа, контрольная работа 9.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки