Сто
років тому рівень шуму на центральних магістралях великих міст не перевищував
60 дБА. Нині у великих містах с райони, де він перевищує 70 дБА (санітарна
норма для нічного часу — 40 дБА). 60—80 % міського шуму .генерує автотранспорт.
На
пристосування до сильного шуму організм людини витрачає велику кількість
енергії, перенапружується нервова система, виникають втома, нервовий і
психічний розлади.
Особливо
важко переносяться раптові різкі високочастотні звуки. При рівні шуму понад 80
дБА послаблюється слух, виникають нервово-психічні захворювання, виразка
шлунку, гіпертонія, підвищується агресивність. Дуже сильний шум (понад 110 дБА)
призводить до так званого шумового сп'яніння, а потім — до руйнування тканин
тіла, перш за все — слухового апарату. Жінки більш чутливі до дії сильного
шуму, і у них за умов звукового дискомфорту виникають ознаки неврастенії.
Шум
шкідливий не лише для людини. Встановлено, що рослини під впливом шуму
повільніше ростуть, у них спостерігається надмірне (навіть повне, що призводить
до загибелі) виділення вологи через листя, можливі порушення клітин. Гинуть
листя і квіти рослин, що розміщені біля гучномовця.
Аналогічно
діє шум на тварин. Від шуму реактивного літака гинуть личинки бджіл, самі вони
втрачають здатність орієнтуватися, в пташиних гніздах дає тріщини шкаралупа
яєць. Від шуму знижуються надої, приріст у вазі свиней, несучість курей. Хворобливо
переносять шум риби, особливо у період нересту.
За
сучасних умов боротьба з шумом є технічно складною, комплексною, дорогою.
Важливо знижувати шум у джерелі його виникнення, створювати безшумні або
малошумні машини і технологічні процеси, транспортне і промислове устаткування, починаючи ще зі стадії проектування.
При
цьому розраховується очікувана величина шуму, розробляються заходи щодо
зниження шуму до допустимого рівня.
Гігієністи
вважають верхньою межею шуму для лікарень і санаторіїв 35 дБА, для квартир і
навчальних приміщень — 40 дБА, стадіонів і вокзалів - 60 дБА.
Розрізняють
два види нормування виробничого шуму: санітарно-гігієнічне і технічне. Перше
регулює рівень шуму з огляду його дії на організм людини. Норматив
житлово-побутового шуму — 40 дБА вдень, ЗР дБА - вночі. Технічне нормування
стандартизує існуючі або очікувані шумові характеристики устаткування об'єкта.
Друге повинне забезпечити вимоги першого. Вухо людини звукові хвилі частотою
нижче 16 Гц сприймає не як звук, а як вібрацію. Вібрації — це тремтіння або
струси всього тіла чи окремих його частин під час різних робіт
(бетоноукладання, пневмоелектроподрібнення порід чи шляхового покриття, роботи
в шахтах з відбійним молотком, розпилювання матеріалів тощо). Тривалі вібрації
завдають великої шкоди здоров'ю — від сильної втоми й не дуже значних змін
багатьох функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої
діяльності, нервової системи, деформації м'язів і клітин, порушення чутливості
шкіри, кровообігу тощо.
Встановлено
гранично допустимі величини вібрації. Вони визначені із розрахунку, що, систематично діючи протягом 8-годинного робочого дня, вібрація не викликає у
робітника захворювань або відхилень у стані здоров'я протягом усього періоду
його виробничої діяльності.
Соціальний
характер проблеми забруднення середовища шумом і визначає те, що боротьба з ним
- завдання не тільки технічне, а й суспільне. У проблемі взаємодії людського
суспільства і природи важливе місце посідає свідома й активна боротьба з
шумовим забрудненням довкілля.
Електромагнітне забруднення
Інтенсивний
розвиток електроніки та радіотехніки викликав забруднення природного середовища
електромагнітними випромінюваннями (полями). Головними їхніми джерелами є
радіо-, телевізійні і радіолокаційні станції, високовольтні лінії
електропередач, електротранспорт. Поблизу кожного обласного центру, багатьох
районних центрів, великих міст розташовані телевізійні центри або
ретранслятори, радіоцентри, засоби радіозв'язку різного призначення.
Рівень
електромагнітних випромінювань у таких районах (діапазон радіочастот об'єктів
може змінюватися від $0—100 Гц до 100 ГГц) часто перевищує допустимі гігієнічні
норми й дуже шкодить здоров'ю людей, що мешкають поруч.
Мірою
забруднення електромагнітними полями е напруженість поля ,(В/м). Ці поля
завдають шкоди перш за все нервовій системі. Так, напруженість поля 1000 В/м
спричинює головний біль і сильну втому, більші значення зумовлюють розвиток
неврозів, безсоння, важкі захворювання.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: новшество, рефераты, реферат на тему мова.