РН церію містяться переважно у складі завісей (95.6 – 100
%), незначна кількість 144Ce(1 – 4.4 %) знайдено у складі РОР
річкової води.Вміст 141Ce та 144Ce підвищується в гирлах річок та у
місцях зі слабкою течією.
Вміст 103Ru в річковій воді
знаходиться в межах (3.50-6.65)Бк/л, 106Ru –
(1.2-5.38)Бк/л.Радіонукліди рутенію відносяться до літких сполук і тому частка їх розчинних форм різко збільшується
порівняно з 141,144Ce.
Вміст 131I у воді складає (0.08…0.27)Бк/л.Цей РН знайдений лише у складі РОР.
На основі даних дослідження було встановлено, що
найбільших інтеграційних збитків спроможні нанести ізотопи плутонію-239,240, також великої шкоди завдає стронцій-90.
Внесок америцію-241
обумовлений сумішю всіх РН і складає 3-8%.
Бета-випромінюючий
плутоній-241 та його дочірній продукт альфа-випромінюючий америцій-241 роблять
значний внесок (до50%) у інгаляційну дозу.Присутність цих РН у повітрі
необхідно контролювати.Накопичення америцію-241 знижує темп самоочищення
природного середовища.Протягом найближчих 100 років радіаційно-гігієнічне
значення суміші РН при інгаляційному надходженні практично не зміниться,для
перорального надходження воно знизиться у 4-8 рази в залежності від природного
середовища.
Інтеграніий за
весь час існування радіобіологічний та радіоекологічний збитки від америцію-241
може складати 3-10% від загального
збитку,що зумовлений усіма стійкими РН чорнобильського викиду.
Проблеми
реабілітації території в зоні аварії на Чорнобильській АЕС.
Від найбільшої радіаційної аварії на ЧАЕС найсильнішого
забруднення зазнала територія Полісся, що пов язано ,як я вже зазначала
раніше,пририодніми умовами того краю.До того ж ця територія дренуеться
р.Припять,що впадає до Київського водосховища – джерела водопостачання 40млн
чоловік.Це свідчить про актуальність та надзвичайну складність вирішення
питання реабілітації земель, що зазнали забруднення радіоактивними випадами.
Для прийняття відповідних рішень та
проведення захисних заходів необхідні
реальні дані о результатах аваріі та дінаміки еволюції радіоекологічного стану. Для отримання даної
інформації був проведений ряд досліджень на експерементальних майданчиках на
території України та Білорусі. Дослідження влючало , окрім радіометричних
вимірювань, відбір зразків грунтів, рослинності, води та повітря.
Результати
дослідів свідчать про складний, але закономірний характер розповсюдження
радіонуклідів на території Зони аварії у відповідності з трансформацією
фізико-хімічного стану легколітких речовин у складі радіоактивних хмар і
особливостями випадання з них твердих часток з різним ступенем дисперсності. На
основі аналізу даних, можно сказати, що найбільше забруднення територіїї
зумовлене викидами вибуху.
Після викиду в
радіоактивній хмарі протікали одночасно два процеси. По-перше, відповідно з
законом Стокса зі хмари почали випадати тверді частки. По-друге, зі зниженням
температури відбувається зворотній процес конденсації речовин, що випарилися у
момент вибуху, та соконденсація відповідних РН , в першу чергу тих, що є не
дуже літкими (ізотопи цезію, стронцію, рутенію та інш). Більш літки речовини та
РН залишаються в пароподібному стані триваліший час, а по мірі віддалення
радіоактивної хмари відбувається збідніння його великодисперстними частками.
Соконденсація РН відбувалася на чисельних центрах
конденсації, переважно на дрібнодисперстних частках, які здатні довгий час
утримуватись в хмарі і не осідіти на
землю.
Під впливом цих
процесів у зоні аварії на ЧАЕС сформувалися зони паливних, паливно-конденсаційних та конденсаційних випадів. Характеристика
радіонуклідного складу випадань вказаних зон представлена в частках від вмісту
найменш літкого РН 95Zr в табл.8
Таблиця 8.
Характеристика радіонуклідного складу випадів.