Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

Балканського п-ва. Територія—85,7 тис. км . Столиця—Скоп'є(507тис. жит.). Адмін.-територіальна одиниця — община. Населення — понад 2 мли. чол. Офіц. мова — македонська. Осн. релігія — православна. Грошова одиниця — динар.

Глава держави — президент. Законодавчий орган — Збори. Політичні партії: Демократична партія македонської національної єдності, Соціал-демократичний союз. Партія демократичного прогресу.

В економічному відношенні Македонія була найменш розвинутим регіоном колишньої Югославії. Має корисні копалини: мідні, свинцево-цинкові, нікелеві руди, лігніти. Галузі промисловості — машинобудування, кольорова металургія, хімічна, харчова. В с. г. використовується 600 тис. га. Головні культури: пшениця, кукурудза, бавовна, тютюн.

Експорт: чорні метали, хроміти, текстильні і тютюнові вироби, взуття. Імпорт: нафта і нафтопродукти, природний газ, машини й устаткування.

Молдова (Республіка Молдова). Держава в пд.-сх. Європі. Територія — 33,7 тис км2. Столиця — Кишинів. Адмін. поділяється на райони. Населення — 4,4 млн. чол. (1992 р.). Державна мова — молдовська. Осн. релігія — православна. Грошова одиниця — лей. Глава держави — прези­дент. Законодавчий орган—парламент. Політичні партії: Аграрно-демокра­тична, Соціал-демократична, Християнсько-демократичний Народний Фронт.

Молдова — індустріально-аграрна країна. Провідна галузь промисло­вості — харчова (плодоовочеконсервна, цукрова). Немає практично паливно-енергетичних ресурсів (100% імпорт із України, Росії, Білорусі). Основне багатство — грунтово-кліматичні ресурси. Розвиваються електротехнічна, приладобудівна, взуттєва, шкіряна, трикотажна, цементна галузі. Основні іалузі с. г. — садівництво і виноградарство. І  Експорт: овочі, плодоовочеві консерви, цукор, рослинну олію, вино. Імпорт: нафта і нафтопродукти, газ, вугілля, автомобілі, чорні метали.

Польща (Республіка Польща). Держава в Центральній Європі. Те­риторія — 312,7 тис. км2. Населення — 38,4 млн. чол. (1992 р.), 98,5% — поляки, проживають також українці, білоруси, литовці. Столиця — Варшава (І,7 млн. жит.). Найбільші міста: Лодзь (848 тис.), Краків (750 тис.), Вроцлав (640 тис.), Познань (578 тис.), Гданьск (468 тис.), Щецін (395 тис.). Державна Мрва —. польська. Грошова одиниця — злотий. Основні політичні партії:

ІЙЬльська об'єднана робітнича. Об'єднана селянська.

Польща займає провідне місце в Європі з видобутку кам'яного вугілля, Сірки, срібла, виплавки сталі. Є значні запаси цинку, свинцю, природного газу, солі та ін. мінералів. Виділяється розвитком машинобудування (в. т. ч. транспортного), хімічної, фармацевтичної, легкої промисловості, виробництвом міді, цинку, кам'яного вугілля, сірки. Частка в світовому Промисловому виробництві — 3,7%.

 Під с. г. угіддя зайнято 61 % площі країни. Головні с. г. культури: жито, пшениця, ячмінь, овес, картопля, цукрові буряки. Вирощують також овочі, ДДотюн, кормові та ягідні культури.

Довжина залізниць — близько ЗО тис. км, автомобільних шляхів — понад 150 тис. км. Головні морські порти — Гданьск, Гдиня і Щецін.

Експорт: машини, промислове устаткування, судна, продукція хімічної промисловості, товари широкого вжитку, вугілля, кокс, мідь, сірка, цинк. Імпорт: нафта, газ, зерно.

Росія (Російська Федерація). Держава в сх. частині Європи і піви. частині Азії. Територія —17075 тис. км2. Столиця — Москва— 9 мли. жит. (1990 р.). Найбільші міста: Санкт-Петербург, Нижній Новгород, Ново­сибірськ, Єкатеринбург, Самара, Челябінськ, Омськ, Перм, Казань, Уфа. Федеративний устрій: республіки — Адигея (7,6 тис. км2, нас. — 435,5 тис., столиця Майкоп); Алтай (92,6 тис. км2, нас. —194,2 тис., столиця — Горно-Алтайськ); Башкортостан (143,6 тис. км2, нас. — 3963,5 тис., столиця — Уфа); Бурятія (351,3 тис. км2, нас. — 1048,4 тис., столиця — Улан-Уде);

Дагестан (50,3 тис. км2, нас. — 1822,6 тис., столиця — Махачкала); Інгуш-ська (стол. Назрань); Кабардино-Балкарська (12,5 тис. км2, нас. — 768,3 тис., столиця — Нальчик); Калмикія — Хальмг Тангч (75,9 тис. км2, нас. — 325 тис., столиця — Еліста); Карачаєво-Черкеська (14,1 тис. км2, нас. - 422 тис., столиця — Черкеськ); Карелія (172,4 тис. км2, нас. — 796,1 тис., столиця — Петрозаводськ); Комі (415,9 тис. км2, нас. —1264,9 тис., столиця — Сиктивкар); Марій Ел (23,2 тис. км2, нас. — 753,9 тис., столиця — Йошкар-Ола); Мордовія (26,2 тис. км2, нас — 964,2 тис., столиця — Саранськ); Саха (Якутія) (3109,2 тис. км2, нас. — 1098,9 тис., столиця — Якутськ); Північна Осетія (8 тис. км2, нас. — 637,5 тис., столиця — Владикавказ); Татарстан (68 тис. км2, нас. — 3658,3 тис., столиця — Казань); Тува (170,5 тис. км2, нас. — 313,5 тис., столиця — Кизил); Удмуртська (42,1 тис. км2, нас. — 1619,2 тис., столиця — Іжевськ); Хакасія (61,9 тис. км2, нас. — 573 тис., столиця—Абакан); Чеченська (столиця—Грозний); Чуваська (18,3 тис. км2, нас. — 1340 тис., столиця — Чебоксари). В Росії залишилась одна автономна область—Єврейська. Автоном. округи: Ачинський, Бурятський, Комі-Пермяцький, Коряцький, Ненецький, Таймирський (Долгано-Ненець-кий), Усть-Ординський, Бурятський, Ханти-Мансійський, Чукотський, Евен­кійський, Ямало-Ненецький, б країв і 49 областей.

Населення — 148, 6 млн. чол. (1993 р.), 100 націй і народностей, в т. ч. росіян — 81,5 %, татар — 3,8 %, українців — 3 %, чувашів —1,2%. Переважає православна релігія. Грошова одиниця—рубль. Державна мова—російська. Основні політичні партії: Демократична, Соціал-демократична, Республі­канська, Селянська, Комуністична, Ліберально-демократична.

В РФ добувають різні види мінерального палива, основне місце серед них посідають нафта і газ. 2/3 нафти і понад 1/2 газу дає Зах. Сибір. Діє система магістральних газопроводів: із Зах. Сибіру в європ. частину (Сибір-Центр), на схід (до Байкалу), в Казахстан і Середню Азію, із Уралу та Поволжя в різні райони європейської частини і в сусідні країни. Основні вугільні басейни:

Кузнецький, Печорський, Південно-якутський, Кансько-Ачинський.

В Росії — три металургійні бази: Уральська, Центральна і Сибірська. Розвинуті машинобудування, хімічна, лісова, легка промисловість

60 % с. г. угідь займає орна земля. Понад 4/5 її припадає на Центральний і Центрально-Чорноземний райони, Поволжя, Пн. Кавказ, Урал і Зах. Сибірь Тваринництво дає 60% продукції с. г. Валовий збір зерна в 1992 р. — 106,8 млн. т; картоплі — 37,8, овочів — 9,9. Залізниці — 86,3 тис. км. Автомобільні шляхи — 850 тис. км. Експорт: енергоносії, машини і устаткування, ліс і лісоматеріали, апатити, фосфорити, сірчаний колчедан. Імпорт: машини і устаткування, м'ясо, цукор, цитрусові, чай.

Румунія. Держава в пд.-сх. Європі. Територія — 237,5 тис. км2. На­селення — 22,7 млн. чол. (1992 р.), 81,1 % — румуни, 7,9 % Д- угорці, 1,6% — німці, 2,4 % — інші національності. Столиця — Бухарест (2,35 млн. жит.). Найбільші міста (по 300-360 тис. жит.) — Констанца, Брашов, Ясси, Тимішоара, Клуж-Напока, Галац, Крайова. Державна мова — румунська. Грошова одиниця—лей. Політичні партії: Фронт національного порятунку, Демократичний фронт національного порятунку. Демократична конвенція, Партія національної єдності румун.

З 11,1 млн. економічно активного населення в промисловості зайнято 37,8%, в с. г. — 27%. Продукція промисловості неконкурентоспроможна через зношеність устаткування, високу питому вагу енергомістких галузей (металургійна і хімічна промисловість, виробництво будматеріалів), великі диспропорції між галузями та ряд ін. факторів, в т. ч. сировинну залежність (хоч Румунія є однією з основних нафтодобувних країн Європи, має родовища газу, вугілля, залізної руди, міді, свинцю, цинку, золота і срібла). Гострий дефіцит сировинних і енергетичних ресурсів, валютно-фінансових засобів пов'язаний і з недоліками в радикальних ринкових перетвореннях, а також з втратою основних ринків в колишніх країнах РЕВ, на які в 1989 р. припадало 89 % румунської зовнішньої торгівлі. Виробничі потужності в 1991 р. були завантажені в середньому на 50-60%.

Основою паливно-енергетичної бази є природний газ, вугілля і нафта. Провідна галузь гірничодобувної промисловості — видобуток нафти. Розвинуті чорна і кольорова металургія. Основна спеціалізація машинобу­дування: виробництво устаткування (технологічного, для нафтодобувної, нафтопереробної), виробництво електротехнічних виробів, автобусів, залізничних транспортних засобів. Хімічна промисловість (виробництво соди, хлору, сірчаної кислоти). В структурі посівних площ провідне місце займають кукурудза на зерно, пшениця і жито. Значні площі під технічними культу­рами — соняшником, цукровими буряками.

Залізниці — 11350 км (32,4 % — електрифіковано), 1075 км транспортної мережі проходить по Дунаю; важливість румунських портів зростає із

створенням трансєвропейської магістралі Рейн-Дунай. Загальноєвропейське значення має туристична база: 6,5 млн. іноземних туристів у 1990 р.

Експорт: трактори, автомобілі, нафтопродукти, устаткування, прокат, хімічні добрива, цемент, меблі, взутгя, тканини. Імпорт: машини, паливо, сировина.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: общение реферат, пример диплома, использование рефератов.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки