Особливості біогеоценозів у техногенних умовах.

У штучних деревних насадженнях степу, які піддаються впливові димогазових забруднень, спостерігаються такі відхилення: як порушеня нормальної архітектоніки крон деревних угруповань; передчасне всихання пагонів; зниження росту дерев; зрідження деревостанів; помітне послаблення зімкнутості крон; пришвидшення задерніння злаками - пирієм повзучим, тонконогом вузьколистим; пригнічення розвитку синузій ранньовесняних ефемероїдів, епіфітних мохів, макроміцетів і лишайників (Добровольський, 1969, 1972, 19786).

Біогеоценологічні дослідження на Криворіжжі показують, що під впливом димо-газових забруднень степові фітогенно замкнені ценози, а також штучні деревні угруповання стають більш уразливими, менш стійкими, флористичне збідненими, структурно спрощеними.

Промислові забруднення атмосфери найбільш помітно впливають на рослини верхнього ярусу штучного лісового фітоценозу, а також на рослини, розташовані на узліссі. Відносно більше пошкодження крайових рядів дерев у фітоценозі характеризує явище крайового техногенного ефекту.

У задимлюваних культурних деревних фітоценозах в умовах степу переважно за рахунок його активної фракції (листки, квітки) помітно посилюється питома вага літнього опаду, а з пригніченням активності ґрунтових і підстилочних деструкторів (мікробів та ґрунтових мікроскопічних грибів) уповільнюється процес розкладу підстилки.

Штучно створені лісові БГЦ в степу, перебуваючи в умовах відносної невідповідності до умов місцезростання (Бельгард, 1958), не мають надійного гомеостатичного контролю, а тому можуть бути зруйновані під впливом несприятливих природних і антропогенних умов, техногенні фактори посилюють небезпеку їх знищення.

Розвиток промисловості та інші негативні антропогенні впливи значно знижують видову (флористичну) та ценотичну ємкість місцезростань. Так, техногенні забруднення атмосфери і фунту впливають на різні зв'язки в БГЦ - послаблюють деякі топічні і симбіотрофні зв'язки, суттєво змінюють характер і напруженість міжвидових взаємовідносин у біоценозі й мікробоценозі, трофічних, консортивних, та інших зв'язків (Гродзинский, 1975; Добровольский, 1978 б).

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки