Розвиток української мови
Категория реферата: Топики по английскому языку
Теги реферата: роботы реферат, скачать шпоры
Добавил(а) на сайт: Luk'janov.
1 2 3 | Следующая страница реферата
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ
"Розвиток української мови"
Виконав: учень 9-А класу
Логачов Владислав
м.Одеса
2000 р.
ПЛАН:
1. "Не вмирає душа наша".
2. Встановлення часу виникнення української мови.
3. Трагична доля України IX-XV ст.
4. Становище України і її мови в складі Литовської держави і Речі
Посполитої.
5. Мовна політика царської Росії після 1654 р.
"Не вмирає душа наша"
Наша мовна традиція сягає докняжих цасів, а в період Київської Русі наше слово сягнуло державного творення: було відкрите не лише для близьких сусідів, а й для найвіддаленіших земель, збагачувалось іншими мовами і збагачувало їх. Гідно подиву, що його не задушили княжі міжусобиці, не стяла ворожа шабля, не затоптали в болото кінські копита, що воно не розвіялось у вихорі навальних орд, а залишилось сіллю землі й народу.
Ось уже два століття ведеться свідома боротьба за мову в Україні.
Протягом цих 73 тисяч днів мало коли світило лагідне сонце і йшли
благодатні дощі над нашою мовною нивою. Не завжди були на ній багато
трудівників, а ті, що були, не завше працювали ревно. Не дивно, що густо
поросла вона бур'янами, що не всі її ділянки зеленіють, що чималими місцями
вона не тільки витоптана, але й заасфальтована.
Чого тільки не застосували губителі нашої мови! І офіційно забороняли, і оголошували неіснуючою чи придуманою німцями, і вважали діалектом
російської чи польської мови, і тримали в мовних гетто, й оцінювали як
"хлопську", "колхозну" чи навіть "курдупельну", і підлаштовували її під
іншу мову з метою прискорення її злиття в і'мя світлого майбутнього всього
людства, і прославляли її "небувалий розквіт" завдяки дружнім впливам, - а
вона таки живе. "Не вмирає душа наша!".
Встановлення часу виникнення української мови
Цікавим і невирешеним питанням є встановлення часу виникнення
української мови. Україн підручниках, довідкових та інших виданнях можна
прочитати майже офіційну тезу, що в чотирнадцятому столітті, після падіння
Київської Русі, сформувалися три східнослов'янські народності, а отже
відповідно і три мови. А до чотирнадцятого століття ці народи нібито
користувалися староруською мовою. Але, розглядаючи фольклор, ми говоримо, що багатюща обрядова поезія (щедрівки, веснянки, купальські пісні) виникла
ще в дохрихристиянські "язичеські" часи, ще до виникнення Київської Русі.
Прочитайте зразки обрядової поезії, і ви переконаєтесь, що вона створена
чистісінькою українською мовою. А коли так, то й мова наших пращурів-
язичників за тих давніх часів була українська, звичайно, чимось відмінна
від сучасної.
Тому, визнаючи слушність і справедливість класичного твердження про
Київську Русь як колиску трьох братніх народів – російського, українського
та білоруського, слід мати на увазі той незаперечний факт, що жодне з цих
трьох немовлят "ніколи не качалося по всій колисці, а кожне мало в ній
чітко відведене історією своє місце", а отже, мало свою мову, відмінну від
двох інших певними діалектними особливостями.
Отож, українська мова не творилася ні в XIV, ні в XV, ні в XVI, ні у
XVII століттях, бо вона і її діалекти вже були створені протягом багатьох
попередніх століть. Вона тільки де в чому змінювалась, розвивалась і
вдосконалювалась.
Вирішальним чинником згуртування українських племен в українську народність було створення першої Української держави з центром у Києві.
Настійною потребою в умовах великої держави стало виникнення писемної
мови. Живій українській мові не судилося відразу стати пісемною. З
прийняттям візантійського християнства Україна одержала й готову книжну
мову, старогрецьку мову церковних книг. Однак в устах українського
духовенства ця мова набрала окремого, українського, забарвлення. Згадаймо
найдавнішу збережену пам'ятку української писемності "Слово о полку
Ігоревім", Видно, що автор добре знав і книжний, і народний варіанти мови, бо крізь канву старослов'янської виразно проступають елементи живої
народної мови.
З другого боку, мова церкви й духовенства впливала також на маси українського народу, які звикали до церковнослов'янських слів і висловів, свідомо й несвідомо вносили в живу мову елементи церковнослов'янської фонетики, морфології і синтаксису.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: современные рефераты, контрольные работы, инновационная деятельность.
1 2 3 | Следующая страница реферата