Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8 | Следующая страница реферата

И кто может слушать без соучастия эти песни и думы, в которых старина запорожская отразилась такими верными, живописными очерками, - старина, исполненная жизни, хотя и грубой, но величественной, поэтической! В песнях и думах запорожских вы не найдете ни чопорного сладкогласия, ни изнеженности чувств., ни роскоши выражений. Нет? В них все дико, подобно дубравам и степям, воспринявшим их на лоно свое при рождении, - все порывисто, подобно полету, урагана степного, под глухие завывания которого они взлелеяны, - вое бурно, подобно минувшей жизни Запорожья.

(I. Срежевський).

Мова писемних текстів.

Стилі української мови.

Стилістика - розділ мовознавства, що вивчає в межах національної мови суть і специфіку стилів мови. Це наука про виразові засоби мови, про ті елементи, що приєднуються до власне ви­раження думки, супроводжують семантичний зміст висловлюваного.

Так кожна людина в повсякденному житті під час спілкування залежно від потреб прибігає до різних мовних засобів. Виступ студента на занятті відрізняється від виступу на науковій кон­ференції, інші мовні засоби він використовує під час заповнення бланка, телеграми чи грошового переказу. Отже, зміст, цілеспрямованість висловлювання, індивідуальна манера мовлення потре­бують певного добору слів та словосполучень, конструкції речень тощо. Так текст договору від­різняється набором мовних засобів від наукової статті; тексти офіційних і приватних листів ма­ють також відмінності в мовному оформленні.

Отже, стилістика вивчає стилі стичну диференціацію мови, її функціональні

стилі.

Стиль - основне поняття стилістики. Це слово, першоджерелом якого є лат. Stilus "загострена паличка для писання" має багато значень і вживається не тільки в мові, а і в музиці, архітектурі, спорті, автомобілебудуванні, легкій промисловості тощо.

Стиль означає метод, спосіб діяння.

Мовний стиль - це сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою ви­словлювання.

В українській літературній мові виділяють такі функціональні стилі: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний, епістолярний, конфесійний і т.д.

Функціональні стилі не є відособленими один від одного, тому що суспільні функції мови часто переплітаються, але кожен із них має свої особливості.

Познайомтесь із основними ознаками стилів у таблиці.

Стилі та їх особливості.

Назва сти­лю	Сфера викорис­тання	Основне призна­чення	Форма реалі­зації	Види і жанри реалізації	Основні ознаки стилю	Основні мовні засоби стилю
						Велика кількість наукової
						інформації;
						наявність схем, таблиць,
						графіків, діаграм, карг, знаків і
						значків;
		Інформа­				оперування абстрактними
		ція про			Логічна послідов­	словами;
		'результати			ність і доказовість ви­	використання наукової фра­
		дослі­		Підручник,	кладу;	зеології, стійких термінологіч­
		джень,		дисертація,	понятійність і пред­	них сполучень;
		обгрунту­		монографія,	метність тлумачень;	залучення цитат і посилань
	Наука,	вання гі­	Моно­	стаття, дипло­	об'єктивний аналіз;	на першоджерела;
	освіта,	потез, до­		мна (курсова)	точність і лаконіч­	відсутність авторської інди­
	техніка	ведення	лог	робота, лекція,	ність висловлювань;	відуальності;
		істинності		реферат, від­	аргументація і пере­	чітка композиційна струк­
		теорій,		гук, анотація,	конливість тверджень;	тура тексту (розділи, пункти,
		класифіка­		рецензія.	узагальненість по­	підпункти, параграфи, абзаци);
		ція і сис­			нять і явищ;	переважне вживання імен­
		тематиза­			докладні висновки	ників та відносних прикметни­
		ція знань.				ків, наявні дієслівні форми,
						дієприслівникові та дієприкме­
						тникові звороти;
						переважання різнотипних
						складних речень, стандартних
						виразів.

	Приватне листуван­ня	Обмін думками, інформаці­єю, вра­женнями, прохання, виховний вплив.	Діалог	Листи	Наявність певної компо­зиції: початок (шаноб­ливе звертання); головна частина (зміст листа); кінцівка (підсумок напи­саного); іноді постскри­птум (Р.8. - приписка).	Поєднання елементів худож­нього, публіцистичного та роз­мовного стилів.
са 0 'й 6 ''0-0	Офіційно-ділові сто­сунки в державно-му політич­ному, гро­мадсь­кому й економіч­ному жит­ті, законо­давстві, у сфері управління адмініст-ративно-госпо-дарсь-кою діяльніс­тю.	Регулю­вання ді­лових сто­сунків та обслуго-вування потреб людей у відповід­них ситуа­ціях; здій­снення управлін­ської дія­льності.	Моно­лог (діалог)	Закони, укази, постанови, статут, ухвала, акт, лист, до­відка, прото­кол, інструкція, реклама, доручення, характеристи-ка, скар­га, наказ тощо.	Нейтральний тон ви­кладу змісту лише у прямому значенні;   офіційний характер;   поєднання точності та ясності з лаконічніс­тю, стислістю і послідо­вністю викладу фактів;    документальність, наявність реквізитів;   висока стандартиза­ція вислову, вживання усталених одноманітних мовних зворотів;    сувора регламентація тексту, для чіткої органі­зації текст поділяється на параграфи, пункти, підпункти;    адресність;    тематична обмеже­ність; повторність.	Використання суспільно-політичної та адміністративно-канцелярської термінології, спеціальної фразеології;    відсутність авторської мов­ної індивідуальності та емоцій­ності, експресивної лексики;  синонімія зведена до міні­муму і не викликає двозначнос­ті сприймання;    велика питома вага розщеп­леного присудка;    наявність безособових і на­казових форм дієслів теперіш­нього часу із значенням позача-совості, постійності дії;    вживання складних речень із сурядним і підрядним зв'язком, простих поширених речень.
>>	Громадсь­ко-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання	Обговорення і пропаган­да думок, переко­нань, ідей, теорій та активна агітація за втілення їх у повсяк-денні	Моно­лог (діа­лог)	Виступ, диску­сія, публіцис­тична стаття, фейлетон, памфлет, нарис, інтерв'ю, огляд, репортаж і т.д.	Доступність мови і формулювань;    Поєднання логічності доказу і полемічності викладу;    широке використан­ня художніх засобів, точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників, висловлення наукових положень і фактів з емоційно-експресивною образніс­тю;    низки яскравих засо­бів позитивного чи нега­тивного авторського тлумачення.	Синтез елементів наукового, офіційно-ділового, розмовного й художнього стилів;    насичення суспільно-політичними, соціально-економічними термінами, гас­лами, закликами;   використовується багато­значна лексика, емоційно-офіційні слова, експресивні сталі словосполучення, пери- фрази;    уживання у переносному значенні наукових, спортивних, музичних, військових та інших термінів;    вирішальне значення мають афористичні, інтригуючі заго­ловки;     використання іншомовних суфіксів -іст (-ист, -атор, -ація), префіксів псевдо-, нео-, супер-, інтер- та інших; Складних речень ускладне­ного типу, риторичних питань, вигуків.

	Мистецт­во, куль­тура, осві­та	Інформа­ційна, естетична функції, вплив на розум, почуття і волю чи­тачів за допомо­гою худо­жніх обра­зів, фор­мування переко­нання	Моно­лог	Повість, опові­дання, новела, байка, мемуа­ри, роман, каз­ка, драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль, пое­зія, поема, ба­лада, пісня, елегія, гімн, епіграма, ода, усмішка	Образність; поетич- ний живопис словом; естетика мовлення; екс-персія як інтенсивність вираження; зображу­вальність; конкретно-чуттєве живописання дійсності; відсутня пев­на регламентація вико­ристання засобів; відсутні приписи; суб'єктивізм розуміння і відображення	Наявність різноманітної ле­ксики (конкретно-чуттєвої, емоційно-експресивної); запро­вадження авторських новотво­рів; введення історизмів, архаї­змів, діалектизмів, жаргонізмів зі стилістичною метою; вжи­вання дієслівних  родових форм ; використання різноманітних типів речень, синтаксичних зв'язків; представлені всі стилі­стичні фігури
	Побут, сім'я, ви­робницт­во	Засіб  впливу, невиму­шеного спілкуван­ня, обмін думками, судження­ми, почут­тями; з'ясування виробни­чих і побу­тових сто­сунків	Діалог	—	Усна форма спілку­вання; неофіційність; невимушеність; спонтанність;  безпосередня участь; несловесні засоби (паузи, інтонація, логіч­ний наголос, тембр, сила голосу; позамовні чинники (рухи, поза, жести, мімі­ка); емоційні реакції; можливість уточни­ти незрозуміле	Вживання емоційно-експресивної та зменшено-пестливої лексики; Речення прості, переважно короткі; використання дієслів з дво-ма префіксами (попо-, пона-, поза-); використовуються фразео­логізми, фольклоризми, діалек­тизми, просторічна лексика, скорочені слова, вигуки і т.д.; заміна термінів розмовними словами.
	Релігія, церква	Обслуго­вування релігійних потреб людей, суспільст­ва	Моно­лог	Релігійні від­прави, пропо­віді, молитви, "Біблія", цер­ковні книги, молитовники, требники.	Небуденна      урочистість, піднесеність	Церковна термінологія і слова символи; непрямий порядок слів у реченні та словосполученні; значна кількість метафор, алегорій порівнянь; наявність архаїзмів.

Існує й таке поняття як авторський стиль або індивідуальний. Чи кожна людина має цей індивідуальний стиль усного чи писемного мовлення? Звичайно, ні.

Індивідуальні риси стилю формуються лише в тих, хто постійно має справу з писемним чи усним публічним мовленням, - пише твори, статті, доповіді, лекції, бере участь у дискусіях. У такої людини виробляється своя манера викладу, свій "почерк" і неповторні інтонації, свій підхід до відбору й упорядкування фактів, до використання досвіду попередників і сучасників, своєрід­не користування скарбами загально рідної мови, свої засоби впливу на аудиторію - свій інди­відуальний стиль. Така людина завжди прагне дати власну й оригінальну концепцію дійсності. Як писав І. Франко, "правдиві, великі поети ніхто не подібний один до одного, кожний має щось свого, осібного... те, що з власної душі, з власного чуття вносить у свою поезію і в суспільність". "Образ автора" впізнається з першого слова, з першого абзацу. Творча особистість такого мовця надає його стилю своєрідні, неповторні риси наукової або художньої оригінальності.

Завдання.

1. Виразно прочитайте текст. Простежте, якими мовними засобами створюється непідроб­ний комізм, іскристий дотеп, що характерні для творчості І.П.Котляревського. З'ясуйте ці мовні засоби.

В тім городі жила Дідона,

А город звався Карфаген.

Розумна пані і моторна,

Для неї трохи сих імен:

Трудяща, дуже працьовита,

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: решебник по математике 6 виленкин, пример курсовой работы, тезис.

Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки