Венчурний капітал: сьогодні і завтра

Категория реферата: Топики по английскому языку
Теги реферата: как сделать шпору, изложение по русскому
Добавил(а) на сайт: Ледовской.

По-друге, в Україні мається більше простору для підприємницької діяльності, чим у країнах з розвитий ринковою економікою. Ще не всі ринкові ніші зайняті, а конкуренція не носить настільки твердого характеру, як у розвинених країнах. Особливо це відноситься до сфери інформаційних технологій.

На відміну від стратегічних промислових інвесторів, у ролі яких найчастіше виступають ТНК, інвестиційні фонди розвитку і венчурний капітал у цілому не приводять до підпорядкування економіки країни інтересам гігантів світового бізнесу. Ні для кого не є секретом, що ТНК і МНК прагнуть до удосконалювання своїх технологічних ланцюгів, що, у кінцевому рахунку, приводить до втрати незалежності ланки ланцюга. А використання трансферних цін дозволяє ТНК одержує прибуток, минаючи національні податкові системи. Недарма уряди Польщі й Угорщини виявляють заклопотаність у зв'язку з результатами приватизації, унаслідок якого національні економіки стають занадто залежними від закордонних корпорацій: до 80 % експорту з цих країн приходиться на частку угод у рамках ТНК.

Є ще один штрих у діяльності інвестиційних фондів розвитку. Їх "секретною зброєю" є команди професіоналів різного профілю, що на придбаних або контрольованих підприємствах впроваджують інноваційні управлінські, маркетингові технології, раціоналізують фінансові потоки й у такий спосіб створюють стартові  умови для їхнього подальшого розвитку. Таким чином, утвориться прошарок національних кадрів, що володіють сучасними управлінськими технологіями. Навіть якщо в якийсь момент часу інвестиційний фонд і прийме рішення про згортання своєї діяльності, у країні залишиться когорта фахівців, здатних до ефективного керування вітчизняними підприємствами. Не можна не зупинитися і на позитивному впливі розвитку венчурного підприємництва на соціальну ситуацію в країні. Залучення непозикового іноземного капіталу приводить до зміцнення в країні середнього класу. Він чисельно і якісно росте.

Зараз в Україні венчурный капітал працює, але саме це поняття має трохи інше формулювання - «Інноваційний менеджмент», а самі венчурные фонди називаються технопарками. Справа в тім, що технопарки використовують особливий механізм при оподатковуванні, що описаний в указах Верховної Ради, прийнятих у грудні 2000 року – технопарки і кожний з його учасників відкривають спеціальні рахунки. У наслідок реалізації проекту 10 % ПДВ зараховується на спеціальний рахунок технопарку. 15 % податку на прибуток перелічується технопарку, а половина (15 %) поділяється між учасниками, що реалізують інноваційний проект. Кошти зі спеціальних рахунків витрачаються винятково на науково-дослідні розробки, створення лабораторно-експериментальної бази досліджень і т.д.

8 липня 1996 року розпорядженням губернатора Донецької області В.П. Щербаня був створен Донецький Інноваційний Фонд при Донецькій обласній державній адміністрації, генеральним директором якого і донині є Морозов А.Ф. Цим центром було реалізовано проектів на 1,5 млн. доларів.

Докладніше роботу технопарків можна розглянути на прикладі київського технопарку.

Могутній науково-дослідний конгломерат – Киберцентр на окраїні столиці – у недалекому майбутньому може стати українським аналогом «Силіконової долини», природно, у наших масштабах. Укладений «шлюбний контракт» між бізнесом і наукою, по якому дитина повинна народитися саме тут. Дитя вирішили назвати суперсучасно: Технопарк.

Київ вправі пишатися своїм науковим потенціалом: у столиці зосереджені інститути, науково-виробничі об'єднання, дослідницькі центри, але... Головна проблема у тім, що вміючи розробити саму передову технологію, київський учений чи винахідник, якому у голову прийшла геніальна ідея, у наших умовах до недавніх пір були приречені: ні грошей на впровадження, ні умов для апробації, ні перспектив на  покупку інтелектуальної власності попросту не було. У результаті доктора наук стояли на ринках з носками і "Снікерсами", кандидати бігали по офісах іноземних компаній як дилерів "Гербалайфа", аспіранти підробляли написанням курсових і дипломів під замовлення... Величезні площі, наповнені науковою апаратурою, лабораторіями і кваліфікованим персоналом, простоювали... У цей же час київський бізнес, маючи систему впроваджень і продажів, практично не мав ідей і технологій, які можна було б впроваджувати і продавати. До обопільного задоволення вчених і підприємців, вихід був знайдений – до весни першого року третього тисячоріччя.

Семінар "Технопарки як сприятливе середовище для стійкого розвитку малого підприємництва – на прикладі міста Києва", що пройшов наприкінці березня в столичному Кібцентре, засвідчив: по-перше, зародок гібрида науки і капіталу вже закладений; по-друге, перший київський "Технопарк" одержав могутню "стратегічну" підтримку. Батьками-засновниками нової структури стали Всеукраїнське об'єднання підприємців "Нова Формація", Міжнародний центр розвитку підприємництва і Діловий центр Московського району міста. Ідейне сприяння зробили Національний клуб лідерів суспільних об'єднань підприємців, Союз орендарів і підприємців України, Український союз користувачів об'єктами авторського права і... Організація Об'єднаних Націй – оскільки проект "Технопарк" цілком вписується в Програму ООН "Ініціатива стійкого розвитку", санкціоновану позаторік Генеральним секретарем співдружності націй Кофі Ананом. А базою для "Технопарку" став Інститут проблем математичних машин і систем (ІПММС) – один із самих могутніх по "мозковому капіталі" у Європі (що визнають оонівські експерти і закордонні колеги київських математиків).

На двадцятьох тисячах квадратних метрів, відданих інститутом під стратегію технопаркинга, уже розвертається система, що, на думку засновників, допоможе реалізуватися в бізнесі початківцем – але безумовно талановитим – підприємцям.

Як свідчить виконавчий директор "Нової Формації" і один з ініціаторів створення "Технопарку" Леонід Бірюков, схема роботи – проста, але діюча – починаючий підприємець, що уклав з цією структурою договір про співробітництво, може використовувати її офісний простір, оргтехніку і канали комунікацій, науково-дослідні лабораторії з підготовленим персоналом і – що найважливіше – фінансові й організаторські можливості "Технопарку".

Звичайна картина: людина має бажання, завзятість і наполегливість, здібності і талант до того, щоб розвити свій бізнес... але засобів для "початку процесу" у нього немає. Банківська кредитна політика в нашій країні дотепер не давала можливості  одержати стартовий капітал у борг, а про венчурний ("ризиковому, підприємницькому") капітал навіть розмов не виникало. Український фінансист не хотів ризикувати, а український підприємець не міг починати. У "Технопарку" основою фінансової політики обраний саме венчурный капітал: спеціальний фонд фінансує нове починання, ідею, технологію з метою "довести їх до розуму" – і або продати, або впровадити у виробництво. При цьому зрозуміло, що не завжди вкладені гроші дадуть результат: у світовій практиці реалізується і стає фінансово успішної одна ідея з десяти, але ефект від її впровадження багаторазово перекриває витрати на "прогорілі" розробки.

Структура "Технопарку", у викладі Бірюкова і директора ІПММС академіка Анатолія Морозова, представляється не дуже складною. Невелика адміністрація приймає клієнтів і забезпечує їхні "оргпотреби". Технічна служба надає необхідні виробничі і дослідницькі потужності. Фонд венчурного капіталу фінансує роботу клієнта (підприємства чи приватної особи). А рішення про доцільність співробітництва з бажаючим розвертати свій бізнес під егідою "Технопарку" приймає експертна рада, де на рівних представлені бізнес, фінанси, наука і техніка.

Академік Морозов запевняє, що інститут має величезний інтелектуальний потенціал За останні роки були створені багато цілком конкурентноспроможних розробок. Однак украй необхідні партнери-підприємці, що зможуть робити бізнес на основі праці вчених – і в такім співробітництві легко побачити початок нового технологічного й економічного ривка і нашої науки, і нашого підприємництва.

Голова правління "Нової Формації" В'ячеслав Кредисов пояснює участь у проекті технопарку тим, що до цього об'єднання входять ділові люди, що зуміли зробити успішним свій бізнес і тепер зацікавлені в допомозі починаючим підприємцям. Простіше говорячи, хто зумів стати багатим сам, зуміє зробити багатою свою країну і її людей.

Рада з питань підприємництва при Київському міському голові рекомендувала міській і районній владі вивчити роботу "Технопарку" на проспекті Глушкова, 42 і представити свої розуміння про розгортання подібних фінансово-науково-підприємницьких структур по всій столиці.

Підводячи підсумок, необхідно відзначити, що Україна має дуже серйозний нереалізований потенціал роботи з непозиковим іноземним капіталом. Перспективи відкриваються привабливі. Уже є, нехай невеликий, але позитивний досвід роботи в цьому напрямку, про який згадано вище. У цій ситуації надзвичайно важливо не проста  взаємодія вітчизняних фахівців, керівників, чиновників із представниками іноземного капіталу, але й усвідомлення роботи на єдиний результат, при якому виграють усі.

Список литературы

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки