Виникнення перших українських молодіжних організацій у діаспорі

Категория реферата: Топики по английскому языку
Теги реферата: скачать реферат бесплатно на тему, отчет о прохождении практики
Добавил(а) на сайт: Berlunov.

У Франції працював курінь старшопластунства і відділ юнаків ім. С.Петлюри. Як правило, український пласт у цій країні об'єднував молодь не старшу  15-річного віку. Вони провадили курси україно-знавства, влаштовували екскурсії, підтримували зв'язок із французькими скаутами, чим засвідчували перед усім світом, що Україна живе, бореться за свою державність і що за нею перемога. Пластове керівництво у Франції спільно з українською громадою організовували у 1937 році місячний пластовий табір, в якому взяло участь 56 українських дітей. Це був перший український пластовий табір у країні, а комендантом його був видатний український педагог С.Сірополко.

Але окремою сторінкою у пластовому русі виділяється діяльність його в українській гімназії, що працювала в Празі при Українському Високому Педагогічному Інституті ім.Драгоманова (1925-1933рр.). Виникла вона на базі школи українських пластунів табору інтернованих в пос.Щепіорно за 4 км від польського міста Калиш. Умови у цій школі були тяжкі – справжній холод і голод, а тому вирішено дітей перевезти до Праги, та й табір інтернованих ліквідовувався. Так, 18 грудня 1923 року 29 дітей-пластунів з двома вчителями за сприяння Чеського Червоного Хреста опинились у Празі. Української середньої школи на той час у Празі не було. Матеріальне забезпечення гімназії взяло на себе Міністерство закордонних справ Чехословаччини. Невдовзі до гімназії прилучилися діти емігрантів і на кінець 1927 року тут навчалося 111 учнів (66 хлопчиків і 45 дівчаток) [2].

Особливістю гімназії було те, що позашкільне життя проходило у пластуванні. Пластова організація утворила окремий кіш, який входив і до складу українських пластунів-емігрантів, і до державного союзу. За один лише рік вони провели 200 гурткових сходин, 13 прогулянок, свята і різноманітні виступи, брали участь у пластових таборах у Словаччині і Закарпатті.

Пластуни проводили самоосвітню роботу у своїй домівці. Під впливом Пласту піднялася успішність учнів, значна частина їх навчалася шевства, плетіння, фотографування. Пластуни зібрали власну бібліотеку, мали свій фотоапарат. Гімназисти видавали журнал "Пластове життя".

З 1927 року гімназія переміщається у м.Ржевці, де були створені значно кращі умови для проживання і навчання, влітку учні виїздили на "літню колонію", а навесні працювали на власному городі, де вирощували картоплю та інші овочі і квіти. Пластова організація дбала також і про одяг для своїх членів [З].

Отже, у міжвоєнний період український молодіжний рух у діаспорі розширився і характеризувався великою кількістю організацій. Молодь об'єднувалася, по-перше, для того, щоб вижити на чужині і знайти матеріальну підтримку своїм членам, щоб зуміти отримати добру освіту. По-друге, оскільки у світі ніхто не знав, що існує 50-ти мільйонний народ України з багатовіковою історією і багатими традиціями, який століттями поневолений чужинцями і якого намагались позбавити усього того, що входить у поняття "національна свідомість", "українець", то молоді люди гуртувалися щоб залишитися українцями, щоб не забувати звичаїв свого народу. По-третє, це була молодь, яка сама брала участь у визвольних змаганнях або ж вони були дітьми членів "Соколу", "Січі", Пласту, УССУсів у себе на батьківщині, тож опинившись в еміграції, вони дотримувалися традицій, ширили відомості про Україну, її становище і одвічне домагання незалежності.

Якої б орієнтації не були ці організації для усіх них характерно: співпраця в колективі, взаємодопомога у навчанні і побуті, опіка над нужденними співвітчизниками поза організацією, турбота про отримання членами доброї фахової підготовки, заняття спортом, вивчення історії, традицій і звичаїв свого народу, ширення відомостей про Україну, а все разом підкорялось одній меті служінню Богові і Україні.

Список литературы

1. Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. – Прага, 1942. – Ч. 1. – С. 269.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки