Внешняя экономика Украины

Місце України в регіональному та міжнародному поділі праці

Серед комплексу невідкладних завдань щодо забезпечення ефективного включення Укр у світове госп-во і міжнародне співробітництво першочергове значення має формування механізму зовнішньоекономічних зв¢язків, його теоретична розробка та практичне втілення в життя. При цьому йдеться про створення фактично нового механізму, який має регулювати взаємовідносини Укр з навколишнім світом на принципово нових засадах. В суч умовах ек розвитку Укр зовнішноек відносини – одна з найважливіших сфер її діяльності. Створення і розвиток цих відносин з усіма кр світу, і особливо з найбільш розвинутими, сприятиме інтернаціоналізації в-ва, підвищенню рівня його технології та якості пр-ції. Тільки цим шляхом Укр зможе інтегруватися в Європейський і світовий ринок. В той же час стр-ра та обсяги експорту не відповідають стану Укр у світогосподарських зв¢язках. Укр, нас-ня якої становить майже 1,5% нас-ня світу, країна, має невідповідно низьку частку у світовому експорті – 0,2%. Якщо у Канаді на душу нас-ня експортується продукції на суму 5,6тис дол., Німеччині- 5,1, Франції – 4,1, Італії – 3,3, Японії – 3,2, Великобританії – 3,1, США – 2,0, Росії – 0,4, то в Укр – 0,2-0,3 тис дол. Жодна кр світу, на якому б рівні ек розвитку вона не зн-нсь, не може нормально розвиватися поза світовим госп-вом, без тісних ек зв¢язків з іншими країнами світу. Міжнародні ек зв¢язки – це система госп-х зв¢язків між нац-ми економіками країн на основі міжнародного поділу праці. Саме зовнішні ек відносини сприяють зростання нац доходу, прискореному розвитку НТП, підвищенню рівня життя нас-ня. Крім того, зовнішні ек зв¢язки впливають на заг атмосферу довіри між країнами, на зміцнення їх партнерських відносин та взаєморозуміння і добросусідства. Для Укр на суч перехідному етапі розвитку її ек-ки особливо важливим є повне і ефективне використання зовнішніх ек зв¢язків для вирішення нагальних науково-технічних і госп-х проблем. Розвиток ефективних зовнішньоек-х зв¢язків дасть змогу Укр швидше подолати глибоку ек кризу, сприятиме стабільному і швидкому розвитку пс і зростанню на цій основі життєвого рівня нас-ня. Відомо, що країна, яка не розвиває зовнішню торгівлю, не має господ-х зв¢язків з ін кр світу, змушена збільшити витрати в-ва приблизно з півтора – два рази. Укр як молода суверенна держава не має достатнього досвіду налагодження ек зв¢язків з ін країнами світу. Тому вона робить перші кроки на шляху до входжуння у світове госп-во. Цьому сприяє створення відповідної правової бази і прийняття законів: Закону про зовнішньоек діяльність Укр, Закону про створення експортно-імпортного банку, Закону про іноземні інвестиції, а також Декретів Кабінету міністрів України. Об¢єктивними причинами, що перешкоджають нині входженню Укр як повноправного партнера у світове госп-во, є низька кокурентоспроможність її пр-ції на світових ринках. З вітчизняних пром товарів на ринках далекого зарубіжжя може конкурувати не більше 1%.Крім того, навіть ті товари, на які є попит на зовнішніх ринках, не відповідають міжнародним стандартам. Так, майже весь чавун не має світових сертифікатів, йому властивий низький обсяг номенклатури відливок, що спричиняє велику металомісткість продукції, а відходи металу зростають до 25%. Крім того, в Укр недосконалою є сис-ма упр-ня зовнішньоек діяльністю. До основних причин, що зумовили суч рівень розвитку зовнішньоек-х зв¢язків Укр, слід віднести такі. По-перше, після розпаду колишнього РадС стався значний розрив госп-х зв¢язків Укр з ін країнами, і насамперед з Росією. Через це Укр втратила частину своїх традиційних ринків збуту, зупинилося чимало п-в через відсутність комплектуючих виробів тощо. Більше того, Росія значною мірою втратила інтерес до виготовлених у нашій країні виробів, приладів, машин, а також виплавленого металу тощо внаслідок зростання їх енергомісткості та ціни. Тому навіть ті вироби, в яких вона зацікавлена, не можуть бути реалізовані на її ринку, оск вони дорожчі за зарубіжні аналоги на 30-50%. По-друге, переважання в експорті Укр паливно-сировиннної групи товарів. Їх частка нині перевищує 70%, а разом з товарами народного споживання становить понад 90%. По-третє, в стр-рі експорту низькою є частка машин, обл-ня, об¢єктів інтелектуальної власності. Згідно з даними Держкомстату Укр тільки 0,5% від загальної к-сті вироблених новидх видів машин і обл-ня за своїми технічними характеристиками були конкурентоспроможними на світовому ринку. По-четверте, в експорті незначною є частка товарів, які виготовляються відповідно до договорів про міжнародну спеціалізацію та кооперування в-ва. По-п¢яте, відмічається значне зростання частки бартерних операцій у зовнішньоек-ій та господарській діяльності всередині країни. Нині ця частка становить майже 80%. Слід відзначити пріоритетні напрями розвитку експортної спеціалізації, переорієнтуватися на в-во наукомісткої продукції і ресурсозберігаючих технологій у сфері верстатобудування, літакобудування, в ракетно-космічній техніці та створенні надтвердих матеріалів. В Укр необхідно налагодити в-во імпортозамінної пр-ції, зокрема такої, як зернові, кормо- і картоплезбиральні комбайни, тролейбуси, автобуси, холодильники, автомобілі та ін.По-шосте, слід заохочувати іноземних інвесторів. Найважливішою умовою цього є стабільність чинного законодавства у зовнішньоек діяльності. Нині Укр, згідно з оцінкою міжнародних експертів, за створенням надійного інвестиційного клімату посідає лише 130-те місце в світі. По-сьоме, важливо налагодити надійний державний контроль. Так, у розвинутих кр світу держава бере на себе облік і всебічний контроль за експортом і імпортом товарів.

 Н/г-ке зн-ня зовнішньоек-х зв¢язків України.

Найтісніші зв¢язки в галузі науки, техніки та освіти Україна має з Росіїю, а також з деякими ін кр колинього РадС. Слід підкреслити, що, на жаль, в результаті розриву раніше існуючих державних, політичних та господарських зв¢язків між колишніми союзними республіками помітно ослабло співробітництво українських вузів і наукових закладів з відповідними науковими центрами цих країн. Взаємовигідна міжнародна торгівля товарами та послугами, як і раніше, посідає провідне місце в складній системі міжнародних ек зв¢язків, оск вона по суті відтворює всі види міжнародного поділу праці і об¢єднує всі країни в єдину господарську цілісність на сучасному світовому ринку товарів. На суч етапі соціально-економічного розвитку Укр має тісні зовнішньоекономічні зв¢язки з більш ніж 100 країнами світу. Провідну роль у розвитку зовнішніх ек зв¢язків Укр відіграють країни близького зарубіжжя. Найважливішими торговельними партнерами Укр є Росія, Туркменія, Білорусь, Азербайджан, Литва, Казахстан та інші країни. Стр-ра зовнішньої торгівлі Укр зумовлена спеціалізацією її економіки. В 1997р у стр-рі експорту переважали чорні метали та вироби з них (38% всього експорту Укр у 1997р), продовольчі товари (білше ніж 9%),руди і мінеральне паливо (8,0%), продукція хім пр-сті (більше ніж 10%) та продукція машинобудування (майже 13%). В імпорті переважали мінеральне паливо (майже 46% усього імпорту), реактори ядерні, котли і устаткування для електроенергетики (більше ніж 11%), продукція інших галузей машинобудування (майже 9%), продукція хім пр-сті (більше ніж 8%) та ін. Внаслідок впровадження режиму вільної торгівлі з кр СНД і Балтії зовнішньоторговельний баланс з цими кр істотно покращується. Нині питома вага зовнішньоторговельного обороту з цими кр перевищує 63% від загального товарообігу, в т ч по експорту цей показник сягає 60%, а по імпорту – більше ніж 65%. Основним тоговельним партнеромУкр залишається Російська Федерація, на яку припадає майже половина загальних обсягів торгівлі Укр. Росія задовольняє майже 100% потреби Укр в годинниках, швейних машинах; поставляє значну частину легкових і вантажних автомобілів, радіоприймальних пристроїв, програвачів, відеомагнітофонів, персональних комп¢ютерів, одягу, взуття, тканин, целюлози, синтетичного каучуку, продукції кольорової метаургії, риби і рибопродуктів, задовольняє майже 4/5 потреби в лісоматеріалах, майже 90% потреби в нафті і нафтопродуктах, понад 70% потреби в природному газі; частково поставляє електроенергію і деякі сорти чорного прокату. В експорті з Укр до Росії переважають чорні метали, які задовольняють майже половину потреби в них з боку Росії, а також труби, марганцева руда, трактори, сільськогосподарська техніка, прокатне устаткування (в т ч доменне і сталеплавильне), металорізальні і деревообробні верстати, екскаватори, автомобільні крани, аміак, цемент, автобуси, скло, телевізори, касетні магнітофони, холодильники, вироби із золота, платини та срібла, цукор, олія, м¢ясо і м¢ясопродукти, молочні продукти та ін. В останні роки зростає експорт Укр до ін республік колишнього РадС, в т ч за останні два-три роки експорт до Білорусі зріс майже на третину, до Молдови – в 1,6 раза, до Грузії – більше ніж у 10 разів, в Узбекистан – в 1,6 раза і т.д. У цілому Укр має позитивне зовнішньоторговельне сальдо з Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, Таджикистаном, Узбекистаном, Естонією. Разом з тим Укр має велике від¢ємне торговельне сальдо з Росією, Туркменією, Казахстаном. Крім країн СНД і Балтії, Укр розширює зовнішньоек зв¢язки з багатьма розвинутими кр світу. В останні роки найбільші експортні поставки Укр здійснювала до Китаю (майже 1,5млрд дол, або 10% загального обсягу експорту), Туреччини (майже 700млн дол, або близько 5%), Німеччини (майже 600 млн дол, або 4%), Італії (близько 3%), Польщі (майже 3%), Угорщини і США (більше ніж по 2%), Словаччини (майже 2%). Найбільші імортні поставки в Укр надходять з Німеччини (більше ніж 1,3 млрд дол, або майже 8% загального імпорту), США (майже 700 млн дол, або 4%), Польщі (більше ніж 3%), Італії (більше ніж 2%), Франції (майже 2%), Великобританії (1,5%), Чехії, Словаччини, Угорщини, Куби та ін. Сучасна зовнішньоек політика Укр спрямована на формування нового торговельного режиу з подільшою інтеграцією до світового ек простору шляхом поступового і зваженого збільшення ступеня відкритості нац ек-ки. Перш за все передбачається: - підтримка національних товаровиробників шляхом використання можливостей міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів на світовому ринку; - прискорення ек реформ шляхом гармонізації ек законодавства відповідно до світової системи торгівлі (ГАТТ/СОТ); - зняття технічних бар¢єрів у торгівлі з провідними країнами – членами СОТ(США, ЄС), розшмрення торгівлі з якими забезпечує надходження валюти, стимулює розвиток і технічне оновлення пр-сті, сприяє поглибленню виробничої кооперації, забезпечує істотне збальшення іноземних інвестицій. Одним з головних завдань щодо розвитку зовнішніх ек зв¢язків Укр є забезпечення просування товарів укр в-ва на нові зарубіжні ринки. Одночасно робитиметься все можливе для збереження традиційних ринків Укр з державами, які утворилися на терених колишнього РадС. Саме ці країни в найближчій перспективі повинні бути найбільш привабливими для укр експорту. Розвиток гідного торговельно-ек співробітництва з ними є одним з пріоритетів Укр в зовнішньоек зв¢язках. Аналіз стр-ри і обсягів зовнішньої торгівлі Укр за останні роки свідчить про те, що саме з кр СНД і Балтії найбільше зріс товарообіг при випереджаючому збільшенні обсягів експорту. Важливим для розвитку взаємовигідних торговельно-ек-х зв¢язків з кра СНД та ін кр світу є зміщення акщенту з співробітництвва на державному рівні до співробітництва на рівні господарюючих суб¢єктів шляхом створення спільних п-в, транснаціональних промислово-фінансових груп, виробничих корпорацій та ін госп-х структур.

Експорт України та його стр-ра

В експорті з Укр до Росії переважають чорні метали, які задовольняють майже половину потреби в них з боку Росії, а також труби, марганцева руда, трактори, сільськогосподарська техніка, прокатне устаткування (в т ч доменне і сталеплавильне), металорізальні і деревообробні верстати, екскаватори, автомобільні крани, аміак, цемент, автобуси, скло, телевізори, касетні магнітофони, холодильники, вироби із золота, платини та срібла, цукор, олія, м¢ясо і м¢ясопродукти, молочні продукти та ін. В останні роки зростає експорт Укр до ін республік колишнього РадС, в т ч за останні два-три роки експорт до Білорусі зріс майже на третину, до Молдови – в 1,6 раза, до Грузії – більше ніж у 10 разів, в Узбекистан – в 1,6 раза і т.д. У цілому Укр має позитивне зовнішньоторговельне сальдо з Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, Таджикистаном, Узбекистаном, Естонією. Разом з тим Укр має велике від¢ємне торговельне сальдо з Росією, Туркменією, Казахстаном. Крім країн СНД і Балтії, Укр розширює зовнішньоек зв¢язки з багатьма розвинутими кр світу. В останні роки найбільші експортні поставки Укр здійснювала до Китаю (майже 1,5млрд дол, або 10% загального обсягу експорту), Туреччини (майже 700млн дол, або близько 5%), Німеччини (майже 600 млн дол, або 4%), Італії (близько 3%), Польщі (майже 3%), Угорщини і США (більше ніж по 2%), Словаччини (майже 2%). Укр традиційно протягоб багатьох років займала провідне місце серед ін республік у складі СРСР у розвитку експортного в-ва. Для цього були вагомц об¢єктивні умови, насамперед природні ресурси, виробничі потужності, науково-технічний потенціла, кваліфіковані трудові ресурси, географічне положення, транспортне забезпеченнята ін. Про це свідчать такі даня: частка Укр в останні роки існування СРСР становила 20% загальносоюзних експортних поставок. За окремими видами експортних поставок питома вага Укр становила: по залізній руді – 98%, марганцевій руді – 100, чавуну і трубах – 75, ковальсько-пресовому обладнанню і с/г машин – більше ніж 70, екскаваторах і сортового прокату – більше ніж 60% і т.д. Сучасні можливості експортного потенціалу Укр повною мірою залежать від рівня розвитку окремих ек районів і областей. Аналіз зовнішньоторговельних відносин Укр з зарубіжними кр показує, що більшеніж за 5 останніх років баланс зовнішньої торгівлі Укр не мав позитивного значення. Тільки в 1997р. Укр імпортувала товарів мажйже на 3 млрд дол. США більше, ніж експортувала, у тому числі в республіки колишнього Радянського Союзу – майєе на 4,5млрд дол. Ця різниця між імпортом і експортом обумовлена передусім від¢ємним сальдо по імпорту природного газу, нафти, дизельного паливва, автомобільного безнизу, вугілля, тобто за рахунок енергоносіїв.

Імпорт України та його стр-ра

Основні країни-експортери товарів в Україну. Найбільші імортні поставки в Укр надходять з Німеччини (більше ніж 1,3 млрд дол, або майже 8% загального імпорту), США (майже 700 млн дол, або 4%), Польщі (більше ніж 3%), Італії (більше ніж 2%), Франції (майже 2%), Великобританії (1,5%), Чехії, Словаччини, Угорщини, Куби та ін. Сучасна зовнішньоек політика Укр спрямована на формування нового торговельного режиу з подільшою інтеграцією до світового ек простору шляхом поступового і зваженого збільшення ступеня відкритості нац ек-ки. Перш за все передбачається: - підтримка національних товаровиробників шляхом використання можливостей міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів на світовому ринку; - прискорення ек реформ шляхом гармонізації ек законодавства відповідно до світової системи торгівлі (ГАТТ/СОТ); - зняття технічних бар¢єрів у торгівлі з провідними країнами – членами СОТ(США, ЄС), розшмрення торгівлі з якими забезпечує надходження валюти, стимулює розвиток і технічне оновлення пр-сті, сприяє поглибленню виробничої кооперації, забезпечує істотне збальшення іноземних інвестицій. Одним з головних завдань щодо розвитку зовнішніх ек зв¢язків Укр є забезпечення просування товарів укр в-ва на нові зарубіжні ринки. Одночасно робитиметься все можливе для збереження традиційних ринків Укр з державами, які утворилися на терених колишнього РадС. Саме ці країни в найближчій перспективі повинні бути найбільш привабливими для укр експорту. Розвиток гідного торговельно-ек співробітництва з ними є одним з пріоритетів Укр в зовнішньоек зв¢язках. Аналіз стр-ри і обсягів зовнішньої торгівлі Укр за останні роки свідчить про те, що саме з кр СНД і Балтії найбільше зріс товарообіг при випереджаючому збільшенні обсягів експорту. Важливим для розвитку взаємовигідних торговельно-ек-х зв¢язків з кра СНД та ін кр світу є зміщення акщенту з співробітництвва на державному рівні до співробітництва на рівні господарюючих суб¢єктів шляхом створення спільних п-в, транснаціональних промислово-фінансових груп, виробничих корпорацій та ін госп-х структур.

Ек зв¢язки України з Росією: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.

 Основним тоговельним партнеромУкр залишається Російська Федерація, на яку припадає майже половина загальних обсягів торгівлі Укр. Росія задовольняє майже 100% потреби Укр в годинниках, швейних машинах; поставляє значну частину легкових і вантажних автомобілів, радіоприймальних пристроїв, програвачів, відеомагнітофонів, персональних комп¢ютерів, одягу, взуття, тканин, целюлози, синтетичного каучуку, продукції кольорової метаургії, риби і рибопродуктів, задовольняє майже 4/5 потреби в лісоматеріалах, майже 90% потреби в нафті і нафтопродуктах, понад 70% потреби в природному газі; частково поставляє електроенергію і деякі сорти чорного прокату. В експорті з Укр до Росії переважають чорні метали, які задовольняють майже половину потреби в них з боку Росії, а також труби, марганцева руда, трактори, сільськогосподарська техніка, прокатне устаткування (в т ч доменне і сталеплавильне), металорізальні і деревообробні верстати, екскаватори, автомобільні крани, аміак, цемент, автобуси, скло, телевізори, касетні магнітофони, холодильники, вироби із золота, платини та срібла, цукор, олія, м¢ясо і м¢ясопродукти, молочні продукти та ін.

Економічні зв’язки з Білоруссю.

По експорту і імпорту Білорусь була на 2-му місці. Експорт і імпорт мають тенденцію до скорочення. Експорт: олія, важке машинобудування, прокат сталі.

Імпорт: ліс, машини, м’ясо-молочна продукція, льон, верстати, хімічна продукція, добрива.

 Ек зв¢язки України з країнами Балтії: суч стан та перспективи розвитку.

Пріоритетним завданням для Укр є забезпечення взаємовигідних і стабільних ек зв¢язків з країнами СНД, які утворили Економічний союз, та з країнами Балтії. Через створеня умов для ефективних торговельних відносин з цими країнами можна прискорити досягнення стабілізації у вітчизняному в-ві. Проте актуальність розвзитку цих відносин не зменшуватиме значення розвитку економічних зв¢язків з ін країнами світу. Зовнішньоекономічні зв¢язки з цією групою країн будуть розвиватися переважно на двосторонній основі з одночасним вдосконаленням торговельних режимів на засадах взаємної рівності і спрямовуватимуться на: - поліпшення торговельного режиму з Російською Федерацією; - продовження і вдосконалення різних форм торговельно-економічних, коопераційних, інвестиційних двосторонніх стосунків з іншими країнами – члнами Митного союзу (Казахстан, Коиргистан, Білорусь); - поглиблення торговельних та ін форм ек відносин з країнами, які не є членами Митного союзу (Узбекистан, Туркменистан, Грузія, Вірменія); створення за участю цих країн товарно-транспортних ліній з мінімальним використанням транзитних територій третьої країни (через море – залізниця – автотранспортні шляхи); - розвиток і поглиблення різнобічного торговельно-економічного співробітництва з Молдовою шляхом обопільної реалізації усіх переваг угоди про вільну торгівлю двостороннього Митного союзу; - забезпечення стабільних поставок в Укр на взаємовигідних умовах паливно-сировинних товарів відповідно до потреб н/г. З цією метою вживатимуються заходи для збільшення експорту українського капіталу, насамперед у формі прямого інвестування відповідних п-в нафтогазодобувної та гірничодобувної пр-сті країн СНД, освоєння розташованих на їхніх територіях окремих родовищ на основі концесій; - створення спільних п-в, транснаціональних компаній, спеціалізованих і кооперативних в-в на базі угод про спільну діяльність; - відновлення і зміцнення виробничих зв¢язків по кооперації на базі традиційної внутрішньо та міжгалузеевої спеціалізації; формування і розвиток нових зв¢язків на основі спільного використання прогресивних технологій; - розвиток прямих договірних ек зв¢язків з окремими суб¢єктами (регіонами) Російської Федерації, насамперед з такими, як Тюмень, Комі, Карелія, Якутія, Башкортостан, Татарстан, Далекий Схід, де зосереджено паливно-енергетичні ресурси, які становлять інтерес для традиційного експорту України; - забезпечення конкурентоспроможності традиційних вітчизняних товарів (продукції агропромислового комплексу і чорної металургії, машин, устаткування) на ринках країн СНД і Балтії; збільшення ступеня інтеграції з країнами Балтії шляхом створення умов для ефективної реалізації режиму вільної торгівлі та посилення через ці зв¢язки торговельно-ек відносин з країнами Центральної і Північної Європи.

Ек зв¢язки України з країнами Середньої Азії: суч стан та перспективи розвитку.

Активізація економічних стосунків з Ліваном, Кувейтом, Туреччиною, Єгиптом, Сирією, Саудівською Аравією, Об'єднаними Арабськими Еміратами та іншими країнами регіону має велике значення з точки зору забезпечення економіки України альтернативними джерелами енергоносіїв та фінансовими «портфельними» інвестиціями. Регіон може стати також великим споживачем інженерно-технічних послуг України по спорудженню промислових та цивільних об'єктів, транспортної і комунальної структури. За певних умов доцільно буде співробітничати у розвитку трансконтинентальної системи транспорту та зв'язку. Виважена політика дозволить українським підприємствам військово-промислового комплексу одержати необхідні для конверсії кошти від торгівлі військовою технікою, озброєнням та ремонтними послугами.

Економічні зв’язки України з Німетчиною, Францією, Італією,Великобретанією, Польшею, та іншими країнами Європи: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.

  Україна бере участь в економічному співробітництві з промислово розвиненими країнами Європи. Серед розвинутих країн цього регіону чільне місце займає Німеччина (зовнішньоторгівельний оборот-1,9 млрд). значний товарообіг має Уураїна також з Італією, Великобританією, Нідерландами, Францією (зовнішньоторгівельний оборот відповідно 958 , 312 , 279 та 419 млн дол). Вони отримують з України промислову продукцію і промислову сировину: залізну і рганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів, графіт, скло, металургійне та гірничо-шахтове устаткування, штучні алмази,велосипеди, металообробні верстати, прилади автонавантажувачі, а такожцукор, льоноволокно, олію тощо. До Великобританії з України надходять прокат чорних металів, чавун, феросплави, металообробні верстати, бензол, цукор, льноволокно, хміль, а УкраїніВеликобританія постачає різні машини, промислове устаткування, хімічні продукти, вовняні тканини. До ФРН Україна експортує феросплави, чорні метали, автонавантажувачі, віконне скло, олію тощо. З ФРН Україна імпортує різні машини й промислове устаткування, прокат чорних металів, хімічну продукцію. До Франції з України вивозять антрацит, помпи, металообробні верстати, фотоапарати, льоноволокно, олію. Франція поставляє Україні потоково-механізовані й автоматизовані лінії зварювання і складання кузовів кабін трактора Т-150. На французьких суднобудівних підприємствах виконують замовлення Чорноморського пароплавства.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки