Загальні розчинені і зважені гідролізовані кислотою фосфати
Розчинені гідролізовані кислотою
фосфати
гідролізовані кислотою фосфати в частках
Органічний фосфор
Загальний розчинений і зважений органічний фосфор
Розчинений органічний фосфор
Органічний фосфор у частках
Концентрація загального розчиненого фосфору (мінерального й
органічного) у незабруднених природних водах змінюється від 5 до 200 мкг/дм3
Фосфор
- найважливіший біогенний елемент, частіше усього лімітує розвиток
продуктивності водойм. Тому надходження
надлишку сполук фосфору з водозбору (у виді мінеральних добрив із поверхневими
стоками із полів (із гектара зрошуваних земель виноситься 0. 4-0. 6 кг фосфору), із стоками з ферм
(0. 01-0. 05 кг/доб. на одну тварину), із недоочищеними або неочищеними побутовими стічними водами (0. 003-0. 006 кг/доб. на одного жителя), а
також із деякими виробничими відходами призводить до різкого неконтрольованого
приросту рослинної біомаси водного об'єкту (це особливо характерно для стоячих
і малопроточних водойм). Відбувається
так називана зміна трофічного статусу водойми, що супроводжується перебудовою
усього водного співтовариства і головне до переважання гнильних процесів (і, відповідно, зростанню каламутності, солоності, концентрації бактерій[1]
.
Один із
ймовірних аспектів процесу евтрофікації - ріст синьо-зелених водоростей (ціанобактерій), багато з який токсичні. Речовини, що виділяються цими організмами відносяться
до групи фосфор - органічних сполук, що містять, (нервово-паралітичні отрути).
Дія токсинів синьо-зелених водоростей може виявлятися у виникненні дерматозів, шлунково-кишкових захворювань; в особливо важких випадках - при потраплянні
великої маси водоростей в організм може розвиватися параліч.
Відповідно
до вимог глобальної системи моніторингу стану навколишнього середовища
(ГСМНС/GEMS) у програмі обов'язкових спостережень за складом природних вод
включене визначення вмісту загального фосфору (розчиненого і зваженого, у виді
органічних і мінеральних сполук).
Фосфор є найважливішим показником трофічного статусу природних водойм.
Фосфор
органічний
У цьому
розумінні не розглядаються синтезовані в промисловості фосфорорганічні
сполуки. Природні сполуки органічного
фосфору надходять у природні води в результаті процесів життєдіяльності і
розпаду мертвих водних організмів, обміну з донними відкладеннями.
Органічні
сполуки фосфору присутні в поверхневих водах у розчиненому, зваженому і
колоїдному стані.
Фосфор
мінеральний
Сполуки
мінерального фосфору надходять у природні води в результаті вивітрювання і
розчинення порід, що містять ортофосфати (апатити і фосфорити) і надходження з
поверхні водозбору у виді орто-, мета-, піро- і поліфосфат-іонів (добрива, синтетичні миючі засоби, добавки, що запобігають утворенню накипу в казанах і
т.п.), а також утворюються при біологічній переробці залишків тварин і
рослинних організмів. Надлишковий вміст
фосфатів у воді, особливо в грунтовій, може бути ознакою наявності у водяному
об'єкті домішок добрив, компонентів господарсько-побутових стічних вод, що
біомаси розкладається.
Основною
формою неорганічного фосфору при значеннях pН водойми більше 6.5 є іон HPO42-
(біля 90%). У кислих водах неорганічний
фосфор існує переважно у вигляді H2PO4-.
Концентрація фосфатів у природних водах звичайно дуже малаі -
соті, рідко десяті частки міліграмів фосфору в літрі, у забруднених водоймах
вона може досягати декількох міліграмів у 1 дм3. Підземні води містять звичайно не більш 100 мкг/дм3 фосфатів;
виняток складають води в районах залягання фосфоровмісних порід.
Вміст
сполук фосфору піддається сезонним коливанням, оскільки він залежить від
співвідношення інтенсивності процесів фотосинтезу і біохімічного окислювання
органічних речовин. Мінімальні
концентрації фосфатів у поверхневих водах спостерігаються звичайно навесні і
влітку, максимальні - восени і зимою, у морських водах - відповідно навесні і
восени, влітку і зимою.
Загальна
токсична дія солей фосфорної кислоти можлива лише при дуже високих дозах і
частіше усього обумовлено домішками фтору [8]
.
Поліфосфати
Men(PO3)n
, Men+2PnO3n+1 , MenH2PnO3n+1
Застосовуються
для пом'якшення води, обезжирення волокна, як компонент пральних порошків і
мила, інгібітор корозії, каталізатор, у харчовій промисловості.
Малотоксичні.
Токсичність пояснюється спроможністю поліфосфатів до утворення комплексів із
біологічно важливими іонами, особливо з кальцієм.
Встановлена припустима залишкова кількість поліфосфатів у воді
господарсько-питного призначення складає 3.5 мг/дм3 (лімітуючий показник
шкідливості, - органолептичний).
Список литературы
Справочник
по гидрохимии./ Под ред. А.М. Никанорова. -Л.: Гидрометеоиздат, 1988.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: диплом, реферат менеджмент, реферат на тему народы.