Банківські ресурси
Категория реферата: Рефераты по банковскому делу
Теги реферата: педагогические рефераты, сочинение 3
Добавил(а) на сайт: Hodjaev.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата
3. Формування залучених коштів комерційного банку.
1. Більша частина ресурсів КБ формується на рахунок залучених та запозичених коштів, а не власних. Залучені кошти банку – кошти, які банк залучає на вклади і депозити. Запозичені кошти - це кошти, які банк залучає шляхом випуску облігацій або одержанням міжбанківського кредиту.
Можливості комерційного банку у залученні коштів регулюються НБУ. Так згідно з показником платоспроможності банку, нормативне значення якого встановлено НБУ, залучені та запозичені кошти не повинні перевищувати розмір власного капіталу більше ніж у 8 разів.
Банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій у процесі яких використовують різні види банківських рахунків. Депозитні операції – це операції, що проводить банк, коли залучає кошти клієнтів. Суб’єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, так і кредитори – власники коштів. Об’єктами депозитних операцій є кошти, що передані банку на умовах, визначених двосторонньою угодою.
Депозити поділяються на:
- до запитання;
- строкові депозити;
- іменні депозити;
- депозити на пред’явника.
Депозит – це грошові кошти в національній та іноземній валюті що передані їх власникам або іншою особою за його дорученням в готовій або безготівковій формах на рахунок власника для зберігання на певних умовах.
Практично усі клієнтські рахунки називають депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок на якому зберігаються його грошові кошти.
Депозит до запитання – це кошти, що знаходяться на поточних бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати відсотків за залишками коштів за цими рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих рахунків. Вони (депозити до запитання) використовуються для здійснення поточних рахунків власника рахунку х його портфелями. За першою вимогою клієнта кошти з поточного рахунку у будь- який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платіжних доручень, сплати чеків або векселів.
Для відкриття поточних рахунків та поточних бюджетних рахунків суб’єкт господарської діяльності подає до банку такі документи:
1. заява на відкриття рахунку ( додаток № 1 );
2. копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади;
3. копію належним чином зареєстрованого статуту (положення);
4. копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;
5. довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, в якій зазначена установа банку;
6. картку із зразками підписів і відбитком печатки (додаток №2).
Схема відкриття поточного рахунку юридичній особі.
|Клієнт | |1. подає документи (6 вище зазначених |
| | |документів |
| | | |
|Юрист банку | |1. перевіряє копії перших чотирьох сторінок |
| | |паспорта |
| | |керівника чи головного бухгалтера клієнта (в|
| | |присутності клієнта) |
| | |2. перевірка документів: |
| | |а) підписи осіб на заяві М.Б. розшифровані з|
| | |обов’язковим зазначенням прізвищ та |
| | |ініціалів та ідентифіковані з підписами (6 |
| | |документ); |
| | |б) має відповідати зразкам копії свідоцтва |
| | |про державну реєстрацію; |
| | |в) наявність посвідчувальних написів |
| | |нотаріуса. |
| | | |
|Клієнт, | |1. заключення договору на |
|Директор банку,| |розрахунково-касове обслуговування (додаток |
|Гол.бухгалтер | |№3). |
| | | |
|Директор банку | |2. дає дозвіл на відкриття рахунку (на |
| | |підставі заяви на відкриття рахунку). |
| | | |
|Головний | |1. присвоює номер рахунку (на підставі |
|бухгалтер | |документів 1, 6, реєстраційного журналу) |
| | | |
|Головний | |1. оформлення відривної частини довідки про |
|бухгалтер | |реєстрацію в Пенсійному фонді (повертається |
| | |клієнту до подання до Пенсійного фонду). |
| | | |
|Операційний | |1. включає даного клієнта в перелік клієнтів|
|працівник | |(на підставі документа 6) |
| | | |
|Головний | |1. повідомляє ДПА, НБУ про відкриття |
|бухгалтер | |(закриття, переоформлення) рахунку (додаток |
| | |№4) (протягом 3-ох днів; копія повідомлення |
| | |знаходиться в юридичній справі клієнта). |
| | | |
|Головний | |1. заведення юридичної справи на клієнта |
|бухгалтер | |(після закриття рахунку справа зберігається |
| | |5 років.). |
|При відкритті додаткових рахунків. |
|Клієнт | |1. визначає номер основного рахунку та |
| | |повідомляє ДПА та банки, де відкрити |
| | |додаткові рахунки |
| | | |
|Банки, в яких | |1. повідомляє банк де відкрито основний |
|відкриваються | |рахунок |
|додаткові | | |
|рахунки | | |
|Схема відкриття депозитного рахунку фізичній особі. |
|Працівник банку| |ознайомлює клієнта з умовами |
| | |а) мінімальний розмір вкладу; |
| | |б) режим користування вкладом; |
| | |в) % ставка по вкладу. |
| | | |
|Клієнт | |заповнює документи: |
| | |- ф № 51/36 прихідний касовий ордер |
| | |(додаток №5) |
| | |- ф № 13 алфавітна картка (додаток №6) |
| | | |
|Контролер | |відкриває вкладникові особовий рахунок №1 |
| | |(додаток №7) |
| | |а) виписує картку особового рахунку, |
| | |в якій клієнт ставить зразок свого підпису; |
| | |б) прізвище, ім’я по батькові, рік |
| | |народження, |
| | |домашня адреса, МФО банку, порядковий номер |
| | | |
| | |особового рахунку; |
| | | |
|Контролер | |1. оформлює алфавітну картку ф №13 ( назва |
| | |установи банку, порядковий номер особового |
| | |рахунку) |
| | |2. оформлюється ф №1 (дата, сума і залишок |
| | |відсотків, підпис) |
| | |3. оформляються ф №51/36 (сума нарахованих |
| | |%, сума вкладу |
| | |(цифрами), залишок вкладу, залишок %, |
| | |підпис) |
| | |4. оформлює вкладну книжку (дата, сума |
| | |вкладу, залишок |
| | |вкладу прописом і цифрами, підпис) |
| | |5. передає документи внутрішнім порядковим |
| | |(ф №51/36 |
| | |вкладна книжка) |
| | | |
|Касир | |1. перевіряє документи (правильність |
| | |розрахунків, відповідність |
| | |записів) |
| | |2. приймає гроші від клієнта (після |
| | |прийняття розписується |
| | |у вкладній книжці та ф №51/36) |
| | |3. видає клієнту вкладну книжку. |
При додаткових внесках, при видачі сум з вкладу, при закритті рахунку використовується ф № 51, 52 (додаток № 8,9).
До вкладів до запитання прирівнюються внески з попереднім повідомленням банку про намір зняти грошу з рахунку. Вклади до запитання є нестабільними, що обмежує можливість їх використання банком для позичкових та інвестиційних операцій, тому власникам поточних рахунків сплачується низький депозитний % або не сплачується зовсім. В умовах відсутності плати за депозити до запитання банки намагаються залучити клієнтів стимулювати приріст поточних внесків за рахунок надання їх додаткових послуг та підвищення якості обслуговування. Це зокрема, кредитування з поточного рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків: застосування кредитних карток, чеків, розрахунково-консультативне обслуговування тощо.
Залучення депозитів юридичних і фізичних осіб оформляється банком
шляхом:
- відкриття депозитного рахунку з укладанням договору банківського вкладу
(видачею ощадної книжки);
- видачі ощадного (депозитного) сертифіката.
За договором банківського депозиту комерційний банк, який прийняв кошти від вкладника або кошти, що надійшли на рахунок вкладника від іншої сторони, зобов’язується виплатити вкладнику суму депозиту та нараховані % на умовах та в порядок, що передбачені договором.
Для покриття операційних витрат пов’язаних з веденням поточних рахунків банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Комісія може утримуватися з депозитного %. Деякі банки не стягують комісії з безпроцентних рахунків за умови зберігання на них стабільного залишку не нижче встановленого рівня. До депозитів до запитання можна віднести і кредитові залишки на конкретних рахунках. На цьому рахунку знаходять відображення усі операції банку з клієнтами, тобто видача позичок і проведення платежів за дорученням клієнта, а також надходження виручки від реалізації продукції та інших грошових переказів на користь клієнта і на погашення позичок. Тобто, контокорентний рахунок – це активно-пасивний рахунок, що поєднує в собі ознаки поточного і позичкового. Кредитове сальдо по контокорентному рахунку означає, що клієнт має у своєму розпорядженні власні кошти, дебетове – що у клієнта виникла заборгованість перед банком за позиками.
Формою залучення банком вкладів до запитання є також поточний рахунок
з овердрафтом. Овердрафт – дебетове сальдо за контокорентним рахунком, з
яким погодився і банк. За режимом функціонування цей рахунок подібний до
контокорентного. Проте, якщо контокорентний відкривається надійним
клієнтам, що активно кредитується, то при овердрафтом такі запозичення
допускаються рідко. Для цього рахунку характерний кредитовий залишок.
Особовий рахунок з овердрафтом може відкриватися юридичним і неюридичним
особам, а також громадянам, у той час, як контокорентний рахунок
відкривається тільки у відношеннях банку з юридичними особами. Одже, особовий рахунок з овердрафтом має більш широку форму застосування.
Одним із видів депозитів до запитання є залишок коштів на
кореспондентських рахунках, відкритих у даному банку іншими банками.
Кореспондентський рахунок – рахунок, який відкриває один банк у іншому для
здійснення взаємних розрахунків.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: инновационная деятельность, инвестиции реферат.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата