Механізм кредитування банками України

Категория реферата: Рефераты по банковскому делу
Теги реферата: деловое общение реферат, прочитать сообщение
Добавил(а) на сайт: Полыгалов.

Короткострокові кредити - термін користування - до одного року.
Найчастіше надаються у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв’язку з витратами виробництва та обігу, незабезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

Середньострокові кредити – термін користування від одного до трьох років. Надаються на фінансування придбання обладнання, технічної реконструкції, рідше – поповнення оборотних коштів.

Довгострокові кредити - термін користування понад три роки.
Довгострокові кредити можуть надаватись на фінансування капітальних вкладень, формування основних засобів здійснення та співучасті у реальних прямих інвестиціях.

Термін повернення, а також відсотки за користування кредитом передбачаються умовами кредитного договору. Загальним правилом є те, що термін користування кредитом розраховується з моменту його отримання
(зарахування на рахунок позичальника або оплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за користування кредитом. День видачі кредиту та день його погашення вважається одним днем.

На діаграмі представлена динаміка зміни загального обсягу кредитів, наданих суб’єктам господарської діяльності в розрізі строків

Виходячи з наведеної інформації переважна частина кредитів, що надаються банками України є короткостроковими, що пояснюється складною економічною ситуацією, нестійкістю політичної ситуації тощо. Проте, деякі позитивні зрушення в економіці України, що намітилися в останній час вплинули на певне зростання обсягів довгострокових вкладень банку, що свідчить про появу довіри банкірів до національної економіки і є позитивною тенденцією.

До безстрокових (онкольних) відносять позички, які надаються банком на невизначений строк - так звані позички до запитання. Позичальник забов’язаний погасити таку позичку за першою вимогою банка. Якщо банк не вимагає повернення, то кредит погашається позичальником самостійно.

Простроченими вважаються позички, за якими минув строк повернення, що передбачено кредитним договором. Такі кредити вважаються проблемними і потребують додаткової роботи по їх поверненню, або компенсації.

Пролонгація – це перенесення дати виплати боргу (іноді і відсотків за ним) на певний період. Найчастіше банки вдаються до пролонгації у випадках коли позичальник невзмозі виконати свої зобов'язання через дію обставин, близьких до форс-мажору. В таких випадках, погашення позички оформляється додатковим договором до основного кредитного договору та супроводжується, як правило, встановленням більш високої процентної ставки.

На діаграмі представлена структура заборгованості за кредитами, наданими суб’єктам господарювання станом на 01.03.2001 р.:

Таким чином, переважна частина заборгованості класифікується як строкова – 78,2 %. Пролонговані та прострочені кредити складають 18 % загальної суми заборгованості.

Відповідно до видів забезпечення виділяють:

Забезпечені заставою - в забезпечення виконання зобов’язань позичальник або третя особа, згідно з договором застави визначеної форми, надає в заставу банку майно, майнові права, цінні папери та інше, що може бути предметом застави у відповідності з законодавством України.

Гарантовані - виражаються в юридичному оформленні зобов’язань з боку гаранта (поручителя) відшкодувати фактично нанесені збитки банку при порушенні безпосередньо позичальником умов кредитної угоди

Бланкові - кредит без забезпечення, який надається банком в межах наявних власних коштів з можливим застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам. Бланковий кредит може надаватись при короткостроковому кредитуванні першокласним позичальникам.

На сьогоднішній день, переважна частина наданих банками України кредитів забезпечена заставою або закладом, що обумовлено нестабільністю економіки та високим ступенем ризику, що притаманний кредитуванню в
Україні. Істотного впливу на небажання банків видавати бланкові кредити є необхідність відволікати значні ресурси на формування резервів під кредитні операції.

У світовій банківській практиці найбільш поширеними є наступні методи кредитування:

Разовий кредит є одним з найдавніших методів надання позики. Згідно цього методу кредитні кошти зараховуються на спеціальний позичковий рахунок, а потім списуються на поточний рахунок позичальника або на рахунок його контрагента (постачальника, підрядчика тощо). Погашення кредиту відбувається з поточного рахунку позичальника (якщо позичальник – юридична особа) або в касу банку (позичальник фізична особа), шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок. Таке погашення відбувається одноразово або періодично, в залежності від умов кредитного договору.

Кредитна лінія – це юридично оформлене зобов'язання банку надати позичальнику протягом визначеного періоду кредит в межах погодженого ліміту.

За формою кредитна лінія – це письмова угода між банком і позичальником із зазначенням терміну та умов надання кредиту на перспективу.

Особливість кредитної лінії як форми фінансування полягає в тім, що вона не є безумовно обов'язковим контрактом. Банк може будь-коли анулювати угоду, якщо, наприклад, він визнає, що фінансовий стан клієнта істотно погіршав і є сумніви щодо його здатності виконати умови договору.
Позичальник також має право частково або повністю відмовитись від користування кредитною лінією. Кредитна лінія, як правило, відкривається на термін до одного року.

Револьверний кредит - це позичка, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту.

Термін такої позики звичайно виходить за межі одного року. Повернувши частину боргу, позичальник може отримати нову позику в межах встановленого ліміту та терміну дії договору. Часто револьверний кредит може переглядатись щодо терміну його погашення

Контокорент – це метод кредитування за яким банк відкриває клієнту єдиний контокорентний рахунок (розрахунковий у такому разі закриває), за яким здійснюються всі розрахункові та кредитні операції: за дебетом відображаються виплати з доручення клієнта і отримання банківських позичок, а за кредитом — грошові. надходження на користь клієнта або його внески.
Кредитове сальдо рахунка свідчить про наявність у клієнта власних коштів і означає. що він стосовно банку є кредитором. і навпаки: дебетове сальдо свідчить про залучення в оборот банківського кредиту.

Таким чином, за своєю суттю контокорентний кредит — це визначена банком кредитна лінія (ліміт}, з якої у разі потреби може скористатися клієнт. Ліміт кредитування для кожного позичальника встановлюється індивідуально та залежить від його фінансового стану, оборотних коштів, масштабів виробничо-комерційної діяльності та репутації.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки