Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

За відсутності будь-якого реквизита або при невідповідності його нормам, встановленних законом, — документ позбавляється вексельної сили.
Значна особливість векселя — вексельна мітка— слово "Вексель”. Слово
"вексель", згідно ст. 1 ОВЗ, має бути включене в текст документа та написано на тій мові, на якій складений документ.

До необхідних реквізитів векселя відноситься зобов'язання продавця заплатити певну грошову суму в простому векселі або пропозиція заплатити трасату в перевідному.

Абстрактність векселя не припускає включення в ці зобов'язання продавця формуліровки, що ставить здійснення платежу по векселю в залежність від настання тієї або іншої події. Абстрактність не означає, що неможливо включати в вексель що-або примітки. Але включати їх потрібне дуже обачливо, керуючись тим, що будь-яка спроба ускладнити платіж або поставити його під умову може призвести до його недійсності. Спроба придати юридичне значення підставам видачі векселя не може призвести до дефекту форми.

Наприклад, формуліровка "Підприємство "Рога і копита" зобов'язується сплатити на підставі договору №Х за цим векселем 100 000 (сто тисяч) гривень компанії "Фінансист", призведе до недійсності векселю в зв'язку з включенням в текст векселя умови, що ставить оплату по векселю в залежність від наявності договору X, а також, можливо, його додержання.

В той же час формуліровка “Підприємство "Рога і копита" сплатить проти цього векселя 100 000 (сто тисяч) гривен компанії "Фінансист". Вексель виданий на підставі договору №Х” не робить вексель недійсним.

Обов'язковим реквізитом векселя є дата його укладання. Причиною проставления дати заповнення векселя є визначення терміну закінчення годичної давності для векселів, виписаних "за пред’явою". Відсутність дати укладання векселя наводить до його недійсності.

Місце укладання векселя необхідно, оскільки воно же є і місцем платежу по простому векселю, якщо в векселі не вказане інше місце платежу. В перевідному, де платником є акцептант, місце платежу є і місцем проживання платника (за винятком особливого місце платежу) і вказується поруч з найменуванням платника. Вказівка місця видачі векселя пов'язана з тим, що кредитор в термін платежу повекселю сам з’являється до платника, а тому має знати, де його знайти. Відсутність в векселі місця платежу, також як і включення в вексель декількох місць платежу, призводить до його недійсності. В випадку коли по векселю виступає декілька платників, він повинен бути доміцільованим.

Отже, місце платежу по векселю повинно бути єдиним і чітко певним.

Сума векселя може бути позначена і в валюті, але платіж буде здійснюватися в відповідності з діючими правилами розрахунку в місці платежу. Форми розрахунку діюче Положення про перевідний і простий вексель не встановлює. Заради зручності сума векселя, позначенна цифрами, виноситься також в заголовок документа.

Під терміном векселя розуміється дата платежу по ньому. Вона повинна бути точно вказана. Засіб призначення терміну платежу по векселю під загрозою недійсності останнього повинен строго відповідати встановленим, а саме, він повинен бути одним з наступних:

— в день пред'явлення;

— в такий-то термін від дня пред'явлення;

— в такий-то термін від дня укладання;

— в певний день.

До позначення місця платежу подаються тіж самі вимоги, що і до місця складання векселя. В місці платежу вексель повинен бути поданий до оплати платнику. Якщо місце платежу інше, ніж місце знаходження платника, то вексель носить назву доміцільованого. Припускається, що платник сам з'явиться в місце платежу (що в цьому випадку носить назву доміцілій).
Вексель, як і будь-який документ, повинен бути підписаний особою, його що видають..

Підпис особи повинний бути власноручним, навідміну від основного тексту векселя, що може бути завданий як друкарським, так і прописним засобом, а також штемпелем.

При підписі векселя за дорученням повинна бути вказівка на те, хто є векселедавцем. В випадку відсутності нотаріального засвідчення підпису до векселя повинне прилагатися доручення.

Тепер необхідно розглянути процес передачі векселя.

Кожний вексель може бути переданий іншій особі шляхом індосаменту. Це одне з основних властивостей векселя. Термін "індосамент" походить від лат.
(на спині), т.б. за старовинною традицією він пишеться на звороті векселя.
Індосамент повинен бути виконаний на звороті векселя або на додатковому листі (аллонже). За своєм змістом індоссамент повинен бути простим і нічим не обумовленним. Шляхом передачі індоссаменту надписатель (індосант) приймає на себе абстрактні зобов'язання продавця, подібні тому, як це робить векселедавець при видачі векселя. Внаслідок цього індоссат (той, хто отримує вексель) одержує самостійне право вимоги по векселю.

За форміою передачі індосамент може бути: або іменним, або бланковим.

Цессія – це також передача прав, але цессія завжди іменна, а індоссамент може бути і бланковим.

Порівняльний аналіз індосаменту і цессії:

- цессія регулюється нормами цивільного права, індосамент же — вексельного.

- цессія — це двосторонній договір, тоді як індосамент — це одностороння угода.

При передачі по цесії позначкою про передачу є договір про уступку права вимоги. Цесія може бути вчинена і окремо від вексельного документа.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: проблема дипломной работы, сочинение 5 класс.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки