Рефераты | Рефераты по безопасности жизнедеятельности | Безопасность жизнедеятельности |
70 |
68 |
66 |
44 |
|
|
Уровеньзвука, дБА |
|||||
|
не более 75 |
Мероприятия по борьбе с шумом
I группа - Строительно-планировочная
II группа - Конструктивная
III группа - Снижение шума в источнике его возникновения
IV группа - Организационные мероприятия
I группа. Строительно-планировочная
Использование определенных строительных материалов связано с этом проектирования. В ИВЦ — аккустическая обработка помещения (облицовка пористыми аккустическими панелями). Для защиты окружающей среды от шума используются лесные насаждения. Снижается уровень звука от 5-40 дБА.
II группа. Конструктивная
Установка звукоизолирующих преград (экранов). Реализация метода звукоизоляции (отражение энергии звуковой волны). Используются материалы с гладкой поверхностью (стекло, пластик, металл).
Аккустическая обработка помещений (звукопоглащение).
Можно снизить уровень звука до 45 дБА.
Использование объемных звукопоглотителей (звукоизолятор + звукопоглотитель). Устанавливается над значительными источниками звука.
Можно снизить уровень звука до 30-50 дБА.
III группа. Снижение шума в источнике его возникновения
Самый эффективный метод, возможен на этапе проектирования. Используются композитные материалы 2-х слойные. Снижение: 20-60 дБА.
IV группа. Организационные мероприятия
Определение режима труда и отдыха персонала.
Планирование раб. времени.
Планирование работы значительных источников шума в разных источниках.
Снижение: 5-10 дБА.
Если уровень шума не снижается в пределах нормы, используются индивидуальные средства защиты (наушники, шлемофоны).
Приборы контроля: - шумомеры; - виброаккустический комплекс — RFT, ВШВ.
ЗАДАЧА № 1
Бригада мулярів в квартирі (об'ємом V=160 м3) провадить ремонт і зокрема фарбувальні роботи фарбою НЦ-1125. У зв'язку з тим, що на відстані X = 32 м від будинку розташована будівля дитячого садка з розкритими вікнами чи кватирками, в ремонтованій квартирі вікна відкривати не стали.
Визначити, в момент коли пофарбувались всі поверхні що підлягали фарбуванню загальною площею Sф = 21 м2 (момент максимальних випаровувань), концентрацію в квартирі і-тої шкідливої речовини (ШР) – Бутанол, що входить до складу фарби та вияснити, чи не шкідливо мулярам та мешканцям знаходитись в квартирі в цей час без індивідуальних засобів захисту органів дихання, а також, чи допустима концентрація ШР, що викидається в атмосферу через вентиляційну шахту будинку висотою Н = 21 м та з площею устя SУ = 0,3 м2, біля вікон дитсадка. Відомо, що в зазначений період через вентиляційну шахту з квартири витягується 35 % максимальних випаровувань (δш = 0,35) а ще 10 % через щілини в дверній коробці надходять до сходинкової клітки. Газоповітряна суміш виходить з устя шахти зі швидкістю ω0 = 7 м/с.
Необхідно знати, що максимальне надходження в повітря квартири розчинників із фарби відбувається в процесі фарбування та в перші хвилини після його закінчення, коли випаровується біля 25% від їх загальної кількості (δв = 0,25), а витрати фарби становлять QS = 0,11 кг/м2 , QT = 19*10-3 кг/с.
Знайдемо масу (Мі ) випаровування за данними:
δбутанол = 0,06 (6%), Sф= 21 м2
з виразу: Мі = 0,01* Sф* QS * δі* δв , кг
Мі = 0,01* 21 м2 * 0,11 кг/м2 * 0,06*0,25= 0,346*10-3 кг = 346 мг
Як всім відомо, формула концентрації ШР в квартирі:
Сі = Мі / V, мг/м3
Сі = 346 мг/ 160 м3 = 2,16 мг/м3 = 2 мг/м3
Порівняємо Сі = 2 мг/м3 з гранично допустимою концентрацією (ГДК) для робочих місць – q1ГДК і = 10 мг/м3 , та для мешканців квартири - q11ГДК і = 0,1 мг/м3 . З цього видно, що розрахована концентрація в квартирі ШР не значна для мулярів, тобто не завдасть шкоди, а для мешканців небезпечно.
Розрахунок максимальної приземної концентрації газоповітряної суміші з одиночного джерела з круглим устям за несприятливих метереологічних умов на відстані X= 25 м від джерела викидів виконується за формулою:
Сmax = (A*M*F*m*n)/ (H2 *3√ V* ∆T) , мг/м3 ,
де А – коефіцієнт, прийнятий для несприятливих метеоумов, коли концентрація ШР від джерела викидів досягає максимального значення (для України А=160);
М – кількість ШР, що викидаються в атмосферу (г/с);
М = 10 QT * δі* δв * δш
М = 10*19*10-3 кг/с*0,06*0,25*0,35= 19 г/с *0,0525 = 0,998 г/с;
F – безрозмірний коєфіцієнт, що враховує шкідливість осідання ШР в атмосфері (F=1);
m, n - безрозмірні коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з устя джерела викидів (m = 0,6; n = 2,0);
Н – висота ждерела викидів (м);
Vі - об”єм газоповітряної суміші (м3 /с)
