Аудит (шпори)

Категория реферата: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Теги реферата: конспект, кризис реферат
Добавил(а) на сайт: Зенона.

143 Ризик неефективності вибіркової перевірки

Ризик неефективності вибіркової перевірки - це ймовірність того, що аудиторський висновок, підготовлений на засадах вибіркового дослідження, може відрізнятися від висновку, котрий було б зроблено, коли б аудитор зробив таку перевірку шляхом суцільної перевірки з використанням тих самих аналітичних процедур.
Ризик неефективності вибіркової перевірки свідчить про ймовірність помилкового рішення, яке може бути прийняте на підставі даних вибірки. Він існує і при статистичних, і при нестатистичних методах вибіркової перевірки. Його не можна обминути при вибірковому контролі. Аудитор може контролювати ризик неефективності вибіркової перевірки шляхом відповідного планування аудиторських процедур і спостереження за ними

144. Спеціальні вимоги до провед а-ту

Забороняється проведення аудиту: 1) аудитором, який має прямі родинні стосунки з керівництвом господарюючого суб'єкта, що перевіряється; 2) аудитором, який має особисті майнові інтереси у господарюючого суб'єкта, що перевіряється; 3) аудитором - членом керівництва, засновником або власником господарюючого суб'єкта, що перевіряється; 4) аудитором - працівником господарюючого суб'єкта, що перевіряється; 5) аудитором
- працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва господарюючого суб'єкта, що перевіряється

145. Створення Аудиторської палати України
Аудиторська палата України створюється і функціонує як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування. Аудиторська палата України є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність.
Аудиторська палата України набуває повноважень юридичної особи від дня реєстрації у Міністерстві юстиції України на підставі заяви та
Статуту, затвердженого в порядку, передбаченому цим Законом. Плата за реєстрацію не справляється. Аудиторська палата України формується шляхом делегування до її складу п'яти представників від професійної громадської організації аудиторів України, по одному представникові від Міністерства фінансів України, Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Міністерства статистики України, Міністерства юстиції України та окремих фахівців від навчальних, наукових та інших організацій. Фахівці від навчальних, наукових та інших організацій делегуються за їх згодою професійною громадською організацією аудиторів України в кількості п'яти представників і по одному представнику за пропозицією Міністерства фінансів України, Головної державної податкової інспекції України,
Національного банку України, Міністерства статистики України та
Міністерства юстиції України. Порядок делегування визначається відповідно з'їздом, правлінням, колегією або іншим вищим керівним органом з дотриманням вимог статті 12 цього Закону. Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб. Аудиторська палата України створює на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються
Аудиторською палатою України. Ведення поточних справ в Аудиторській палаті
України здійснює Секретаріат, який очолює завідуючий. Завідуючий
Секретаріатом несе персональну відповідальність за ефективне використання майна та коштів Аудиторської палати України і створення належних умов для виконання функціональних обов'язків її членами.

146. Структура договору

Детальна структура договору може бути різною, проте його форма в цілому повинна відповідати загальноприйнятій в Україні формі складання договорів. У преамбулі договору після зазначення назви та номера договору, місця й дати його підписання, повинні бути наведені назви сторін, які склали договір (замовник та виконавець), прізвища посадових осіб, які підписали договір від імені кожної сторони.
Розділи: "Предмет договору" (вказується назва аудиторської послуги, мета, масштаб аудиту.)

"Зобов'язання сторін" (зобов'язання, які бере на себе кожна зі сторін).
"Порядок здавання та приймання робіт" -перелік, хар-ка та послідовність процедур, які виконуються
"Термін виконання робіт" - дати початку та закінчення, терміни надання результатів

"Вартість робіт та порядок розрахунків" - розмір та порядок виплати винагороди
"Відповідальність сторін" умови відповідальності кожної сторони
" Реквізити сторін" - юридичні адреси та платіжні реквізити кожної сторони.

"Особливі умови" -які не знайшли відображення попередніх розділах договору.

147. Супутні аудиту послуги.
У відповідності з міжнародними нормативами до супутних аудиту послугам відносяться: 1) підготовка оглядів, пов’язаних з не фінансовою інформацією
(про ефективність функціонування внутрішнього аудиту, комп’ютерного програмного забезпечення аудиту); 2) аналіз бухгалтерської
(фінансової) звітності; 3) виконання узгоджених процедур по окремим рахункам БО, балансу (фінансовому звіту) або по бухгалтерській
(фінансовій) звітності у цілому; ці процеси можуть торкатись також не фінансової інформації; 4) складання (підготовка) бухгалтерської
(фінансової) звітності (повної або часткової), а також іншої фінансової і не фінансової інформації.

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора
(аудиторської фірми).

В договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми) з дотриманням вимог Закону “Про АД”.

148. Суттєвість в аудиті
Інф-ія є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може впливати на ек рішення кор-чів, які приймаються на підставі даних фін звітності пі-в.
Суттєвість залежить від розміру статті або помилки, яка оцінена за певних обставин, відсутності або перекручення змісту інф-ї.
. Оцінка того, що є суттєвим, а що ні є справою проф судження аудитора.

Під час розробки плану перевірки аудитор приблизно визначає суттєвість за операціями з метою кількісного визначення суттєвих перекручень і помилок. Однак, необхідно аналізувати як кількісні, так і якісні показники помилок. Прикладом якісних помилок є неадекватний або неправильний опис облікової політики, коли цілком ймовірно, що користувач фін звітності підприємства буде введений в оману цим описом, або існує помилка при розкритті порушень вимог українського законодавства, коли цілком ймовірно, що наступні після можливої перевірки податкової адміністрації платежі до бюджету у вигляді штрафних санкцій і відповідно до цього зміни звітності послаблять господарчу та фін стабільність клієнта.

Аудитору необхідно розглянути можливість існування помилок у пов'язаних між собою сумах, котрі разом можуть істотно впливати на фінансову звітність підприємства.

149. Суть аудиту і іст аспекти його становлення.
За історіографічними джерелами можна стверджувати, що аудит як незалежний фінансовий контроль має багатовіковий період розвитку. Розвиток контролю господарської діяльності пов'язаний із виникненням обліку у державах, розташованих у долинах річок Ніл, Тигр і Євфрат, де облік вели на папірусі, а в подальшому — на папері. Перша згадка про аудиторів належить до 1299 р.
24 березня 1324 р. Едуард II призначив трьох державних аудиторів.

В 1844р. у Великобританії виходить серія законів о компаніях, у відповідності з якими вони були зобов’язані один раз на рік запрошувати незалежного бухгалтера (аудитора) для перевірки і підтвердження звітності і звіту перед акціонерами. Такі ж рішення по обов’язковому незалежному аудиту були прийняті у Франції в 1867р., США в 1887р., Німеччині в 1931р
На території України у складі царської Росії вже у 1811р. існував державний контроль в особі державного контролера. Більш широке застосування в Україні аудит отримав з виходом закону “Про аудиторську діяльність” (від
22.04.93року з послідуючими змінами і доповненнями) і створенням
Аудиторської палати України і Союзу Аудиторів України. Крім цього регулюється ще законом “Про підприємства”.
Згідно з цим здійснювалася сертифікація аудиторів, засновувались аудиторські фірми і видавалися ліцензії на цей винятковий вид діяльності.
Відповідно до Закону Україні "Про аудиторську діяльність" аудит провадиться з метою визначення достовірності звітності суб'єктів господарювання, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам. Згідно зі ст. 8 Закону про це має бути зазначено в аудиторському висновку.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки