Состав и формы бухгалтерской отчетности (СКЛАД І ФОРМИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ)
Категория реферата: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Теги реферата: доклады 7 класс, научные статьи
Добавил(а) на сайт: Fedoseev.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата
Конкретний зміст статтей фінансових звітів згідно з п.9 П(С)БО 1 визначено відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна
містити дані про:
. підприємство;
. дату звітності та звітний період;
. валюту звітності та одиницю її виміру;
. відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;
. облікову політику підприємства та її зміни;
. консолідацію фінансових звітів;
. припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;
. обмеження щодо володіння активами;
. участь у спільних підприємствах;
. виявлені помилки минулих років та пов’язані з ними коригування;
. переоцінку статей фінансових звітів;
. іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями
(стандартами).
Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:
- назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства
(країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);
- короткий опис основної діяльності підприємства;
- назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової компанії);
- середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.
3. Принципи підготовки бухгалтерської звітності
Принципи ведення бухгалтерського (фінансового) обліку у світовій практиці регулюються положеннями (стандартами), які розробляють професійні організації бухгалтерів. При цьому вони мають рекомендаційний характер та грунтуються на концептуальній основі складання та подання фінансових звітів, розробленій Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
В Україні основи нової системи бухгалтерського обліку закладено в
Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”
та конкретизовано в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського
обліку. Методологічні засади застосування нового Плану рахунків
бухгалтерського обліку та обліку окремих господарських операцій викладено у
відповідних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
Закон надає підприємствам право самостійно визначати обліку політику та розробляти систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю. Отже, держава встановлює правила й процедури обробки економічної інформації та складання фінансової звітності тільки для зовнішніх користувачів.
Загалом, ознайомившись з нововведеними принципами бухобліку та звітності, які передбачені МСБО, можна вважати, що українські бухгалтери керувалися ними у своїй практичній діяльності задовго до їх письмового викладу. Але робили вони це неусвідомлено, оскільки вітчизняні підручники і посібники з бухгалтерського обліку не містили словесного опису принципів, тоді як західна бухгалтерська школа дає майбутнім бухгалтерам ці відомості вже з перших днів їх знайомства з предметом.
Майже усі перелічені у МСБО принципи не є абсолютно новими для вітчизняних бухгалтерів, окрім хіба принципу обачності.
Сутність принципу обачності полягає у виборі бухгалтером такого методу оцінки, який дозволяє уникнути заниження у фінансовій звітності витрат і зобов’язань та відповідно завищення активів і доходів.
Дотримання цього принципу поки що не дуже властиве українським
підприємствам. Можна сказати, він діє навпаки. Підприємці прагнуть показати
у звітності якомога більше витрат і, відповідно, менше доходів з метою
мінімізації податкових платежів, оскільки до користувачів фінансової
звітності в основному зараховують переважно податкові органи. Щодо інших
користувачів (інвесторів, партнерів по бізнесу, клієнтів, постачальників)
то, як правило, вони не виявляють серйозної зацікавленості в отриманні
достовірної фінансової інформації про підприємство. Тому керівники
підприємств і не прагнуть показати своє підприємство у вигідному світлі.
Інакше кажучи, немає інтересу до інформації – немає і потреби у її
розкритті.
Потреба у мінімізації податків поки переважає над потребою надавати об’єктивну інформацію про стан справ.
На відміну від українських, американські та західноєвропейські бізнесмени прагнуть прикрасити показники фінансово-майнового стану своїх підприємств, оскільки для них набагато важливіше показати користувачам фінансової звітності, що бізнес розвивається успішно, фінансовий стан стійкий, зобов’язання в нормі, рентабельність висока. Усе це обіцяє інвесторам та акціонерам високі відсотки та дивіденди.
Щодо решти принципів, то вітчизняні бухгалтери користувались ними і раніше, бо без них облік був би неможливим, тому вони й принципи (засади, база). Саме до таких принципів належать: автономність, безперервність, історична собівартість, єдиний грошовий вимірник тощо.
Сутність принципу автономності полягає у тому, що активи, капітал і зобов’язання підприємства повинні розглядатися окремо від активів, капіталу, зобов’язань інших підприємств та окремо від майна, доходів і зобов’язань власників цього підприємства, оскільки бізнес є самостійною, відокремленою від засновника субстанцією.
Принцип історичної собівартості означає, що під час оприбуткування на баланс активів їх слід оцінювати, виходячи з витрат на виробництво або придбання, тобто за собівартістю, яка склалася історично. Решту методів оцінки активів (ринкова вартість, справедлива вартість тощо) слід застосовувати лише у випадках, колі такі витрати неможливо визначити з високим ступенем достовірності або коли оцінка активів за їх історичною собівартістю не відповідає економічній доцільності їх придбання.
Сутність принципу єдиного грошового вимірника полягає у тому, що
вимірювання й узагальнення усіх операцій, що їх проводять у регістрах
бухгалтерського обліку, здійснюються в єдиній грошовій одиниці незалежно
від того, скільки видів валют підприємство має у своєму розпорядженні.
Зазвичай, це валюта країни, в якій підприємство зареєстровано. Це означає, що неможливо підсумовувати українські гривні з американськими доларами під
час розрахунку загальних вартісних результатів. Усі валюти приводяться до
однієї.
Основне завдання принципу превалювання змісту над формою полягає у тому, що облік всіх господарських операцій (реєстрацію фактів господарського життя) слід здійснювати відповідно до сутності цих операцій та економічної реальності, а не тільки виходячи з їх юридичної форми.
Такий принцип як безперервність можна розглядати подвійно: власне як принцип і як умову (припущення). У міжнародних стандартах безперервність бухгалтерського обліку розглядають саме як припущення.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: конспект, реферат роль.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата