Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5 | Следующая страница реферата

ВПРОВАДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ та ПОКАЗНИКІВ ДсапПіНу ВОДА ПИТНА. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКО ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ"

ОСОБЛИВОСТІ ДСанПіНу "ВОДА ПИТНА. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ"

Cанітарно-гігієнічна ситуація

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Державні санітарні правила і норми "Вода питна”. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання" (надалі ДСанПіН) затверджено Наказові Міністерства охорони здоров'я України від— 23.12.1996р. за N 383, зареєстровано Міністерством юстиції України від 15.04.1997р. за № 136/1940; термін впровадження з 01.01.2000р.

2. ВПРОВАДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ та ПОКАЗНИКІВ ДсапПіНу ВОДА ПИТНА. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ

ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКО ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ"

Порядок впровадження ДСанПіНу "Вода питна”. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання" (надалі "Порядок") призначений для організацій, які експлуатують водопроводи (споруди і мережі) господарсько-питного користування і виконують виробничий лабораторний контроль якості води, а також для органів та установ, які здійснюють державний нагляд за якістю води централізованого господарсько-питного водопостачання.

Необхідність розробки Порядку обумовлена суттєвими відмінами ДСанПіНу від діючого до останнього часу ГОСТу 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством" за змістом, переліком нормативних вимог і показників, порядком та обсягом досліджень питної води в залежності від типу контролю і результатів попередніх досліджень. Впровадження ДСанПіНу потребує певних строків та змін в організації діяльності вищеназваних організацій та установ.

В зв'язку з цим органи державного санітарного нагляду, всі організації, включаючи міністерства та відомства, які відповідають за експлуатацію централізованих систем господарсько-питного водопостачання, повинні вжити заходи щодо поетапного впровадження ДСанПіНу до 01.01.2000р. згідно з порядком у ньому зазначеним.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" у рівній мірі відповідальними за забезпечення населення питною водою, якість та кількість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм, є органи державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, підприємства водопостачання. Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України зобов'язана здійснювати нагляд за дотриманням Державних санітарних правил і норм відповідності питної води вимогам безпеки для здоров'я і життя населення на об'єктах державного санітарного нагляду централізованого водопостачання.

3. ОСОБЛИВОСТІ ДСанПіНу "ВОДА ПИТНА. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ"

Розроблений відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ДСанПіН регламентує гігієнічні вимоги до якості питної води, які повинні бути забезпечені у водопровідній мережі об'єктів державного санітарного нагляду (після очистки та підготовки до споживання) незалежно від типу джерела водопостачання, системи обробки води і кількості споживачів цієї води.

3.1. Розробка ДСанПіНу пов’язана з такими основними положеннями:

- ревізія нормативної бази існуючих показників якості питної води з урахуванням досвіду розвинутих країн світу та нових наукових свідчень про значення питної води в формуванні здоров'я населення. ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством" був важливим етапом удосконалення водно-санітарного законодавства країни. Цей документ використано як базовий при розробці ДСанПіНу;

- визнання високої гігієнічної та епідемічної пріоритетності та актуальності введених в ДСанПіН нормативних показників якості питної води в Україні, а також необхідності досягти відповідності вітчизняних нормативних вимог з міжнародними стандартами до якості води.

У ДСанПіНі викладення нормативних вимог підпорядковано гігієнічним цілям і наведено в групах показників, виходячи з необхідності забезпечення:

- безпеки води в епідемічному відношенні;

- нешкідливості та фізіологічної повноцінності хімічного складу води;

- радіаційної безпеки води;

сприятливих органолептичних властивостей питної води.

В документі на відміну від ГОСТ 2874-82, збільшено кількість показників, визначення яких є необхідним для забезпечення якості питної води нешкідливої та безпечної для здоров'я людини.

3.2 Суттєвого доповнення у ДСанПіНі зазнали епідемічні показники безпеки питної води, які нормують з достатньо високою вірогідністю відсутність в ній бактерій, вірусів та інших біологічних включень, що небезпечні для здоров'я споживачів. Так, вперше стало обов'язковим визначення у воді паразитологічних показників (табл. 2 ДСанГІіНу), що обумовлено даними про зростання епідемічного значення водного чинника в інфекційній захворюваності населення паразитозами в країнах світу, їх л значущості як показників вторинного забруднення води у водопровідній мережі. Розширення переліку показників цієї групи впроваджено також з метою досягнення відповідності вітчизняних вимог до міжнародних критеріїв епідемічної безпеки питної води.

За результатами багаторічних досліджень відносно співвідношення у питній воді індикаторних - число бактерій в 1см3 досліджуваної води (ЗМЧ) та число бактерій групи кишкових паличок (індекс БГКП) - з патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами, було встановлено вплив різних рівнів бактеріального забруднення води на захворюваність населення кишковими інфекціями. Цей чинник, разом з урахуванням гігієнічного принципу необхідності санітарного запасу при регламентації нормативів, обумовив доповнення мікробіологічних показників, регламентованих ГОСТ 2874-82, такими, як:

- набуло обов'язкового характеру визначення числа термостабільних кишкових паличок (фекальних коліформ — як показника свіжого фекального забруднення питної води в водопровідній мережі), які диференціюють за температурним тестом (ріст при температурі [44±0,5]°С) із загальної групи коліформних бактерій і визначають у трьох об'ємах по 100 см3 " досліджуваної води при перевищенні індексу БГКП на етапі ідентифікації колоній, що виросли на середовищі ЕНДО. Регламентована необхідність дослідження води в об'ємі 100 см3 та оцінка отриманого результату як позитивного при виявленні фекальних коліформ в одному з трьох об'ємів дозволяє оцінювати цей показник як сумісний з таким традиційним показником як індекс БГКП, що визначається в 1 дм3 досліджуваної води. Відсутність термостабільних кишкових паличок у двох послідовно відібраних пробах питної води (друге дослідження проводиться після отримання результатів першого дослідження) з достатньо високою вірогідністю характеризує епідемічну безпеку досліджуваної питної води. При визначенні кишкових паличок методом мебранної фільтрації результати досліджень виражають числом одиниць, що утворюють колонії (КУО); при застосуванні бродильного методу розраховують по таблицям найбільш вірогідне число (НВЧ) бактерій;

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: решебник 6 класс виленкин, бесплатные контрольные.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки