Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

Слід зазначити , що прямі інвестиції ( участіь іноземних інвесторів в статутних фондах спільних підприємств ) за станом на 01.01.96 р. склали
750.1 млн . дол. ( Таб 2 )

Найбільший інтерес інвесторів викликають такі галузі як внутрішня торгівля , харчова промисловість , машинобудування та метатообробка ( Таб
3) .

Нажаль , обсяг іноземних інвестицій у приорітетні галузі економіки
України незначни. Невеликий обсяг інвестицій спрямовано на підтримку малого бізнесу.

На сьогоднішній день іноземні інвестори в Україні це або крупні компанії , які можуть дозволити собі достатньо високий ступінь ризику в інвестиційній діяльності за наших нестабільних умов , або підприємці що займаються посередницькою діяльністю у невеликих обсягах.

Таблиця № 1 Потреби приоритетних галузей народного господарства
України в іноземних інвестиціях.

| | |
|Галузь |Потреби в іноземних інвестиціях , млрд . |
| |дол. США |
|Нафтопереробка |1.7 |
|Металургія |1.2 |
|Машинобудування |0.5 |
|Електроенергетика |0.5 |
|Будівельна |0.4 |
|промисловість | |
|Медична промисловість |0.2 |

Таблиця № 2 Обсяги прямих інвестицій основних країн-інвесторів економіки

України.

| |Обсяг прямих |Доля в загальному обсягу |
|Країна-інвестор |інвестицій , млн дол |прямих інвестицій в |
| |США |економіку Украіни , %|
|США |171. 4 |22. 8 |
|Німеччина |129. 6 |17. 3 |
|Великобританія |46. 3 |6. 2 |
|Кіпр |38. 6 |5. 1 |
|Російська Федерація |37. 8 |5. 0 |
|Швейцарія |35. 2 |4. 7 |

Таблиця № 3 Розподіл прямих інвестицій по галузях народного господарства

України .

| |Обсяг прямих інвестицій|Доля в загальному |
|Галузь |, млн дол США |обсягу прямих |
| | |інвестицій в економіку |
| | |Украіни , % |
|Внутрішня торгівля |168. 2 |22. 4 |
|Харчова промисловість |108. 4 |14. 5 |
|Машинобудування, | 96. 3 |12. 8 |
|металообробка | | |
|Чорна та кольорова |37 .8 |5. 0 |
|металургія | | |
|Зовнішня торгівля |33. 1 |4. 4 |
|Транспорт та зв’язок |31. 0 |4. 1 |
|Легка промисловість |30. 1 |4. 0 |
|Хімічна промисловість |29. 0 |3. 9 |
|Промисловість буд. |28. 9 |3. 7 |
|матеріалів та будівництво | | |

Оскільки інвестиційни клімат в Україні й так є надзвичайно несприятливим ( достатньо звернути увагу на те що при інвестуванні коштів в економіку України рівень ризику оцінювався в світі на декілька порядків вище ніж аналогічний показник по відношенню до країн колишньої Югославії під час ведення на їх теріторії військових дій ) , то буде доцільно на етапі кризового стану економіки не позбавляти іноземних інвесторів різноманітнх пільг , зокрема одних з найважливіших - пільг по сплаті податку на прибуток. Треба лише забезпечити інтереси держави , тобто за допомогою економічних та юридичного механізмів недопустити масового вивозу капіталу з країни у вигляді отриманого від інвестиційної діяльності прибутку та заохотити його реінвестування . А от вже на етапі стабілізації , а тим більше - на етапі інтенсивного розвитку, доцільно буде зменьшити або взагалі скасувати пільги для підприємств з іноземним капіталом. Збереження пільг можливе буде лише у певних видах виробництва , якщо воно буде необхідне для забезпечення високої конкурентноспроможності експорту.

Верховною Радою в березні 1996 року був прийнятий новий Закон України
“ Про режим іноземного інвестування “ , який теж як і попередні законодавчі акти спрямований на зрівняння інтересів вітчизняних та іноземних інвесторів
. Зокрема , стаття 20 Закону чітко вказує на те , що підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки у відповідності до законодавства
України нарівні з вітчизняними підприємствами . Ніяких пільг в оподаткуванні Закон не встановлює . Більше того , він відміняє закони
України “ Про іноземні інвестиції “ , “ Про Державну программу заохочення іноземних інвестицій “ , Декрет КМУ “ Про режим іноземного інвестування” , і відповідно ті пільги , які встановлювалися вищезгаданими законами для підприємств з іноземним капіталом .

Отже , процес творення механізму оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями в Україні знаходиться в постійному розвитку відображаючи економічну політику держави в данній сфері .

1.2 Ведення розрахунків та кредитування суб’єктів зовнішньо- економічної діяльності

1.2.1 Особливості кредитування зовнішньоторгівельних угод

Зовнішня торгівля у кредит стала світовою нормою . В умовах підвищення вартості продукції , зростання частки машин та обладнання , що мають значні строки виготовлення , експортери та імпортери зацікавлені у використанні зовнішньоторгівенльних кредитах . В світовій практиці існує класифікація кредитів за наступними ознаками :

1. По джерелах кредити розрізняють : внутріші , зовнішні

2. По видах кредити діляться на : товарні ( надаються в основному експортерами своїм покупцям ) валютні ( що надаються банками у валютній формі )

3. По строках кредити підрозділяються на : короткострокові середньострокові довгострокові

У 80 х роках склалася ситуація , коли кредитори не хотіли зв’язувати себе довгостроковими фіксованими процентними ставками і як наслідок - обсяги довгострокового кредитування різко знизилися . Виходом з цієї ситуації стало винаходження нової форми кредитів - ролловерні кредити .
Суть цієї форми кредитування полягає в тому , що процентна ставка при довгостроковому кредиті корегується через певні проміжки часу ( квартал , півроку ) у відповідності з процентними ставками по 3-х або 6-місячним міжбанківським депозитам.

4. З точки зору забезпечення розрізняють : забезпеченні кредити балансові кредити

Забезпеченням звичайно виступають товари , товаророзпорядчі документи
, цінні папери , векселя , нерухомість та інші коштовності . Застава товару здійснюється у трьох формах : тверда застава ( певна маса товару закладається на користь банка ) , застава у товарообігу , застава товару у переробці . Бланковий кредит видається підзобов’язання боржника погасити його в певний строк . Документом по кредиту виступає соло-вексель з однім підписом боржника . Різновидами бланкових кредитів є контокорент та овердрафт. Котнокорентом називається єдиной рахунок , за яким здійснюються всі операції між юанком і клієнтом , в тому числі і по використанню кредитів. Овердрафт - надання банком право віставляти в межах певної суми платіжні доручення на данного клієнта поверх залишку на його рахунку.

5. По валюті займу розрізняють : кредити , що надаються в валюті країни позичальника кредити , що надаються в валюті країні кредитора кредити , що надаються в валюті третьої країни кредити , що надаються в міжнародній грошовій одиниці

6. За умовами реалізації кредити підрозділяють на : наявні ( сума кредиту зараховується на рахунок кредитора ) акцептні

При цій формі кредитування акцептується тратта - перевідний вексель, що являє собою письмовий наказ кредитора позичальнику про виплату останнім певної суми грошей третій особі або пред’явнику тратти .

7. По кредиторах розрізняють : урядові кредити кредити , що надаються міжнародними валютно-фінансовими організаціями приватні кредити

В світовій практиці існують наступні джерела отримання кредиту :

1. Брокерські та та комісійні фірми.

Кредити , як правило надаються під товари. Ці фірми використовують банківські кредити , тому їх кредити дорожче ніж у банку. До послуг брокерів вдаються тоді , коли отримання кредита в своїй країні обходиться дорожче , коли ринок є мало відомим або реалізація товара потребує особливої специфіки.

2. Банківськи установи

Якщо в роботі Зовнішньоекономічного банку широко застосовується довгострокове валютне кредитування під гарантію міністерств та відомств , то в практиці комерційних банків переважає короткострокове кредитування .
При вирішенні питання про надання валютного кредиту вповноважені банкирозглядають ціль отримання кредита , характеристику товара , що закупається та можливість його реалізації в межах країни , а також економічний ефект від використання товарів, що закуповуються за рахунок кредиту , джерела фінансування в національній валюті та джерела погашення кредита в іноземній валюті. Серед різних варіанті здійснення експортно- імпортних операцій , пов’язаних з кредитом , зустрічаються , в переважній більшості , наступні :

1. Кредит в гривнях для закупки товара в Україні та продажу за кордоном

2. Кредит в гривнях , конверсія його в валюту, для закупки товара за кордоном та продажу в Україні за гривні

3. Кредит в валюті, для закупки товара за кордоном та продажу в
Україні за гривні

4 . Кредит в гривнях для закупки товара в Україні , бартер з інофірмою , продаж в Україні за гривні.

Для забезпечення кредитів використовуються в основному такі форми :

1. Застава валютних цінностей ( вразі неповернення кредиту банк частково відшкодовує збитки за рахунок застави )

2. Товарно - матеріальні цінності , які закупає позичальник ( банки не заинтересовані , як правило , в цій формі , бо вних можуть виникнути проблеми з реалізацією застави)

3. Гарантія ( найбільш приваблива для банків форма , бо вразі несплати кредита, повністю або частково, банк має право на відшкодування збитків за рахунок гаранта .

Ставки по валютних кредитах можуть бути фіксованими та плаваючими.
Плаваючі ставки складаються з двох частин : базової ставки та надбавки ( маржи ) банка , яка і є безпосередньо предметом договору між кредитором та позичальником . Роль базової ставки можуть відігравати ставка по незабезпеченим кредитам першокласним позичальникам , облікова ставка центрального банку та ин.

Кредитні ризики пов’язані не лише з погіршенням фінансового положення позичальника , а також з погіршенням економічної коньюнктури , змінами законодавства , політичними подіями. Тому держава заохочує зовнішньоекономічну експансію за допомогою податкових та митних пільг , субсидій , кредитів , боніфікації ( субсідуванні процентних ставок , тобто відшкодування банкам а рахунок держбюджета різниці між ринковими та пільговими ставками по експортним кредитам ) . Державні гарантії по короткостроковим експортним кредитам перетворюють тратті експортерів в першокласні цінні папери.

Для кредитування та страхування зовніщньоекономічних операцій в багатьох країнах створені напівдержавні страхові компанії , експортно- імпортні банки.

3. Фірмові ( комерційні ) кредити

Видаються експортерами та імпортерами , що тісно пов’язані товарними угодами та розрахунками по них. Фірмовий кредит оформляється векселем або надаються за відкритим рахунком.

При кредитуванні у формі відкритого рахунку експортер виставляє рахунки після відвантаження товару на покупця , а сплата по ціх рахунках відбувається через обумовлений стронами термін. За умови регулярних поставок сторони домовляються , що розрахунки між ними будуть здійснюватися не за кожну окрему партію , а в певні терміни - звичайно наприкінці місяця або кварталу. При використанні векселів ( інкассова форма розрахунку ) кредитування засновується на траттах.
Як вже зазначалося при цій формі кредитування продавець виписує тратту на отримувача і дає вказівку банку-інкасатору передавати документи , що додаються до тратти , тільки за умови акцепту останнім тратти. Тратта частіше всього використовується при короткостроковому кредитуванні . В деяких країнах встановлюється максимальний строк тратти від 120 до 180 днів. Схема здійснення такого кредиту зводиться до наступного :
Експортер поставляє товар
Імпортер розраховується векселем , акцептувавши його в своєму банку 1
Експортер в визначений по тратті термін прад’являє вексель до оплати в банк 1
Експортер отримує платіж від банка 1

Оплата товара відбувається пізніше поставки товара тому експортер кредитує імпортера.

Але акцепт імпортера може бути замінений на банковський акцепт.
Експортер вимогає банківського акцепту у випадках коли він не впевнений у платіжоспрроможності імпортера або заинтересований в найскорішому отриманні коштів і планує продати ( врахувати ) тратту до строка її платежа . В цьму випадку механізм кредитування має такий вигляд :

Експортер поставляє товар
Імпортер розраховується векселем , акцептувавши його в своєму банку 1
Експортер регеструє вексель в своєму банку 2
Банк 2 в визначений по тратті термін прад’являє вексель до оплати в банк 1
Банк 2 отримує платіж від банка 1

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат биография, сочинения по картинам.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки