Інвестиційна діяльність страхових компаній
Категория реферата: Рефераты по экономической теории
Теги реферата: сочинение рассказ, компьютер реферат
Добавил(а) на сайт: Gretchenko.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 | Следующая страница реферата
Перший принцип розміщення активів - принцип безпечності . Його дія повною мірою розповсюджується як на активи , що покривають страхові резерви так і на вільні активи . Данний принцип передбачає максимально надійне розміщення активів що забезпечує їх повернення у повному обсязі .
Другий принцип - прибутковість вкладень . Відповідно до нього активи повинні приносити постійні і достатньо високі доходи .
Третій принцип - ліквідність вкладів . Страхова компанія повинна у будь-який час мати у розпорядженні сумму грошей , яка б забезпечувала страхувальникам виплату обумовлених договором сум у встановлені терміни .
Четвертий принцип - деверсифікація вкладів . Він служить розподілу інвестиційних ризиків серед різних видів вкладів , що в свою чергу забезпечує фінансову стійкість інвестиційного портфеля страховика .
З урахуванням вище наведеного і спираючись на Закон України “ Про
страхування “ можна визначити такі напрямки інвестування для страхових
компаній :
Банківські вклади та депозити .
Нерухоме майно .
Цінні папери , що передбачають одержання доходів .
Цінні папери , що емітуються державою .
Права вимоги до перестраховиків .
Довгострокові інвестиційні кредити .
Згідно з “ Тимчасовим положенням про порядок формування і розміщення
страхових резервів “ , при визначенні рівня покриття до заліку приймаються
в обме6жених обсягах такі активи ( у відсотках до суми наявних технічних
резервів і 50 % сформованого Статутного фонду ) :
Банківські вклади (депозити ) не більше 30 % в одному банку .
Нерухоме майно не більше 10 % .
Іноземна валюта у вигляді платіжних документів та інших цінних паперів не
більше 40 % , в тому числі : а ) акції які не котуються на фондовій біржі - не більше 15 , з них акції одного емітента не більше - 2 % . б ) акції які котуються на фондовій біржі - не більше 5 %
одного емітента . в ) облігації - не більше 5 % .
4. Грошові позики юридичним та фізичним особам - страхувальникам - не більше 30 % , втч : а ) позики юридичним особам незабезпечені банківськими гарантіями або гарантіями інших страховиків - не більше 5 % , з них розмір позики окремому позикоодержувачу не повинен перевищувати 1 % . б ) позики юридичним особам забезпечені банківськими гарантіями або гарантіями інших страховиків не повинені перевищувати 5 % окремому позикоодержувачу.
5. Права вимоги до перестрахувальників - не більше 50 % обсягів страхових зобов’язань , переданих до перестрахування .
Як бачимо , наведені вище обмеження при формуванні інвестиційного
портфеля страховика спрямовані в першу чергу на девірсифікацію ризику
втрати інвестиції чи отримання збитків від інвестиційної діяльності . На
мій погляд це дуже правельне рішення в умовах економічної нестабільності в
нашій країні . Однак , в ціх обмеженнях , я вважаю є певні недоліки .
Наприклад , обмеження по нерухомому майну - 10 % . Виділивши у складі
нерухомого майна житлові будинки і піднявши ліміт наприклад до 30-40 %
можна було б досягти значних залучень капіталу в сферу будівництва житла , яке на даннний момент і необхідне і досить прибуткове . Така форма
інвестицій ( і будівництво вцілому ) є найбільш привабливою особливо для
компаній , що займаються довгостроковим страхуванням .
Для підняття авторитету і цінності національної валюти треба також обмежити ще більше обсяги вкладень коштів страховиками в іноземну валюту до 1-2 % .
В Україні в силу нерозвинутості деяких видів вкладень основний доход українські страхові компанії отримали від банківських депозитів ( в 1994 році 75 % ) . Зниження відсотку по банківських депозитах спонукало страховиків до переорієнтації інвестиційних портфелів в напрямку відносно більш доходних , але й одночасно меньш ліквідних активів.
Лише 5-10 % всіх активів склали цінні папери банків та підприємств
.Це пояснюється насамперед фактором невизначеності , що домінує в економіці
.
Розділ 2 Зарубіжний досвід у провадженні інвестиційної діяльності страховиками .
Великий інтерес у галузі інвестиційної політики представляє досвід країн ринкової економіки .
Так у Великобританії страхові компанії не тримають , як правило , на
поточних рахунках коштів більше ніж це потребують повсякденні розрахунки .
Проте в силу специфіки страхової справи може виникнути ситуація , коли
страховикові негайно знадобляться кошти . Тому певну частину , в
середньому 4 - 5 % всіх активів компанії , що займаються страхуванням життя
та 10 - 13 % активів компаній , що займаються ризиковими видами страхування
, складають високоліквідні короткотермінові інвестиції ( депозити , депозитні сертифікати , казначейські зобов’язання ) , що порівняно швидко
перетворюються в гроші .
Середньо та довго термінові інвестиції можна розділити на такі групи :
цінні папери з фіксованим доходом . акції , нерухомість та іпотечний кредит
.
Цінні папери з фіксованим доходом є основним об’єктом інвестування страхових компаній Великобританії . Вони є надійним капіталовкладенням , яке забезпечує стійкий доход і в той самий час можуть бути швидко реалізовані на ринку .
Одночасно страхові компанії інвестують кошти в звичайні акції компаній та фірм різних галузей господарства . Це пояснюється намаганям отримати більш високий доход . Також через володіння акціями певних компаній страхові компанії намагаються впливати на галузі в яких вони мають свої інтереси .
Нерухомість , як об’єкт інвестування , є дуже привабливою для страхових компаній , бо надійно захищає вкладені кошти від інфляції . Разом з тим цей вид інвестицій є дуже низьколіквідним і їх реалізація за короткий час може бути проблематичною для інвестора .
В Великобританії є дуже розповсюдженим іпотечне кредитуваня . Воно здійснюється в сумі , що не перевищує 2 / 3 від суми яка може бути отримана від продажу майна . Данний вид інвестицій носить довготерміновий та низьколіквідний характер .
Останнім часом набуває популярності такий вид інвестицій , як купівля творів мистецтва , антікваріату , різних цінних колекцій . Це не дає стабільного прибутку , а доход залежить виключно від підвищення цін на данні предмети .
Висновки
З вищенаведеного можна зробити висновок , що найбільш доходними і
стабільними є інвестиції в цінні папери з фіксованим процентом , які
випускає уряд і місцеві органи влади . В Україні ж до останнього часу
переважали банківські депозити , зі зменшенням банківського відсотку
акценти змістились в бік державних цінних паперів . Вцілому за деякіх умов
( завершення приватизації , стабілізація грошової одиниці ) перспективними
напрямками інвестицій стануть інвестиції у акції піприємств . Для компаній
які здійснють довготермінове страхування виходом зі становища моглоб бути
інвестування вільних коштів в будівництво , зокрема житла , це надало б
можливість захистити зібрані кошти від інфляції на довгому періоді .
С п и с о к л і т е р а т у р и .
. Бланк А.И. Інвестиційний менеджмент , К., Ітем 1995
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: инновационный менеджмент, новые конспекты.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 | Следующая страница реферата