Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

Для реєстрації учасників аукціону, конкурсу покупці сплачують встановлений органом приватизації реєстраційний внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі 10 відсотків від початкової ціни об'єкта.
Вказані грошові кошти вносяться шляхом безготівкового перерахування на відповідний рахунковий рахунок.
Якщо покупець висловлює бажання брати участь у купівлі кількох об'єктів, то для реєстрації його як учасника аукціону, конкурсу грошові кошти вносяться у розмірі, що визначається на основі суми початкової ціни.
Після закінчення аукціону, конкурсу внесені покупцями грошові кошти у розмірі 10 відсотків від початкової ціни продажу об'єкта, у десятиденний строк повертаються усім учасникам аукціону, конкурсу. Покупцеві, який придбав об'єкт приватизації, вказані грошові кошти зараховуються в установленому порядку при остаточному розрахунку за придбаний об'єкт приватизації.
Фізична або юридична особа, що бажає зареєструватись як учасник аукціону конкурсу, повинна мати при собі:
> документ, що посвідчує фізичну особу або представника юридичної особи, їх повноваження;
> квитанцію про сплату реєстраційного внеску;
> документ про внесення грошових коштів у розмірі 10 відсотків від початкової ціни об'єкта;
> декларацію про доходи, у разі придбання об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів - для покупців - фізичних осіб;
> нотаріально посвідчені копії установчих документів - для покупців- юридичних осіб.
Відомості про учасників аукціону, конкурсу заносяться до книги реєстрації окремо щодо кожного об'єкта, який підлягає приватизації, і повинні містити:
1. порядковий номер (відповідно до реєстрації);
2. прізвище, ім'я, по-батькові фізичної особи або представника юридичної особи (назву юридичної особи);
3. номер рахунку, назву та адресу банківської.установи, до якої зроблено внески.
Відомості про учасників аукціону або конкурсу, їх кількість і пропозиції покупців щодо умов конкурсу не підлягають розголошенню до визначення- остаточного переможця.
Кінцевий термін прийняття заяв на участь в аукціоні - три дні до початку аукціону, для участі у конкурсі - сім днів до початку проведення конкурсу.

Інформація про остаточну ціну та переможця конкурсу або аукціону публікується у інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі та інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації протягом 15 календарних днів після укладення покупцем договору купівлі-продажу з уповноваженим представником відповідного органу приватизації.
Аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним особою.
Уповноважена особа діє відповідно до угоди з органом приватизації. Угода повинна передбачати:
1. строки проведення аукціону;
2. початкову ціну продажу об'єкта приватизації і порядок її зниження;
3. розмір і порядок виплати винагороди;
4. взаємні зобов'язання, умови розірвання угоди і майнову відповідальність сторін; інші умови на розсуд сторін договору.
Для участі в аукціоні покупці одержують квитки учасників аукціону, які повинні містити такі відомості:
1. номер, під яким покупець бере участь у торгах;
2. назву об'єкта (об'єктів), у торгах якого бере участь покупець;
3. умови проведення аукціону.
На публічних торгах можуть бути присутні й інші особи, якщо вони внесуть вхідну плату. Розмір вхідної плати визначається органом приватизації.
Аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором) шляхом публічного оголошення пропозицій щодо ціни об'єкта приватизації. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення ціни не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну. При цьому кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, повинна перевищувати попередню не менш як на 10 відсотків від початкової ціни продажу об'єкта.
До початку торгів ліцитатор описує об'єкт приватизації та умови його продажу. Початком торгів вважається момент оголошення початкової ціни продажу об'єкта. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення початкової ціни продажу покупці не висловлюють бажання придбати об'єкт за оголошеною початковою ціною, ліцитатор, відповідно до умов угоди з органом приватизації, має право знизити ціну об'єкта але не більш як на 10 відсотків. Якщо після такого зниження об'єкт не вдається продати, торги припиняються.
Під час аукціону ведеться протокол, до якого заноситься початкова ціна продажу об'єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об'єкта);
Протокол підписується ліцитатором та покупцем (його представником), який одержав право на придбання об'єкта.
Протокол у триденний термін надсилається відповідному органу приватизації та затверджується ним.
Відбір покупців за конкурсом здійснює конкурсна комісія, яка створюється органом приватизації. Комісія створюється із спеціалістів, експертів, представника відповідної місцевої Ради та представника трудового колективу об'єкта, що приватизується. Кількість членів комісії може становити від 5 до 9 чоловік. Голова комісії призначається відповідним органом приватизації.

Делегування до складу комісії представників є обов'язковим для керівництва державних організацій та установ. За час роботи у складі комісії за її членам зберігається місце роботи та середній заробіток згідно з чинним законодавством про працю.
Конкурсна комісія визначає умови та термін проведення конкурсу.
До умов конкурсу відносяться зобов'язання покупця щодо:
> здійснення програм технічного переозброєння виробництва, впровадження прогресивних технологій;
> виконання вимог антимонопольного законодавства;
> умов утримання об'єктів соціально-культурного призначення;
> здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища, дотримання екологічних норм чи досягнення найкращих екологічних наслідків експлуатації об'єкта.
Умови конкурсу затверджує відповідний орган приватизації.
Для участі в конкурсі покупець подає до конкурсної комісії план приватизації об'єкта, який повинен включати:
> назву і місцезнаходження об'єкта;
> відомості про покупця;
> запропоновану покупцем ціну придбання об'єкта;
> зобов'язання щодо виконання умов конкурсу;
> додаткові зобов'язання щодо подальшої експлуатації об'єкта.

Конкурс здійснюється двома етапами. На першому етапі оголошується попередній переможець конкурсу. Інформація про його пропозиції доводиться до всіх учасників конкурсу. Якщо протягом п'яти робочих днів від них не надійдуть додаткові пропозиції, то попередній переможець оголошується остаточним переможцем. За наявності інших пропозицій провадиться повторне засідання конкурсної комісії, яка розглядає додаткові пропозиції учасників конкурсу і визначає остаточного переможця.
Господарське товариство, до складу якого увійшло не менш як 50 відсотків працівників підприємства, що приватизується, і яке бере участь у конкурсі, за інших рівних умов має пріоритетне право на його придбання.
Засідання конкурсної комісії є закритими. Рішення про вибір попереднього та остаточного переможця конкурсу приймається 2/3 голосів присутніх членів комісії.
Ціна продажу визначається у ході конкурсного розгляду. Продаж об'єкта не може здійснюватися за ціною, нижчою 70 відсотків від його початкової ціни.
Після закінчення засідання конкурсною складається протокол, в якому зазначаються такі відомості:
> умови конкурсу;
> пропозиції учасників конкурсу;
> обгрунтування вибору переможця конкурсу;
> відомості про учасників конкурсу.

Протокол підписується усіма членами конкурсної комісії та у триденний строк з дня проведення конкурсу надсилається відповідному органу приватизації.
Результати конкурсу затверджує орган приватизації.
Продаж на аукціоні, за конкурсом із застосуванням приватизаційних паперів здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом, з урахуванням таких особливостей: право участі в аукціоні або конкурсі мають громадяни
України, створені ними господарські товариства, у порядку, визначеному
Фондом державного майна України, а також фінансові посередники, що одержали відповідну ліцензію згідно з чинним законодавством; платіжними засобами є приватизаційні папери та грошові кошти; продажу підлягають тільки об'єкти, включені до переліку об'єктів, продаж яких здійснюється на аукціоні за конкурсом.
Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.
Орган приватизації складає переліки об'єктів, не проданих або знятих з аукціонів, конкурсів, та приймає рішення про повторний їх продаж на аукціоні, за конкурсом або про їх приватизацію шляхом викупу іншими покупцями, продажу часток (акцій, паїв), ліквідацію об'єкта тощо.
Об'єкт приватизації може бути запропонований для продажу на аукціоні, за конкурсом не більше двох разів, якщо власник майна або уповноважений ним орган не прийме іншого рішення.
В разі повторного проведення аукціону конкурсу можлива зміна умов продажу, включаючи початкову ціну.
В цьому разі початкову ціну може бути зменшено до початку торгів не більш як на 50 відсотків.
Право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі- продажу.
Після придбання об'єкта його новий власник стає правонаступником прав і обов'язків приватизованого підприємства.
До набуття покупцем права власності на придбаний об'єкт приватизації відповідальність за збереження вказаного майна в установленому порядку несе керівник підприємства, що приватизується, або підприємства (установи, організації), на балансі якого знаходиться об'єкт приватизації.
Право власності на державне майно підтверджується договором купівлі- продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації.

Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню.
У разі придбання об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом, договір купівлі- продажу між покупцем і продавцем укладається не пізніш як у п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу.
Договір включає:
> назву підприємства, його адресу;
> відомості про продавця та покупця;
> остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу;
> взаємні зобов'язання продавця і покупця;
> номери їх розрахункових рахунків; назви і адреси банківських установ; умови внесення платежів.
До договору включаються зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки їх невиконання.
Зобов'язання покупця, передбачені договором купівлі-продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань.
У разі несвоєчасного внесення інвестицій покупець сплачує на користь місцевого бюджету пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості невнесених у строк інвестицій за кожний день прострочки.
При недотриманні покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного терміну кількості робочих місць (за винятком скорочення робочих місць, пов'язаного із санацією та реструктуризацією підприємства), покупець сплачує штраф у розмірі 12-кратної суми середньої заробітної плати кожного звільненого працівника, та у місячний термін поновлює кількість скорочених робочих місць. Кошти від штрафних санкцій перераховуються на рахунок служби зайнятості за місцем знаходження приватизаційного об'єкта.
Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації.
Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту переходу до нього права власності на об'єкт приватизації.
Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови оплати не менш як 50 відсотків ціни продажу об'єкта.
У триденний термін після нотаріального посвідчення договору купівлі- продажу уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі приватизованого об'єкта.

3. Порядок та форма укладання договору купівлі-продажу державного майна.

Приватизація — це відчуження майна, що перебуває у державній власності та власності Автономної Республіки Крим на користь фізичних та недержавних юридичних осіб. Правовою формою такого відчуження є договір купівлі- продажу, за яким продавець зобов'язується передати відповідний об'єкт приватизації у приватну чи колективну власність покупцеві, а покупець— прийняти цей об'єкт, сплатити за нього певну грошову суму, виконати інші обов'язки, передбачені законодавством про приватизацію чи обумовлені сторонами.
У зв'язку з тим, що укладення договору купівлі-продажу об'єктів приватизації та виконання основних його умов е важливим етапом процесу зміни відносин власності на засоби виробництва, цей договір має відповідні особливості щодо його сторін, змісту та порядку укладення.
Сторони договору купівлі-продажу об'єктів приватизації. Згідно із статтями
6, 7 і 8 Закону У країни "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 19 лютого 1997 р. та статтями
4 і 5 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 15 травня 1996 р. продавцями державного майна у процесі приватизації виступають: щодо об'єктів за гальнодержавної власності — Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва в районах і містах, щодо об'єктів власності Автономної Республіки Крим — органи приватизації в Автономній Республіці Крим, щодо об'єктів комунальної власності — органи, що їх створюють відповідні місцеві ради.
Покупцями об'єктів приватизації можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України; юридичні особи інших держав; господарські товариства, створені для участі у приватизації громадянами, в тому числі членами трудового колективу. Господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше як 50% працівників підприємства або їх уповноважених представників. У разі приватизації майна, зданого в оренду, покупцем може виступати орендар державного майна.
Поряд з іншими юридичними особами та громадянами орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу державного підприємства, його структурного підрозділу відповідно до Закону України
"Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 14 березня 1995 р., або організації орендарів, створені членами трудового колективу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів відповідно до Закону
України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 10 квітня 1992 р. Необхідно зазначити, що покупцями майна, зданого в оренду, виступають саме організації орендарів (чи господарське товариство), а не орендні підприємства. В арбітражній практиці трапляються випадки, коли до арбітражних судів за захистом своїх прав, пов'язаних з приватизацією державного майна, звертаються саме орендні підприємства, які не є суб'єктами приватизації. Отже, їхні позови пред'явлено безпідставно і задоволенню не підлягають.
Не можуть бути покупцями: юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25%; органи державної влади; працівники державних органів приватизації (крім випадків використання ними приватизаційних паперів); юридичні особи, майно яких перебуває у комунальній власності; органи місцевого самоврядування; особи, яким відповідно до чинного законодавства заборонено займатися підприємницькою діяльністю (крім випадків використання ними приватизаційних паперів). Відповідно до ст. 2
Закону України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р. забороняється займатися підприємницькою діяльністю військовослужбовцям; службовим особам органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражного суду, державного нотаріату, органів державної влади та управління, які здійснюють контроль за діяльністю підприємств; особам, яким суд заборонив займатися певною діяльністю до закінчення терміну, встановленого вироком суду; особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини.
Форма та порядок у кладення договору купівлі-продажу державного майна залежать від способу приватизації відповідного об'єкта.
Якщо приватизують об'єкти малої приватизації шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом, а також продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, договір купівлі-продажу укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації відповідною місцевою радою, як того вимагають ст. 27 Закону
України "Про приватизацію майна державних підприємств" і ст. 23 Закону
України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Шляхом викупу або продажу на аукціоні, за конкурсом приватизуються згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально-визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відпо відно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом чи викупу.
На підставі таких переліків і поданих покупцями заяв на приватизацію відповідного об'єкта орган приватизації приймає рішення про приватизацію підприємства.
Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про включення об'єкта до одного з переліків об'єктів, що підлягають приватизації відповідним способом, щодо цього об'єкта припиняється дія частин 3, 5 та 6 ст. 10, частин 1 і 3 ст. 12, ч. 2 ст. 24, ч. З ст. 25 Закону України "Про підприємства в Україні" у частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна та вчинення деяких інших дій.
Крім того, з моменту прийняття рішення про приватизацію державного майна функції управління цим майном переходять до відповідного органу приватизації згідно з п. 8 Указу Президента України "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" від 30 грудня 1994 р. №
824/94, п. З Указу Президента України "Про єдину систему органів приватизації в Україні" від 19 лютого 1994 р. № 56/94.
У зв'язку з цим рішенням Вищого арбітражного суду України від 11—12 листопада 1997 р. по справі № 1/43 було визнано недійсною постанову
Кабінету Міністрів України "Про передачу до власності міст об'єктів соціально-економічної Інфраструктури, що перебувають у загальнодержавній власності" від 26 червня 1995 р. № 453 в частині передачі майна бази продовольчих промислових товарів м. Вугледара, орендованого підприємством
"Угольок" до комунальної власності м. Вугпедара, оскільки з 16 травня 1995 р., тобто з дня прийняття рішення про включення орендного підприємства
"Угольок" до переліку об'єктів малої приватизації (наказ Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України № 1804), функції по управлінню майном бази продовольчих і промислових товарів м. Вугледара перейшли до Донецького регіонального відділення Фонду державного майна
України. Крім того, з цієї ж дати (16 травня 1995 р.) передача зазначеного майна забороняється вищезгаданою ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
З моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації, строк якої має не перевищувати двох місяців.
У процесі підготовки об'єкта до приватизації за рішенням органів приватизації проводиться оцінка його вартості відповідно до Методики оцінки вартості майна при приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів
України від 15 серпня 1996 р. № 961, у відповідних інформаційних бюлетенях, місцевій пресі та Інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, публікується інформація про об'єкт малої приватизації.
Відповідний орган приватизації не пізніше як за 15 днів з дня прийняття рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, публікує перелік таких об'єктів. У переліку має бути зазначено назву об'єкта приватизації та його місцезнаходження.
Викуп застосовують щодо об'єктів малої приватизації, не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Закону України
"Про оренду державного майна".
Порядок викупу об'єктів малої приватизації, включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, а також об'єктів малої приватизації, не проданих на аукціоні, за конкурсом визначає Фонд державного майна України.
Викуп об'єкта оренди здійснюється відповідно до договору оренди з правом викупу та чинного законодавства. Згідно з п. 9 Декрету Кабінету Міністрів
України "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" (із змінами, внесеними законом № 3875-12 від 26 січня 1994 р.) приватизація цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду з правом викупу за укладеними до набрання чинності цим
Декретом (тобто до 8 липня 1993 р.) договорами оренди, в яких було визначено умови викупу (ціна, порядок, терміни та засоби платежу), здійснюється на умовах, передбачених договорами. Якщо в договорах оренди, укладених з правом викупу до набрання чинності цим Декретом, умови викупу не визначено і орендар не дає згоди на приватизацію державного майна, зданого в оренду, сторони договорів оренди, визнані такими відповідно до законодавства України, протягом півтора року з дня набрання чинності цим
Декретом повинні внести до вказаних договорів належні зміни і доповнення.
Якщо у договір оренди з правом викупу вказаних змін і доповнень у зазначений термін не внесено, орендар втрачає право на викуп об'єкта приватизації.
Президент України Указом "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації України" від ЗО грудня 1994 р. (із змінами, внесеними Указом
Президента від 2 червня 1995 р. № 417/95) надав ще одну можливість організації орендарів, товариству покупців, іншим юридичним особам, створеним працівниками орендного підприємства (структурного підрозділу орендного підприємства, що виділяється в окремий об'єкт приватизації), яке є об'єктом групи А, в тому числі такого, договором оренди якого не передбачено право на викуп, приватизувати орендоване майно, якщо вони до 1 вересня 1995 р. подали у встановленому порядку про це відповідну заяву. З 1 вересня 1995 р. приватизація зазначених об'єктів малої приватизації здійснюється на загальних підставах.
Порядок викупу орендованого майна відповідно до згаданого Указу встановлювався Положенням про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 2 лютого 1995 р. № 1023.
Продаж об'єктів на аукціоні — спосіб приватизації, коли власником об'єкта стає покупець, який запропонував у ході аукціону максимальну ціну. Продаж об'єктів за конкурсом — спосіб приватизації, за якого власником об'єкта стає покупець, що запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта (некомерційний конкурс) або за рівних фіксованих умов найвищу ціну
(комерційний конкурс).
За 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, публікується інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, яка має містити відомості, зазначені у ст. 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
З моменту опублікування інформаційного повідомлення покупцеві надається можливість попередньо ознайомитися з об'єктом приватизації.
Якщо під час продажу об'єкта не надано зазначену вище інформацію, об'єкт може бути знято з торгів на вимогу будь-кого з учасників аукціону.
Організатором аукціону може бути орган приватизації або уповноважена ним юридична особа. Уповноважена юридична особа діє згідно з угодою між органом приватизації та цією особою.
Для участі в аукціоні, конкурсі з продажу об'єктів приватизації юридичні та фізичні особи подають заяву до органів приватизації, сплачують реєстраційний внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та вносять кошти у розмірі 10 відсотків початкової ціни продажу. Зазначені кошти вносяться шляхом безготівкового прорахування коштів на відповідний розрахунковий рахунок.
Якщо покупець бажає взяти участь у купівлі кількох об'єктів, розмір коштів визначається на основі суми початкової ціни цих об'єктів.
Для участі в аукціоні, конкурсі покупці відповідно до п. З ст. 17 Закону
України "Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)" одержують квитки учасників аукціону, які мають містити такі відомості: номер, під яким покупець бере участь у торгах; назву об'єкта, у торгах якого бере участь покупець; умови проведення аукціону. Щоб одержати квиток на участь в аукціоні необхідно мати: документ, що посвідчує фізичну особу або представника юридичної особи, їх повноваження, квитанцію про сплату реєстраційного внеску, документ про внесення коштів у розмірі 10 відсотків початкової ціни продажу, декларацію про до ходи (для громадян
України) в разі придбання об'єкта приватизації за рахунок коштів; нотаріально посвідчені копії установчих документів — для покупців — юридичних осіб.
Відомості про учасників аукціону, конкурсу вносяться до книги реєстрації окремо щодо кожного об'єкта, який підлягає приватизації, і мають містити порядковий номер (відповідно до реєстрації), прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи або представника юридичної особи (назву юридичної особи), номер рахунку, назву та адресу банківської установи, до якої зроблено внески.
Приймання заяв на участь в аукціоні припиняється за три дні до початку аукціону.
Продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом проводиться за наявності двох і більше покупців.
Якщо на участь в аукціоні ніхто не подав заяву, орган приватизації приймає рішення про зменшення початкової ціни на 30 відсотків та про повторний продаж об'єкта на аукціоні.
Якщо на участь в аукціоні подав заяву один покупець, об'єкт може бути приватизований шляхом викупу цим покупцем.
Аукціон проводить ведучий (ліцитатор). Він описує об'єкт приватизації та умови його продажу. Початком торгів вважається момент оголошення початкової ціни продажу об'єкта.
Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення ціни не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну.
В арбітражній практиці відомий випадок порушення цієї вимоги під час проведення 6 вересня 1995 р. аукціону з продажу об'єкта незавершеного будівництва у смт Богородчани Івано-Франківської області. Учасником. аукціону став ПП "Семтранс" разом з двома іншими учасниками, претендентами на придбання об'єкта незавершеного будівництва. Ліцитатор описав об'єкт та оголосив стартову ціну 440 мли крб. Далі ціна збільшувалася. Коли ліцитатор оголосив ціну 580 мли крб., два учасники аукціону опустили квитки і вищу ціну не запропонували. ПП "Семтранс" погодився на цю ціну. Оскільки пропозицій щодо вищої ціни не надійшло, ліцитатор по закінченні 3 хвилин після оголошення останньої ціни 580 млн крб. повинен був зробити оголошення про придбання об'єкта ПП "Семтранс" особою, яка запропонувала найвищу ціну.
Однак він запропонував ПП "Семтранс" придбати об'єкт за 4, 5 млн крб., на що отримав відмову. Після цього ліцитатор зняв об'єкт з торгів і у протоколі аукціону причиною, з якої не був проданий об'єкт приватизації, вказав: змова покупців, що не передбачено чинним законодавством України.
Арбітражний суд Івано-Франківської області рішенням від 11—12 червня 1996 р. визнав аукціон таким, що відбувся і зобов'язав представництво Фонду державного майна у Бого-родчанському районі укласти договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва з ПП "Семтранс". Арбітражна наглядова колегія Вищого арбітражного суду України залишила це рішення в силі своєю постановою від 6 грудня 1996 р., бо чинне законодавство не містить норм, які б обмежували права покупця, що запропонував на аукціоні найбільшу ціну, а суб'єктивна думка ліцитатора про змову покупців не може бути підставою для зняття спірного об'єкта з аукціону та для відмови в укладенні договору купівлі-продажу.
Під час проведення аукціону його учасники піднімають квитки учасника з номером, що повернутий до ліцитатора, і називають свою ціну.
Якщо під час аукціону протягом 3 хвилин після оголошення початкової ціни продажу покупці не виявляють бажання придбати об'єкт приватизації, ліцитатор має право зменшиш ціну об'єкта, але не більше як на 30 відсотків.
Якщо і після зменшення ціни покупці не виявляють бажання придбати об'єкт, торги припиняються.
Підвищення початкової ціни здійснюється шляхом надбавок, запропонованих учасниками аукціону.,
Під час аукціону ведеться протокол, до якого, вносяться початкова ціна продажу об'єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів, ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об'єкта.
Після оголошення покупця, який придбав об'єкт приватизації, ліцитатор та покупець підписують протокол у двох примірниках. Один примірник протоколу передається до відповідного органу приватизації, а другий видається покупцеві. Цей протокол є документом, що посвідчує право покупця на укладення договору купівлі-продажу. Для проведення конкурсу утворюється конкурсна комісія з фахівців, експертів, представників місцевої ради та трудового колективу об'єкта, що його приватизують, у складі 5—9 чоловік.
Голову конкурсної комісії призначає орган приватизації наказом, яким одночасно затверджується склад комісії.
Комісія утворюється у 25-денний термін з моменту прийняття рішення про приватизацію об'єкта за конкурсом.
Орган приватизації у 3-денний строк з дня прийняття цього рішення направляє до організацій та установ повідомлення. про направлення їх представників для роботи у складі комісії. Ці повідомлення є обов'язковими для керівництва організацій та установ. У 3-денний строк з дня одержання повідомлення вони зобов'язані направити до органу приватизації відповідну особу з оформленим дорученням.
Відповідний орган приватизації та конкурсна комісія укладають угоду на проведення конкурсу з продажу об'єкта приватизації.
Основні завдання комісії: визначити умови та строки проведення конкурсу, прийняти від покупців заяви та інші документи на участь у конкурсі, зареєструвати учасників конкурсу, забезпечити ознайомлення їх з об'єктом приватизації, розглянути пропозиції учасників конкурсу, визначити остаточного переможця конкурсу, скласти протокол про результати конкурсу та подати його до відповідного органу приватизації. Положення про конкурсну комісію з продажу майна затверджено наказом Фонду державного майна від 17 травня 1993р. №219.
Умови та термін проведення конкурсу конкурсна комісія визначає протягом 2 місяців після її утворення. Ці умови та термін проведення конкурсу затверджує орган приватизації.
Для участі у конкурсі покупець подає особисто чи надсилає до конкурсної комісії заяву за встановленою формою та план приватизації об'єкта, що має містити відомості про назву та місцезнаходження об'єкта, який він бажає придбати, про покупця, запропоновану покупцем купівельну ціну об'єкта, зобов'язання щодо умов конкурсу, додаткові зобов'язання щодо подальшої експлуатації об'єкта.
Кінцевий термін для прийняття заяв на участь у конкурсі — сім днів до початку проведення конкурсу.
Якщо на участь у конкурсі ніхто не подав заяву, орган приватизації приймає рішення про зміну умов конкурсу та повторний продаж об'єкта за конкурсом.
Якщо на участь у конкурсі подав заяву один покупець, об'єкт може бути приватизований шляхом викупу цим покупцем.
Конкурс здійснюється за два етапи. На першому етапі оголошується попередній переможець конкурсу. Інформація про його пропозиції доводиться до всіх учасників конкурсу. Якщо протягом 5 робочих днів від них не надходять додаткові пропозиції, попередній переможець оголошується остаточним переможцем. За наявності інших пропозицій проводиться додаткове засідання конкурсної комісії, яка розглядає додаткові пропозиції учасників конкурсу та визначає остаточного переможця.
Робочі засідання конкурсної комісії є закритими. Рішення про визначення попереднього та остаточного переможців конкурсу приймається
2/3 голосів присутніх членів комісії та оголошується на відкритому засіданні за участю всіх покупців.

Після закінчення засідання конкурсна комісія складає протокол, в якому зазначаються такі відомості:

> умови конкурсу;

> пропозиції учасників конкурсу;

> мотивації вибору переможця;

> відомості про учасників конкурсу.

Протокол підписують усі члени конкурсної комісії, після чого його надсилають до відповідного органу приватизації, а також учасникам конкурсу.

Результати конкурсу затверджує орган приватизації.

Не пізніше як у 5-денний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу між покупцем і продавцем укладається договір купівлі-продажу об'єкта приватизації.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" порушення правил оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим законом, можуть бути підставою для визнання судами недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі.
Так, рішенням арбітражного суду м. Києва від 26 квітня 1996 р. був визнаний недійсним протокол засідання конкурсної комісії від 4 жовтня 1995 р. № 9 у частині визначення переможця некомерційного конкурсу з продажу майна державного підприємства "Стенограф" у зв'язку з порушенням вимог законодавства про приватизацію. Переможцем другого етапу і остаточним переможцем було оголошено науково-виробниче комерційне підприємство "Літа", яке подало план експлуатації об'єкта, що не відповідає вимогам законодавства: в ньому не було пропозицій щодо ціни продажу об'єкта, зобов'язань щодо умов конкурсу та додаткових зобов'язань щодо подальшої експлуатації об'єкта. Були також порушені відповідним представництвом Фонду державного майна України вимоги законодавства щодо порядку опублікування інформації та в'щомостей про об'єкт, який підлягає продажу за конкурсом, в
"Державному інформаційному бюлетені про приватизацію" Фонду державного майна України.
Арбітражна наглядова колегія Вищого арбітражного суду України, переглянувши матеріали вищезгаданої арбітражної справи, також засвідчила порушення вимог законодавства про приватизацію під час проведення некомерційного конкурсу другого етапу з продажу майна державного підприємства "Стенограф" і залишила рішення арбітражного суду м. Києва без змін.
Продаж пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, відповідно до плану приватизації здійснюється шляхом проведення комерційного чи некомерційного конкурсів у порядку, передбаченому Положенням про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації1, затвердженим наказом фонду державного майна У країни, Антимонопольного комітету України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від
4 серпня 1997 р. № 821/55-01/204.
Договір купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації, укладається на підставі протоколу про визначення остаточного переможця конкурсу, затвердженого органом приватизації.
У разі продажу акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, крім продажу їх пакетом згідно з планом приватизації, договір купівлі-продажу як єдиний документ не укладається.
Так, пільговий продаж акцій такого відкритого акціонерного товариства громадянам України, які згідно з чинним законодавством мають право на пільгове придбання акцій, здійснюється у порядку, передбаченому Положенням про застосування способів приватизації майна державних підприємств, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 4 лютого 1993 р.
Оплата акцій відкритого акціонерного товариства проводиться у відповідних установах банку дорученнями про переказ на рахунок цього акціонерного товариства приватизаційного майнового сертифіката чи його залишку з депозитного рахунку громадянина чи власних коштів громадянина з його іменного рахунку, а також шляхом прийняття акціонерним товариством готівкою приватизаційного майнового сертифіката, на який виписується прибутковий касовий ордер. Відкрите акціонерне товариство перераховує отримані кошти та кошти, прийняті до оплати з депозитних рахунків, платіжними дорученнями до відповідних позабюджетних фондів приватизації і видає акції громадянам, а також надсилає цінними листами працівникам підприємства, громадянам
України, які в місячний строк не отримали їх особисто.
В разі продажу акцій відкритих акціонерних товариств через центри сертифікатних аукціонів відповідно до Положення про центри сертифікатних аукціонів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 1995 р. Положення про порядок проведення сертифікатних аукціонів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 1995 р.
№ 218, Тимчасового положення про порядок проведення сертифікатних аукціонів в окремих регіонах, затвердженого наказом ФДМУ від 21 лютого 1996 р. № 189,
Положення про порядок проведення спеціалізованих сертифікатних аукціонів за компенсаційні сертифікати, затвердженого наказом ФДМУ від 5 квітня 1996 р.
№395, договір купівлі-продажу не укладається, а право власності покупця на придбані ним акції підтверджується витягом із протоколу про результати сертифікатного аукціону.
Купівля-продаж акцій відкритих акціонерних товариств на фондових біржах згідно з Порядком проведення на Українській фондовій біржі, її центрах та філіях торгів з продажу пакетів акцій підприємств, що приватизуються, затвердженим Фондом державного майна України та головою правління
Української фондової біржі 28 лютого 1996 р., здійснюється шляхом укладення біржового контракту.
Предмет договору купівлі-продажу у процесі приватизації. Оскільки предметом будь-якого договору купівлі-продажу є передача певного об'єкта у власність покупця, то важливим є питання про момент переходу права власності до покупця. Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" у редакції від 19 лютого 1997 р. встановлює правило, за яким право власності на приватизований об'єкт переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, що цілком відповідає вимогам ЦК України І є позитивним кроком у розвитку приватизаційного законодавства. Адже у попередній редакції згаданого закону взагалі не був визначений порядок переходу права власності на приватизовані об'єкти, а
Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 р. встановлював, що до покупця, який придбав на аукціоні, конкурсі об'єкт приватизації, переходить ' право власності на цей об'єкт з моменту удару молотка ліци-татора або підписання протоколу засідання конкурсної комісії про визначення остаточного переможця, при викупі під приємства— з дати прийняття органом приватизації рішення про викуп. Це право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації. Договір укладався згідно з
Положенням про застосування способів приватизації майна державних підприємств від 4 лютого 1993 р. № 56 (пункти 2.3, 2.4, 3.4 та 4.4) та
Положенням про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації (пункти 3.1 та 4.9) після проведення аукціону, конкурсу, після прийняття рішення про приватизацію об'єкта та після його підготовки до приватизації, тобто після переходу права власності до покупця.
Така конструкція переходу права власності до покупця викликала сумнів щодо її відповідності нормам ЦК України. Договір купівлі-продажу вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма його істотними умовами. Удар молотка ліцитатора (відповідно підписання протоколу конкурсної комісії чи прийняття рішення про викуп) означав перехід права власності на майно, що приватизується; це свідчило також про те, що сторони погодили усі істотні умови купівлі-продажу і не мають потреби додатково укладати договір купівлі-продажу. Але оскільки передбачалось обов'язкове укладення договору купівлі-продажу на підтвердження переходу права власності, то це давало підстави вважати, що удар молотка ліцитатора
(підписання протоколу конкурсної комісії, прийняття рішення про викуп) фактично не фіксував перехід права власності. Ця думка мала право на існування, бо покупець не може здійснювати права власника до укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.
Ціна об'єкта приватизації. Відповідно до статей 9,17,18, 21 та 23 Закону
України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в редакції від 15 травня 1996 р. договір має включати остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу цілісного майнового комплексу чи пакета акцій акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації або корпоратиза-ції. Остаточну ціну об'єкта під час продажу його на аукціоні визначають у ході проведення аукціону на основі початкової ціни. На початку торгів ліцитатор оголошує початкову ціну продажу об'єкта. Якщо протягом 3 хвилин після оголошення не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну. Це і є остаточна ціна продажу об'єкта на аукціоні. При цьому кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, має перевищувати попередню не менше як на 10 відсотків початкової ціни продажу об'єкта.
Остаточна ціна продажу об'єкта на аукціоні може бути й меншою за початкову. Якщо протягом 3 хвилин після оголошення початкової ціни продажу покупці не виявляють бажання придбати об'єкт за оголошеною початковою ціною, ліцитатор відповідно до умов угоди з органом приватизації має право зменшити ціну об'єкта, але не менше як на 10 відсотків.
Початкова ціна об'єкта може бути зменшена також у разі повторного проведення аукціону, але не більше як на ЗО відсотків.
Остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні фіксують у протоколі аукціону.
Остаточну ціну продажу об'єкта за конкурсом визначають у ході конкурсного розгляду на основі початкової ціни, запропонованої конкурсною комісією чи покупцем у поданому ним плані приватизації об'єкта. Остаточна ціна продажу об'єкта за конкурсом має бути не нижчою за 70 відсотків його початкової ціни.
У разі повторного проведення конкурсу початкова ціна може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків.
Умова конкурсу про остаточну ціну продажу об'єкта відображається поряд з іншими умовами конкурсу у протоколі конкурсу, який, як і протокол аукціону, затверджує відповідний орган приватизації.
Початкову ціну продажу об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом, а також ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначають відповідно до чинної Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 1996 р. №961.
Акт оцінки вартості об'єкта приватизації, здійсненої відповідно до названої Методики, затверджує керівник органу приватизації, він є правовим документом, що визначає початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом або ціну викупу об'єкта.
Якість майна, що підлягає приватизації. Відповідно до ст. 233 ЦК України якість проданої речі має відповідати умовам договору, а за відсутності вказівок у договорі — вимогам, що звичайно ставляться.
На практиці у договорах купівлі-продажу об'єкта приватизації не завжди належним чином узгоджується умова щодо якості майна. Взагалі порядок визначення якості майна, на відміну від порядку його оцінки, нормативне не визначений. Сторони договору повинні самостійно вирішувати всі питання, пов'язані з якістю майна. Під якістю об'єкта приватизації, на думку автора, слід розуміти такий якісний стан майна і таку його комплектність, які б забезпечували діяльність (роботу) цілісного майнового комплексу відповідно до його цільового призначення. Крім того, кожна окрема річ (устаткування, машини, механізми, інвентар і т.п.) має відповідати чітко визначеним якісним показникам, тобто стандартам, технічним умовам, затвердженим еталонам, зразкам.
Усі ці питання, пов'язані з визначенням якості майна та його комплектності, доцільно вирішувати у процесі визначення складу майна, що підлягає приватизації, та оцінки його вартості. Ця робота, особливо на великих майнових комплексах, потребує багато часу, достатньої кількості висококваліфікованих фахівців і постійного контролю з боку органів приватизації. Неправильне визначення якісного стану майна може призвести до неправильного визначення його ціни. Методика оцінки вартості об'єктів приватизації не враховує їх фактичного якісного стану. Тому з метою захисту і забезпечення інтересів держави при укладенні договорів купівлі-продажу потрібно було б розробити спеціальну інструкцію щодо визначення якості майна, а також внести доповнення до Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, відповідно до яких вартість об'єкта приватизації залежала б від фактичних показників щодо якості і комплектності об'єкта приватизації на день укладення договору чи передачі об'єкта.
Взаємні зобов'язання сторін. Кожна сторона зобов'язується виконати обов'язки, покладені на неї договором, та сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків.
За будь-яким договором купівлі-продажу, згідно зі ст. 224 ЦК України продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець — прийняти майно і сплатити за нього певну суму грошей.
Відповідно до статей 5, 6 та 23 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передача об'єкта, що його приватизують, здійснюється шляхом підписання акта про передачу цього об'єкта уповноваженим представником органу приватизації і новим власником у триденний термін після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Оплата проданого об'єкта відбувається протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору. Термін оплати може бути подовжено ще на 30 календарних днів за умови сплати не менше як 50 відсотків ціни продажу об'єкта. Оплата відбувається шляхом внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок. У договорі обов'язково зазначаються номери розрахункових рахунків покупця і продавця, назви та адреси банківських установ.
Крім цих умов про передачу об'єкта продажу та його оплату, законодавством про приватизацію визнаються істотними і умови про зобов'язання сторін, передбачені бізнес-планом чи планом приватизації, а також зобов'язання, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, щодо здійснення програм технічного переобладнання виробництва, впровадження прогресивних технологій; здійснення комплексу заходів щодо збереження технологічної єдності виробництва та технологічних циклів; збереження та раціонального використання робочих місць; виконання вимог антимоно-польного законодавства; збереження номенклатури та обсягу виробництва продукції
(послуг) відповідно до бізнес-плану; завершення будівництва жилих будинків; утримання об'єктів соціально- культурного призначення; виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища; внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх розміру та строків; виконання встановлених мобілізаційних завдань (ст. 27 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств").
Згаданий закон передбачає, що термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, має не перевищувати
5 років. Встановлення такого строку, на думку автора, не завжди виправдано.
Щодо здійснення програм технічного переобладнання виробництва, впровадження прогресивних технологій такий строк видається занадто коротким. Що стосується такого зобов'язання, як виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища, то воно взагалі не може бути обмежене у часі. Будь-яке підприємство протягом усього часу свого існування повинне організовувати свою діяльність з додержанням норм про охорону навколишнього природного середовища, що передбачає і відповідні санкції за порушення цих норм.
Обмеження ж строком у 5 років виконання зобов'язань про збереження та раціональне використання робочих місць ставить у невигідне становище трудовий колектив відповідного підприємства.
Не повинні обмежуватися у часі також зобов'язання щодо утримання об'єктів соціально-побутового призначення. Тому вважаємо, норму про термін дії вищенаведених зобов'язань доцільно було б переглянути.
Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору. Ця умова визнається істотною ст. 27 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", яка встановлює, що до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включаються санкції за порушення його умов.
Сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до законодавства та умов договору. Згідно з ЦК України та законодавством про приватизацію на сторони за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації покладається цивільно-правова відповідальність у таких випадках.
Відповідно до статей 231 і 232 ЦК України, якщо продавець на порушення договору не передає покупцеві продану річ, покупець має право вимагати передачі йому проданої речі та відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, зі своєї сторони, відмовитись від виконання договору І вимагати відшкодування збитків. Якщо покупець на порушення договору відмовиться прийняти куплену річ або сплатити за неї встановлену ціну, продавець має право вимагати, щоб покупець прийняв річ, сплатив ціну та відшкодував збитки, завдані затримкою виконання, або може відмовитись від договору І вимагати відшкодування збитків.
У разі прострочення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації (наприклад, порушення терміну оплати об'єкта приватизації) сторони відповідають згідно зі статтями 213—215 ЦК України.
Боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. У відносинах між організаціями відмова від прийняття простроченого виконання допускається тільки у випадках і на умовах, встановлених законом або договором. Боржник не визнається таким, що прострочив, поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" у п. 4 ст. 29 встановлює, що покупці, які не сплатили за об'єкт приватизації протягом встановленого строку, сплачують на користь органу приватизації неустойку у розмірі 20 відсотків ціни, за яку куплено цей об'єкт, відповідно до
Постанови Кабінету Міністрів У країни "Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизацГГ1.
При цьому рішення про викуп об'єкта або результати конкурсу, аукціону підлягають анулюванню.
Залишаються незрозумілими правові наслідки такого анулювання, бо в законі про це не йдеться. Виникає питання, чи анулювання рішення про викуп або результатів аукціону, конкурсу означає фактичне розірвання договору, чи може бути лише приводом для звернення до суду про його розірвання.
Враховуючи, що Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" не передбачає правових наслідків такого анулювання, можна вважати, що договір купівлі-продажу діє аж до його розірвання за згодою сторін чи у судовому порядку.
Що стосується кредитора, то він на відміну від вищенаве-деного визнається таким, що прострочив, якщо відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не зробив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання. Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не викликано умислом або необережністю його самого або тих осіб, на яких відповідно до закону або доручення кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає на загальних підставах. За грошовими зобов'язаннями боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора.
Як уже зазначалося, майно, що його приватизують, має відповідати певним якісним показникам, встановленим умовами договору, чи вимогам, що звичайно ставляться.
У разі продажу покупцеві об'єкта приватизації неналежної якості він відповідно до ст. 234 ЦК України має право за своїм вибором вимагати:

> або заміни речі річчю належної якості;

> або відповідного зменшення купівельної ціни;

> або безоплатного усунення недоліків речі продавцем чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення;

> або розірвання договору з відшкодуванням покупцеві збитків.
Викликає обгрунтований сумнів реалізація права вимагати заміни речі, оскільки в процесі приватизації маємо справу із специфічною річчю (об'єктом приватизації), яку замінити на іншу просто неможливо, і система законодавства про приватизацію взагалі не передбачає можливості такої заміни. Тому, на наш погляд, цю проблему необхідно законодавче врегулювати, тобто виключити право вимагати заміни речі щодо об'єкта приватизації.
Покупець відповідно до п. 5 ст. 29 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" несе відповідальність ще й у таких випадках.
У разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупець сплачує пеню у розмірі
0,1 відсотка вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення.
У разі розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням умов поговору щодо внесення інвестицій, частково внесені інвестиції не повертаються, а в разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків загального обсягу інвестицій.
Якщо покупець недодержав зобов'язань щодо збереження протягом визначеного періоду профілю діяльності приватизованого об'єкта, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості придбаного майна.
Крім того, відповідно до ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (про малу приватизацію)" при недодержанні покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного терміну кількості робочих місць (за винятком скорочення робочих місць, пов'язаного із санкцією та реструктуризацією підприємства) він сплачує штраф у розмірі 12-кратної суми середньої заробітної плати кожного звільненого працівника та у місячний термін поновлює кількість скорочених робочих місць.
Зазначені штрафи, крім останнього, який перераховується на рахунок служби зайнятості за місцезнаходженням приватизованого об'єкта, надходять до
Державного бюджет України.
Крім розглянутих умов договору купівлі-продажу державного майна, істотними є також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін необхідно досягнути згоди. Такими умовами можуть бути інші зобов'язання сторін, що не суперечать чинному законодавству, умови про ризик випадкової загибелі об'єкта приватизації, про відповідальність сторін, інші умови залежно від специфіки об'єкта приватизації та інтересів сторін.
Так, наприклад, представництво Фонду державного майна України у
Печорському районі м. Києва і ТОВ "Любава" у п.5 договору купівлі-продажу магазину від 29 вересня 1995 р. передбачили, що ТОВ "Любава" зобов'язано забезпечувати на викупленому підприємстві торговельну діяльність продовольчими товарами відповідно до вимог законодавчих актів України щодо їх зберігання та продажу. Покупець (ТОВ "Лю-бава") цього зобов'язання не дотримався. Перевіряючи його діяльність, державна служба боротьби з економічними злочинами та санепідемстанція Печорського району м. Києва 22 січня 1997 р. виявили, що у магазині знаходились ковбасні вироби з простроченим терміном реалізації, які за органолептичними показниками не відповідали державному стандартові 16-290-86. На порушення ст. 17 Закону
"Про забезпечення санепідемічного благополуччя населення" ковбасні вироби зберігалися у підсобному приміщенні без холоду.
На підставі вказаної перевірки продавець вимагав розірвати договір купівлі- продажу.
Рішенням арбітражного суду м. Києва його вимогу було за-доволено, і договір розірвано, оскільки покупець не виконав свого зобов'язання за договором.

4. Форми здійснення підприємницької діяльності приватизованого підприємства.

Підприємство - основна організаційна ланка народного господарства
України. Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням, а промислове підприємство
- також товарний знак.

Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: диплом государственного образца, рефераты помощь.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки