Законодавча база правового регулювання економіки в Україні
Категория реферата: Рефераты по экономической теории
Теги реферата: шпоры на пятках, сочинения по русскому языку
Добавил(а) на сайт: Tobolenko.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 | Следующая страница реферата
Керуючись Конституцією України, яка гарантує захист інтелектуальної
власності, Держпатент України працює в напрямі подальшого розширення і
удосконалення законодавчої бази в сфері охорони промислової власності.
Розроблено Концепцію розвитку державної системи охорони промислової
власності, яка передбачає програму удосконалення законодавчо-нормативної
бази в цій сфері, а також формування і розвитку виконавчої інфраструктури
системи, необхідної для реалізації законодавства. Не тільки розроблено, але
й розглянуто Верховною Радою України в першому читанні проект Закону
України «Про охорону прав на зазначення географічного походження товарів».
Передбачається розробити проекти законів про охорону прав на такі об'єкти
інтелектуальної власності, як комерційна таємниця, фірмові найменування. Є
потреба у подальшому удосконаленні законодавства стосовно винаходів, які
створені при виконанні службового завдання («службові винаходи»).
Статтею 54 Конституції України гарантується право кожного громадянина на захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Але мова йде тільки про права фізичної особи — окремого громадянина. Залишаються конституційне невизначеними права на інтелектуальну власність юридичних осіб — підприємств, наукових установ, фірм тощо.
Потребують також подальшого удосконалення деякі положення Цивільного,
Кримінального та Адміністративного Кодексів, антимонопольного, митного і
податкового законодавства, які мають відношення до охорони та використання
прав інтелектуальної власності.
Створена законодавчо-нормативна база в цілому вирішує питання надання
прав на об'єкти інтелектуальної власності. Тому особливу увагу тепер треба
приділити питанням захисту прав на дані об'єкти. Ці питання мають бути
відображені в Цивільному, Кримінальному та Адміністративному кодексах.
Зокрема, проект Книги четвертої Цивільного кодексу України (Право
інтелектуальної власності), який внесено на розгляд Верховної Ради України, не відповідає вимогам як чинного законодавства України, так і міжнародних
договорів, учасницею яких є Україна, або приєднання до яких планується. Цей
проект потребує докорінної переробки.
Окрім удосконалення чинного законодавства в цій сфері, що обумовлено потребами вітчизняної економіки, відповідні зміни та доповнення мають бути внесені згідно із зобов'язаннями України щодо імплементації у національне законодавство визнаних норм міжнародного законодавства з питань охорони інтелектуальної власності. Ці зміни і доповнення зумовлені необхідністю гармонізувати деякі положення чинного законодавства, зокрема, кримінального, цивільного, адміністративного, антимонопольного, митного тощо, з вимогами Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТКІР5), інших міжнародних договорів, до яких належать, зокрема, договори України з США та ЄС, згідно з якими наша держава повинна в строк 4—5 років створити систему охорони інтелектуальної власності на рівні найбільш розвинених країн світу.
За час діяльності Держпатенту України протягом 1992—1997 рр. відомством надано правову охорону майже 52 тис. об'єктам промислової власності, в тому числі видано понад 24 тис. патентів на винаходи. За офіційними відомостями Міждержавної ради з питань охорони промислової власності СНД у 1996 р. частка України у такому показнику, як видача патентів на винаходи, була удвоє більшою, ніж загальна кількість патентів, виданих іншими державами СНД (за винятком Російської Федерації).
Для забезпечення ефективного проведення державної науково-технічної патентної експертизи створено національний патентно-інформаційний фонд та довідково-пошуковий апарат з використанням сучасних інформаційних технологій. З 1997 р. в Україні діють розроблені Держпатентом України державні стандарти «Патентні дослідження» та «Патентний формуляр», які повинні використовуватись в усіх галузях господарської діяльності на етапах створення та використання об'єктів науки і техніки. Створено і запроваджено нову для України інституцію — представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених). Держпатентом України на цей час зареєстровано 150 патентних повірених.
Опрацьовано механізм і налагоджено процедуру видачі так званого
«короткого» патенту на винахід, тобто патенту, який видається строком на 5
років без проведення експертизи по суті. В НДЦПЕ створено спеціальний
підрозділ для розгляду заявок на такі патенти. Вартість отримання
«короткого» патенту становить лише 42,5 грн, а строк його видачі 7—8
місяців від дати подання заявки. Така форма швидкого і дешевого отримання
патенту особливо зручна для надання правової охорони винаходам, створеним в
результаті виконання науково-дослідних робіт, оскільки протягом 5-річного
строку дії патенту вона дає можливість науковим установам довести винахід
до промислової реалізації, після чого можна трансформувати «короткий»
патент у звичайний зі строком дії 20 років. Це також стосується
винахідників, які бажають отримати патент на своє ім'я.
Ефективність виконання чинного законодавства в сфері охорони інтелектуальної власності значною мірою залежить від рівня патентно- правової підготовки як творців цієї форми власності, так і спеціалістів, пов'язаних з наданням і використанням цих об'єктів. На жаль, багатьом винахідникам ще психологічно важко перейнятися усвідомленням того, що саме вони є повноправними власниками своїх творчих доробок і від них у визначальній мірі залежить забезпечення своєчасної правової охорони та ефективне використання винаходів.
Суттєвою проблемою на шляху подальшого розвитку державної системи охорони промислової власності є гостра нестача кваліфікованих фахівців у цій галузі. Робота експертів, патентних повірених, інших спеціалістів, які мають справу із забезпеченням придбання і використання прав на об'єкти промислової власності, потребує спеціальної юридичної (патентно-правової) і науково-технічної підготовки, їхня діяльність тісно пов'язана з обробкою та дослідженням великого масиву патентної і науково-технічної інформації, більша частина якої надходить і зберігається на сучасних електронних носіях і викладена іноземними мовами. Це потребує відповідної комп'ютерної та мовної підготовки фахівців.
Крім того, бракує правової обізнаності в сфері охорони інтелектуальної
власності як у суб'єктів, які створюють об'єкти промислової власності
(науковців, винахідників, конструкторів, технологів, дизайнерів), так і у
посадових осіб, відповідальних за використання об'єктів промислової
власності. В Україні практично відсутні фахівці з питань маркетингу
інтелектуальної власності.
Охорона прав на створені в Україні об'єкти інтелектуальної власності
за її межами забезпечується завдяки активній позиції Держпатенту в розвитку
міжнародного співробітництва в цій сфері. Україна є учасницею восьми
найголовніших міжнародних угод і договорів у цій сфері, активним членом
Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) і постійно
розширює свою участь у міжнародному співробітництві. Україною підписано
угоди із США: «Угоду про торговельні відносини між Україною і Сполученими
Штатами Америки» (діє з червня 1992 р.), «Угоду між Урядом України та
Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво в сфері науки і
технологій» (діє з березня 1996 р.), а також «Угоду між Україною і
Сполученими Штатами Америки в дослідженні і використанні космічного
простору в мирних цілях» (діє з травня 1996 р.), в яких велика увага
приділена питанням, пов'язаним з охороною інтелектуальної власності[3].
Про визнання ролі і авторитету нашої держави в міжнародній системі охорони інтелектуальної власності свідчить неодноразове обрання представника України на керівні посади Генеральної асамблеї ВОІВ, зокрема її голови, а також союзів, адміністративні функції яких виконує ВОІВ.
Важливим напрямом діяльності Держпатенту України є співробітництво із
структурами Європейського Союзу (ЄС). Представники відомства згідно з
Указом Президента України увійшли до складу Ради та Комітету з питань
співробітництва ма Україною та ЄС.
Діють двосторонні міжурядові договори з питань співробітництва в сфері
охорони промислової власності з Росією, Бєларуссю, Узбекистаном. Укладено
Угоду про обмін інформацією між Держпатентом України та Національним
патентним відомством Казахстану.
Україна активно співпрацює з неурядовими та громадськими організаціями з питань охорони промислової власності, зокрема, з Міжнародною асоціацією з охорони промислової власності (АІРРІ), Міжнародною федерацією винахідницьких організацій (ІFІА), Міжнародною федерацією патентних повірених (FІСРІ), Ліцензійним товариством (LЕS), Міжнародною асоціацією власників товарних знаків (ІNТА).
Все це сприяє підвищенню міжнародного авторитету нашої держави.
Держпатент України здійснює видавничу діяльність. Регулярно виходить у
світ офіційний бюлетень відомства «Промислова власність». Публікуються
щорічні звіти про діяльність Держпатенту України. Найбільш важливі питання
охорони промислової власності постійно висвітлюються в засобах масової
інформації (газети «Інновація», «Світ» тощо). Вже цього року планується
започаткувати видання науково-популярного журналу Держпатенту України
«Інтелектуальна власність». Журнал призначений для широкого кола читачів —
винахідників і раціоналізаторів, науковців, працівників промисловості, підприємців, спеціалістів у галузі охорони інтелектуальної власності.
Планується публікувати в журналі матеріали проблемних і практичних питань
охорони і використання інтелектуальної власності в Україні, висвітлювати
вітчизняний і міжнародний досвід у цій сфері, пропагувати досягнення
науково-технічної та дизайнерської творчості.
Враховуючи особливу важливість забезпечення правової охорони
результатів вітчизняних наукових розробок, Держпатент велику увагу приділяє
співробітництву з НАН України, яке вже стало доброю традицією. З травня
1995 р. діє договір про співробітництво між НАН України та держпатентом. У
рамках виконання цього договору. Держпатентом спільно з НАН України, ВОІВ
та Міжнародною асоціацією академій наук організовано та проведено кілька
міжнародних семінарів з питань охорони і використання об'єктів
інтелектуальної власності, результатів наукових розробок. У рамках
здійснення цього співробітництва Держпатентом України були підготовлені
пропозиції щодо надання науковим закладам Академії додаткових послуг з
метою забезпечення охорони результатів науково-дослідних розробок
(можливість користування патентно-інформаційним фондом Держпатенту при
здійсненні попереднього пошуку по заявках на винаходи, здійснення
Держпатентом пошуку на визначення новизни заявлених об'єктів, передбачено
прискорений розгляд заявок на винаходи, які вирішують найбільш складні та
актуальні проблеми, тощо). Постановою від 22 жовтня 1997 р. Президія НАН
України підтримала пропозиції Держпатенту і визначила конкретні заходи для
їх реалізації.
Все сказане дає підстави зробити висновок, що, незважаючи на існуючі труднощі, державна система охорони промислової власності в Україні в цілому створена, діє і розвивається.
Існує ряд невирішених проблем, які ускладнюють ефективне виконання законодавства України з охорони інтелектуальної власності, головні з яких такі.
Законами України про охорону прав на об'єкти промислової власності передбачена державна підтримка і стимулювання процесів створення та використання об'єктів промислової власності шляхом пільгового оподаткування, кредитування тощо. Разом з тим 1993 р. були скасовані податкові пільги, пов'язані з використанням винаходів. Нині чинне законодавство щодо оподаткування і кредитування не містить прямих пільгових норм для винахідників та осіб, які використовують винаходи. Це негативно впливає як на винахідницьку активність, так і на кількість винаходів, що використовуються. Статистичний аналіз підтверджує, що в період дії зазначених пільг в країні різко зростала як винахідницька активність, так і кількість використаних винаходів. Держпатент України неодноразово подавав пропозиції про внесення змін і доповнень до чинних законодавчих актів, а також до проектів нових законів щодо оподаткування. Але ці пропозиції, на жаль, не були враховані.
Починаючи з 1993 р. ми неодноразово зверталися до вищих органів
виконавчої влади з пропозиціями щодо створення механізму державного
контролю за експортом-імпортом результатів науково-технічної діяльності. За
дорученням Кабінету Міністрів України Держпатентом України розроблені
проекти Декрету Кабінету Міністрів України «Про ліцензування експорту
результатів науково-технічної діяльності» та порядку видачі ліцензій.
Зазначені проекти були узгоджені з відповідними міністерствами і
відомствами, але з різних причин так і не були затверджені.
Створення механізму державного контролю за експортом результатів науково-технічної діяльності — це лише одна сторона проблеми передачі технологій. Не менш важливим є питання створення державою сприятливих умов для успішної комерціалізації результатів вітчизняних наукових розробок на внутрішньому й зовнішньому ринках.
Комерційна реалізація розвинутими країнами Заходу своїх науково-
технічних досягнень в іноземні держави дає їм великі прибутки. Так, 1984 р.
Великобританія одержала від продажу ліцензій близько 1,2 млрд. дол. США,
ФРН — 0,6 млрд. дол. США, Франція — 0,4 млрд. дол. США, Японія — 0,7 млрд.
США, Італія 1,0 млрд. дол. США, Сполученні Штати Америки — 8,1 млрд. дол.
США. В 1987 р. загальний обсяг міжнародної торгівлі ліцензіями досяг 38,5
млрд. дол. США, а в 1990 р. — вже 60,3 млрд. дол. США.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферати українською, реферат скачать управление.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 | Следующая страница реферата