Ціноутворення на продукцію сільського господарства в Україні

Категория реферата: Рефераты по экономике
Теги реферата: изложение 8 класс по русскому, зимнее сочинение
Добавил(а) на сайт: Нида.

Для забезпечення цінового паритету запроваджуватимуться еквівалентні ціни, що формуватимуться на основі галузевих нормативних витрат і середньої норми прибутку (в галузях, які обслуговують агропромисловий комплекс) на авансований у виробництво капітал. 3 цією метою створюватиметься фонд державної підтримки цін і доходів в агропромисловому комплексі та передбачаються відповідні кошти в державному і місцевих бюджетах для регулювання цін підтримки та еквівалентних цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників.

При наявності протягом року значних темпів інфляції необхідно здійснювати щомісячну індексацію цін підтримки та еквівалентних цін на рівень інфляційного зростання сукупних витрат виробництва.

Регулятивну функцію забезпечення ринкової рівноваги попиту і пропозиції, а також стабілізації продовольчих фондів та споживчих цін повинна виконувати товарно-кредитна корпорація (ТКК) із необхідними запасами сільськогосподарської продукції, продовольчих товарів і коштів.

Для дотримання еквівалентності міжгалузевих відносин між сільським господарством і переробними галузями АПК слід розширити мережу узгоджувальних комісій по цінах і доходах у сировинних зонах інтегрованих формувань. До складу узгоджувальних комісій по цінах і доходах включити представників від виробників сировини, переробних підприємств та торговельних організацій, професійних спілок, організацій по захисту прав споживачів та незалежних експертів.

Кожний сільськогосподарський товаровиробник, виходячи з ціни реалізації продукції, має визначити для себе поріг продуктивності беззбиткового виробництва. За розрахунками, у сучасних умовах в середньому в Україні беззбиткове виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах можна мати при надоях близько 7 тис. кг, великої рогатої худоби — при середньодобових приростах понад 1 кг, свиней — при приростах
450-500 г.

Нині в АПК країни існує надзвичайно важлива проблема інфраструктури ринку. У нас повністю зруйнована так звана адміністративно-командна система реалізації продукції (яка передбачала визначення рівня закупівельних цін, обсягів реалізації продукції через систему договорів контрактації, доставку продукції на заготівельні пункти, авансування тощо) без своєчасної заміни її бажаною ринковою системою.

Ціни на сільськогосподарську продукцію в даний час переважно визначаються, як це передбачено ринковими умовами, згідно з попитом і пропозиціями. Загальновизнано, що індикатором цін має стати біржова торгівля. В Україні у 1998 р. зареєстровано 223 біржі, що більше ніж у
Європі та США. Проте обсяги біржової торгівлі у 1997 р. в загальних обсягах реалізації відповідної продукції сільськогосподарськими товаровиробниками
України становили по зерну лише 1,3 %, соняшнику — 3,1 %, цукру — 5,6 %. За цих умов вітчизняні біржі не є індикатором цін на сільськогосподарську продукцію. У багатьох випадках вони нижче рівня цін позабіржової торгівлі.
Ці незначні обсяги реалізації продукції на умовах спот та форвард не репре- зентативні генеральній сукупності товарів.
Потрібно чітко визначитися, що індикатором цін є біржова торгівля на умовах ф’ючерсу, якого у нас на аграрному ринку ще немає. За умов ф’ючерсу кількість продукції за контрактами (торгівля здійснюється не реальним товаром) продається і купується в десятки, сотні разів більше, ніж виробляється в країні конкретного виду товару. Крім того, ф’ючерс передбачає часткове перенесення ризику з товаровиробника на покупця шляхом залучення спекулятивного капіталу та здійснення процесу хеджування.

У процесі створення нової ринкової інфраструктури необхідно організовувати торгові доми, продовольчі оптові ринки; розробити вітчизняні стандарти, гармонізовані із світовими, налагодити систему сертифікації продукції; аналітико-інформаційне забезпечення суб’єктів ринку (організація служби цінового моніторингу, забезпечення прогнозно-аналітичною інформацією). Відділення ціноутворення та інфраструктури ринку тривалий час два рази на рік розробляє прогнози по 13 ринках агропродукції.

Відділенням ціноутворення та інфраструктури ринку Інституту аграрної економіки УААН розроблені методичні підходи на основі концепції ціни виробництва та щоквартально розраховуються на нормативній базі конкретні рівні заставних і еквівалентних цін.

Проте в існуючих умовах досягти бажаних позитивних зрушень в АПК країни можна лише завдяки системі економічних важелів: реструктуризації заборгованості, обумовленої диспаритетом цін, елементарної еквівалентності цін, життєздатної кредитної та податкової системи і в завершення введення положень про банкрутство господарств. Крім того, треба вирішити проблему внутрішнього споживчого ринку через підвищення катастрофічно низької купівельної спроможності населення.

Без введення такої системи економічних важелів сільськогосподарське виробництво буде наближатися до натурального виробництва, що поставить під загрозу харчування міського населення країни.

Список літератури

1. О.М. Шпичак. Ціноутворення та інфраструктура формування ринкових відносин в АПК. // Економіка АПК №1. – 1999р., с. 44-47.

2. А.В. Фурса. Ціноутворення на цукросировину в умовах формування ринкових відносин. //Економіка АПК №7. – 2000р., с. 87-89.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки