смотреть на рефераты похожие на "Економічний аналіз"

Економічний аналіз

Варіант № 7

1. Аналіз використання плану виробництва, показники обсягу виробництва, їх взаємозв’язок. Привести приклади аналізу.

Планування – процес наукового передбачення ходу розвитку і шляхів здійснення виробництва, це свідомо підтримувана збалансованість і пропорційність виробництва. Планування – найважливіша функція управління.
Планування націлене не тільки на зниження витрат виробництва, але, головним чином, на створення різноманітного асортименту продукції, що враховує різні потреби покупців.

Сутність планування полягає в обгрунтованому визначенні на встановлений період основних напрямків і пропорцій розвитку виробництва, з урахуванням матеріальних джерел його забезпечення і попиту ринку.
Планування – процес прийняття і практичного здійснення управлінських рішень, воно спрямовано на подолання не детермінованого характеру економічного розвитку. Планувати можливо ті процеси, котрими людина і суспільство мають змогу управляти.

Прогноз – наукова різноманітна гіпотеза, обгрунтоване припущення про характер протікання економічних процесів у майбутньому і майбутній стан економічної системи. Прогноз охоплює всі явища і процеси, які слабко управляються і некеровані, котрі не піддаються плануванню (демографія, погодні умови, запаси корисних копалин тощо). Прогнозування – формування можливих передумов прийняття рішень. Прогноз – передплановий документ, що фіксує ймовірний ступінь досягнення поставленої мети в залежності від масштабу і способу майбутніх дій. Прогнози, складені в декількох варіантах дозволяють при розробці планів вибрати оптимальний варіант економічного розвитку. План і прогноз – це стадії розробки господарських планів, що взаємно доповнюють один одного.

Ринковий погляд на планування формується на основі наступних принципів:

1. Демократизація планування – означає, що планово-управлінські рішення повинні формуватися знизу на підприємстві, не на директивній, а на індикативній основі.

2. Первинність форм власності – означає, що право планування об'єктів власності належить, насамперед, власнику, котрий так само вправі делегувати цю функцію іншим органам, що планують від його імені.

3. Науковість планів – означає використання при розробці планів об'єктивних економічних законів і системи прогресивних науково- обгрунтованих норм і нормативів, досягнень науки і техніки і передового досвіду.

4. Соціальна спрямованість планів.

5. Єдність і органічний зв'язок перспективного, середньотермінового, поточного й оперативного планування.

6. Комплексність планів – означає, охоплення плануванням усіх боків діяльності підприємства і взаємозв'язок планів діяльності всіх цехів підприємства.

7. Оптимальність планів – з декількох варіантів плану вибирається оптимальний, на основі максимуму прибутку і мінімуму витрат.

Система планів підприємства:

Стратегічне планування (10-15 років). Мета – комплексне наукове обгрунтування проблем, з котрими може зіштовхнутися фірма в майбутньому періоді і на цій основі розробити показники розвитку підприємства на плановий період. На основі взаємозв'язку перспектив і цілей розробляється стратегія підприємства.

Довгострокове планування (10-15 років). Засновано на методі екстраполяції – використання динаміки показників минулого періоду і на основі постановки оптимістичних цілей (підвищення показників на майбутній період). Складова частина стратегічного плану. Довгострокові плани націлені на вирішення самостійних проблем стратегії фірми.

Середньострокове планування (5 років). Передбачає розробку заходів, спрямованих на досягнення цілей, що намічені довгостроковими програмами.
Формулюються основні завдання на 5-річний період. Містить кількісні показники.

Поточне (бюджетне) планування (1 рік з розбивкою по кварталам). Має детальний характер і розробляється по функціональних підрозділах у вигляді кошторисів. Сукупність кошторисів цехів відображається у вигляді єдиного річного бюджету або фінансового плану підприємства. Основа бюджету – прогноз продажів і розрахунок витрат виробництва.

Оперативне планування (термін: зміна, доба, декада, місяць). Детальні плани для вирішення конкретних питань діяльності підприємства. Мають вузьку спрямованість, високу деталізацію.

В оперативному плануванні виробництва в залежності від розроблювальних показників застосовуються такі основні методи, як об'ємний, календарний, а також їхні різновиду: об'ємно-календарний і об'ємно-динамічний. Одні з них дозволяють планувати діяльність підприємства в цілому, інші – діяльність структурних підрозділів підприємства. Нижче я хочу привести їхню коротку характеристику.

Об'ємний метод призначений для розподілу річних об'ємів виробництва і продажу продукції підприємства по окремих підрозділах і більш коротким тимчасовим інтервалам – квартал, місяць, декада, тиждень, день, година. Цей метод передбачає не тільки розподіл робіт, але й оптимізацію використання виробничих фондів і, в першу чергу, технологічного устаткування і складальних площ за планований інтервал часу. З його допомогою формуються місячні виробничі програми основних цехів і плануються терміни випуску продукції або виконання замовлення в усіх випускаючих підрозділах підприємства.

Календарний метод застосовується для планування конкретних тимчасових термінів запуску і випуску продукції, нормативів тривалості виробничого циклу і випереджень виробництва окремих робіт щодо випуску головних виробів, призначених для реалізації на відповідному ринку продукції. Даний метод грунтується на використанні прогресивних норм часу для розрахунку виробничих циклів виготовлення окремих деталей, планованих комплектів продукції і виконання складальних процесів. У свою чергу, виробничий цикл основного виробу служить нормативною базою для формування проектів місячних виробничих програм іншим випускаючим цехам і ділянкам підприємства.

Об'ємно-календарний метод дозволяє планувати одночасно терміни й об'єми виконуваних на підприємстві робіт у цілому на передбачений період часу – рік, квартал, місяць і т.д. З його допомогою розраховується тривалість виробничого циклу випуску і постачання продукції на ринок, а також показники завантаження технологічного устаткування і складальних стендів у кожному підрозділі підприємства. Цей метод можна використовувати для розробки місячних виробничих програм як випускаючих, так і цехів ділянок , що не випускають.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки