Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата

Заявка на лізинг з точним зазначенням устаткування оформлюється спеціальним документом.

Подальші відносини регламентуються цілим рядом документів, основним з яких є лізинговий договір, який може будуватися у функціональному чи умовно- правовому плані.

В першому варіанті договору послідовно перераховуються всі можливі операції, пов’язані з його реалізацією: купівля, транспортування, монтаж, ремонт, виплата орендних платежів, страхування тощо. При цьому в кожному пункті узгоджуються права і обов’язки сторін, які домовляються.

В другому варіанті договір підрозділяється на пункти, в яких перераховуються умови його прийняття та розірвання, окремо права та обов’язки орендаря, окремо права і обов’язки орендодавця, права і обов’язки третіх сторін, якщо такі існують тощо.

Однак, в більшості випадків, використовують принцип комбінованих договорів, де реалізуються переваги як функціонального, так і умовно- правового договору. Розглянемо детальніше структуру обох типів договорів.

Умовно-правовий договір звичайно містить такі положення:

1. Пропозиція по лізингу, в якій узгоджуються вимоги до організації лізингової угоди та ліміт часу, протягом якого ця угода має бути укладена.

2. Умови лізингу. В цей розділ входять основні показники угоди, як от назва майна, постачальник, ціна продажу, строк дії угоди, умови поставок, платежів, сплата податків, внесків, зборів.

3. Зміст договору, в якому узгоджуються основні принципи лізингу
(використання устаткування, можливість суборенди тощо).

На практиці перший пункт може виноситись у кінець договору, як роз’яснення до основного тексту, а пункти 2 і 3 можуть об’єднуватися.

4. Умови прийняття договору. Тут зазвичай оговорюється строк дії договору та початок його дії.

5. Умови відмови від договору та його розірвання. В цьому розділі детально розглядаються умови, за яких розірвати договір може орендодавець, орендар, їх дії, якщо договір розірвано через незалежні від них причини, третьою особою. Передбачаються також можливі дії орендодовця і орендаря у випадку незгоди з розірванням договору (штрафні санкції, арбітраж тощо).

6. Права і обов’язки оредаря в ході дії договору. Серед основних прав, які зазвичай передбачаються лізинговими договорами у відношенні до орендаря, можна перерахувати такі: а) право висувати вимоги до державних та інших організацій в якості власника майна; б) право передати використання лізингованого майна кінцевому споживачу, якщо він таким не є, а також право суборенди; в) Право вибирати постачальника, незалежно від орендодавця, а також в деяких випадках право вибору страхової організації, способу транспортування, монтажу; г) право висувати претензії до недоліків лізингованого майна; д) право переважного придбання лізингованого майна; е) право модернізувати лізинговане майно (за умови повернення його в попередньому стані або за згодою орендодавця); ж) право розірвати договір при недотриманні його умов орендодавцем чи іншими сторонами, які беруть участь в договорі, а також приведення лізингованого майна до повної непридатності; з) право продовження лізингового договору; і) право визначення осіб, направлених як представників та покликаних захищати його інтереси.

Можливі також і інші права, детально оговорені в договорах, але для орендодавця, як для особи, що безпосередньо ризикує власним капіталом, значно важливіше узгодити вимоги до орендаря — його обов’язки. Серед них звичайно вказуються такі: а) виплачувати всі орендні платежі без затримок, вирахувань та утримань, пов’язаних з незалежними від орендодавця факторами; б) зобов’язання підвищити орендні платежі за лізинговане майно у випадку зміни податків, зміни курсу валют, темпів інфляції тощо; в) зобов’язання відшкодувати орендодавцю всі інші додаткові витрати, пов’язані з проведенням лізингової операції; г) зобов’язання повернути лізинговане майно по закінченні строку договору; д) зобов’язання узгоджувати всі виниклі за договором зміни, пов’язані з лізингованим майном (зміна строків поставок, реконструкція майна, суборенда тощо) з лізингодавцем; е) зобов’язання виконати своєчасне прийняття лізингованого майна; ж) зобов’язання спонукати постачальника повернути орендодавцю отримані від нього платежі у випадку відмови орендаря від договору; з) зобов’язання виконати необхідні роботи по технічному обслуговуванню і ремонту лізингованого майна за свій рахунок; і) зобов’язання повідомити орендодавця про місце розміщення лізингованого майна; к) зобов’язання повідомити про можливе стягнення лізингованого майна; л) зобов’язання внести зміни в орендні платежі у випадку загибелі чи зникнення лізингованого майна, а також придбати нове майно замість втраченого; м) зобов’язання висунути претензії до страхувальників та інших третіх осіб від своєї особи і від осби орендодавця; н) зобов’язання надати необхідні для поставки лізингованого майна офіційні дозволи та ліцензії (при інтерлізингових угодах); о) зобов’язання забезпечити страхування лізингованого майна, включаючи ризик, пов’язаний з транспортуванням.

7. Права і обов’язки орендодавця в ході дії договору. Орендодавець зазвичай оговорює собі такі права: а) право вимоги всіх зазнаних у зв’язку з здійсненням лізингової операції витрат, в т.ч. внесених ним платежів фірмі-постачальнику лізингованого майна; б) право відмовитися від договору у випадку невиконання висунутих ним вимог; в) право відкласти виконання або відступити від договору, якщо не виконуються договорні вимоги; г) право передавати третій особі вимоги та інші права, які витікають із договору.

В той же час орендодавець зобов’язаний виконати і ряд абсолютних вимог, без яких укладання лізингового договору збоку орендаря втрачало б сенс. Це: а) обов’язок після прийняття лізингового договору купити майно у постачальника і передати його в оренду орендарю; б) обов’язок передачі орендарю всієї договорної документації ( в т.ч. документації для внесення претензій), а також документації з експлуатації майна, якщо останнє не зроблене постачальником; в) обов’язок узгоджувати свої дії з постачальником, якщо умови лізингового договору не узгоджені з умовами поставок лізингованого майна; г) обов’язок по обміну нового лізингованого майна на місце старого; д) обов’язок нести відповідальність за недопоставку чи несвоєчасну поставку лізингованого майна.

Взагалі, як показує досвід, узгодити в договорах обов’язки значно важливіше, ніж конкретизувати права, оскільки обов’язки одного з учасників є фактичними правами іншого.

8. Умовно-правовий договір зазвичай закінчується загальними положеннями з оформлення договору, правами та повноваженнями осіб, які представляють орендаря і орендодавця, умовами дії договору.

Функціональний договір будується як послідовне описання дій орендаря і орендодавця з реалізації даного договору. Як приклад побудови функціонального договору можемо привести таку послідовність:

1. Сутність і предмет договору. Тут обумовлюються його учасники, вид лізингованого майна, строк, величина орендної плати та основні параметри.

2. Порядок оформлення та прийняття договору.

3. Приведення договору в дію.

4. Зв’язок орендодавця з постачальником, транспортний монтаж лізингованого майна, оформлення здачі-прийняття.

5. Страхування лізингованого майна.

6. Оформлення зворотного зв’язку між орендодавцем і орендарем, орендарем і постачальником. Висунення претензій, надання гарантій.

7. Використання лізингованого майна.

8. Проведення ремонту, профілактики, гарантованого обслуговування лізингованого майна.

9. Навчання спеціалістів підприємства-орендаря роботі на орендованих машинах та устаткуванні. Надання супроводжуючої документації.

10. Преоренда і суборенда.

11. Продовження договору і купівля лізингованого майна.

12. Виплата орендних платежів та інших компенсацій.

13. Розірвання договору.

14. Закінчення дії договору.

Проте, як вже згадувалося, на практиці використовують не чисто умовно- правові чи функціональн лізингові договори, а договори змішаного характеру, які використовують перевагу і тих і інших.

Для підготовки вихідних даних розрахунку по договору лізингу спеціаліст має проаналізувати таку інформацію: закупівельну ціну майна, орендну ставку і комісію на лізинг, аванс на момент купівлі майна, тривалість дії договору, періодичність орендних внесків, метод нарахування амортизації, величину викупу за залишковою вартістю.

Договори лізингу та супроводжуючі документи мають свою специфіку. При розрахунку платежів по лізингу враховуються такі фактори:

- процентна (орендна) ставка по довгострокових кредитах;

- сума кредитів (банку) та процент по них у випадку необхідності;

- ставки подоходного податку для потенційного орендаря;

- норми та порядок амортизаційних відрахувань, термін служби майна;

- очікувана залишкова вартість майна;

- операційні витрати відділу лізингу;

- спосіб нарахування нормативу рентабельності.

Лізингові фірми повинні надавати консультації з ведення лізингових операцій, юридичні консультації в області податків та звітності з залученням юристів та аудиторів.

Після укладення договору орендодавець налагоджує відповідний облік удосконалення лізингової операції. В найбільш загальному плані методику такого обліку можна подати так: орендар підписує акт приймання устаткування у постачальника в присутності представника орендодавця. При укладанні договору орендар перераховує першу орендну плату негайно (чи при відповідній домовленості через певний час, але тоді надає розписку або іншу гарантію).

Після цього орендодавець видає постачальнику замовлення на купівлю устаткування, оплачує устаткування, відкриває балансові та позабалансові рахунки за договором, організовує облік внесків орендаря.

Орендодавець закуповує за договором устаткування у постачальника, який після відвантаження майна виставляє платіжний запит на рахунок орендодавця з додатком товаросупроводжуючих документів, один екземпляр яких відсилається орендарю.

Таким чином, в систему лізингових відносин включаються всі сторони, в тому числі і держава, формуючи взаємовигідну структуру соціально- економічних відносин.

2.5. Якісні переваги і вади лізингу

Лізинг як особлива форма господарювання здійснює комплексний вплив на основні складові елементи виробничого процесу: на засоби праці і на живу працю людини, на ступінь використання техніки і робочої сили.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: доклад по обж, культурология как наука.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки