Предыдущая страница реферата | 5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 | Следующая страница реферата

Але, звичайно, саме головне в удосконалюванні механізму формування і розподіли прибутків підприємства - аналіз прибутковості. Прибуток - показник ефективності, що обоїться, діяльності будь-якої комерційної організації. Тому постійний контроль за прибутком від усіх напрямків діяльності, різних товарів і послуг є важливою функцією керування.

Фінансовий стан організації багато в чому визначає, яку тактику і стратегію вибере керівництво на ринку. Детальний аналіз фінансового стана допомагає виявити вже наявні і потенційні резерви організації в цій області. Аналіз фінансового стана звичайно проводиться методами фінансової ревізії.

Найважливішою категорією ринкової економіки є прибуток. Саме при цьому умові фірма може стабільно існувати і забезпечувати собі основу для росту.
Стабільний прибуток фірми виявляється у виді дивіденду на вкладений капітал, сприяє притягненню нових інвесторів і, отже, збільшенню власного капіталу фірми. Тому стає ясним інтерес до проблем прибутковості діяльності фірми. Прибуток, точніше, її максимизація виступає безпосередньою ціллю виробництва в будь-якій галузі національної економіки. Виробники, проте, можуть зштовхуватися з особливими ситуаціями, що висувають на перший план рішення проблем, що не укладаються в річище максимизації прибули, або визиваючих навіть протиріччя з цією ціллю: наприклад, різке зниження цін для виходу на нові ринки або проведення дорогих рекламних компаній для притягнення споживачів, здійснення мір екологічного порядку і т.п. Але всі подібні кроки носять усе ж тактичний характер і в кінцевому рахунку підпорядковані рішенню головної стратегічної задачі - одержання можливо великий прибули.

У залежності від часу, що затрачається на зміну кількості використовуваних у виробництві ресурсів, короткостроковий і довгостроковий періоди в діяльності фірми.

Короткостроковий - той, протягом якого підприємство не може змінити свої виробничі потужності. У цей період воно в стані домагатися зсувів лише в інтенсивності використання цих потужностей - через ресурси (сировина, паливо, енергія, жива праця і т.п.), що піддаються швидкому коригуванню.

Довгостроковий період - такий, що достатній для зміни кількості всіх що залучаються ресурсів, включаючи виробничі потужності. Протягом цього періоду можуть виникати нові фірми і закриватися старі.

Короткостроковий і довгостроковий періоди не є чітко визначеними інтервалами, однаковими для всіх галузей. Останні різняться, насамперед, по можливостях зміни виробничих потужностей, а не по тривалості. Наприклад, у легкій промисловості ці зміни можуть бути досить швидко здійснені (так, підприємство по пошиттю одягу розширить свої виробничі потужності за декілька днів, установив додаткові столи для розкрою тканин і швейні машини). У важкій промисловості цей процес потребує значно більшого часу
(наприклад, для будівництва нового нафтопереробного заводу може знадобитися декілька років).

Суть розходження між періодами складається в можливості зміни виробничих потужностей. У рамках короткострокового періоду неможливо ввести в будуй нові потужності, але можливо підвищить ступінь їхній використання.
У межах довгострокового періоду можна розширити виробничі потужності.
Розподіл на два періоди має велике значення при визначенні стратегії і тактики фірми в максимізації прибутку.

Крива попиту, із яким зштовхується окрема конкурентна фірма, цілком еластична. Фірма не може домогтися більш високої ціни, обмежуючи об’єм випуску; не потре буває вона й у більш низькій ціні, для того щоб збільшити свій об’єм продажів.

Очевидно, що крива попиту на продукцію фірми є в той же час кривою прибутку. Те, що виступає як ціна за одиницю продукції для покупця, є прибутком від одиниці продукції, або середнім прибутком, для продавця.
Сказати, що покупець повинний сплатити ціну в 100 дол. за штуку, - те ж саме, що сказати: прибуток від одиниці продукції, або середній прибуток, отриманий продавцем, дорівнює 100 діл. Середній прибуток AR (Average
Revenue) і ціна - це те саме, розглянуте з різних точок зору.

Валовий прибуток TR (Total Revenue) при будь-якому рівні продажів може бути легко визначений шляхом множення ціни на відповідну кількість продукції, що фірма може продати. У цьому випадку валовий прибуток збільшується на постійний розмір - 100 діл. - з кожною додатковою одиницею продажів. Кожний проданий виріб додає рівно свою ціну до валового прибутку.

Всякий разом, коли фірма обмірковує, наскільки змінити об’єм виробництва, вона буде стурбована і тим, як зміниться її прибуток у результаті цього зсуву у випуску. Який буде додатковий прибуток від продажу ще однієї одиниці продукції?

Граничний прибуток є доповнення до валового прибутку, тобто додатковий прибуток, що є результатом продажу ще однієї одиниці продукції.
Валовий прибуток збільшується на постійну суму з кожної додатково проданою одиницею. У умовах чистої конкуренції ціна товару є постійної для окремої фірми; додаткові одиниці, отже, можуть бути продані без зниження ціни продукту. Це означає, що кожна додаткова одиниця продажів приєднує точно свою ціну - у даному випадку 100 діл. - до валового прибутку. І граничний прибуток - це збільшення валового прибутку. Граничний прибуток постійний в умовах чистої конкуренції, тому що додаткові одиниці можуть бути продані по постійній ціні. На малюнку 2 подані прямі, що характеризують валовий і граничний прибуток фірми.

Мал. 2 Попит, граничний прибуток і валовий прибуток фірми.

При фіксованій ринковій ціні перед конкурентним виробником коштують три взаємозалежних питання:

1. Чи варто робити?

2. Якщо так, та яка кількість продукції?

3. Який прибуток (або збиток) буде отримана?

У короткостроковому періоді частина валових витрат фірми є перемінними витратами, а інші - постійними витратами. Останні повинні бути оплачені "із кишені", навіть коли фірма закривається. У короткостроковому періоді фірма зазнає збитків, рівні її постійним витратам, коли виробництво знаходиться на нульовому рівні. Це означає, що, можливо, не існує жодного рівня виробництва, при якому фірма одержувала би прибуток, але фірма могла б усе- таки робити за умови, що, роблячи так, вона понесе збиток менший, чим утрата постійних витрат, із яким вона зіткнеться при закритті. Іншими словами, правильна відповідь на питання: " чи Варто робити? " - такий: фірмі варто здійснювати виробництво в короткостроковому періоді, якщо вона може одержати або економічний прибуток, або збиток, що менше, чим її постійні витрати.

Припустивши, що фірма буде робити, доречно поставити друге питання:
"Скільки продукту повинний бути зроблений? " Відповідь тут цілком очевидна: у короткостроковому періоді фірмі варто робити такий об’єм продукції, при якому вона максимізує прибуток або мінімізує збитки.

Висновок. Висновки, пропозиції.

Застава виживаності підприємства - його стабільність на ринку. Щоб підприємство могло ефективно функціонувати і розвиватися, йому насамперед потрібна усталеність грошового виторгу, достатньої для розплати з постачальниками, кредиторами, своїми робітниками, місцевими органами влади, державою. Після розрахунків і виконання зобов'язань необхідна ще і прибуток, обсяг якого повинний бути, принаймні, не нижче запланованого. Але фінансова усталеність не зводиться тільки до платоспроможності. Для досягнення і підтримки фінансової стабільності важливі не тільки абсолютні розміри прибули, скільки щодо обсягу капіталу й обсягу його виторги, тобто показники рентабельності.

Ріст виторгу і прибутків, що сприяє нарощуванню рентабельності, росту усталеності підприємства, зменшенню можливості його банкрутства, раціональний лише до визначених меж, оскільки, як правило, високу рентабельність ринкових позицій забезпечують, діючи з підвищеним ризиком. У цьому випадку зростають потенційні можливості збитків, а в наступному і банкрутства.

Результати підприємницької діяльності багато в чому вирішуються вибором складу і структури, що виготовляється і реалізованих товарів, що робляться послуг. Тут важлива не тільки загальний розмір витрат, але і залежність між постійними і перемінними витратами, що визначають швидкість обороту капіталу. Велике значення має для дії менеджера або керівника урахування повною мірою особливостей тієї стадії життєвого циклу, на якому знаходиться фірма.

Прямуючи вирішити постійно виникаючі конкретні питання, одержати кваліфіковану оцінку фінансового положення, керівники підприємств усе частіше удають до даних урахування і, як слідство, до даних фінансового й управлінського аналізу. При цьому вони, як правило, не задовольняються констатацією розміру показників звітності, а розраховують одержати конкретний висновок про достатність платіжних засобів, нормальних співвідношеннях власного і позикового капіталу.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: контрольные за 1 полугодие, курсовики скачать бесплатно.



Предыдущая страница реферата | 5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки