смотреть на рефераты похожие на "Господарський механізм"

П Л А Н:

Вступ.
1. Пойняття господарського механізму, основні функції і сутність.
2. Інноваційний господарський механізм, шляхи і методи формування.
3. Проблеми становлення господарського механізму в Україні.
Висновки.
Використана література.

ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ - сукупність організаційних структур, конкретних форм і методів керування, а також правових норм, за допомогою яких реалізуються діючі, у конкретних умовах, економічні закони, процес відтворення.

Фінансово-Економічний словник

Вступ.

Економіка являє собою сукупність процесів виробництва, розподілу, обміну і накопичення матеріальних благ і послуг. Трудова діяльність у суспільному виробництві здійснюється в порядку повної взаємодії всіх галузей виробництва, усіх підприємств і організацій. Кожна ланка малого організму працює спільно з іншими частинами. Все це і складає суспільне виробництво, а кожний робітник виконує специфічну функцію, у рамках суспільного характеру праці.

Оскільки виробництво здійснюється спільно і має суспільний характер, то воно здійснюється на основі цілеспрямованої організації і керування.

Сама організація і керування суспільним виробництвом, формується під впливом економічних законів ринкової економіки, у якому, як ми бачимо, ринку належить особлива роль. Саме виробництво, розподіл і обмін значною мірою визначаються суспільним попитом на товари виробничого і невиробничого призначення.

Керування економікою по своєму утриманню характеризуються цілеспрямованим, упорядкованим впливом на процесі суспільної праці за допомогою господарського механізму.

Пойняття господарського механізму, основні функції і сутність.

Поняття господарського механізму в економічній літературі є дискусійним.
Одні автори ототожнюють його із системою керування економікою, інші - розглядають як комплекс господарських і організаційних принципів, треті - як сукупність форм і методів господарювання і т.д. У юридичних дослідженнях, навпроти, намітився широкий і в принципі однаковий підхід до розуміння цього явища. Господарський механізм розглядається як узята в єдності вся сукупність економічних, організаційно-правових, морально- політичних і інших засобів впливу держави на суспільно-виробничі відношення, на виробництво.

Таким чином, господарський механізм - це механізм функціонування державно-організованої економіки, утворений:

1) системою органів керування господарством і безпосередніх виробників - підприємств і об'єднань;

2) системою форми і методів організації і функціонування виробництва;

3) системою господарських зв'язків, що забезпечують обмін результатами діяльності господарських ланок і досягнення кінцевої цілі виробництва.
Кожний із названих елементів господарського механізму одержує також і визначене правове закріплення.

Удосконалювання господарського механізму потребує подальшого підвищення ролі правових засобів у регулюванні економіки, пред'являє нові, більш високі вимоги до правового регулювання господарської діяльності. Звідси випливає необхідність постійного удосконалювання чинного господарського законодавства, що "покликано сприяти подальшому росту суспільного виробництва і підвищенню його ефективності відповідно до об'єктивних вимог економічних законів".

Об'єктивні потреби сучасного розвитку економіки, удосконалювання організаційно-правових форм і методів керування народним господарством - і здійснення господарської діяльності потребують посилення розробки загальнотеоретичних проблем правового регулювання господарської діяльності, зокрема, проблем, пов'язаних із розвитком господарського законодавства в сучасних умовах. Правове регулювання господарської діяльності охоплює широке коло питань організації і планування народного господарства, правового положення різноманітних господарських ланок, правового режиму їхнього майна, господарських зв'язків між ними, відповідальності за результати господарської діяльності, а також особливості її здійснення в різноманітних галузях народного господарства - промисловості, сільському господарстві, капітальному будівництві, транспорті, торгівлі й інших, що функціонують у тісному взаємозв'язку один з одним.

Центральне місце серед них належить питанням правового закріплення
(правових форм) госпрозрахунку як об'єктивно необхідного методу господарювання, важливого важеля підвищення ефективності виробництва.
Господарський розрахунок як метод організації, керування і безпосереднього здійснення виробничо-господарської діяльності визивається до життя з'єднанням товарно-грошових початків у діяльності державних підприємств із централізованою системою державного керування і планування економіки.

Госпрозрахунковий характер виробничо-господарської діяльності державних підприємств означає функціонування їх у якості господарських ланок, що володіють відомою економічною самостійністю по відношенню як до вищестоящим, так і організацій, що рівноправні, а також до держави в цілому. Зазначене відокремлення в майновому й організаційному плані носить відносний характер (відокремлення в рамках єдності державної власності і державної організації народного господарства) і необхідно для участі державних підприємств в економічному обороті як між собою, так і за участю інших організацій (кооперативних, суспільних) і громадян, що як власники не приймають інших форм господарських зв'язків, заснованих на прямуванні їхнього майна, крім еквівалентно-відплатних (товарно-грошових).

Актуальність основних форм правового закріплення господарського розрахунку випливає з об'єктивних потреб сучасного розвитку системи госпрозрахункових відношень за участю державних підприємств і об'єднань.
Госпрозрахунковий характер діяльності підприємств і об'єднань викликає до життя й особливі правові форми її організації. Правове закріплення госпрозрахункових відношень здійснюється в нормах різних галузей права.
Тому необхідний комплексний (міжгалузевий) підхід до вивчення відповідних явищ господарського життя. Водночас комплексний підхід до дослідження зазначених проблем аж ніяк не виключає необхідності виділення місця і ролі чинних у цій області норм кожній із галузей права.

Правові проблеми господарського розрахунку можуть бути предметом дослідження фахівців із загальної теорії держави і права (у плані дослідження питання про співвідношення економіки і права, про економічні функції держави і т.п.); по адміністративному і фінансовому праву (при дослідженні організаційної структури народного господарства, правових питань керування і т.п.); по трудовому праву (при дослідженні питань оплати праці й організації матеріального заохочення в умовах госпрозрахункової організації виробництва і др.), по земельному праву (при дослідженні проблем раціонального господарського використання природних ресурсів і правових проблем охорони природи).

Сам господарський механізм являє собою сукупність організаційних структур і конкретних форм господарювання, методів керування і правових норм, за допомогою яких товариство використовує економічні закони з урахуванням обстановки, що укладається.

У арсеналі економічних засобів, що забезпечують успішний вплив на розвиток народного господарства в цілому або окремих її галузях знаходяться важелі впливу, як ціноутворення, на чинники виробництва, їхній вплив на зміну обсягу виробництва, вплив на розмір національного доходу, державні фінанси, зовнішня торгівля, питання зайнятості, інвестицій у виробництво і т.д. т.п.

Все це говорить про те, що в розвитому ринковому господарстві, де стихійні тенденції розвитку виробництва можуть бути поставлені у визначені рамки, а товариство спираючись на силу держави може здійснювати цілеспрямоване керування виробництвом.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки