Інвестиційна модель Дж. М. Кейнса

Категория реферата: Рефераты по экономике
Теги реферата: диплом государственного образца, банк курсовых работ бесплатно
Добавил(а) на сайт: Галиаскаров.

Дохід після сплати податків є ключовим чинником, що визначає величину споживання, є й інші фактори, що впливають на споживання. Ці "не зв'язані з доходом фактори" викликають зсув графіка споживання. Те ж саме відбувається і з графіком попиту на інвестиції. На мал. 3 показана динаміка ставки відсотка як основного фактора, що визначає інвестиції, при даній очікуваній нормі чистого прибутку для різних можливих величин інвестицій. Але на положення кривої попиту на інвестиції впливають і інші фактори, чи змінні.
Розглянемо трохи з найбільш важливих "не зв'язаних з доходом факторів", що визначають попит на інвестиції, і з'ясуємо, як зміни в цих факторах можуть викликати зсув кривої попиту на інвестиції. Відразу ж видно, що будь-який фактор, що викликає приріст очікуваної чистої прибутковості інвестицій, змістить цю криву вправо. Навпаки, усе, що приводить до зниження очікуваної чистої прибутковості інвестицій, буде зміщати дану криву вліво.

Витрати на придбання, експлуатацію й обслуговування устаткування. Як показав приклад зі шліфувальним верстатом, первісні витрати на основний капітал разом з витратами на його технічне обслуговування, поточний ремонт і експлуатацію дуже важливі при обчисленні очікуваної норми прибутку від будь-якого визначеного інвестиційного проекту. У тій мірі, у якій ці витрати будуть зростати, у такій же мірі очікувана норма чистого прибутку від передбачуваного інвестиційного проекту буде знижуватися, а крива попиту на інвестиції – зміщатися вліво. І навпаки, якщо ці витрати падають, те очікувана норма чистого прибутку зростає і крива попиту на інвестиції зрушується вправо. Помітимо, що проведена профспілками політика у відношенні заробітної плати може вплинути на криву попиту на інвестиції, тому що заробітна плата являє собою основний елемент витрат виробництва більшості фірм.

Податки для підприємця. При прийнятті інвестиційних рішень власники підприємств розраховують на очікуваний прибуток після сплати податків.
Виходить, зростання податків для підприємців приводить до зниження прибутковості і викликає зсув кривої попиту на інвестиції вліво; скорочення податків приводить до її зсуву вправо.

Технологічні зміни. Технічний прогрес – розробка нової й удосконалювання наявної продукції, створення нової техніки і нових виробничих процесів – є основним стимулом для інвестування. Розробка більш продуктивного устаткування, наприклад, знижує витрати чи виробництва підвищує якість продукції, тим самим збільшуючи очікувану норму чистого прибутку від інвестування на дане устаткування. Рентабельні нові види продукції – такі, як гірські велосипеди, персональні комп'ютери, нові види ліків і т.п. – викликають різке збільшення інвестицій, оскільки фірми прагнуть розширювати виробництво. Коротше кажучи, прискорення технічного прогресу зміщає криву попиту на інвестиції вправо, і навпаки.

Наявний основний капітал. Точно також як наявні в наявності споживчі товари впливають на прийняття домогосподарствами рішень із приводу споживання і заощаджень, так і наявний основний капітал впливає на очікувану норму прибутку від додаткових інвестицій у будь-якій галузі виробництва. Якщо дана галузь добре забезпечена виробничими потужностями і запасами готової продукції, то в цій галузі інвестування буде стримуватися.
Причина ясна: така галузь досить оснащена, щоб забезпечити поточний і майбутній попит за цінами, що забезпечують середній прибуток. Якщо в галузі присутні достатні чи навіть надлишкові потужності, то очікувана норма прибутку від приросту інвестицій буде низкою, і тому інвестування буде незначним, або його не буде зовсім. Зайві виробничі потужності призводять до зсуву кривої попиту на інвестиції вліво.

Очікування. Як відомо, основою проекту є очікуваний прибуток.
Основний капітал знаходиться в тривалому користуванні, його термін служби може обчислюватися 10 а то й 20 роками, і тому прибутковість будь-якого капіталовкладення буде залежати від прогнозів майбутніх продажів і майбутньої рентабельності продукції, виробленої за допомогою цього основного капіталу. Очікування підприємців можуть базуватися на розроблених прогнозах майбутніх умов підприємництва, що включають ряд "показників підприємництва". Разом з тим такі невизначені і важкопередбачувані фактори, як зміни у внутрішньому політичному кліматі, ускладнення в міжнародній обстановці, ріст населення, умови на фондовій біржі і т.д., повинні прийматися в увагу на суб'єктивній і інтуїтивній основі. Якщо керівники підприємства набудовані оптимістично у відношенні майбутніх умов підприємництва, то крива попиту на інвестиції буде зміщатися вправо; песимістичні настрої приводять до зсуву кривої вліво.

5.5. Інвестиції і дохід

Щоб співвіднести інвестиційні рішення підприємців із планами споживання домогосподарств, необхідно виразити плани інвестицій через рівень доходу після сплати податків DI, чи ЧНП. Це значить, що потрібно побудувати графік інвестицій, що показує обсяги засобів, що усі фірми планують інвестувати при будь-якому потенційному рівні чи доходу обсягу виробництва. Такий графік виражає інвестиційні плани та наміри власників і керуючих фірм.

Припустимо, що підприємці починають інвестувати, очікуючи одержання прибутку протягом тривалого періоду внаслідок технічного прогресу, росту населення і т.д. Тому інвестування автономне від рівня поточного доходу після сплати чи податків обсягу виробництва. Далі припустимо, що крива попиту на інвестиції має такий вид, як представлено на мал. 6, і що поточна ставка відсотка дорівнює 8 %. Це значить, що для підприємницького сектора буде прибутковим витратити 20 млрд. грн. на інвестиційні товари. Зі стовпчиків 1 і 2 таблиці 2 ми бачимо, що такий рівень інвестицій очікується при будь-якому рівні доходу. Графічно це представлено лінією In на мал. 4.

Таблиця 2
|Рівень виробництва і |Інвестиції |Інвестиції |
|дохід |In |I'n |
|1 |2 |3 |
|370 |20 |10 |
|390 |20 |12 |
|410 |20 |14 |
|430 |20 |16 |
|450 |20 |18 |
|470 |20 |20 |
|490 |20 |22 |
|510 |20 |24 |
|530 |20 |26 |
|550 |20 |28 |

[pic] мал. 4

Подібне припущення незалежності інвестицій і доходу - звичайно ж спрощення. Підвищення рівня ділової активності може викликати додаткові витрати на основний капітал, що показано в колонках 1 і 3 таблиці 2 і графіка In (мал. 4). Існує, принаймні дві причини, чому інвестиції можуть змінюватися безпосередньо зі зміною доходу. По-перше, інвестиції зв'язані з прибутком; великі інвестиції фінансуються з підприємницького прибутку. Тому дуже правомірно стверджувати, що зі зростанням доходу після сплати податків і ЧНП буде зростати прибуток і відповідно рівень інвестування. По-друге, при низькому рівні доходу й обсягу виробництва в підприємницькому секторі будуть матися невикористані чи зайві виробничі потужності, тобто на багатьох підприємствах буде простоювати устаткування. А це значить, що стимул для закупівлі додаткового основного капіталу буде незначним. Але як тільки рівень доходу виросте, цей надлишок потужностей зникне, і у фірми з'явиться стимул поповнювати свій основний капітал. Наше спрощення, однак, не сильно розходиться з дійсністю й у значній мірі полегшить подальший аналіз. Але в дійсності графік інвестицій може злегка підніматися, як показано за допомогою кривої I'n.

5.6. Нестабільність інвестицій

Графік інвестицій не є незмінним. Це природно, тому що інвестиції є самим мінливим компонентом загальних витрат. Ця мінливість значно більше, ніж мінливість ВНП. Показані вище дані також свідчать, що наш спрощений підхід до інвестицій як до незалежного від обсягу виробництва не є таким вже й нереалістичним; витрати на інвестиції не знаходяться в строгій відповідності з ВНП.

Розглянемо деякі найбільш важливі фактори, що пояснюють мінливість інвестицій.

Тривалі терміни служби. Інвестиційні товари в силу своєї природи мають досить невизначений термін служби. У якихось межах закупівлі інвестиційних товарів носять дискретний характер і тому можуть бути відкладені. Старе устаткування та будинки можна або цілком ліквідувати і замінити, або відремонтувати і використовувати ще кілька років.
Оптимістичні прогнози можуть спонукати плановиків підприємства прийняти рішення про заміну застарілого устаткування, тобто модернізувати виробництво, що збільшить рівень інвестицій. Ледве менш оптимістичний погляд, однак, може привести до дуже невеликого інвестування.

Нерегулярність інновацій. Технічний прогрес є основним чинником інвестицій. Нова продукція і нові технології – головний стимул до інвестування. Однак історія свідчить, що великі нововведення – залізниці, електрика, автомобілі, комп'ютери і т.д. – з'являються не настільки регулярно. Але коли це траплється, відбувається величезний ріст, чи хвиля, інвестиційних витрат, що згодом знижується. Класичний приклад: широке поширення автомобілів у 20-і роки нашого століття не тільки призвело до значного росту інвестицій у саму автомобільну промисловість, але і спричинило за собою величезні інвестиції в такі суміжні галузі, як сталеливарна, нафтопереробна, виробництво скла і гумовотехнічних виробів, не говорячи вже про державні інвестиції на будівництво доріг і магістралей.
Але коли інвестиції в суміжні галузі були остаточно "довершені", тобто коли вони забезпечили достатній основний капітал для задоволення потреб автомобільної промисловості, загальний рівень інвестицій стабілізувався.

Мінливість прибутків. Відомо, що на очікування майбутньої прибутковості в значній мірі впливає величина поточного прибутку. Крім того, власники і керуючі підприємств інвестують тільки тоді, коли відчувають, що це буде прибутково. Отже, мінливість прибутку додає мінливий характер інвестиційним стимулам. Більш того, нестабільність прибутку може викликати інвестиційні коливання, тому що прибуток виступає як основне джерело засобів для підприємницьких інвестицій. Зростання прибутку дає плановикам фірми як більше стимулів, так і більше засобів для інвестування; зменшення прибутку має зворотний ефект. Мінливість прибутку збільшує нестабільність інвестицій.

Мінливість очікувань. Оскільки основний капітал має тривалий термін служби, прийняття інвестиційних рішень здійснюється на основі очікуваного чистого прибутку. Однак фірми схильні прогнозувати умови підприємництва з урахуванням реалій сьогоднішнього дня. Тому правомірно припустити, що які- небудь події або сполучення подій можуть призвести до значних змін в умовах підприємництва в майбутньому, очікування піддаються радикальному перегляду.
Якого ж роду події можуть похитнути підприємців? Істотно вплинути на оптимізм чи песимізм підприємців здатні зміни внутрішньополітичної обстановки, посилення "холодної війни", розробки нових джерел енергії, зміна росту населення і зв'язаного з ним попиту на ринку, рішення суду по основних трудових і антитрестовських питаннях, нові законодавчі ініціативи, страйки, зміни державної економічної політики і багато інших подібних факторів.

У зв'язку з цим особливої уваги заслуговує фондова біржа. Плановики фірми найчастіше розглядають фондову біржу як показник чи барометр загальної впевненості суспільства в майбутній стабільності підприємництва; підвищення курсу акцій на біржі додає впевненість у майбутньому, і, навпаки, зниження курсу акцій знижує впевненість. Фондова біржа, однак, надзвичайно піддана спекуляції, і спочатку незначні зміни курсів акцій можуть бути серйозно посилені біржовиками, що гріють руки на скупці і продажу акцій. Більш того, різкі зміни курсів акцій, впливаючи на величину виторгу, отриманої від їхнього продажу, впливають на рівень інвестицій, тобто на величину закупівель основного капіталу.

По цим і подібним до причин цілком справедливо констатувати залежність більшості коливань в обсязі виробництва і зайнятості зі змінами в інвестиціях.

6. Висновок

Кейнсіанскою теорією зайнятості відкидається положення про те, що ставка відсотка зрівнює заощадження й інвестиції, оскільки вважається, що суб'єкти заощаджень і інвестори представляють зовсім різні групи, що приймають рішення про заощадження й інвестиції по різних причинах, що, в основному для суб'єктів заощаджень, не зв'язані зі ставкою відсотка. Крім того, через зміни у величині грошей на руках у населення і позичках наданих банками й іншими фінансовими установами, пропозиція засобів може перевищити або бути менше поточних заощаджень, у зв'язку з тим, що заощадження й інвестиції не рівні.

Кейнсіанці ставлять під сумнів положення про еластичність цін і заробітної плати, виходячи з практичних і теоретичних розумінь. Вони стверджують, що: наявність профспілок і монополій, законодавства про мінімальну ставку заробітної плати і маса інших подібних факторів, власне кажучи, усувають можливість істотного зниження цін і заробітної плати і що зниження цін і заробітної плати зменшує загальний дохід, а виходить, і попит на працю.

Кейнсіанці вважають, що горизонтальна крива сукупної пропозиції проходить нижче кривої, що відповідає обсягу виробництва продукції при повній зайнятості, і що крива сукупного попиту нестабільна.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки