Управление товарными запасами
Категория реферата: Рефераты по экономике
Теги реферата: реферат финансы, реферат знания
Добавил(а) на сайт: Burcov.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | Следующая страница реферата
Економіко-математичні методи планування товарних запасів все більш широко застосовуються в управлінні запасами оптової торгівлі.
Найпростіший засіб, що застосовується для знаходження плану запасу в сумі або днях, – метод екстраполяції, що переносить темп зміни показника, що склалися в минулому, на майбутнє.
Найкращі результати цей метод дасть, якщо період спостереження достатньо тривалий – три-чотири року. Застосуємо формулу для приблизних розрахунків із використанням даних поквартальних запасів.
Формула екстраполяції по даним чотирьох кварталів на перший квартал наступного року має вигляд:
У5 = 0,5 (2 У4 + У3 - У1), де У – рівень запасів відповідного кварталу.
Для розрахунку вимагаються дані про рівень запасів (в сумі, днях, % до
товарообороту) четвертого, третього і перших кварталів. Підставимо ці данні
з додатку 3 та отримаємо результат 0,702, помножимо його на розмір
товарообороту, що прогнозується у першому кварталі 1998 року, і отримаємо
42152,3 грн або 63 дні обороту, цей розмір товарних запасів перевищує
відповідний показник у четвертому кварталі 1997 року на 13%.
Для оцінки впливу факторів на розмір товарних запасів в майбутньому
використовують коефіцієнт еластичності. Розрахуємо цей коефіцієнт за умови, що товарооборот – це фактор, який впливає на розмір товарних запасів. Щоб
визначити загальну тенденцію коефіцієнт еластичності розрахуємо за
середньою геометричною коефіцієнтів за 1997 рік, який дорівнює 0,846, що
означає що на зміну товарообороту на 1% товарні запаси відповідають зміною
у 0,846%. У плановому кварталі планується збільшення товарообороту на
21,0%, тобто за цим методом розмір товарних запасів має зрости на 17,8%, що
складе 43928,48 грн або 66 днів обороту.
Економічний аналіз товарних запасів за попередній період дозволяє виявити характер змін і можливість використання економіко-статистичних і економіко-математичних методів і моделей при розрахунку варіантів прогнозу розміру товарних запасів на плановий період. В залежності від норми зв'язку можуть бути використані різноманітні рівняння регресії – лінійної, гіперболи, напівлогарифмічної тощо. В додатку 6 розраховано рівняння лінійної регресії за даними чотирьох кварталів 1997 року. Підставимо значення товарообороту, що планується у першому кварталі 1998 року, у рівняння і отримаємо прогнозне значення розміру товарних запасів – 44052,51 грн або 66 днів обороту, ланцюговий темп приросту складає 18,1%.
Іншим підходом планування товарних запасів за допомогою економіко- математичних методів є розрахунок оптимального розміру запасу поточного поповнення на основі розрахунку оптимальної партії постачання при мінімальних витратах по доставці і зберіганню. Класична модель найбільш економного розміру товарного запасу (3) або розміру постачання з урахуванням витрат обігу має наступний вигляд:
C1 – витрати по зберіганню;
C2 – витрати по доставці;
R – обсяг попиту (товарообороту).
Підставимо вищевказані дані у формулу і отримаємо результат у 273,03 грн. Цей результат дуже відрізняється від реальних розмірів постачань, тому брати його до уваги не будемо, бо формула не враховує багатьох факторів.
Для визначення оптимальної частоти завозу (tопт) необхідні наступні
дані: частота (період) завозу в днях; інтервал між черговими постачаннями в
течію року (t); одноденний товарооборот (m); сукупні витрати по зберіганню
і доставці (Зі); витрати зберігання за рік (C1); витрати по доставці за рік
(C2); витрати зберігання на 1 грн. товарних запасів в один день (h);
витрати по доставці партії товару (S):
Здійснивши розрахунки, виявилось, що оптимальна частота завозу складає
84 дні. Це відповідає обраній стратегії завозу нової партії товару
приблизно раз у квартал.
Однак слідує мати на увазі, що для обчислення оптимальної частоти завозу вимагається інформація, яку тяжко отримати (наприклад, витрати на завіз і зберігання в розрізі товарних груп). Тому рекомендується використати формулу, що модифікувалася, де вираз Н приймається за постійну величину для всіх товарів на підприємстві:
Використовуючи данні оперативного обліку обчислимо Н = 0,004
Тоді оптимальне число постачань в цілому по товарній групі:
Коли ми підставимо дані, то отримаємо, що одна партія в квартал буде оптимальним числом постачань.
Для такої моделі вимагається мінімальна інформація – обсяги постачань товарів по асортиментним позиціям за звітний рік і на квартал, що планується, а також дані про кількість постачань по товарним групам на звітний рік.
Розрахунок оптимального числа постачань необхідно доповнити визначенням страхового запасу. Його величина залежить від середнього квадратичного відхилення надходження товарів на оптове підприємство і рівня обслуговування покупців:
3cтр = До д
Де Зстр – страховий запас;
До – коефіцієнт рівня обслуговування, що приймається від 1 до 3;
д – середнє квадратичне відхилення надходження товарів на оптове
підприємство.
Чим вище До, тим більше ступінь імовірності наявності товарів на оптовому підприємстві. Зупинимось на До = 2, тобто рівень обслуговування буде середній, тоді розмір страхового запасу буде 7603,02 грн.
Загальний обсяг товарних ресурсів, що вимагається на плановий період, рівному величині транзитного обороту плюс обсяг складського обороту з урахуванням зміни товарних запасів в початку і в кінці планового періоду:
П = Отранс + Оскл + (Зк – Зн) + В,
Де П – обсяг ресурсів товарів на підприємстві в плановому періоді;
Отранс – транзитний оптовий оборот;
Оскл – складський оптовий оборот;
Зк, Зн – запаси на кінець і почало планового періоду;
В – вибуття товарів.
Транзитний оборот не використовується “Глобус Лтд”, тому цей показник не буде дорівнювати 0.
Обсяг ресурсів товарів на перший квартал 1998 року складе за вищенаведеною формулою 70814,69 грн.
Використавши чотири різних методи планування розміру товарних запасів
необхідно згрупувати данні та визначити одне значення. Хочу запропонувати
знайти середнє значення з використанням рангової системи, тобто кожному
методу буде присвоєний ранг, який буде тим вищий чим найбільше метод
наближений, за думкою автора до реальності. Так досвід-статистичному методу
присвоєно ранг 4, тому що він враховує експертну оцінку; метод
екстраполяції отримує ранг 1, бо масив даних, що розглядається дуже
незначний; метод використання коефіцієнту еластичності – 2, тому що
розраховується лише один фактор впливу; рівняння лінійної регресії – 3, бо
у порівнянні з коефіцієнтом еластичності цей метод дає більш точний
результат за рахунок складніших розрахунків. Так прогнозний рівень середніх
товарних запасів становить 42974,59 грн або 64 дні обороту, планується
зростання товарних запасів у порівнянні з четвертим кварталом 1997 року на
15,2%.
На наступному етапі планується структура товарних запасів. Слід відзначити, що процес прогнозних розрахунків структури являє собою єдине ціле, методику і порядок планування вибирає саме підприємство. Можливі варіанти планових розрахунків товарних запасів по видам товарів і покупцям
Планування товарних запасів по товарним групам здійснюється, враховуючи що структура за оцінками експертів залишиться в межах, які склалися в четвертому кварталі 1997 року (додаток 4).
ІV. Рекомендації щодо покращання управління товарними запасами на фірмі
“Глобус Лтд”.
Немає меж досконалому… Навіть найкраще підготовлені стратегії та
тактики управління товарами потребують постійних вдосконалень, які
пов’язані із змінами, що постійно відбуваються у зовнішньому середовищі.
Розглянемо можливість підприємства залучати позикові кошти для збільшення
обігових активів. “Глобус Лтд” при формуванні товарних запасів
використовувалися виключно власні кошти підприємства. Якщо запозичення і
мали місце, то вони були настільки короткостроковими, що не здійснювали
значного впливу на фінансовий стан підприємства. В середньому швидкість
обігу товарних запасів складає 66 днів, тому слід розглянути два варіанти
позики: на 60 днів та на 90 днів. Фірма має розрахунковий рахунок у банку
“Аваль”, тому використаємо процентні ставки цього банку. Фірма проводить
зовнішньоекономічну діяльність, і виникає необхідність у позиках у
“твердій” валюті (американських доларах або німецьких марках). Ставка позик
у американських доларах в Україні змінюється набагато повільнішими темпами
ніж у гривнях, тому застосуємо в розрахунках ставку банку “Аваль” на
04.11.1998р.: на строк 60 днів – 25%, на 90 днів – 30%. Рентабельність
обороту складає приблизно 10%, що обумовлено політикою низьких торговельних
націнок, яка спрямована на швидке завоювання ринку. Тому в даній ситуації
за вищевказаних процентних ставок застосування позикових коштів є
економічно недоцільним. Але за умов підвищення рентабельності автоматично
піднімається питання про застосування позикових коштів. Також існує
можливість участі у програмах фінансування експорту країн, з яких фірма
імпортує товари, але на даний момент така участь є умовною.
Частиною позикової політики фірми є система управління дебіторською
заборгованістю. Вона впливає на товарні запаси через строк обороту
товарів. На фірмі “Глобус Лтд” ця система обмежується ціновими дисконтами
за попередню оплату, надбавками за збільшення строку оплати, та штрафними
санкціями за порушення умов договору. Але на фірмі відсутня система оцінки
платоспроможності клієнта, імовірності затримки платежу або нездатності
клієнта відповідати за своїми зобов’язаннями. Застосування штрафних санкцій
невигідно в існуючих економічних умовах, тому що затрати часу та коштів на
судову справу, в більшості випадків, перевищать надходження.
Виходячи з цього, на мою думку, слід застосувати систему позикового
ранжування, яка дозволяє на основі статистичної обробки інформації о
клієнтах ранжувати їх за ступенем платоспроможності та надійності. Так, найбільш часто використовують методи багатофакторного аналізу, які
дозволяють врахувати вплив різних факторів на фінансовий стан клієнта на
проміжку часу, що розглядається, та з високим рівнем точності оцінити
перспективи співпраці.
Однією з таких систем є система 5С (The five C’s system), яка заснована
на аналізі п’яти головних характеристик клієнтів: характеру (система
цінностей у бізнесі), майнового стану, капіталу, можливості забезпечення
заборгованості заставою, загальних умов діяльності підприємства.
Також, на мою думку, слід приділити значну увагу вивченню ринку, удосконалення рекламної діяльності. Фірма дослідила ринок міста Києва та
деяких обласних центрів але значна кількість регіонів залишилася поза
увагою. Навіть враховуючи те, що платоспроможний попит там нижче ніж у
Києві, але для прискорення швидкості обороту товарних запасів слід
приділити ще більше уваги. Так для цього потрібно давати рекламу у
загальноукраїнський каталог прайс-листів (наприклад, “Бізнес” видавництва
“Бліц-прінт”). Залучення регіонів має відзначитись у підвищенні
товарообороту та зростанні швидкості обороту товарних запасів.
Поглиблене вивчення ринку дозволить максимально оптимізувати структуру
товарних запасів. Так, я вважаю за потрібне зменшити асортимент товарів, бо
деякі товари та товарні групи мають дуже повільну швидкість обороту, підвищити її можливо лише за рахунок проведення широкої рекламної кампанії, яка на даний момент та в найближчому майбутньому є економічно недоцільна.
Доцільним буде застосування класифікаційного підходу до управління
запасами (ABC system). Його ідея полягає в використанні класифікації
запасів і виділенні трьох груп – А, В, і С, в залежності від ступеня впливу
даного виду запасів на зростання товарообороту підприємства. До групи А
відносять запаси, реалізація яких вносить найбільший вклад в обсяг
товарообороту в грошовому вираженні. До цієї групи відносяться запаси, що
забезпечують 70% обсягу реалізації. Як правило, їхня питома вага в обсязі
запасів в натуральному вираженні не перевищує 10%. До групи В відносять
запаси середнього рівня важливості, що забезпечують 20% обсягу реалізації
підприємства. Їхня питома вага в натуральному вираженні, як правило, складає біля 20%. Товарні запаси, реалізація яких має незначний вклад в
обсяг товарообороту, порядку 10%, відносять до групи С. Достатньо часто
вони складають значну частину в обсязі запасів в натуральному вираженні, –
біля 70%.
Такий аналіз допоможе виділити такі групи товарів, питому вагу яких слід
збільшувати (група А), та товари від завозу яких доцільніше відмовитись
(частина групи С).
Особливістю формування товарних запасів на підприємстві є те, що у 1997
році 100% було імпортовано, слід шукати можливість залучення вітчизняних
фірм у формування товарних запасів підприємства. В умовах швидкої
девальвації гривні імпорт втрачає свою привабливість, тому доцільно
розробляти проекти експорту українських товарів до Німеччини, в якій фірма
має велику кількість партнерів. Наприклад, іграшки з натуральної деревини
виробництва фірми, завод якої знаходиться у Закарпатті.
На мою думку, дуже перспективною товарною групою є дитяче харчування.
Воно становить незначну частку як у товарних запасах так і у товарообороті
фірми “Глобус Лтд”. Доцільно значно збільшити цю частку за рахунок пошуку
нових постачальників як у Німеччині, так і в Україні, щоб асортимент був
досить широким. На цю товарну групу торгова націнка буде незначна, але вона
забезпечить стабільний дохід та високу швидкість обороту товарних запасів.
Але існує певний ризик, який полягає в тому, що термін реалізації цієї
продукції обмежений, і якщо вона не буде вчасно реалізована, то фірма
понесе збитки. Щоб цього не сталося цій товарній групі слід приділити
особливу увагу при управлінні товарними запасами.
Асортимент фірми “Глобус Лтд” досить спеціалізований, це є перевагою
фірми і, водночас, її недоліком. Коливання ринкової кон’юнктури можуть
негативно вплинути на положення фірми. Тому я вважаю за необхідне розширити
асортимент за рахунок товарних груп, які не відносяться до дитячого
асортименту. Це має страхувати діяльність та дає можливість маневрувати
оборотними активами.
Необхідно підвищувати прибутковість діяльності фірми за рахунок пошуку
вигідних умов постачання та підвищення торговельної націнки, мінімізувати
транспортні, страхові, складські та інші витрати. Бо низький рівень
рентабельності, хоча він є обумовлений завоюванням ринку, не дозволить в
майбутньому зберегти накопичені досягнення.
Висновки.
В курсовій роботі аналізувалася діяльність ТОВ “Глобус Лтд”, яка працює в сфері оптової торгівлі. Оптова торгівля передує роздрібній, в результаті оптового продажу товари не переходять в сферу особистого споживання, вони або надходять в виробниче споживання, або придбаються роздрібною торгівлею для реалізації населенню. Таким чином, оптовий товарообіг являє собою сукупний обсяг продажу товарів виробничими і торговими підприємствами, а також посередниками іншим підприємствам і юридичним особам для наступної реалізації населенню або для виробничого споживання.
Особлива увага в роботі була приділена товарним запасам. Товарний запас
– це сукупність товарної маси, що знаходиться в сфері обігу і призначена
для продажу. Товарні запаси виконують певні функції: забезпечують
безперервність розширеного виробництва і обігу, в процесі яких відбуваються
їхнє систематичне утворення і витрачання; задовольняють платоспроможний
попит населення, оскільки є формою товарної пропозиції; характеризують
співвідношення між обсягом і структурою попиту і товарної пропозиції.
Необхідність утворення товарних запасів предметів споживання викликана
наступними причинами: безперервністю процесів обертання; сезонністю
виробництва і споживання; не рівномірністю розміщення виробництва і районів
споживання; непередбаченими коливання попиту і ритму виробництва;
необхідністю перетворення виробничого асортименту в торговий; необхідністю
утворення страхових резервів, іншими причинами.
В розвинених країнах управління товарними запасами базується на використанні потужних інформаційних технологій, що дозволяють практично щодня спостерігати їхній стан і динаміку, автоматично здійснювати розміщення замовлень через комп'ютерну мережу і поповнювати запаси до оптимального рівня.
У фірмі “Глобус Лтд” використовується комп’ютерна програма “1С: Торгіля та склад”. Вона спрямована на реальну оцінку поточного стану запасів, їх планування та оптимізацію.
ТОВ “Глобус Лтд” працює на українському ринку з 1996 року, і за такий короткий термін вже досягла значних успіхів, значну частину обороту фірми займають товари дитячого асортименту та товари для жінок, що годують немовлят, незначну - займають іграшки, дитяче харчування тощо.
В цій роботі була проаналізована діяльність фірми за 1997 рік. В цей час підприємство знаходилось на стадії життєвого циклу – зростання.
Особливістю формування товарних запасів на підприємстві є те, що у 1997 році 100% було імпортовано, тобто їх рівень мав бути значним. Поставки через невеликий проміжок часу незначними партіями є економічно невигідними, тому що транспортні витрати та витрати на митниці значно перевищують складські витрати. Постачання відбувалися раз у квартал, і середні товарні запаси мали постійну тенденцію до зростання. Це обумовлено зростанням товарообороту та політикою завоювання сектору ринку.
Сукупні товарні запаси на кінець 1997 року зросли на 193,3%, що було наслідком збільшення реального товарообороту та виконання стратегії розвитку фірми. В цілому товарні запаси виконали свої головні функції в періоді, що розглядається, тобто забезпечили безперебійний товарооборот в періодах між поставками.
Структура товарних запасів забезпечує нормальний рівень товарообороту як в цілому так і по окремим групам, що є результатом плідної роботи всіх підрозділів фірми, також ведуться постійні розрахунки, які спрямовані на постійний пошук оптимальної структури товарних запасів.
На формування товарних запасів впливає багато факторів, але важливо виділити саме ті, які здійснюють найбільший вплив на конкретному підприємстві. Ці фактори поділяються на внутрішні та зовнішні.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: антикризисное управление предприятием, баллов.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | Следующая страница реферата