Відносини власності: їх типи і форми
Категория реферата: Рефераты по экономике
Теги реферата: доклад по географии на тему, ответы 8 класс
Добавил(а) на сайт: Nyrko.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 | Следующая страница реферата
Отже, основними рисами структури власності в країнах з розвиненою ринковою економікою є, по-перше, домінуючі позиції корпоративної форми власності; по-друге, все ширше залучення до акціонування працівників підприємств; по-третє, розвиток індивідуально-трудової форми власності; по- четверте, зміни у державній формі власності.
Принципово інші процеси відбуваються у країнах колишнього СРСР, а
також Східної Європи, які переживають своєрідний ренесанс приватної
власності,інтенсивне відродження різноманітних форм її функціонування.
Проте теоретичного принципу історизму приватної власності ці процеси не
заперечують. Старі економічні форми не можуть зникнути доти, доки вони
повністю не вичерпали своїх потенціальних можливостей. Нові, більш
розвинені за своїм змістом виробничі відносини не можуть з’явитися раніше, ніж будуть підготовлені відповідні матеріальні передумови, тобто буде
досягнутий певний рівень продуктивності праці людини, що є об’єктивною
основою процесу формоутворення власності.
У країнах, де утвердилась командно-адміністративна система, в структуру господарства силовим методом впроваджувалася суспільна власність без відповідального зв’язку з станом продуктивних сил. Це й визначило загальну нестабільність створеної на таких засадах економічної системи.
В теперішній час виникають складні і суперечнливі процеси, що відбуваються у механізмі реалізації приватної власності у зв’язку з розвитком на основі досягнень технологічної революції елементів постіндустріальної структури виробництва. Так, інформатика перетворюється на провідну ланку виробничого процесу, а сама інформація – на форму багатства, домінуючий об’єкт власності. На відміну від власності на уречевлені засоби виробництва духовна власність не може розвиватись на суто приватній основі.
Інформації притаманні специфічні риси як товару, що поступово перетворюється на головний виробничий ресурс постіндустріального суспільства.З одного боку, як носій вартості інформація є об’єктом купівлі- продажу і в цьому відношенні мало чим відрізняється від звичайного товару- послуги, що є об’єктом приватної власності. У країнах, які стають на шлях розвитку в напрямі постіндустріального суспільства, посилюється конкурентна боротьба за володіння інформацією. Відбувається процес її монополізації, перетворення на безпосередній об'єкт приватної власності, інституцію економічної влади. Відповідно формується новий соціальний прошарок людей - власників інформації.
З іншого боку, інформація стимулює зворотній процес – не зміцнення, а, навпаки, знецінення відносин приватної власності. Це пов’язано зі специфікою споживчого використання інформації як товару. На відміну від звичайого товару інформація у процесі виробничого споживання не зникає.При продажу не вона відчужується від свого власника. Останній позбавляється лише повної монополії на її використання. Він може продати її вдруге. Те саме може зробити і покупець.
Зміни у формах та сутності власності багато в чому модифікують усю структуру суспільно-економічних відносин. На новому витку суспільного прогресу має відбутися не просто заперечення приватної власності, а діалектичне подолання відносин власності взагалі. Ці відносини мають поступитися місцем принципово іншим системоутворюючим структурам. З цього виходить теорія граничної корисності, на якій грунтується неокласична школа економічної теорії.
Один з її засновників відомий австрійський економіст К. Менгер зазначав, що власність як економічна категорія є не довільним винаходом, а єдино можливим знаряддям вирішення тих проблем, що нав’язані нам природою, тобто невідповідністю між потребами та доступною кількістю благ. Це дає змогу зробити висновок, що за умов, коли буде досягнута рівновага між потребами й кількістю благ, які є в розпорядженні людського суспільства, власність на них взагалі втратить своє економічне значення.
Однак сьогодні для країн з перехідною економікою нагальним є формування багатоманітності форм власності та господарювання як основи реформування адміністративно-командної системи на шляху до соціально- орієнтованого ринкового господарства. Особлива роль при цьому належить процесам реформування, якісної трансформації монопольно-державної власності. Світовий досвід засвідчує, що роздержавлення – це загальноекономічний процес.
Процес роздержавлення як комплекс заходів, спрямованих на усунення монополії держави на власність, формування конкурентного ринкового середовища, відбувається як умежах державної власності, так і поза ними.
Приватизація є радикальною складовою процесу роздержавлення, сутність якої полягає у зміні державної форми власності на різновиди приватної.
Зазаначені процеси відбуваються суперечливо, з соціальними загостреннями, потребують значних матеріальних, фінвнсових, організаційних, інтелектуальних зусиль тощо. Однак це необхідні заходи, рішучість і послідовність в проведені яких, зрештою, вризведуть до трансформації перехідної економіки в змішану економіку стабільного соціально орієнтованого суспільства.
ІІ. ВИДИ ІНФЛЯЦІЇ.ОСНОВНІ ВИДИ ІНФЛЯЦІЇ В УКРАЇНІ.
ІІ.І. ВИДИ ІНФЛЯЦІЇ.
Перехід нашої економіки на ринкові відносини різко підвищив значення грошей. Проблеми грошового господарства стають основними і в практичних заходах по реконструкції народного господарства, і в теоретичних дослідженнях. Тому, незважаючи на жваве обговорення зазначених питань на сторінках економічної преси, актуальність їх не зменшується. Висока вартість аналізу інфляційних процесів, велике число діючих чинників ускладнюють виробіток правильної грошової політики. Як показує досвід нашої, а також інших країн, перехід на ринкові відносини супроводжується швидким зростанням цін, підсиленням дії інфляційних чинників. Дуже важливо правильно оцінити, чи є самий перехід на ринкові відносини причиною заглиблення інфляції чи при цих відносинах накопичений раніше інфляційний потенціал одержує свій реальний вислів.
Раніше інфляція виникала, як правило, в надзвичайних обставинах. Так, під час війн держави часто випускали велику кількість незабезпечених паперових грошей для покриття військових видатків. В останні двадцять - тридцять років інфляція стала хронічним захворюванням економік багатьох країн світу.
«Превышение меры в выпусках бумажной монеты по строгой правде не
может быть иначе представляемо, как в виде неприметного похищения части из
имущества каждого» ( Н. Моровiнов, економiст, філософ і державний діяч
Росії кінця XVIII в. )
Кількість грошей в обігу залежить далі від швидкості обігу кожної грошової одиниці. Це пов'язане із тим, що одна і та ж сума грошей може обслугувати більше чи менше число актів куплi - продажу.
Перевищення кількості грошових одиниць, що знаходяться в обігу, над
сумою товарних цін і поява внаслідок цього грошей, не забезпечених
товарами, означає інфляцію. Вона призводить до зростання цін на товари
(явному чи прихованому). Тому індекс цін - це один із головних і найбільш
наочних показників наявності чи відсутності інфляції, її глибини. Інфляція
може бути викликана різними чинниками. Це і випуск зайвої кількості
грошових одиниць, і відставання виробництва товарів від зростання
платіжездатного попиту, і надходження на ринок товарів, що не користуються
попитом.
Інфляція - це переповнення фінансових каналів паперовими грошима, що
призводить до їх знецінювання. Інфляція - це грошове явище, але вона не
обмежується знецінюванням грошей. Вона проникає у всі сфери економічного
життя і починає руйнувати ці сфери. Від неї страждає держава, виробництво, фінансовий ринок, але більше за все страждають люди. Під час інфляції має
місце:
1. Знецінювання грошей по відношенню до золота.
2. Знецінювання грошей по відношенню до товару.
3. Знецінювання грошей по відношенню до іноземної валюти.
Інфляція вимірюється за допомогою індексу цін. Згадаємо, що індекс цін визначає їх загальний рівень по відношенню до базового періоду.
Темп інфляції для наданого року можна обчислити таким чином: відняти індекс цін минулого року із індексу цін цього року, поділити цю різницю на індекс минулого року, а після цього помножити на 100.
Індекс цін
Індекс цін цього року - минулого
року
Темп інфляції = -------------------------------------- х 100%
Індекс цін минулого року
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: культурология, сочинение ревизор.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 | Следующая страница реферата