Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата

ВСТУП

Перехід до ринкової економіки на сучасному етапі характеризується поступовим зрушенням в структурі зайнятості населення за галузями, сферами та секторами економіки України. Розглядаючи проблеми структурних зрушень в економіці, вітчизняні економісти тривалий час аналіз структури зайнятості ігнорували або, як правило, розглядали як чисто соціальний феномен, що зумовлює інтерес тільки з позиції масштабів безробіття, його професійних і статево-вікових аспектів. Науковий підхід має бути значно глибшим – структурна криза економіки є й кризою структури зайнятості, що склалася в народному господарстві. За умов тривалого кризового скорочення виробництва на тлі прогресуючих інфляційних процесів проблема аналізу та прогнозування зайнятості населення постає як важлива для розробки обгрунтованої комплексної системи заходів сприяння досягненню повної продуктивної вільно обраної зайнятості, новий зміст якої на етапі ринкової трансформації економіки.

До факторів структурних зрушень у зайнятості населення належать: демографічний фактор, державна політика структурної перебудови економіки, інвестиційна та грошово-кредитна політика, державна політика пріоритетного розвитку окремих галузей і територій, галузеві відмінності в оплаті праці та рівнях доходів населення, соціальна переорієнтація економіки, темпи й ефективність проведення роздержавлення та приватизації.

Використання трудових ресурсів України залежить від природних, економічних, демографічних та соціальних особливостей економічних регіонів країни. Формування та використання ринку праці регіону – серйозна економічна та соціальна проблема. Реальний стан регіонального ринку праці пов’язаний з трансформацією економічної системи країни та спадом виробництва, що веде до скорочення попиту на робочу силу.

Мета даної курсової роботи – розкрити проблеми сучасного стану трудових ресурсів Західного регіону України, визначити шляхи їх максимально ефективного використання в умовах переходу до ринкової економіки.

1. ДЕМОГРАФІЧНІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ

УКРАЇНИ

Україна у 90-х роках увійшла до числа країн, де спостерігається абсолютне зменшення чисельності населення. З 1991 року почалося природне зменшення населення – природний приріст став негативним – кількість померлих перевищила кількість народжених на 39 тис. Рівень народжуваності в
Україні після 1945р. ніколи не повертався до довоєнного. Однак помітне зростання загального коефіцієнта смертності в Україні почалося у 90-з рр.
За період 1990-1996рр. Коефіцієнт смертності зріс більше ніж на 20%, а коефіцієнт народжуваності зменшився на 28,35%. Зміни показників природного руху населення за період1990-1996рр. Зображені у таблиці 1.1, а також представлені у графіках 1.2 та 1.3 окремо для міського та сільського населення.

Табл.1.1

Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного руху населення за

1990-1996рр. (на 1000 чоловік)
|Природний рух |1990р.|1991р.|1992р.|1993р.|1994р.|1995р.|1996р.|
|населення | | | | | | | |
|Кількість народжених,| | | | | | | |
|всього |12,7 |12,1 |11,4 |10,7 |10,0 |9,6 |9,1 |
|Міське населення |12,7 |11,9 |11,0 |10,1 |9,3 |8,8 |8,4 |
|Сільське населення |12,7 |12,6 |12,0 |12,0 |11,6 |11,1 |10,7 |
|Кількість померлих, |12,1 |12,9 |13,4 |14,0 |14,7 |15,4 |15,2 |
|всього |10,2 |10,8 |11,4 |12,2 |12,8 |13,6 |13,3 |
|Міське населення |16,1 |17,2 |17,6 |18,5 |18,8 |19,1 |19,2 |
|Сільське населення | | | | | | | |
|Природний приріст | | | | | | | |
|населення, всього |0,6 |-0,8 |-2,0 |-3,5 |-4,7 |-5,8 |-6,1 |
|Міське населення |2,5 |1,1 |-0,4 |-2,1 |-3,5 |-4,8 |-4,9 |
|Сільське населення |-3,4 |-4,6 |-5,1 |-6,5 |-7,2 |-8,0 |-8,5 |

Рис. 1.2

Коефіцієнти народжуваності за 1990-1996рр. (на 1000 чоловік)

Рис. 1.3

Коефіцієнти смертності за 1990-1996рр. (на 1000 чоловік)

Як видно з таблиці, у 1996р. коефіцієнт народжуваності у міських поселеннях був приблизно на 21,5% менше, ніж у сільських, а коефіцієнт смертності – на 31,7%. У 1990р. коефіцієнти народжуваності сільського та міського населення були рівними, а коефіцієнт смертності міського населення був на 37% менше ніж коефіцієнт смертності сільського населення. Це вказує на те, що за період 1990-1996рр. Народжуваність зменшувалась у містах набагато швидше ніж у селах трохи повільніше ніж у селах, у той час як смертність зростала у селах трохи повільніше ніж у містах.

Однією з важливих рис сучасної демографічної ситуації слід вважати зменшення коефіцієнта народжуваності в міських населених пунктах і меншою мірою в сільських , та збільшення додатньої різниці між рівнем народжуваності в селах та містах.

Негативні тенденції у зміні рівнів народжуваності і смертності відповідно впливають на показники відтворення населення. Нетто-коефіцієнт відтворення населення, який характеризує заміну існуючого покоління наступним за умов існуючого рівня смертності і народжуваності у вікових групах населення, зменшився з 1990р. по 1995р. на 29,1%, зокрема, в міських поселеннях – на 32,2% і на 22,9% - в сільській місцевості.

Депопуляція справляє значний вплив на вікову структуру населення.
Кількість літніх осіб збільшується, натомість кількість дітей у віці до 15 років зменшується. За 1995-1996рр кількість осіб пенсійного віку зросла в
1,8 раза. Кількість пенсіонерів у розрахунку на кількість населення працездатного віку зросла з 0,48 у 1980р. до 0,76 у 1996р., тобто в 1,56 раза. Це означає, що дедалі менша кількість працівників і платників податків повинна буде утримувати дедалі зростаючу кількість пенсіонерів.

Зменшенню абсолютної кількості трудових ресурсів у 90-х рр.
(здебільшого внаслідок змін у віковій структурі населення) не сприяють тенденції розвитку ринку праці в Україні. Відбувається стрімке падіння рівня реальної заробітної плати, зростання безробіття і вимушеної неповної зайнятості населення. Абсолютна кількість трудових ресурсів за 1990-1996рр. зменшилась на 6,66%, зайнятість – 11,3%. У 1996р. кількість працівників, які знаходились у відпустках без збереження заробітної плати, становила
23,8% до загальної кількості робітників і службовців, що на 24,4% вище рівня 1995р., а працювали в режимі неповного робочого дня (тижня) 8,6% загальної кількості робітників і службовців, що на 42,3% загальної кількості робітників і службовців, що на 42,3% вище рівня 1995р.

Негативні тенденції природного руху в Україні у 90-х рр. поєднуються із змінами якісних характеристик відтворення населення, що має прояв у падінні рівня особистого споживання товарів і послуг збільшенні питомої ваги витрат на харчування у структурі особистого споживання тощо. У 1996р.
57% доходів громадян України витрачалось на харчування. Про зростання бідності свідчать зміни у споживанні окремих продуктів харчування на душу населення. За період 1990-1996рр. споживання на душу населення м’яса і м’ясопродуктів в перерахунку на м’ясо зменшилося на 46,2%, молока і молочних продуктів – на 38,4, фруктів і ягід – на 21,9, яєць – на 40, олії
– на 28,4, овочів і баштанних – на 16,1, риби – на 75,4, цукру – на 34%.

Швидке погіршення соціально-економічних умов життя широких верств населення тягне за собою погіршення санітарно-гігієнічних умов і неадекватність усіх видів обслуговування.

Результати багатьох санітарно-епідеміологічних обстежень підтверджують той факт, що поширення соматичних та психічних захворювань, а також відхилень від норм соціальної поведінки відбиває соціальну кризу нашого суспільства. Психічні розлади, алкоголізм, зловживання іншими «соціальними токсинами» та лікарськими засобами, розлад сімейного життя, бездоглядність дітей процвітають там, де послаблені соціальні зв’язки, стосунки мають безособовий характер. Там, де господарча і особливо виробнича діяльність у занепаді, відчуваються негативні наслідки для здоров’я і добробуту населення, збільшуються випадки психічних розладів, зростає злочинність.

Для стабілізації й зростання виробництва необхідне ефективне державне регулювання економічних відносин, упровадження в практику науково- технічного прогресу, енерго-та матеріалозберігаючих технологій, виготовлення конкурентоздатної продукції. Потрібна селективна інвестиційна та фінансово-кредитна підтримка підприємств, що простоюють. Прискореному виходу вітчизняної економіки з кризи сприятиме підтримка та й стимулювання розвитку малого підприємництва і самозайнятості населення, реформування податкової системи, легалізація тіньового капіталу, збільшення обігових коштів, підвищення платоспроможності підприємств і населення.

Структурне та якісне оновлення товаровиробництва і ринкової інфраструктури, зростання основних фондів підприємств немождиві без інвестування в економіку країни. Базою для залучення інвестицій є природно- ресурсний потенціал. У Західних областях України є значні природні ресурси
(мінерально-сировинні, земельні, лісові, водні та рекреаційні). Та все ж сумарний природно-ресурсний потенціал в Західних областях нижчий, ніж в інших областях України.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: 11 контрольная работа, реферат на тему россия.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки