Финансы и кредит
Категория реферата: Рефераты по финансам
Теги реферата: решебники 10, измерения реферат
Добавил(а) на сайт: Суворин.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 | Следующая страница реферата
Більшість економістів вважають, що інфляція, зумовлена зростанням витрат, та інфляція попиту відрізняються одне від одного ще в одному важливому відношенні. Інфляція попиту триває до тих пір, поки існують надмірні загальні видатки. Інфляція, зумовлена зростанням витрат, автоматично сама себе обмежує, тобто або поступово зникає, або ж самовиліковується. Інфляція, зумовлена зростанням витрат, породжує спад, тоді спад у свою чергу стримує додаткове збільшення витрат.
Самий факт інфляції - це зниження покупної спроможності грошової одиниці, тобто зменшення кількості товарів і послуг, які можна придбати за цю грошову одиницю, - не обов'язково призводить до зниження особового реального прибутку чи рівня життя. Інфляція знижує покупну спроможність грошової одиниці, проте реальний прибуток чи рівень життя знизиться тільки в тому випадку, якщо номінальний прибуток буде відставати від інфляції.
Інфляція карає людей, що одержують відносно фіксований номінальний прибуток. Інакше кажучи, вона перерозподіляє прибуток, зменшуючи його у одержувачів фіксованого прибутку і збільшуючи його у інших груп населення. Класичним прикладом є літні подружжя, які проживають на приватну пенсію чи ренту, які забезпечують фіксований щомісячний розмір номінального прибутку.
Інфляція також погіршить положення землевласників, що отримують
фіксовану ренту, тому що з плином часу вони одержуватимуть грошові одиниці, які матимуть меншу вартість. Меншою мірою жертвами інфляції опиняться деякі
«білі комірці», частина службовців державного сектору, прибуток яких
визначається фіксованою тарифною сіткою, а також ті, які живуть на
фіксований прибуток по соціальному забезпеченню та інші трансфертні
прибутки сім'ї.
Люди, що проживають на нефіксований прибуток, намагаються виграти від
інфляції. Номінальний прибуток таких сімей намагаються обігнати рівень цін
чи вартість життя, внаслідок чого їх реальний прибуток збільшиться.
Робітники, зайняті в галузях промисловості, що розвиваються і представлені
потужними профспілками, намагаються добитися, щоб їх номінальна зарплата
йшла в ногу з рівнем інфляції чи випереджала його.
З іншого боку, від інфляції страждають і деякі наймані робітники. Ті, хто працює в нерентабельних галузях промисловості і позбавлені підтримки
сильних, бойових профспілок, намагаються опинитися в такій ситуації, коли
зростання рівня цін випередить зростання їх грошового прибутку.
Виграш від інфляції можуть одержати керуючі фірми, інші одержувачі
прибутку. Інфляція може також розчарувати власників заощаджень. Зі
зростанням цін реальна вартість чи покупна спроможність заощаджень, відкладених на чорний день, зменшується. Під час інфляції зменшується
реальна вартість термінових вкладів в банк страхових полісів. щорічної
ренти і інших паперових активів з фіксованою вартістю, яких колись
вистачало, щоб упоратись з важкими непередбаченими обставинами чи
забезпечити спокійний вихід на пенсію.
ІІІ.Антиінфляційна політика та основні засоби боротьби з інфляцією
Уряду кожної країни, що знаходиться в кризі, слід проводити антиінфляційну політику. Засоби боротьби з інфляцією можуть бути як прямі так і непрямі.
Частіше всього проявляється наступна закономірність - чим більш кризовою стає ситуація, тим більш актуальні прямі засоби впливу уряду і центрального банку на економіку і грошову масу, як її складову частину.
III. 1.Непрямі засоби
Непрямі засоби включають:
1. Регулювання загальної маси грошей шляхом управління ними центральним банком.
2. Регулювання позикового і облікового процесу комерційних банків через управління ними центральним банком.
З.Обов'язкові резерви комерційних банків.
4. Операції центрального банку на відкритому ринку цінних паперів.
5. Регулювання процентних ставок комерційних банків через управління ними центральним банком.
Непрямі засоби не можуть працювати в нашій економіці на повну потужність по причині її недостатньої "ринковості". Повноцінний ринок цінних паперів, в тому числі ринок державних зобов'язань у нас відсутній, а відповідно центральний банк не може впливати на грошову масу крізь куплю- продаж цінних паперів.
Ш.2.Прямі засоби
Прямі засоби регулювання покупної спроможності грошової одиниці, тобто боротьби з інфляцією, включають в себе:
1. Пряме і безпосереднє регулювання державою кредитів і тим самим - грошової маси.
2. Державне регулювання цін.
3. Державне (по угоді з профспілками) регулювання заробітної плати.
4. Державне регулювання зовнішньої торгівлі, операцій з іноземним капіталом і валютного курсу.
Практика прямого регулювання грошової маси широко розповсюджена на
заході. США неодноразово в 60х-70х роках заморожували ціни на численні
товари. Півтора десятиріччя після другої світової війни знадобилося країнам
західної Європи для початку лібералізації цін, та навіть неповної. Франція
повністю лібералізувала ціни на внутрішньому ринку лише в 1986 року. Ф.
Рузвельт виводив США із найглибшої кризи ЗОх шляхом жорсткого державного
регулювання економіки. В більшості країн існували спеціальні закони, що
обмежують прибуток від торговельного посередництва.
Нормалізація валютного курсу є абсолютно необхідною мірою для
припинення усіляких нееквівалентних міжнародних торговельних операцій.
Реально оцінюючи можливості регулювання валютного курсу за рахунок
інтервенцій центрального банку, треба сказати, що надій на успіх такої
політики практично не існує. Очевидно, що курс долара зростає стрибками -в
деякий момент центральний банк не має можливостей стримувати курс і
його як би "прориває". Останній час центральний банк навчився
використовувати кризові політичні моменти для таких стрибків.
До тих пір, поки іноземна валюта не буде використовуватися лише для задоволення імпорту і інших поточних платежів, політика "ігри на пониження" приречена на поразку.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: новшество, реферат география на тему.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 | Следующая страница реферата