Основні напрямки фінансового аналізу

Категория реферата: Рефераты по финансам
Теги реферата: контрольные 1 класс, скачать шпаргалки по истории
Добавил(а) на сайт: Памфил.

Перехід економіки України до ринкових відносин викликав відповідні зміни в окремих галузях знань. Відбувся розподіл бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський, який, в свою чергу, обумовив відповідний розподіл фінансово-господарського аналізу (рис. 1.3).

[pic]
Рис. 1.3. Види фінансово-господарського аналізу

Залежно від того, яка інформація використовується у фінансовому аналізі, якими є мета та об'єкти дослідження, суб'єкти користування результатами аналізу, розрізняють два його види:
— зовнішній аналіз — базується на звітних даних, що підлягають опублікуванню; базою аналізу виступає досить обмежена частина інформації про діяльність підприємства, що є надбанням всього підприємства;

— внутрішній аналіз — використовує всю достовірну інформацію про стан справ підприємства, якою володіє лише певне коло осіб, як правило, керівництво підприємства та його підрозділів.

Якщо метою зовнішнього фінансового аналізу є оцінка та економічна діагностика фінансового стану підприємства за даними лише публічної звітності, поверховий аналіз прибутку і рентабельності, то в системі внутрішнього фінансового аналізу розв'язується ширше коло питань за рахунок наявності більш глибокої бази даних про діяльність підприємства.

Задачі зовнішнього фінансового аналізу визначаються інтересами користувачів аналітичного матеріалу.

До основних задач зовнішнього фінансового аналізу можна віднести:
— оцінювання фінансових результатів діяльності підприємства;
— аналіз ринкової та фінансової стійкості підприємства;
— аналіз ліквідності та платоспроможності;
— досліджування динаміки дебіторської та кредиторської заборгованості;
— аналіз ефективності вкладеного капіталу;
— оцінювання матеріального стану підприємства;
— аналіз валюти бухгалтерського балансу.
Внутрішній фінансовий аналіз глибше досліджує причини фінансового стану, що склався на підприємстві, ефективність використання основних та оборотних засобів, взаємозв'язок показників обсягу, собівартості і прибутку.
Результати внутрішнього фінансового аналізу використовуються для планування, контролю та прогнозування фінансового стану підприємства.
Мета внутрішнього фінансового аналізу полягає в забезпеченні планомірного надходження грошових коштів і розміщенні власного та позикового капіталу так, щоб створити умови для нормального функціонування підприємства, отримання максимального прибутку і виключення ризику банкрутства.
Користувачів фінансового аналізу можна поділити на три групи (рис. 1.4).

[pic]

Рис. 1.4. Класифікація користувачів фінансового аналізу

До внутрішніх користувачів належать: керівництво всіх рангів: керівник підприємства, його заступники, робітники бухгалтерії, фінансово- економічного відділу, інші служби підприємства, його співробітники. Кожен з них використовує інформацію, виходячи із своїх інтересів. Наприклад, керівнику важливо знати реальну оцінку діяльності свого підприємства та його фінансовий стан; начальнику фінансового відділу необхідно добре володіти інформацією про формування та використання прибутку підприємства; головному бухгалтеру необхідна інформація про надходження та використання грошових коштів підприємства і т. д.
Зацікавленими користувачами є власники-акціонери, засновники, для яких важливо знати рівень ефективності ресурсів, своїх вкладень, визначити розмір дивідендів і перспективи розвитку підприємства.
Сторонні користувачі — це:
• потенційні інвестори, які мають прийняти або відкинути рішення про вкладення своїх коштів у підприємство;
* кредитори, які мають бути впевненими у поверненні їм боргу;
• постачальники — із впевненістю в платоспроможності своїх клієнтів для своєчасного отримання платежів;
* аудитори — якщо необхідно виявити фінансові хитрощі своїх клієнтів;
» податкова інспекція — для виконання плану надходження коштів до бюджету.
Порівняльну характеристику зовнішнього і внутрішнього аналізу можна навести у вигляді табл. 1.1.

Таблиця 1.1
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ
|Критерій |Фінансовий аналіз |
|порівняння | |
| |зовнішній |внутрішній |
|Мета аналізу |Оцінка та економічна |Забезпечення планомірного |
| |діагностика |надходження грошових коштів та|
| |підприємства за даними|оптимальні розміри власного та|
| |публічної фінансової |позикового капіталу для |
| |звітності, поверхневий|створення умов для нормального|
| |аналіз прибутку і |функціонування підприємства |
| |рентабельності | |
|Об'єкти аналізу |Підприємство як єдине |Підприємство як єдине ціле та |
| |ціле |його структурні підрозділи |
|Джерела |Форми публічної |Пакет економічної інформації |
|інформації |фінансової звітності |підприємства |
|Користувачі |Внутрішні, сторонні, |Внутрішні |
|інформації |зацікавлені | |
|Періодичність |Складання звітності |У міру необхідності для |
|аналізу |(рік, квартал) |внутрішнього користування |
|Доступність |Доступні всім, хто має|Доступні лише керівному складу|
|результатів |певний інтерес у |та працівникам підприємства |
|інформації |діяльності даного | |
| |підприємства | |

Таким чином, особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:
—наявність широкого кола суб'єктів аналізу;
—різнобічні цілі користувачів інформації;
—використання публічної звітності, що веде до єдиної типової методики аналізу;
—розв'язання лише певного кола завдань;
—доступність для всіх бажаючих мати інформацію про діяльність підприємства;
—прив'язка проведення достовірного аналізу за об'єктивними даними до термінів подання звітності (рік, півріччя, квартал). Особливостями внутрішнього фінансового аналізу виступають:
— вузьке коло суб'єктів аналізу;
— орієнтація результатів аналізу тільки на внутрішнього користувача, як правило, керівництво підприємства; максимальна їх закритість;
— використання всіх існуючих джерел інформації для проведення змістовного глибокого фінансового аналізу;
— застосування поряд з типовими методиками аналізу нерегламентованих прийомів аналітичного дослідження; відсутність регламентації аналізу;
— проведення більш глибокої аналітичної роботи і прийняття правильних управлінських рішень;
— проведення аналізу в міру необхідності у зв'язку із потребами управління.
Узагальнюючи, можна зробити висновки, що внутрішній і зовнішній аналіз доповнюють один одного; разом вони дають реальну картину надходження, стану і використання фінансових ресурсів на підприємстві.

2. Спосіб ланцюгових підставок у фінансовому аналізі.

Елімінування — один із найважливіших елементів здійснення детермінованого факторного аналізу. Прийом, за допомогою якого виключається дія ряду факторів і виділяється один з них, називається елімінуванням. Він дає змогу визначити величину впливу окремих факторів на досліджуваний показник, оцінити їх позитивну і негативну роль, знайти невикористані резерви підвищення ефективності діяльності господарства. Аналітичні результати такого дослідження відіграють важливу роль у розробці і прийнятті оптимальних управлінських рішень, для обґрунтування яких необхідне проведення факторного аналізу, порівняння звітних показників з минулими періодами, плановими даними, з кращими виробничими результатами інших господарств тощо.
До елімінування належить спосіб ланцюгових підстановок. Він застосовується, коли існує функціональний зв'язок між аналізованим показником і факторами, тобто є детерміновані факторні моделі.
Даний спосіб полягає в отриманні ряду скоригованих значень узагальненого показника шляхом послідовних замін (ланцюгової підстановки) базисних значень факторів на аналізовані.
У першому розрахунку всі фактори знаходяться на базисному рівні. У другому — перший фактор змінюється на аналізований, останні лишаються незмінними (базисний рівень). У третьому розрахунку перший фактор лишається на аналізованому рівні, а з базисного на аналізований змінюється другий фактор, останні знову залишаються незмінними на базисному рівні і т. д., залежно від кількості факторів.

Існує правило: чим більше факторів, тим більше розрахунків; число розрахунків на одиницю більше, ніж показників у розрахунковій формулі.

Ступінь впливу факторів виявляється послідовним відніманням: із другого розрахунку віднімається перший (отримується вплив першого фактора); із третього розрахунку — другий (отримується вплив другого фактора) і т. д. залежно від того, скільки факторів у формулі.
Розглянемо техніку застосування прийому ланцюгових підстановок при аналізі відхилення — Y' (аналізований рівень) від — У° (базисний рівень) за рахунок впливу факторів: Х1, Х2,Хх3,,... Хп.

Х1°, Х2°, Хз°,... Хп° — базисні значення факторів;
Х1',Х2',...... Хп,',— аналізовані значення факторів.
Перший розрахунок (базисний рівень результативного показника):
0 0 0 0 0
Y =f (Х1 , Х2 ,Хз , ... Хп ).
Другий розрахунок (умовне значення результативного показника):

Y1 =f (Х1 ' , Х2°, Хз°,... Хп°)
Третій розрахунок (умовне значення результативного показника):

YІІ = f (Х1 ' , ,Х2', Х3°, ... Хп°) .
Четвертий розрахунок (умовне значення результативного показника):

YІІ1 = f (Х1 ' , ,Х2', Х3', ... Хп°) .
Останній розрахунок (аналізований рівень результативного показника):

Y' = f (Х1 ' , ,Х2', Х3', ......Хп').
Знаходимо:
— вплив зміни першого фактора Х1 на відхилення результативного показника
(Y(Х1): (Y(Х1) = Y1— Y0;
— вплив зміни другого фактора хг на відхилення результативного показника
(Y(Х2): (Y(Х2) = YІІ - Y1;
— вплив зміни третього фактора Хп на відхилення результативного показника
(Y(Х3): (Y(Х3) = YІІ1 - YІІ;

. вплив останнього фактора Хп на відхилення результативного показника
(Y(Хп): (Y(Хп) = Y' — результат попереднього умовного значення результативного показника (Уп-1).
Алгебраїчна сума впливу факторів обов'язково має дорівнювати загальному відхиленню результативного показника:
(Y= (Y(Х1) + (Y(Х2)+(Y(Х3)+......+ (Y(Хп);

Відсутність такої рівності свідчить про допущені помилки в розрахунках.
При здійсненні розрахунків впливу зміни факторів на відхилення результативного показника необхідно завжди ставити математичні знаки «+» і
«-» перед одержаним цифровим результатом («+» — зростання, збільшення; «-»
— зменшення, спадання, зниження величини результативного показника).
При застосуванні цього методу треба виконувати такі правила:
— визначення результативного та визначення факторних показників;
— здійснення класифікації факторів на кількісні та якісні. Якщо кількісних більше одного, то визначаються спочатку кількісні фактори першого підпорядкування, потім другого і т. д.
— складання правильної формули залежності результативного показника від факторів, при цьому на перше місце в моделі взаємозв'язку показників ставляться кількісні фактори, далі — якісні. Якщо кількісних факторів більше одного, то спочатку розміщуються кількісні фактори першого підпорядкування, потім другого, третього і т. д.
Таким чином, використання прийому ланцюгових підстановок потребує знання взаємозв'язку факторів, їх супідрядності, вміння правильно їх класифікувати і систематизувати, чітко робити розрахунки і правильно формулювати висновки.

Задача №1.

За даними, взятими з форми № 2 річного звіту підприємства, проаналізуйте прибуток від реалізації та рівень рентабельності.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки