Параолімпіади. Розвиток параолімпійського руху в Україні.
Категория реферата: Рефераты по физкультуре и спорту
Теги реферата: лечение шпоры, мировая торговля
Добавил(а) на сайт: Силин.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4
Хоча ще ведуться роботи, центр вже розпочав активну реабілітацію людей
у візках, реалізуючи програму незалежного життя та основи для занять
параолімпійським спортом. За час свого перебування в Євпаторії інструктори-
візочники та волонтери зі Львова, Миколаєва, Києва, Івано-Франківська,
Херсона мали нагоду працювати спільно з персоналом центру над створенням
без-бар'єрного середовища на його території. Діалог про створення справді
універсального центру, який відповідатиме українським та світовим
будівельним стандартам, сприяв обміну професійними знаннями проектантів та
архітекторів і досвідом та потребами візочників, які є першими
випробовувачами і споживачами послуг, що їх надаватиме центр у близькому
майбутньому.
У баченні Валерія Сушкевича, президента НКСІУ, народного депутата
України, центр буде оазою, де будь-яка людина, незалежно від її вади, почуватиметься затишно і комфортно. Тут зможуть відпочивати не лише люди з
особливими потребами, але й інші бажаючі, тренуватимуться майбутні
олімпійські та параолімпійські чемпіони. Центр у жодному випадку не має
бути зоною ізоляції, а місцем, де всі матимуть рівні умови та можливості, де не буде перешкод для інтеграції неповносправних у суспільство.
25 липня 2003 року відбувся візит почесного президента Національного фонду захисту матерів і дітей «Україна - дітям» Людмили Кучми, під патронатом якої відбувається створення центру. Валерій Сушкевич розповів про мету створення центру, концепцію надання ним послуг, специфіку благоустрою для пересування по території центру людей з особливими потребами. Він зазначив, що сьогодні наша держава - визнаний лідер світового параолімпізму. Крім того, Україна може гордитися ще одним унікальним явищем - ми єдина країна в світі, де держава підтримує і розвиває спорт інвалідів.
Улітку наступного року в Афінах відбуватимуться наступні Олімпійські ігри, а за ними для спортсменів з інвалідністю. Наша команда має намір виступити краще, ніжу попередні роки. Нагадаємо, що на феєричному виступі української параолімпійської збірної на іграх-2000 у Сіднеї наші спортсмени здобули 37 медалей.
Саме це спричинило появу комплексного президентського Указу «Про розвиток та підтримку параолімпійського руху в Україні», яким передбачалось, зокрема, і будівництво національної бази підготовки спортсменів-інвалідів.
Поряд з підготовкою параолімпійців, як зазначалось, у центрі адаптуються інваліди у візках.
Група інструкторів у візках продемонструвала модель табору активної
реабілітації, загостривши увагу гостей на філософії активного та
незалежного життя, проблемах, з якими зустрічається людина у візку в
Україні: подолання архітектурних бар'єрів, виготовлення українських візків
активно-побутового типу, забезпечення засобами гігієни, допоміжними
реабілітаційними засобами, створення рівних соціальних умов. Програму вів
Ярослав Грибальський - координатор програм активної реабілітації Федерації
спорту інвалідів України. Цей захід викликав велике зацікавлення у
представників мас-медіа.
Наступний етап - табір-семінар для майбутніх інструкторів активної
реабілітації відбувся на початку серпня 2003 року. Організатори намагалися
охопити якнайбільше регіонів України, щоб ідея активності та незалежності
людини у візку поширювалася і втілювалася, надаючи нових можливостей людям
з ураженням спинного мозку У серпні учасниками табору АР стали спинальники
та волонтери майже з усіх областей України. Радісно усвідомлювати, що в
Україні відбуваються позитивні зміни на користь людей з особливими
потребами. Нехай поки що невеличкими кроками, але наше суспільство стає
більш цивілізованим, багатшим духовно. Національний центр параолімпійської
і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів - яскраве свідчення
цього.
7-16 березня 2002 р. в американському місті Солт-Лейк-Сіті проходили
VIII зимові Параолімпійські ігри, у яких брали участь спортсмени-інваліди з
35 країн.
Президент Національного Параолімпійського комітету України Валерій
Сушкевич повідомив, що в Параолімпіаді брали участь 11 спортсменів з
дев'яти областей України. Склад параолімпійської збірної був менше, ніж на
попередніх іграх у Нагано, що зв'язано з тим, що одна з нозологій (розділ
теоретичної медицини, що включає навчання про хвороби, їхній класифікації і
номенклатурі, діагнозі, етіології, загальні принципи лікування і
профілактику захворювань) виключена з Параолімпійських ігор.
У складі параолімпійської збірної України були бронзовий призер Сіднея
і Нагано, абсолютний призер чемпіонату Німеччини Світлана Трифонова з
Дніпропетровська, триразовий чемпіон Нагано - Оле Мунц із Харкова, чемпіон
світу по лижних гонках і біатлону, призер Кубка світу по лижних гонках -
Олександр Васютинский з Миколаєва, срібні призери відкритого чемпіонату
Німеччини, сумчанин Віталій Лук’яненко, харків'янин Микола Овчаренко і
Ірина Кириченко.
Підготовку до параолімпіади збірна проводила на лижних трасах Тисовця,
Болгарії і Норвегії. Останній учбово-тренувальний збір, перед змаганнями, збірна провела на трасах і висотах, максимально наближених до
олімпійського. За 2002 рік українські спортсмени-інваліди завойовували 26
кубків Європи і світу, у тому числі 10 золотих, 7 срібних і 9 бронзових.
Література.
1. Стів Шекман. “Ми чоловіки”. – К.: “Здоров‘я” – 1997.
2. А. Волошин “Час олімпійських стартів”. – К.: “Веселка”. – 1990.
3. Спортивна газета.
4. Журнал “Здоров‘я”
Скачали данный реферат: Агабабян, Толбоев, Шлиппенбах, Antonov, Kalisa, Ануфрий, Kulatov.
Последние просмотренные рефераты на тему: российская федерация реферат, доклад на тему, реферат сша, вирусы реферат.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4