Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7

Кабінет Міністрів в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими для виконання.

Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем’єр-міністр України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Кабінет Міністрів України дає на підставі та виконання вимог
Конституції, законів України та актів Президента, у зв’язку з чим йому надане право вирішувати такі питання виконавчої влади, які відносяться згідно з Конституцією або законами до компетенції Президента і Верховної
Ради. З цією метою Конституція встановлює види правових актів уряду
України – постанови і розпорядження та зазначає, що вони є обов’язковими для виконання на всій території України. Постановами Кабінету Міністрів повинні оформлюватися найбільш важливі рішення, які мають нормативний характер. Рішення з оперативних, інших поточних питань видаються у вигляді розпоряджень.

Існує спеціальна процедура підготовки правових актів Кабінету
Міністрів, передбачена положенням про підготовку проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, яке затверджено постановою
Кабінету Міністрів від 8 липня 1993 року, і передбачає підготовку як тексту акту, так і пояснювальної записки до нього, в якій подаються необхідні обґрунтування і прогнози очікуваних соціально-економічних та інших наслідків його реалізації.

Акти Кабінету Міністрів підписує Прем’єр-міністр і вони набирають чинності з дня їх підписання, якщо інші строки не передбачені в цих актах.

Кабінет Міністрів України повинен здійснювати контроль за виконанням прийнятих ним правових актів через підлеглі йому органи або безпосередньо.

Указом Президента “Про єдиний державний реєстр нормативних актів” від
27 червня 1996 року в Україні запроваджується Державний реєстр нормативних актів Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку.

Слід зазначити деякі приклади вирішення неузгодженості взаємовідносин між законодавчою і виконавчою владами. Найбільш типовий приклад - конституція Франції 1958 року, де міститься перелік питань, з яких парламент приймає закони, а також визначені питання, з яких нормативні акти видають органи виконавчої влади. Ці акти виконавчої влади не розглядаються як закони та не мають назви закону, але насправді вони регулюють питання, які відносяться до предмета закону (акти регламентної влади). В інших випадках за уповноваженням парламенту виконавча влада наділена правом приймати акти, які мають силу законів (делеговане законодавство). Доречі, у 1994-1995 роках таке право було надано
Верховною Радою України Кабінету Міністрів, який мав повноваження приймати декрети-акти, що за своєю силою дорівнюються законам.

Використана література

1. Загльна теорія держави і права/ За ред. В.В. Копєйчикова.-К.:Юрінком
Інтер, 1998.-с.86

2. Конституційне право України /Під ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком,
1998

3. Конституційне право України /за ред. док. юр. наук проф. В. Ф.
Погорілка. – Київ: Наук. думка, 1999

4. Правознавство / за ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 1998

Скачали данный реферат: Виленин, Grafov, Zhilin, Eleshev, Cherkashin, Marinin, Jamzin.
Последние просмотренные рефераты на тему: доклад по обж, налоги и налогообложение, реферат россия скачать, ценные бумаги реферат.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки