Благотворительные организации
Категория реферата: Рефераты по гражданскому праву и процессу
Теги реферата: реферат на тему творчество, банк рефератов
Добавил(а) на сайт: Kuz'min.
1 2 3 4 5 6 7 8 | Следующая страница реферата
План
Вступ
I. Благодійні організації: загальні засади
1. поняття благодійної організації
2. засади благодійництва та благодійницької діяльності
3. основні напрямки благодійницької діяльності
4. Законодавчі акти, що регулюють діяльність благодійних організацій
IІ. Благодійні організації як юридичні особи
1.Порядок виникнення та припинення діяльності благодійних організацій а)порядок виникнення б)засновники в)статут благодійних організацій г) порядок припинення діяльності
2. Статус благодійних організацій
3. Правоздатність благодійних організацій а)Права б)Господарська і фінансова діяльність в)Обов’язки благодійних організацій
4. Органи управління благодійними організаціями
ІІІ. Організаційно-правові форми благодійної орагнізації
1. членська благодійна орагнізація
2. благодійний фонд
3. благодійна установа
4. інші благодійні організації
ІV. Благодійні організації в Україні
1. Благодійні організації і держава
2.Проблеми, що спіткають благодійні організації в сучасному суспільстві
Висновок
Список літератури
Вступ : важливість існування та правильного правового регулювання благодійних організацій і неприбуткового сектора в Україні
За часів Радянського Союзу стовідсоткове удержавлення всього суспільного
життя зумовлювало неможливість існування громадянського суспільства, і, як
наслідок, нерозвинутий недержавний сектор, до якого відносяться і
благодійні організації.
У колишньому Радянському Союзі існувало два види недержавних організацій:
одні перебували під контролем держави, а інші стояли в незаконній опозиції
до неї. Недержавні організації першого виду були офіційно визнаними
громадськими об’єднаннями, переважно соціально-побутового або культурного
характеру. І хоча формально вони вважалися “неурядовими”, проте перебували
під контролем держави, яка контролювала вирішення більшості кадрових питань
та розподіл фінансових ресурсів.
Таким чином, серед громадян не існувало традиції об’єднання з власної
ініціативи для праці на загальний добробут та захист спільних інтересів. З
приходом незалежності ці організації дістали дозвіл утворюватись і діяти на
законних підставах. Одночасно внаслідок розпаду старої системи відбувся
значний економічний спад, була зруйнована державна інфраструктура
соціальних служб. Здобувши свободу щодо створення і діяльності незалежних
об’єднань, було створено величезну кількість недержавних, в тому числі і
благодійних об’єднань, які намагалися, з одного боку, заповнити вакуум в
громадській діяльності, а з другого- взяти на себе функції, які до цього
виконувала держава.
Однак формування недержавних організацій відбувалося несистемно і
спонтанно. І до сих пір існує величезна кількість проблем у зв’язку з їх
існуванням та діяльністю, в тому числі у сфері правового регулювання.
Цілком очевидна необхідність дієвого неприбуткового сектора, який би
заохотив громадян до участі в процесах управління громадським життям та
поліпшення якості свого життя. Так званий «третій», неприбутковий сектор у
взаємодії з державою та комерційним сектором складає основу будь-якого
демократичного суспільства. Ось чому питання правого регулювання існування
та діяльності некомерційних організацій і благодійних утворень в тому числі
є надзвичайно важливим для нашої держави.
Благодійні організації : загальні засади
Поняття благодійних організацій
Відповідно до закону України “Про благодійництво та благодійні
організації”, ми розуміємо поняття благодійні організації як: благодійна організація - це недержавна організація, головною метою
діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах
суспільства або окремих категорій осіб.
Благодійна діяльність - безкорислива діяльність благодійних
організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї
діяльності.
Благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та
юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами
благодійництва є меценатство і спонсорство.
Меценатство - добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у
матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної
допомоги;
Спонсорство - добровільна безприбуткова участь фізичних та юридичних
осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою популяризації
винятково свого імені (назви), торгової марки.
Засади благодійництва та благодійної діяльності
Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються на засадах законності, гуманності, спільності інтересів і рівності прав її учасників, гласності, добровільності та самоврядування.
Діяльність благодійників і благодійних організацій має суспільний
характер, що не суперечить їх взаємодії з органами державної влади і
не позбавляє права на отримання державної підтримки.
Фізичні та юридичні особи можуть займатися благодійництвом разом з
відповідними благодійними організаціями, зареєстрованими у встановленому
законодавством порядку.
Президент України, депутати, посадові і службові особи органів
державної влади та органів місцевого самоврядування, а також члени
їх сімей можуть займатися благодійництвом і благодійною діяльністю
тільки в межах отриманих і задекларованих доходів.
Основні напрямки діяльності благодійних організацій
Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються у таких основних напрямах:
- сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на
поліпшення соціально-економічного становища.
Це, зокрема, прийняття на себе частини турбот уряду, пов’язаних, наприклад, із будівництвом чи експлуатацією суспільних будов, доглядом за
пам’ятниками чи здійснення будь-якої діяльності з приводу утримання парків, озер, прикрашення міста і т.д.
- поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також подання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів.
Спочатку така діяльність означала в основному розподіл грошей чи речей серед бідних. Зараз, особливо коли держава бере на себе деяку долю турботи про це, благодійність стала більше означати надання послуг (створення адвокатського центру, організація заочної освіти, надання допомоги в працевлаштуванні, будівництво житла для малозабезпечених, транспортні послуги і т.д.).
- подання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок
стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у
результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам
репресій, біженцям;
- сприяння розвитку науки і освіти, реалізації науково-освітніх програм, подання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням.
Це, наприклад, допомога студентам, заохочення досліджень, популяризація
знань шляхом публікацій, семінарів, лекцій і т.д.
Сприяння розвитку науки- це діяльність, спрямована на розвиток науки і
поширення наукових знань: проведення наукових досліджень, публікація їх
результатів і т.д.
- сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм
національно-культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості.
Наприклад, це управління театром, заохочення талантів, виробництво
фільмів, спонсорство фестивалів, виставок та інше.
- подання допомоги талановитій творчій молоді;
- сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, історико-
культурного середовища, пам'яток історії та культури, місць поховання;
- подання допомоги у розвитку видавничої справи, засобів масової
інформації, інформаційної інфраструктури;
- сприяння розвитку природно-заповідного фонду та
природоохоронної справи;
- сприяння розвитку охорони здоров'я, масової фізичної культури, спорту і туризму, пропагування здорового способу життя, участь у
наданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального догляду
за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими
особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості
потребують соціальної підтримки та піклування.
Створення та експлуатація таких установ та організацій, як лікарні, клініки, будинки престарілих та ін. Також це профілактичні установи, наркологічні центри, банки крові, притулки.
- сприяння захисту материнства та дитинства, подання допомоги
багатодітним та малозабезпеченим сім'ям.
Благодійна організація може одночасно займатися декількома видами благодійної діяльності. Конкретні її напрями визначаються благодійниками і статутами (положеннями) благодійних організацій.
Законодавчі акти, що регулюють діяльність благодійних організацій
Вперше передбачив можливість створення організацій, діяльність яких
спрямована на задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших загальних
інтересів громадян закон України “Про об’єднання громадян”, прийнятий
Верховною Радою 16 червня 1992 року. Однак цей законодавчій акт та
підзаконні нормативно-правові акти, що були прийняті на його виконання, не
ввели до правової термінології терміни “благодійництво” та “благодійна
діяльність”.
Такі терміни вперше було застосовано Постановою Президії Верховної Ради
України від 26 жовтня 1992 року “Про благодійні фонди”, із змінами та
доповненнями. Одночасно цими актами вперше було дозволено юридичним особам, в тому числі нерезидентам, брати участь у створенні та функціонуванні
благодійних фондів, а отже в здійсненні безпосередньої благодійної
діяльності в Україні.
Також було прийнято велику кількість законодавчих актів, які стимулюють
благодійну діяльність в Україні, насамперед шляхи легального її здійснення
в режимі пільгового оподаткування об’єктів та суб’єктів благодійної
діяльності.
Це такі законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти: Закон України
“Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 р., Указ
Президента “Про справляння податку на добавлену вартість з імпортних
товарів” від 30 червня 1995 р., Постанова Кабінету Міністрів України “Про
впорядкування, приймання та розподіл гуманітарної допомоги” від 24 липня
1993 р., Розпорядження Кабінету Міністрів від 17 вересня 1993 року, що
передбачає звільнення від ввізного мита.
Законодавчим актом, який комплексно та майже цілісно розглядає питання
пільгового оподаткування об’єктів і суб’єктів благодійної діяльності є Указ
Президента України “Про пільги щодо оподаткування добровільних пожертвувань
юридичних та фізичних осіб” від 21 серпня 1995 року.
Чинне законодавство про благодійництво та благодійні організації складається з Конституції України, Закону України “Про благодійництво та благодійні організації” та інших нормативно-правових актів, що регулюють благодійництво та благодійну діяльність і які вже були розглянуті вище.
Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про благодійництво та благодійні організації, то застосовуються правила міжнародного договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Законодавство про благодійні організації в сфері оподаткування (як заохочення діяльності)
Пільгове оподаткування об’єктів та суб’єктів благодійної діяльності
передбачено кількома законодавчими та підзаконними нормативно-правовими
актами України.
Це, перш за все Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”
від 28 грудня 1994 року, положеннями якого передбачено звільнення від
податку на прибуток підприємств коштів, матеріальних цінностей та
нематеріальних активів, що надаються безкоштовно у вигляді безповоротної
фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних та фізичних
осіб, у тому числі нерезидентів, на користь громадських та релігійних
організацій, фондів та установ, метою діяльності яких не є одержання
прибутку для здійснення ними екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності, а
також звільнення від аналогічного податку чотирьох відсотків балансового
прибутку підприємств у вигляді грошових коштів, матеріальних цінностей і
нематеріальних активів, що перераховуються такими підприємствами до
вищезгаданих фондів, установ, організацій для здійснення ними екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та
благодійної діяльності.
Досить ефективним для використання при звільненні від податку на
добавлену вартість на імпорт є Указ Президента України “Про справляння
податку на добавлену вартість з імпортних товарів” від 30 червня 1995 р., що дозволив господарюючим суб’єктам, а отже і неприбутковим організаціям та
благодійним фондам, отримувати необхідні для їх діяльності імпортні товари
без справляння податку на добавлену вартість.
Постанова Кабінету Міністрів “Про впорядкування, приймання та розподіл
гуманітарної допомоги” від 24 липня 1993 р. передбачає звільнення об’єктів
гуманітарної допомоги під час переміщення через митний кордон України від
ввізного мита. Однак застосування цього нормативного документа звужено
вичерпним переліком об’єктів, що визнаються ним як гуманітарна допомога .
Цей перелік є вичерпним і може бути розширений в кожному конкретному
випадку разовим дозволом.
Звільнення від ввізного мита також передбачено Розпорядженням Кабінетом
Міністрів України від 17 вересня 1993 р. Щоправда, тільки для звільнення
від такого мита приладів, обладнання і запасних частин до них, матеріалів
для обладнання, реактивів, зразків та матеріалів для дослідів, а також
науково-технічної літератури, що возиться в Україну лише фізичними і
юридичними особами виключно для підтримки безприбуткової науково-технічної
діяльності науково-дослідних установ і безпосередньо українських вчених.
Указ Президента “Про пільги щодо оподаткування добровільних пожертвувань
юридичних та фізичних осіб” від 12 серпня 1995 комплексно та майже цілісно
вирішує питання пільгового оподаткування об’єктів та суб’єктів благодійної
діяльності. Саме для таких організацій: громадських та релігійних, а також
фондів, установ та закладів, метою діяльності яких не є одержання прибутку
й доходи яких формуються виключно з добровільних пожертвувань і членських
внесків та (або) бюджетних асигнувань і лише для здійснення ними, передбаченої статутними документами екологічної, оздоровчої, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності встановлено безподатковий
режим одержання коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або
добровільних пожертвувань від інших юридичних та фізичних осі, у тому
числі нерезидентів. Такий пільговий режим поширюється на звільнення коштів, одержаних як добровільні пожертвування, від обов’язкових платежів до
бюджетів і внесків до державних цільових фондів та обов’язкового продажу на
міжбанківському валютному ринку надходжень в іноземній валюті, а також на
звільнення товарів від обкладання податками на добавлену вартість, акцизним
збором та ввізним митом під час переміщення таких товарів через митний
кордон України.
Що стосується одержувачів благодійної допомоги фізичних осіб, то
зазначених Указом, з сукупного доходу, одержуваного такими фізичними
особами протягом календарного року, включаються суми добровільних
пожертвувань, одержаних як в грошовій, так і в натуральній формі, незалежно
від їх розміру.
Щоправда, цей указ не звільнив від обкладання податками на добавлену
вартість обороти з безкоштовної передачі товарів (робіт, послуг), включаючи
імпортні, на користь фізичних осіб, а також не вирішив питання звільнення
від ввізного мита товарів, що закуповуються за кордоном на власні кошти
неприбуткових організацій.
Благодійних організацій в Україні як юридичні особи
Благодійні організації в Україні є юридичними особами і тому наділяються
правами, які мають юридичні особи.
Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, нести
обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або в
третейському суді.
3 цього визначення можна виділити такі істотні ознаки юридичної особи:
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: конспекты занятий в детском саду, менеджмент.
1 2 3 4 5 6 7 8 | Следующая страница реферата