Диплом по гражданскому праву
Категория реферата: Рефераты по гражданскому праву и процессу
Теги реферата: выборы реферат, лечение пяточной шпори
Добавил(а) на сайт: Kurochkin.
Предыдущая страница реферата | 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 | Следующая страница реферата
Політичним партіям, їх установам та організаціям забороняється прямо або опосередковано одержувати кошти та інше майно від:
- іноземних держав та організацій, міжнародних організацій, іноземних громадян та осіб без громадянства;
- державних органів, державних підприємств, установ та організацій, крім випадків, передбачених законами України;
- підприємств, створених на основі змішаної форми власності, якщо участь держави або іноземного учасника в них перевищує 20 відсотків;
- нелегалізованих об'єднань громадян;
- анонімних пожертвувачів.
Політичні партії не мають права одержувати доходи від акцій та інших цінних паперів, їм забороняється мати рахунки в іноземних банках та зберігати в них коштовності.
Політичні партії зобов'язані щороку публікувати свої бюджети для загального відома.
Зміст суб'єктивного права власності громадських організацій полягає у тому, що профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їхніх статутів (положень).
Право власності об'єднань громадян (громадських організацій, фондів, політичних партій) реалізують їх вищі статутні органи управління (загальні
збори, конференції, з'їзди тощо) у порядку, передбаченому законодавством
України та статутними документами. Деякі функції щодо господарського
управління майном може бути покладено вищими статутними органами управління
на створювані ними органи, місцеві осередки або передано спілкам об'єднань
громадян (ст. 23 Закону України "Про об'єднання громадян").
Високий ступінь усуспільнення майна більшості громадських організацій означає здійснення ними права власності шляхом закріплення майна на праві оперативного управління (якщо йдеться про підприємства, які здійснюють господарську діяльність, то на праві повного господарського відання) за окремими ланками відповідної громадської організації (наприклад, галузевими профспілками, обласними, міськими комітетами тощо).
Порядок здійснення окремими ланками громадських організацій права на закріплене за ними майно визначається не лише статутами, а й іншими спеціальними актами, що затверджуються вищими органами відповідної громадської організації.
Відповідно до рішення Спілки наукових та інженерних товариств
створювані нею госпрозрахункові центри науково-технічних послуг, а також
інші госпрозрахункові формування визнаються суб'єктами права повного
господарського відання щодо майна, наданого їм громадською організацією або
одержаного внаслідок виробничо-господарської діяльності. Власником майна
центрів залишається громадська організація, що утворила його.
Щодо майна профспілкових організацій, то джерела, порядок формування і
використання коштів профспілкового бюджету визначаються статутами
профспілок.
Фінансову діяльність профспілок, що здійснюється відповідно до їхніх
статутів, за винятком комерційної діяльності, держава не контролює.
Джерела доходів підприємств і організацій, що належать профспілкам, розміри
одержаних ними коштів і сплату податків контролюють державні фінансові
органи та податкові інспекції.
Межі здійснення права оперативного управління або повного господарського відання конкретних громадських організацій залежать від правового режиму майнових фондів цих організацій і визначаються як їхніми статутними цілями, так і призначенням майна.
Загалом правовий режим майна, закріпленого за установами і підприємствами відповідних громадських організацій, підпорядковується правилам, встановленим законодавством України щодо державних підприємств і державних установ.
Кошти та інше майно об'єднань громадян, у тому числі тих, що ліквідуються, не можуть перерозподілятись між їх членами і використовуються для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовуються в доход держави (ст. 21 Закону України "Про об'єднання громадян").
Нині особливий правовий режим встановлено щодо майна загальносоюзних
громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території
України, Так, Постановою Верховної Ради України "Про майнові комплекси та
фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані
на території України" від 10 квітня 1992 р. було передбачено здійснити
тимчасово (до визначення правонаступників загальносоюзних громадських
організацій колишнього Союзу РСР) передачу майна та фінансових ресурсів
розташованих на території України підприємств, установ та об’єктів, що
перебували у віданні цих організацій, Фонду державного майна України.
У зв’язку з невизначеністю в законодавчому порядку правонаступників
майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Верховна
Рада України Постановою "Про майно загальносоюзних громадських організацій
колишнього Союзу РСР" від 4 лютого 1994 р. встановила, що тимчасово (до
законодавчого визначення суб'єктів права власності зазначеного майна) воно
є загальнодержавною власністю. За Фондом державного майна України було
закріплено право розпоряджатися майном загальносоюзних громадських
організацій у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових
комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).
В листопаді 1996 р. Верховна Рада України доручила Фонду державного
майна України разом з відповідними громадськими організаціями України до 1
січня 1997 р. провести інвентаризацію майна загальносоюзних громадських
організацій колишнього Союзу РСР станом на 24 серпня 1991 р. і подати
Верховній Раді України перелік суб'єктів, у віданні яких перебуває це
майно.
Цією ж постановою передбачена підготовка проекту Закону України про
власність на майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу
РСР.
У зміст цивільної правоздатності юридичної особи входить також здатність її мати особисті немайнові права та обов'язки. До них належать права на найменування, виробничу марку, знаки для товарів і послуг, право на честь, гідність і ділову репутацію та ін.
Юридична особа має своє найменування (ч. 1 ст. 27 ЦК України). Воно
присвоюється організації в момент її створення і виступає засобом
індивідуалізації цього утворення у цивільному обороті, бо має містити
реквізити які дають змогу відрізняти її від інших юридичних осіб.
Найменування юридичної особи визначається в установчих та інших її
документах.
Юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, повинні мати
фірмове найменування (фірму) з вказівкою на її вид та організаційно-правову
форму, місцезнаходження і спеціальну назву. Місцезнаходженням юридичної
особи є місцезнаходження її постійно діючого органу (ст730 ЦК України)
Господарська організація має право виключного користування фірмовим
найменуванням в угодах, на вивісках, в оголошеннях, рекламах, рахунках, на
товарах, їх упаковці тощо.
Організації – юридичні особи – мають право на честь, гідність і ділову репутацію та їх захист у судовому порядку (ст. 7 ЦК України), а також можуть набувати інших немайнових прав та обов'язків.
Відповідно до. ст. 29 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов’язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається статутом (положенням).
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: математика, защита дипломной работы.
Предыдущая страница реферата | 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 | Следующая страница реферата