Правові відносини

Категория реферата: Рефераты по гражданскому праву и процессу
Теги реферата: аристотель реферат, реферати українською
Добавил(а) на сайт: Фотий.

Отже правові відносини можна визначити, як суспільні відносини, врегульовані правом. При цьому регулюючі відносини не втрачають свого фактичного змісту, а лише змінюються, набуваючи нові додаткові якості.

Держава не може при допомозі правових засобів свавільно змінювати початковий характер тих або інших відносин, а також творити нові.
Державашляхом видачі законів може лише усокрити розвиток відомих відносин.

Право - не творець, а лише регулятор суспільних відносин. «Право само по собі нічого не творить, а лише санкціонує суспільні відносини....
Законодавство лише фіксує, виражає економічні споживання».

Правові відносини в юридичній науці виділяються ще в якості однієї з найважливіших категорій. Вони служать юридичним формам взаємодії учасників різнобічних суспільних відносин. Одночасно правові відносини є необхідною умовою і неопосередкованим завданням ціленаправлення правової дії на суспільні відносини. Вони надають найбільш значний, стійкий мта стабільний, незалежний від випадковостей суспільний зв(зок.

По мірі закінчення правових відносин в процесі правового регулювання суспільних відносин виникають необхідні умови для досягнення вищих цілей соціального розвитку особистості, найбільш повного задоволення її матеріальних та духовних потреб в нерозривному зв(язку з конкретними інтересами суспільства.

Ще правові відносини можна визначити як врегульовані нормативно- правові суспільні відносини, учасники яких являються носіями суб(єктів права і юридичних обов(язків, які гарантуються державою.

б) ознаки

Найбільш характерні ознаки правових відносин як особливого вида суспільних відносин містяться в слідуючому:

Вони виникають, зникають або змінюються тільки на основі правових норм, які неопосередквано породжують правові відносини і реалізуються через них.
Між цими явищами існує причино-наслідковий зв(язок. Нема норми - нема і правових відносин. Вони представляють собою деяке єдинстов, цілісність. В них ще встановлюються спроби забезпечення і охорони правових відносин порушення. Зв(язок правових відносин з правовими нормами, які знаходяться на законодавчих актах держави виражаються в тому, що дані відносини в цілому і їх структура являється необхідною частиною в суспільній системі правового регулювання суспільних відносин. Саме в правових відносинах викладається ціль правових норм.

Суб(єкти правових відносин взаємно пов(язані між собою юридичними правами та обовєязками, які в правовій науці прийнято називати суб(єктивними, цей зв(язок і є правовідношення, в рамках якого права однієї сторони відповідає обов(язок іншої, і навпаки. Їх можна назвати зустрічними. Учасники правових відносин виступають по відношенню один до іншого, як управомочені і правозобов(язані особи.

Правовідносини - це завжди двох сторонній зв(язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов(язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов(язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов(язок.

3. Правовідносини - це завжди двох сторонній зв(язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов(язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов(язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов(язок.

Правовідносини - це завжди двох сторонній зв(язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов(язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов(язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов(язок.

Правовідносини - це завжди двох сторонній зв(язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов(язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов(язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов(язок.

Правовідносини - це завжди двох сторонній зв(язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов(язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов(язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов(язок.

3.Правові відносини мають вольовий характер. По-перше тому, що через норми права в них відображається державна воля. По-друге, в силу того, що навіть при наявності юридичної норми правові відносини не можуть автоматично з(явитися, а потім функціонувати волі його учасників, в крайньому випадку, одного з них. Необхідний вольовий акт, який дає початок явищу.

4.Правовідносини, як правило, на базі якого вони виникають, охороняються державою. Інші відносини такого захисту не мають. Хоча, далеко не у всіх правових відносинах держава зацікавлена і здавалося, не повинна їх захищати, але інтерес держави стоїть в тому, щоб ці соціальні явища правильно рішалися, винні несли покараня,тому вона вона держе в полі свого бачення, забезпечуючи увагу виникаючих по цьому поводу юридичних форм і процедур, право громадян. Охорона злочинності і правопорядку визначає і охорону правових відносин і робить правовий порядок як наслідок законності.

5. Правові відносини явяються особою різновидністю суспільних відносин. Це означає, що вони являють собою різнобічні зв(язки, які виникають між людьми і організаційними формами взаємодії соціальних груп, класів в процесі їх економічного, соціального, політичного, духовного життя і діяльності. Їх основу складає закономірність розвитку суспільства.

«....Правові відносини так само як і форми держави не можуть бути ні з самих себе, ні з так званого суспільного розвитку людського духа.... навпаки вони кореняться в матеріальних життєвих відносинах»

В деяких випадах важливе значення має і примусова сила державного апарату. Правові відносини тримають в собі можливість застосування державного примусу в цілях реального забезпечення суб(єктивних прав і виконує юридичні обов(язки.

Крім того держава може першкоджати виникненню різних негативних з точки зору приписів соціального розвитку життєвих зв(зків або відносин.
Воно формулює відповідні правові заперечення, намагаючись з їх допомогою зруйнувати подібні відносини, встановити конкретну міру відповідальності осбі за участь в цих відносинах.

Правові відносини як форма існувуання права займає важливе місце в правовому регулюванні суспільних відносин. Подібно тому, як не можливо в практичній діяльності вважати думку об(єктів самим об(єктом, неможливо і юридичні формули поведінки суб(єктів права, вирощених на мові законодавчих актів, вважати дійсним правом.

Цінність і значення правових відносин, як форми права заключається в їх реальності. Саме з правовими відносинами пов(язана дійсність права.
Відповідної реальної поведінки людей-суб(єктів права - в процесі реалізації ними своїх юридичних прав і обов(язків юридичному змісту законів являється окремим завданням правового врегулювання. Тільки реальні правові відносини можуть розглядатися в якості крітерія істини при оцінці відповідальностф юридичних законів об(єктивним закономірностям життя суспільства і відповідальності сформульованих законодавцем правових норм і втілених в дійсність. Правові відносини являються правовою діяльністю практики, практичної діяльності наділених розумом і волею людей, соціальних груп, класів і т.п. По реалізації ними своїх індивідуальних і суспільних цілейі задач. Таким чином ефективність права може бути вимірене тільки на основі відношення змісту юридичних актів з їх реальним втіленням в дійсність і в кінцевому рахункуз тими реальними успіхами суспільного розвитку, які закладені законодавцем.

КНИГА

Отже правові відносини можна визначити як врегульовані правом і які знаходяться під захистом держави суспільні відносини, учасники яких виступають в якості носіїв взаємодоповнюючих один одного юридичних прав і обов(язків.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки