Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

- наскільки стратегія фірми відбиває обгрунтований горизонт ділового планування і терміни реалізації; які містить у собі довго- та короткострокові цілі;

- наскільки стратегія фірми спирається на дії її лінійних та функціональних структур, їхні перспективні орієнтири і цінності.

Аналіз діючої стратегії фірми може засвідчити, що фірма: а) перебуває у більш-менш повній відповідності з сучасною інвестиційною, виробничою і комерційно-фінансовою політикою підприємництва; б) відповідає сучасним вимогам ринку частково і потребує коригування стратегічних альтернатив; в) потребує докорінного перегляду своєї діяльності.

Внаслідок перегляду результатів діяльності фірми і виявлення невідповідності між запланованими результатами та фактичними даними, може висуватися пропозиція щодо перегляду діючоі стратегії фірми.

Залежно від того, на якій стадії життєвого циклу перебуває фірма у даний час, її керівництво може вибрати одну з наведених нижче базових стратегій :

- стратегію виживання - вона є, по суті, захисною стратегією і використовується за кризового стану економічної діяльності підприємства;

- стратегію стабілізації - стратегію діяльності підприємства з урахуванням нестабільності (коливання) обсягу продажу своєї продукції і отримуваної величини доходів;

Стратегію зростання (наступальну) – стратегію стабільного зростання обсягів продажу, прибутку капіталу, зайняття вигідних положень (ніш) на ринку (таб. 3).

| Базова | | |
|стратегія |Показники вибору |Можливі стратегічні |
| |альтернатив |альтернативи |
|1.Стратегія | 1.1.Собівартість продукції|1.1.Зміна стратегії |
|виживання | |маркетингу |
|(захисна) |1.2.Мінімальний рівень |1.2.Зміна товарної |
| |рентабельності |політики |
| |І.З.Частка фірми на ринку |1.3.Жорстка економія |
| |1.4. Чисельність персоналу |ресурсів |
| | |1 4.Удосконалення управ- |
| | |ління фірмою |
| | | |
|2.Стратегія |2.1 Дохід від продажу |2.1.Економія ресурсів |
|стабілізації |товарів |2.2.Ревізія витрат, |
|(наступально- |2.2Дохід на активи фірми |консолідація, пожвавлення |
|захисна) |2.3Дохід на акції та |2.З.Зменшення питомих |
| |облігації |витрат, відновлення рівня |
| |2.4.Швидкість оновлення |доходу |
| |продукції |2.4.Стабілізація и |
| | |економічної ситуації |
|3.Стратегія |3.1.Обсяг продажу |3.1.Інтенсифікація ринку |
|зростання |продукції |3.2Диверсифікація |
|(наступальна) |3.2.Величина |власного виробництва |
| |отримуваного доходу |З.З.МІжфірмове |
| | |ділове співробітництво |

Таблиця 3 . Можливі альтернативи стратегічної політики фірми

Вибір конкретного виду стратегії по великому рахунку здійснюється на основі аналізу розміру фірми: малі та середні підприємства обирають стратегії оборонного характеру ( стратегію виживання - малі фірми, стратегію стабілізаціі - середні ); великі фірми можуть дозволити собі наступальну стратегію ( хоча, звісно, бувають і виключення ).

Такий розподіл базується на тому, що фірми невеликих розмірів мають обмежені матеріало-технічні, фінансові та інші види ресурсів і не мають змоги проводити фундаментальні дослідження та науково-технічні розробки паралельно з виробництвом. Внаслідок цього, підприємство може обирати напрямок копіювання - дослідження товарів, що користуються попитом та мають власну нішу, високу ціну, і організація виробництва аналогічних товарів, але дешевших та нижчої якості.

Інші подібні варіанти передбачають стратегію обмеженого росту, участь у виробництві великої фірми та франчайзинг ( метод здійснення підприємницької діяльності, за якого достатньо потужна фірма делегує іншому підприємству право використовувати своє ім’я та товарний знак в обмін на зобов’язання виготовляти або продавати її продукцію. За праву діяти під торгівельною маркою та від імені фірми-фрайчайзодавця інше підприємство - фрайчайзоотримувач має виплачувати певний обумовлений відсоток свого доходу
).

Захисна стратегія передбачає здійснення наступних заходів:

1) у сфері маркетингу - перегляд товарної політики, системи товаропросування, її більшу адаптацію до зовнішнього середовища і кон'юнктури ринку; проведення гнучкішої цінової політики; внесення необхідних змін в організацію виробництва;

2) у фінансовій діяльності - створення умов жорсткої економії витрат матеріальних ресурсів, обмеження до виправданого мінімуму процесу інвестування; залучення нових банківських кредитів (бажано на пільгових та ощадливих умовах); централізацію фінансових операцій; аукціонний продаж чи закриття збиткових виробництв;

3) у системі управління - перегляд методів управління, співвідношення централізації і децентралізації управлінських рішень; проведення необхідних кадрових змін.

При цьому варто наголосити, що стратегія виживання не може бути довготривалою, оскільки не відповідає економічним інтересам підприємця і всього персоналу. Її практична реалізація майже завжди потребує жорсткої централізації управління виробництвом, граничної обачливості у прийнятті та максимальної рішучості в проведенні управлінських рішень.

Стратегія стабілізації теж має свої особливості. Залежно від реальної економічної ситуації на підприємстві рекомендується використовувати один з трьох вірогідних підходів до практичного здійснення стратегії стабілізації:

1) економія та найбільш ощадливе використання всіх видів ресурсів з активним наміром швидкої стабілізації системи господарювання;

2) позитивне зрушення в обсягах і ефективності виробництва з певною надією на швидке пожвавлення підприємницької діяльності;

3) обгрунтована стабілізація економічної ситуації, за якої стають необхідними довгострокові науково-технічні і соціально-економічні програми для досягнення міцної ринкової позиції фірми.

1) cтратегія економії може бути використана у випадках, коли спад виробництва передбачений і контролюється дирекцією фірми або йоли починається непередбачений раптовий спад обсягу продажу і загальної величини прибутку.

Цілі даної стратегії у відповідному вимірі часу можна сформулювати так: найближча (термінова) — зупинити спад ділової активності та результативності підприємницької діяльності; середньо-строиова—розпочати процес поліпшення економічного стану фірми; довгострокова — започаткувати стадію пожвавлення і зростання. При цьому стратегія економії може охоплювати три фази: а) ревізія витрат - звичайно передбачає: скорочення чисельності персоналу і витрат на його утримання; зменшення накладних витрат; здешевлення маркетингових досліджень, науково-дослідних і дослідно- конструкторських робіт тощо. Особливу увагу звертають на програми жорсткої економії по кожному виробу, застосовуваній технології по всіх виробничих підрозділах, постійно регулюючи ці програми з урахуванням кон'юнктури ринку. б) консолідація - як окрема фаза економії витрат зв'язана з обгрунтуванням часу і швидкості пожвавлення економічної діяльності та розробкою програми підвищення прибутковості фірми. У цій площині діяльність підприємства концентрується на розв'язанні таких завдань: загальне керівництво — раціоналізація системи управління і мінімізація адміністративних витрат; науково-технічні дослідження і розробки - переміщення головних зусиль у сфері фінансування з пошукових до дослідно- конструкторських робіт; виробництво - аналітична оцінка чинників динаміки продуктивності праці та практична реалізація виявлених резервів зростання. в) пожвавлення - особлива фаза стратегії фірми, що може передувати переходу да наступальної статегії діяльності. Це має супроводжуватись завершенням принципових перегрупувань у системі формування і використання ресурсів, активізацією маркетингової та фінансової діяльності.

2)cтабілізація економічної ситуації звичайно здійснюється за умови, коли результативність підприємницької діяльності характеризується значними коливаннями.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: система реферат, сочинения по литературе.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки