Крайслер Ле Барон

Категория реферата: Исторические личности
Теги реферата: реферат стиль, сочинение 6 класс
Добавил(а) на сайт: Tipalov.

Townsend був прагматиком. Він не пропонував «Mustang», не робив заяв в пресі, він оволодівав наукою автовиробника: «Я не збудував машину, що не була продана».

Townsend у свій час ввів три основні програми, що довго використовувались до цього на «GM» і «Fordi»: система контролющоденних коштів контроль за технічнми витратами контроль за коштами на НДДКР

В 1960р. Townsend звільнив 7000 чиновніків = 15% колективу, а в 1961р. очолив «Крайслер».

Він був досить самостійним керівником. Щоб запустити випуск автомобілів він об(єднав «Imporiat» i «Plymouth», закрив «Imporiat» в
Детройті, створив кредитну філію «Крайслера». До новшеств тих часів відносться сьогоднішня емблема «Крайслера» та 50 мильна гарантія. Річні доходи виросли з 9 млн. US$ в 1960р. до 239,5 млн. US$ в 1965р. біди для фірми почались в 1964р., коли Таузенд заключив невичезний договір з профспілками, що підняло заробітню платню на «Крайслері», а потім і на інших заводах США і жало зелене світло японській індустрії.

Модель «Крайслера» 69 року була настільки проігнорована покупцем, що доходи з 1968 до 1969р. знизились з 302,9 млн. US$ до 99 млн. US$.

Townsend продовжував при цьому і далі виплачувати дивідент: 2 US$ / акцію (така система першою була відмінена у свій час Якоккою).

Після нафтової кризи «Крайслер» не зміг запропонувати додного ммалого автомобіля, що стали такі популярні, тому в 1974р. він поніс втрати - 52 млн. US$, перший раз з 1933р. не вилавались дивіденди, а в 1975р. втрати склали 259,5 млн. US$.

Управління перебрав Ricardo. Найгірше тоді було те, що через відсутність коштів була повністю припинена програма розвитку нових автомобілів. На складах зібралось до 400000 автомобілів, до 3,5 млн. машин вимагали ремонту.

Після нового трудового договору ціна машини зросла на 100 US$, але членів профспілок до Ради ще не допускали. До «Крайслера» з «Форда» перейшов друг Якокки Sperlich, який «приніс» знання про малі автомобілі і в
1980р. на «Крайслері» випустили перший автомобіль такого типу: з кузовом
«К»

Якокка покинув «Форд» і два місяці не погоджувався на пропозицію
«Крайслера».

Велику роль у затвердженні нового менеджера зіграла Спостережна Рада.
Якокку підтримали I.Richardson i Louis Warren.

Якокка, власне,не чекав запрошення Ricardo, а будував плани стасовно величезного автомобільного концерну. В той час богато менеджерів думали про такий завод, як єдиний шлях у протистоянні гігантам GM, Ford та закордонним фірмам.

Якокка назвав потенційний конгломерат «Global Motors», куди б входили:
«Крайслер», «American motors»; «VW»; «Fiat». Цьому сприяло і нове антикартельне законодавство.

Та з приходом президента Рейгана тиск такого законодавства послабився:
GM Electric Data Systems за 2,5 млрд. US$ і з(єднав сили з «Тойотою».

Коли Якокка прийшов до «Крайслера», він хотів розпочати план «Global motors» через злиття з «Фордом», але отримав відмову.

В жовтні 1978р. Ricardo зустрівся з Якоккою в Детройті, де перший розповів про плани нового автомобілю типу -R-.

Після цього Якокка дав згоду на управління «Крайслером», з річним доходом - 360000 US$.

Що Якокка міг запропонувати «Крайслеру»? Це — інтуіцію в маркетинзі, талант у виробниутві автомобілів за мінімальні кошти, перш за все.

На «GM» і «Форді» секційні бюджети доходів і видатків співпадали. Це була мета бізнесу. На «Крайслері» така політика була невідома.

Якокка взяв під свій контроль всі відділи, що очалювались потужними віце-президентами і директорами. Скажімо, віце-президент з маркетингу Brown був одночасно і керівником виробництва. Якокка розділів ці два відділи, а от відділи планування і закупки об(єднав в одне ціле.

Після того як в 1979р. Ricardo пішов на пенсію. А Якокка в цей час реорганізовував комісії на «Крайслері», змінюючи на них систему обговорення питаннь.

Після всіх пертурбацій Якокка міг довіряти лише старому другу
Sperlichy. Та поступово Якокка вводив своїх людей. Якокка — людина, що знаходить правильне рішення. Він хотів кожний відділ зайняти досвідченими техніками. Виробництво було відділене від продажу, так що кожен відділ міг бути окремо проконтрольований.

Якокка вмавив трьох ветеранів «Форда» працювати на «Крайслері», які привнесли нове віяння на заводі. Шперліх склав таки плани на майбутнє стосовно автомобілю з К-кузовом, а профспілкам було доручено контролювати якість. «Крайслер» взяв також зобов(язання про залишки автомобілів на складах продавців.

Нова корпорація «Крайслер» виникла 7 січня 1980р., коли Президент
Картер підписав закон для кредитних поручителів «Крайслера», яким Якокка мусив надати детальний звіт. Уряд поручався за 1,5млрд. US$, але «Крайслер» зобов(язався:
Американськи кредитори надавали 400 млн. US$ і 100 млн. US$, як проценти по раніше виданих кредитах.
Закордонні кредитори — 150 млн. US$ нових кредитів.
300 млн. US$ — від продажу майна «Крайслера»
100 млн. US$ — поставники, з них 100 млн. US$ — через покупку акцій
«Крайслера».
Штати, де «крайслер» мав виробництво надавали 250 млн. US$.
Нові акції «Крайслера» — 50 млн. US$.
Уступки профспілок — у суммі 462,2 млн. US$, службовців — 125 млн.
US$.

Для консультацій з можливими кредиторами було створено 22 команди.
Банки були дуже не контактні. «Крайслер» потребував більше часу на їх переконання ніж на проведення Закону через Конгрес.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки