Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

Та перше захоплення нiмцями ("хай буде сам чорт, аби лише не бiльшовик") змiнилось більш реалістичними поглядами на новоявленого окупанта України. В зв'язку з цим виникає ситуацiя iснування української офiцiальної i неофiцiальної полiтики, котру пiдтримує уряд Української Народній
Республiки, ОУН, Союз Монархiстiв. Та ОУН (С.Бендери) не чекаючи розвитку подiй 30 червня 1941 року проголосила (прийняла) полiтичний акт:"Акт проголошення Української держави" i "Акт консолiдацiї українських полiтичних сил".

Змiст цих документiв заключався в тому, що необхiдно тримати зброю в руках до тих пiр, поки не буде створена Суверенна Українська влада. Робився акцент на спiльну роботу з нiмцями. Цiкаве те, що цю iдею створення влади пiд нiмецьким протекторатом пiдтримував (благословив) сам митрополит
Шепетицький. На чолi виконання цього "декретом" С.Бендери було поставлено
Ярослава Стецька. Але, як потiм виявилось, то були несерйознi кроки, митрополита було введено в оману, та й самi нiмецькi властi не маючи спочатку нiчого проти акту про українську незалежну державу, почали проводити реакцiйнi заходи щодо "Влади Стецька". На горизонтi iсторiї в той час з'являється Iван Легенда, "Лейтенант Легенда", провiдник групи
С.Бендери, який став мiнiстром полiтичної координацiї у військових сил, своїми указами наробивший таких справ, що репутацiю актiв було сильно пiдмочено (наприклад, було анульовано 4-й унiверсал Української Центральної
Ради вiд 22.01.1918 року).

Взагалi цi укази пiдлягають справедливої критицi, бо переважно - в анархiї i дезорієнтації масс, у появi юридично-державного дуалiзму вони зiграли головну роль.

Це вже не кажучи про їх рівну безграмотнiсть з точки зору законностi як дипломатичної так i революцiйної. Підіймалось питання i про нацiональну українську армiю, котрий теж залишився невирішенням через некомпетентнiсть.

В реальностi ж основною лiнiєю "Великої полiтики" української думки були наступнi тези:
1. Суверенiтет України,
1. Ворог України:
- Всеросійська імперія (i комунізм);
- нова Росiя, якщо не вiдмовиться вiд своїх претензiй на Україну як на свою, "законну" частину;
- Германiя;
- Польща;
1. Боротьба за суверенiтет лиш з принципу етнографiї;
1. Продовжувати антиворожу пропаганду.

Але як виявилось на дiлi, люди на окупованих землях вiдмежувалися вiд полiтичних партій. Тому проводиться полiтика заслання "агiтаторiв",
"комісарів" в Центральну та Схiдну частину України, при цьому яскраво видно протистояння iдей ОУН крило пiд головою Мельника i "Бендерівцiв". Та агiтацiя мала реальнi наслідки (змiнювались кадри державного сектора).
Однак нiмцi заборонили всякі полiтичнi органiзацiї i "Держава" С.Бендери розпалась. Так чи iнакше, Україна в цей перiод ,на мiй погляд, не мала вибору: в любому випадку вона залишалась пiд владою Германiї чи Радянської
Росiї, виникає едино вiрна реакцiя українцiв - починається пiдпiльне озброєння. А сам український антикомуністичний центр було розподiлено по таким центрам :

- полiсся (УНР);

- буковина (ОУН);

- львiвський (С.Бендера).

2. Партизанська акцiя УПА.

22 червня 1941 року замiсть Українського Національного Вiдродження з'явилась Українська Повстанська Армiя. Військові дiї ведуться в основному проти НКВС. Також проводяться акцiї по захопленню транспорту i трудоресурсiв у більшовиків, збір зброї.

В Сарнах з'являється школа "мiлiцiонерiв" котрих готує для себе німецька армiя. Як стверджує Т.Б.Боровець набiр Українцiв був "ідеологічно" підготовано як "воїнів Полiської Сечi". Коротше кажучи це була спроба, використовуючі можливості пiдготовки більш військової нiж якоїсь іншої, пiдготувати кадри для української армiї.

Перша вiйськова акцiя УПА проходила на територiї Полiсся, котра в принципі була "нiчийною землею". Нiмцi стримко пройшли це мiсце, залишивши за собою розрiзняни частини радянських військ, яки затим стали об'єднуватись в партизанські загони. Нiмцi не бажають признавати Полiську
Сiчь - тiж загони мiлiцiї, якими керує i якi пiдлегли законам УНР. Було досягнуто компромiсу в тому, що це буде напiввiйськова - напiвмiліцейська акцiя по очищенню вiд бiльшовицьких загонiв цiлого Полiсся. Якщо коротко описати цей "генеральний наступ" отримуємо:

1. Встановлення зв'язкiв з Бiлорусiєю (вiддiл самооборони В.Родзька i

М.Вiтучика);
1. Переговори з С.Бендерою ОУН (у Львовi було досягнуто позитивної (для

УПА) домовленості з ОУН );
1. Аналогічний договiр з монархiстами (про участь монархiстiв в рядках

УПА);

Тут неможливо не сказати про таку iсторичну особу як полковник Д'яченко, командир кавалерійського полку "Чорних Запорожцiв", який став командиром
Полiської Сiчi. А сам Бульба-Боровець став головнокомандуючим УПА та окружним комендантом мiлiцiї в м. Сарни. Але трапилось так, що Д'яченко i ще декiлька офiцерiв були вимушені виїхати у Польщу. На щойно звільнене мiсце було з впевненістю призначено пiдполковника П.Смородського, зігравшого важливу роль в управлiннi УПА. Автоматично, щоб дiйсно укріпити свiй авторитет керiвництво УПА проголосило положення, визначивши полiтичну програму армiї. Це ,на мiй погляд, був своєчасний i правильний крок.

Коротко про цю платформу "За що бореться УПА" можна сказати, що:
1. це народна українська армiя, її членами можуть стати всi українцi;
2. непідлеглість жоднiй полiтичнiй партiї, дiї її пiдкорюються законам лише Влади Української Держави;
3. боротьба проти всiх захватникiв i окупантiв України для вiдродження суверенної Української держави;
4. визнання принципів демократiї, рівноправності, законiв про людину, рiвного признання всiх вiр i релiгiй;
5. пiдтримка всiх форм власності, захист людини як вiд державного капiталiзму так i вiд приватного капiталу;
6. в промисловому i сільськогосподарському вiдношенню Україна повинна розвиватись сама, як велика держава, кожна трудова людина - акціонер; земля - для трудiвникiв; державне, кооперативне та приватне хліборобство, планова перебудова економiки;
7. вiльна праця, культурнi, медичні i iншi питання.

Як свiдчать факти, програма знайшла пiдтримку багатьох колах населення.
Менi ж здається, що багато питань - про устрiй державного апарату, якихсь механiзмiв законотворчої та виконавчої влади не було зачеплено або мались на увазi як закони "Уряду Української Держави" i взагалi, цю програму я також оцiнюю позитивно.

Та повернiмось до iсторичних фактiв, зараз хочеться все-таки завершити розповiдь про наступ Полiської Сiчi. 20 серпня 1941 року по всьому Полiссю, разом з військовими формуваннями Бiлоруської Самооборони розпочався наступ
Полiської Січi. Це такi райони як: Туров-Мозир, Олевск-Звягиль (Новгород-
Волинський), так названа "лiнiя Сталiна", Бобруйск-Гомель-Коростень. Було зайняте мiсто Олевск, очищено вiд бiльшовицьких формувань багато областей.

Пiдбивши короткi пiдсумки можна сказати:
1. Ця операцiя мала нацiональний, полiтичний i вiйськово-стратегiчний характер;
1. Операцiю викликала "нахабно-захватницька полiтика комунiстичної Москви по вiдношенню до Бiлорусiї i України";
1. В операції приймало участь бiльш 15 тис. чоловiк (10 тис. українцiв i 5 тис. бiлорусiв) з обох сторін;
1. Вона показала переваги слабо-озброєної, погано-організованої та багатої народним духом i почуттям нацiональної гiдностi спiльної армiї українцiв i бiлорусiв над достатньо сильними червоними партизанськими загонами та формуваннями.

Помічаємо, що нiмецькi війська нiякої участi у вiйськових дiях не приймали, озброєнням та iншим бойовим знаряддям Полiську Сiч та загони
Бiлоруської самооборони не забезпечували а навiть, навпаки, деколи заважали й обмежували розвиток подій.

На мене справило величезне враження той факт, що до сих пiр про цю бойову операцiю українського i білоруського народу я не знав, а взнавши, був вражений розмахом та результатом дiй, бо величезна територія Полiсся була звiльнена вiд впливу партизанських загонiв більшовиків.

3. Олевська республіка.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: оформление дипломной работы, реферат беларусь.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки