Криминалистические версии
Категория реферата: Рефераты по криминалистике
Теги реферата: особенности реферата, доклад на тему россия
Добавил(а) на сайт: Януарий.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 | Следующая страница реферата
Іноді для підтвердження версії намагаються використовувати висновок від істинності наслідку умовного судження до істинності підстави (в рамках умовно-категоричного умовиводу). Розглянемо приклад. З місця скоєння квартирної крадіжки були вилучені відбитки пальців. В ході їх перевірки був встановлений гр. Л. – сусід потерпілого. На цій підставі слідчий звинуватив його в крадіжці. В даному випадку міркування слідчого будувалось по схемі:
Н р
р
Н
Однак це невірний варіант стверджуючого модусу умовно-категоричного умовиводу, тут думка рухається від ствердження наслідку до ствердження підстави. Висновок такого умовиводу не може вважатися достовірним, оскільки наслідок міг бути визваний іншою підставою, що не передбачена перевіряємою версією.
У нашому випадку міркування слідчого було хибним і в подальшому не підтвердилося. Сліди були залишені підозрюваним Л. поза зв’язком із злочином (напередодні він допомагав потерпілому пересувати меблі).
Подібну схему міркування можна використовувати для доказування тільки в
тому випадку, якщо між версією і наслідком існує відношення еквівалентності
(рівнозначності). Це означає міцний двосторонній зв’язок, сувору
взаємообумовленість двох явищ. Тоді, виявивши будь-яке з цих явищ можна, посилаючись на нього, доказувати існування другого явища.
Таке положення може бути досягнуто лише в тому випадку, якщо умовне
судження можна буде сформулювати як судження тотожності: “Якщо, і тільки
якщо Н, то р” або “Н р”, оскільки повинно мати місце “Якщо р, то
Н” або “р Н”.
Наприклад, знаючи, що близький постріл викликає появу штанцмарки, тобто специфічних слідів, що визвані опаленням, відкладанням копоти, і т.п., ми можемо:
1) виявивши такі сліди, стверджувати, що постріл був зроблений з близької відстані;
2) знаючи, що постріл був зроблений з близької відстані, стверджувати, що на мішені є штанцмарка;
3) не виявивши штанцмарку, стверджувати, що постріл був зроблений не з близької відстані;
4) знаючи, що постріл не був зроблений з близької відстані, стверджувати, що на мішені таких слідів немає.
Для того, щоб побудувати прямий доказ версії на основі еквівалентного
зв’язку, із версії виводять не один який-небудь наслідок, а цілий ряд
наслідків, які в свої сукупності виступають не тільки необхідною, а й
достатньою підставою для того, що стверджується в версії. Можна сказати, що
наслідки повинні складати собою систему, специфічну саме для цієї версії.
Відповідно судження тотожності може бути записане в такому вигляді: “Н
(p(q(r(...)”, а самий умовивід в такому випадку набуває форми:
Н (p(q(r(...)
(p(q(r(...)
Н
Така схема міркування допустима, наприклад, якщо в якості p, q, r і т.д. виступає комплекс ознак почерку. При тотожності такого комплексу в двох рукописах робиться висновок про тотожність виконавця (а знаючи, що два рукописи виконані однією й тією ж людиною, можна стверджувати, що комплекс ознак почерку в обох рукописах співпадає).
Наприкінці можна сформулювати правило: поки перше посилання даного умовиводу неможна буде сформулювати як твердження тотожності, висування і підтвердження наслідків буде лише поступово підвищувати ступінь вірогідності версії, наближаючи її до достовірності.
Окрім прямих методів логічного доказування версії, існують також непрямі. По-перше, це метод “від зворотного” (в логіці він називається апагогічним). Він, зокрема, полягає в основі доказування невинуватості особи за допомогою алібі. При цьому міркування будуються таким чином. Якщо відомо, що в момент скоєння злочину дана особа знаходилась в певному місці, то робиться безумовний висновок: вона не знаходилась на місці скоєння злочину, а також не було в будь-якому іншому місці.
У випадках, коли існує версія і контрверсія і остання спростована, тобто доведена її хибність, є підстава визнання істинності версії. Подібний
хід роздумів використовується у випадку дилеми. Якщо, наприклад в ході
розслідування встановлено, що смерть насильницька (виключена смерть від
старості, хвороби, тощо), то приходимо до дилеми: вбивство або самогубство.
Тепер встановлення неможливості самогубства служить непрямим доказом версії
про те, що скоєно вбивство. Даний метод непрямого логічного доказування
базується на законі виключення третього.
Важливо, щоб слідчий бачив логічну суть своїх міркувань, тоді йому буде легше їх будувати і перевіряти. Вище вже зазначалося, що одною з основних вимог до висування версії є те, що слідчий повинен висунути всі можливі версії. В цьому випадку сукупність конкуруючих версій утворює так зване розділяюче судження і відкриваються нові можливості для використання методів непрямого доказування. Процес міркування протікає по такій схемі:
Н1(Н2(Н3
Н2(Н3
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: предмет культурологии, пожарные рефераты.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 | Следующая страница реферата