Предыдущая страница реферата | 4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 | Следующая страница реферата

Обрамлення вікон другого ярусу повторює їхню аркову форму. Перший і другий поверхи увінчані складними багатоступінчастими карнизами.

Відновлений первісний архітектурний декор надає фасадам особливої пластичності.

Після реставрації, що розкрила давні архітектурні форми, ця пам’ятка посіла гідне місце в історії української архітектури.

ПІВДЕННА В’ЇЗДНА БАШТА

Башта є південним в’їздом на територію колишнього монастиря з вулиці

Володимирської. Цей в’їзд і башта виникли на початку 18 ст., що, очевидно, зв’язано із зміною планування міста. Наприкінці 17 ст. тут була глуха дерев’яна огорожа.

Південний в»їзд був зручний для підвезення в монастир продуктів, бо поблизу башти містилися трапезна і хлібня (пекарня).

У 19 ст. тут зберігалась частина консисторського архіву. Увінчана башта півсферичним куполом з високим шпилем, на якому в 18 ст. було встановлено металевий флюгер у вигляді крилатої постаті архангела

Михайла. У плані башта квадратна. В центрі першого поверху - широкий склепінчастий проїзд. У товщі східної стіни було сторожове приміщення зі склепінням, цегляною підлогою і вікнами, що виходили в східний фасад і в проїзд. Над проїздом розташоване просторе високе приміщення, яке займає весь другий поверх споруди.

Є припущення ,що другий поверх башти виник трохи пізніше від першого, бо існують певні відмінності в архітектурі обох ярусів.

У 18 ст. із західного та східного боку башти був мур. Тепер до башти зі сходу прилягає колишній корпус монастирських келій 19 ст., а західний фасад цілком закритий пізнішою будівлею, яка з»єднала башту з консисторією.

Архітектурний декор фасадів південної башти характерний для зодчества кінця 17-початку 18 ст. Обидва поверхи увінчані уступчастими карнизами.

Стіни розчленовані пілястрами, прикрашені нішами різної форми і легкими напівколонками у верхньому ярусі.

Південна в’їзна башта є цікавою пам’яткою української цивільної архітектури 18 століття.

ЗАХІДНІ ВОРОТА ( БРАМА ЗАБОРОВСЬКОГО) І МУР

Щоб ознайомитися з брамою Заборовського, треба вийти під південною в’їзною баштою на Володимирську вулицю і, повернувши праворуч, обігнути наріжний житловий будинок, пройти по Стрілецькому провулку вздовж західної межі заповідника.

З боку Стрілецького провулка зберігся первісний монастирський мур, збудований у 1745-1746 рр. Такий мур оточував весь монастир у 18 ст., а в 19 ст. у міру забудови території житловими будинками - стару огорожу в багатьох місцях було зруйновано і споруджено нові цегляні стіни з боку Володимирської вулиці та площі Богдана Хмельницького. До наших днів збереглися тільки окремі ділянки муру 18 ст. по Стрілецькому провулку, Стрілецькій вулиці й частково-біля дзвіниці на площі Богдана

Хмельницького.

Кам’яну огорожу 18 ст. викладено з цегли на вапняному роз-чині. Її висота - близько чотирьох метрів. Стіна розчленована пілястрами й увінчана карнизом складного профілю. По низу проходить двохуступчастий цоколь.

У глибині Стрілецького провулка, відступивши від лінії огорожі стоїть

Брама Заборовського - один з найкращих творів українського барочного мистецтва.

Браму збудовано в 1746 р. як західний парадний в’їзд на територію митрополичого двору. Свою назву вона дістала від імені замовника- київського митрополита Михаїла Заборовського. Для здійснення своїх широких будівничих задумів він залучав Й.Шеделя, який створив у Києві кілька визначних споруд. Брама Заборовського - одне з кращих творінь архітектора.

Сучасна пам’ятка є лише частиною брами 18 ст., яка являє собою кам’яну споруду прямокутної форми. У середній частині брами був арковий проїзд завширшки близько 4 м, з боків його - кордегардії (сторожові приміщенні). Із західного і східного боків над проїздом височіли пишні барочні фронтони.

У 18 ст. до Брами Заборовського з боку Золотих воріт вела вулиця, в перспективі якої за парадною брамою височів ансамбль Софійського монастиря. У 19 ст. у зв’язку з переплануванням території Києва Брама

Заборовського опинилась у глухому провулку, а рівень землі перед нею підвищився майже на метр. Тому в 1822-1823 рр. браму було замуровано, кордегардії розібрано, а на місці митрополичого двора посаджено сад.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат на тему информация, тезис.



Предыдущая страница реферата | 4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки