Предыдущая страница реферата | 4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 | Следующая страница реферата

11-а пара - додатковий формується із кількох черепних і спинномозкових корінців, а потім ділиться на дві гілки. Внутрішня гілка приєднується до блукаючого нерва, а нижня іде до грудинно-кличично- сосцеподібного і трапецієподібного м'язів.

12-а пара - під(язиковий іннервує м'язи язика. Крім того в складі цього нерва проходять рухові волокна від 1-го спинного нерва, які утворюють низхідну гілку, що сполучається з гілками шийного сплетення
(шийна петля, петля під’язикового нерва).

Спинно-мозкові нерви відповідають сегментам спинного мозку і відповідно метамерам тіла тому їх позначають як і сегменти мозку. Кожний нервовий сегмент зв'язаний із сегментом тіла, цей зв'язок зберігається впродовж всього онтогенезу. Задній корінець і спинно-мозковий вузол зв'язані із сегментом шкіри, вони сформувалися із відповідного дерматому, передній - з м'язами, які виникли із відповідного міотому. (Необхідно підкреслити, що кожний дерматом іннервується не лише своїм нервом, а і сусідніми верхнім і нижнім). Спинно-мозкові нерви формуються із двох корінців - переднього (рухового) і заднього (чутливого). Вони сполучаються між собою у міжхребцевому отворі і утворюють спільний стовбур (змішаний нерв). Вийшовши із міжхребцевого отвору нерв ділиться на 3 гілки (8 шийний, грудні і 1-2 поперекові мають і 4-у гілку - сполучну): передню, задню і менінгеальну. Остання повертається назад крізь отвір (в канал хребта) і іннервує оболонки спинного мозку. Задні гілки зберігають метамерність і іннервують шкіру і м'язи відповідних сегментів задньої частини тіла.
Передні зберігають сегментарність лише у грудному відділі (міжреберні нерви), у інших відділах вони сполучаються одни з одною петлями і утворюють сплетення: шийне, плечове, поперекове, крижове, від яких відходять периферичні нерви, що іннервують відповідні передні частини шкіри і м'язів.

Шийне сплетення утворене гілками 4-х верхніх шийних нервів і розташоване на глибоких м'язах шиї. Від сплетення відходять чутливі
(шкірні) нерви , рухові (м'язеві) - до поряд розташованих м'язів шиї і змішаний - діафрагмальний нерв. М'язева частина діафрагми виникає із шийних міотомів і опускаючись тягне за собою і нерв.

Плечове сплетення утворене передніми гілками 5-8-ї пари шийних і 1-го грудного і утворюють 3 пучки (верхній, середній і нижній), які в подальшому забезпечують іннервацію м'язів і шкіру верхніх кінцівок.

Поперекове сплетення утворене передніми гілками 1-3 поперекових і частково 12 грудними і 4 поперековими. Розташоване в товщі великого поперекового м'яза і на передній поверхні квадротного м'яза поперека.
Забезпечує іннервацію: шкіри нижнього відділу передньої стінки черева і частково стегна, гомілки і стопи, зовнішніх статевих органів та м'язи стінок живота, передньої і медіальної груп м'язів стегна.

Крижове сплетення найбільше із усіх сплетень. Утворене передніми гілками 5 поперекового, 1-4 крижових і частково 4 поперековим. Забезпечують іннервацію м'язів і частково шкіри сідничної ділянки і промежини, шкіру зовнішніх статевих органів, шкіру і м'язи задньої поверхні стегна, кістки, суглоби, м'язи і шкіру гомілки і стопи (крім невеличкої ділянки шкіри, яка іннервується підшкірним нервом поперекового сплетення).

Куприкове сплетення утворене передніми гілками 5 крижового і 1 куприкового нервів, іннервує шкіру в ділянці куприка і навколо відхідника.

Аналізатори

Сукупність нервових елементів різних рівнів, які забезпечують сприйняття подразнення, перетворення енергії подразнення у енергію збудження, кодування, перенесення закодованої інформації до центральних ділянок нервової системи (зокрема до сенсорних (проекційних) зон кори великих півкуль), її аналіз і формування відчуття – складають аналізатор.

Кожний аналізатор складається з периферичного, проміжного і центрального відділів. Обов'язковим елементом периферичного відділу аналізаторів є рецептори, які сприймають і трансформують збудження. Часто рецептори мають допоміжні елементи, які забезпечують досконалість роботи аналізаторів. Рецептори з допоміжними апаратами називають органами чуття.

У людини виділяють орган зору (очі), слуху і рівноваги (вухо), орган нюху (нюхова ділянка порожнини носа), орган смаку (смакові сосочки).
Багаточисельні рецептори є у шкірі, яку в зв'язку з цим називають органом дотику.

Орган зору - око (oculus) складається із очного яблука і допоміжних органів ока: м'язи очного яблука, повіки, слізний апарат. Око розташоване в очниці, має форму кулі з випуклим переднім краєм. Стінка яблука має 3 шари
(оболонки). Зовнішня - фіброзна, середня - судинна, внутрішня - сітківка.

Фіброзна оболонка відіграє захисну роль, досить міцна. У ній розрізняють 2 відділи: передній - більш випуклий, менший за розміром відділ
- рогівка і задній більший відділ - склера (білкова оболонка).

Рогівка (cornea) - прозора випукло-увігнута пластинка, дещо потовщена по периферії. Передня поверхня рогівки вистелена багатошаровим плоским епітелієм, а задня - ендотелієм. У ній немає кровоносних судин, але є багато нервових закінчень.

Склера (sclera) непрозора (білого кольору) сполучнотканинна пластинка
(ніби зварений білок яйця). Передня її частина вкрита кон'юнктивою, утворена сполучною тканиною і багатошаровим епітелієм. Решта склери вкрита ендотелієм. Місце переходу рогівки у склеру називається лімбом (краєм) рогівки. У склері біля лімба є коловий простір - венозна пазуха склери
(шлемів канал). Склера має кровоносні судини і нервові закінчення.

Судинна оболонка очного яблука містить багато кровоносних судин, які забезпечують живлення сітківки і виділення водянистої вологи. У ній є три відділи: райдужна оболонка, війчасте тіло і власне судинна оболонка.

Райдужка (iris), або райдужна оболонка, має форму обідка, з отвором в центрі - зіниця (pupilla). Зміною розміру зіниці регулюється надходження світлових променів в око. У місці сполучення рогівки і райдужки знаходитьсяя гребінчаста зв'язка з щілиноподібним простором.

У стромі райдужки із рихлої сполучної тканини є пігмент, кровоносні судини і непосмуговані м'язи. Від кількості пігменту залежить колір очей.
Непосмуговані м'язи розташовані двома шарами: радіально (розширює зіницю - ділататор) і кільцеподібно (звужує її - сфінктер).

Війчасте тіло (corpus ciliare) - потовщена частина судинної оболонки очного яблука. Розташоване кільцем навколо кришталика, який прикріплений до нього війчастим пояском (ціннова зв'язка). Строма (основа) війчастого тіла складається із рихлої сполучної тканини. Вона добре васкуляризована і має непосмуговані м'язи, які утворюють війчастий м'яз - м'яз акомодації.

Власне судинна оболонка очного яблука (chorioidea) складає більшу частину середньої оболонки. Між власне судинною оболонкою і склерою є капілярна щілина - навколосудинний простір. У самій судинній оболонці виділяють шари, які називають пластинками: надсудинну, судинну, судинно- капілярну, базальну.

Надсудинна (поряд із склерою) - рихла сполучна тканина, має ігментні клітини.

Судинна - містить багато артерій і вен, оточених рихлою сполучною тканиною з включеними у неї пігментними клітинами.

Судинно-капілярна - складається переважно із кровоносних капілярів.

Базальна - (поряд із сітківкою) має еластичні волокна.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: банк рефератов бесплатно, конспект по чтению.



Предыдущая страница реферата | 4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки