Гострий апендицит
Категория реферата: Рефераты по медицине
Теги реферата: изложение на родине ломоносова, доклад по географии
Добавил(а) на сайт: Lira.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата
Гострий апендицит
1. ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ – НЕСПЕЦИФічНИЙ (чАСТО ФЛЕГМОНОЗНО-ГНіЙНИЙ)
ЗАПАЛЬНИЙ ПРОЦЕС чЕРВОПОДіБНОГО ПАРОСТКА, ЩО ВИНИКАє В РЕЗУЛЬТАТі Дії
(чАСТіШЕ СУКУПНОї) РяДУ ФАКТОРіВ: ПЕРВИННОї НЕСПЕЦИФічНОї іНФЕКЦії, ЗМіН
ЗАГАЛЬНОїТА МіСЦЕВРї РЕАКТИВНОСТі, ПОРУШЕННя КРОВОПОСТАчАННя, ОБУМОВЛЕНОГО
ДИСФУНКЦієЮ НЕЙРОГУМОРАЛЬНОГО АПАРАТУ МіСЦЕВОГО чИ ЗАГАЛЬНОГО ПОХОДЖЕННя.
ТЕРМіН ЗАПРОПОНОВАНИЙ R.FITZ В 1886 Р.
2. ГОСТРИЙ АППЕНДИЦИТ – ОДНЕ іЗ НАЙБіЛЬШ ПОШИРЕНИХ ГОСТРИХ
ХіРУРГічНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНіВ чЕРЕВНОї ПОРОЖНИНИ. ЗАХВОРЮВАНіСТЬ ДЕЩО
БіЛЬША У ЖіНОК, НАЙБіЛЬШЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВіД ВіКУ і СКЛАДАє (В.Г.ЗАЙЦЕВ, 1989): У
ДіТЕЙ ДО 1 РОКУ – 3,48 ВИПАДКИ НА 10000 НАСЕЛЕННя, У ДіТЕЙ ВіД 1 ДО 14
РОКіВ – 11,4, ВіД 15 ДО 59 РОКіВ – 114,9, ВіД 60 ДО 69 РОКіВ – 29,7, 70
РОКіВ і СТАРШЕ – 15,8. ТАКИМ чИНОМ, яКЩО УМОВНО ПРИЙНяТИ СЕРЕДНЮ ТРИВАЛіСТЬ
ЖИТТя 60 РОКіВ, ТО КОЖНИЙ 12-15 ЖИТЕЛЬ ДО КіНЦя ЖИТТя БУДЕ ПОЗБАВЛЕНИЙ
чЕРВОПОДіБНОГО ПАРОСТКА.
У КОЛИШНЬОМУ РАДяНСЬКОМУ СОЮЗі В РіК ВИКОНУВАЛОСЬ В СЕРЕДНЬОМУ 1 МЛН.
АПЕНДЕКТОМіЙ З ПРИВОДУ ГОСТРОГО АПЕНДИЦИТУ, ТОБТО ОДНУ НА 230 чОЛОВіК. В
УКРАїНі ЗА РіК ВИКОНУєТЬСя 200-250 ТИСяч АПЕНДЕКТОМіЙ, У ТЕРНОПіЛЬСЬКіЙ
ОБЛАСТі (1997Р.) БУЛО ВИКОНАНО 3050 АПЕНДЕКТОМіЙ, В ТОМУ чИСЛі У
М.ТЕРНОПОЛі – 1157, ПіСЛяОПЕРАЦіЙНА ЛЕТАЛЬНіСТЬ 0,09% ПО ОБЛАСТі, 0,16% ПО
МіСТУ.
ПіСЛяОПЕРАЦЙНА ЛЕТАЛЬНіСТЬ В УКРАїНі ПРИ ГОСТРОМУ АПЕНДИЦИТі У
СЕРЕДНЬОМУ ЗА ОСТАННє ДЕСяТИРччя КОЛИВАєТЬСя У МЕЖАХ 0,16-0,24%. ОСОБЛИВО
ВРАЖАЮТЬ АБСОЛЮТНі ЦИФРИ: 0,2% ВіД 220000 ОПЕРОВАНИХ СКЛАДАє 440 ОСіБ!,
ТОБТО ДЕЩО БіЛЬШЕ, НіЖ КіЛЬКіСТЬ СТУДЕНТіВ НА ОДНОМУ КУРСі ТЕРНОПіЛЬСЬКОї
МЕДАКАДЕМії.
ЛЕТАЛЬНіСТЬ ПРИ ГОСТРОМУ АПЕНДИЦИТі ПО 10 ОБЛАСТяХ УКРАїНИ У 1985Р.
ВИЗНАчАЛАСЬ НАСТУПНИМИ ФАКТОРАМИ:
. ВАЖКіСТЮ ЗАХВОРЮВАННя 19,7%
. ПіЗНЬОЮ ГОСПіТАЛіЗАЦієЮ 46,1%
. ТЕХНічНИМИ ПОМИЛКАМИ
ПіД чАС ОПЕРАЦії 5,2%
. ТАКТИчНИМИ ПОМИЛКАМИ 6,8%
. ДЕФЕКТАМИ ПіСЛяОПЕРАЦіЙНОГО
ЛіКУВАННя 7,7%
. СУПУТНіМИ ЗАХВОРЮВАННяМИ 9,3%
. ПіЗНЬОЮ ОПЕРАЦієЮ 5,2%
3. ПРО іСНУВАННя чЕРВОПОДіБНОГО ПАРОСТКА ВіДОМО ЩЕ З чАСіВ ДРЕВНЬОГО
ЄГИПТУ. ПЕРШі ОПИСАННя і ЗАМАЛЬОВКИ ПАРОСТКА ЛЮДИНИ НАЛЕЖАТЬ ЛЕОНАРДО ДА
ВіНчі (1472Р.). ЧЕРВОПОДіБНИЙ ПАРОСТОК – PROCESSUS VERMIFORMIS S. APPENDIX
яК САМОСТіЙНИЙ ОРГАН ФОРМУєТЬСя У ЕМБРіОНА ДОВЖИНОЮ 60-75 ММ. У
НОВОНАРОДЖЕНОГО ПАРОСТОК МАє ЛіЙКОПОДіБНУ ФОРМУ, ЩО ШИРОКОЮ ОСНОВОЮ
ПЕРЕХОДИТЬ У КУПОЛ СЛіПОї КИШКИ і ОСТАТОчНО ФОРМУєТЬСя У ТРУБчАСТИЙ ОРГАН
ДО 7-8 РОКУ ЖИТТя.
ОСОБЛИВОСТі ЕМБРіОГЕНЕЗУ, АНАТОМії ТА ФіЗіОЛОГії чЕРВОПОДіБНОГО
ПАРОСТКА, ЩО МАЮТЬ ЗНАчЕННя ДЛя КЛіНіЦИСТА-ХіРУРГА:
3.1. ДУЖЕ РіДКО, АЛЕ ЗУСТРічАєТЬСя АГЕНЕЗія чЕРВОПОДіБНОГО ПАРОСТКА.
ТАКОЖ ОПИСАНО ВИПАДКИ, КОЛИ У ОДНієї ОСОБИ БУЛО ДВА і НАВіТЬ ТРИ ПАРОСТКИ.
МОЖЛИВЕ ВіДХОДЖЕННя ПАРОСТКА НЕ ВіД СЛіПОї, А ВіД ВИСХіДНОї КИШКИ;
ДУГОПОДіБНИЙ ПАРОСТОК, яКИЙ ОБОМА КіНЦяМИ ВіДКРИВАєТЬСя У ПРОСВіТ СЛіПОї
КИШКИ.
3.2. М’яЗЕВА ОБОЛОНКА БіЛя ОСНОВИ ПАРОСТКА УТВОРЮє ЦИРКУЛяРНЕ
ПОТОВЩЕННя – ЖОМ, СФіНКТЕР РОБіНСОНА. СЛИЗОВА ОБОЛОНКА БіЛя ГИРЛА ПАРОСТКА
УТВОРЮє 1-2 СКЛАДКИ – КЛАПАН АБО ЗАСЛіНКА ГЕРЛАХА. САМ ПАРОСТОК ВЕРХіВКОЮ, яК ВіДОМО, СЛіПО ЗАКіНчУєТЬСя. Ці ОБчТАВИНИ МОЖУТЬ СПРИяТИ УТВОРЕННЮ
ЗАМКНУТОї ПОРОЖНИНИ З іНФіКОВАНИМ ВМіСТОМ.
3.3. У ПіДСЛИЗОВіЙ ОБОЛОНЦі чЕРВОПОДіБНОГО ПАРОСТКА РОЗМіЩУєТЬСя
ВЕЛИКА КіЛЬКіСТЬ ЛіМФОїДНИХ ФОЛіКУЛіВ – У ДОРОСЛОГО ДО70-80 НА 1 СМ2, А
ЗАГАЛЬНА КіЛЬКіСТЬ НА ВЕСЬ ПАРОСТОК СКЛАДАє 1200-1500 ПРИ РОЗМіРАХ ФОЛіКУЛА
0,5-1,5 ММ. У ЦИТОПЛАЗМі РЕТИКУЛяРНИХ КЛіТИН ФОЛіКУЛіВ чАСТО ВИяВЛяЮТЬСя
ГЕТЕРОГЕННі ВКЛЮчЕННя У ВИГЛяДі ФРАГМЕНТіВ МіКРОБНИХ ТіЛ, ХРОМОЛіПіДіВ,
ПОЛіСАХАРИДНИХ КОМПЛЕКСіВ, ЩО МОЖЕ ОБУМОВЛЮВАТИ ВИНИКНЕННя ЗАПАЛЬНОГО
ПРОЦЕСУ У СТіНЦі ПАРОСТКА. ВіДОМА, У ЗВ’яЗКУ іЗ ЦИМ, ДРУГА НАЗВА АПЕНДИКСУ
– МИГДАЛИК чЕРЕВНОї ПОРОЖНИНИ.
3.4. КРОВОПОСТАчАННя чЕРВОПОДіБНОГО ПАРОСТКА ЗДіЙСНЮєТЬСя
A.APENDICULARIS, яКА ПОХОДИТЬ ВіД A.ILEOCOLICA, А ОСТАННя – ВіД
A.MESENTERICA SUP. АПЕНДИКУЛяРНА АРТЕРія ВВАЖАєТЬСя АРТЕРієЮ КіНЦЕВОГО
ТИПУ, КРОВОПОСТАчАННя ПАРОСТКА МАє чіТКИЙ СЕГМЕНТАРНИЙ ХАРАКТЕР. ТОБТО
ТРИВАЛИЙ СПАЗМ чИ ЗАКУПОРКА ОДНієї ГіЛОчКИ АПЕНДИКУЛяРНОї АРТЕРії ПРОВОКУє
АДЕКВАТНУ ЗОНУ іШЕМії СТНКИ ПАРОСТКА, ЩО МОЖЕ ТЕЖ ПОСЛУЖИТИ ПРИчИНОЮ
ВИНИКНЕННя ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.
3.5. ВИДіЛяЮТЬ ТАКОЖ чОТИРИ ТИПИ БУДОВИ САМОї АРТЕРії чЕРВОПОДіБНОГО
ПАРОСТКА: 1) ОДИН СТОВБУР, ЩО КРОВОПОСТАчАє ТіЛЬКИ АПЕНДИКС (1/3 ВИПАДКіВ);
2) ОДИН чИ ДВА СТОВБУРИ, ЩО КРОВОПОСТАчАЮТЬ 4/5 ПАРОСТКА, ПРОКСИМАЛЬНА 1/5
КРОВОПОСТАчАєТЬСя ЗА РАХУНОК іЛЕОЦЕКАЛЬНОї АРТЕРії (1/4 ВИПАДКіВ); 3) ОДИН
чИ ДВА СТОВБУРИ, ЩО КРОВОПОСТАчАЮТЬ ПАРОСТОК і, РАЗОМ З НИМ, чАСТИНУ СТіНКИ
СЛіПОї КИШКИ В ДіЛяНЦ ЙОГО ВПАДАННя (1/4 ВИПАДКіВ); 4) У іНШИХ ВИПАДКАХ є
МНОЖИННі ПЕТЛЕПОДіБН АНАСТОМОЗИ МіЖ ОДНИМ, ДВОМА СТОВБУРАМИ, ЩО
КРОВОПОСТАчАЮТЬ ПАРОСТОК і ПРИЛЕГЛУ чАСТИНУ КИШКИ. БЕЗ ВРАХУВАННя ЦИХ ТИПіВ
ПЕРЕВ’яЗКОЮ ОСНОВНОГО СТОВБУРА A.APENDICULARIS МОЖНА СПРОВОКУВАТИ іШЕМічНИЙ
НЕКРОЗ чАСТИНИ СЛіПОї КИШКИ. ПРИ НЕДОСТАТНЬО ДОСКОНАЛіЙ ПЕРЕВ’яЗЦі КУКСИ
ПАРОСТКА МОЖЛИВА КРОВОТЕчА З НЕї У РАННЬОМУ ПіСЛяОПЕРАЦіЙНОМУ ПЕРіОДі.
МАЛ.1. КРОВОПОСТАчАННя іЛЕОЦЕКАЛЬНОГО КУТА.
3.6. КРОВОВіДТіК ВіД чЕРВОПОДіБНОГО ПАРОСТКА ЗДіЙСНЮєТЬСя ПО
ОДНОіМЕННіЙ ВЕН V.APENDICULARIS У СИСТЕМУ V.PORTAE. ЦЕ МОЖЕ ОБУМОВИТИ
ПОШИРЕННя ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ (ПіЛЕФЛЕБіТ) ПО ОСТАННіЙ АЖ ДО ПЕчіНКИ
(СОЛіТАРНі чИ МНОЖИННі АБСЦЕСИ) ПРИ УСКЛАДНЕНИХ ФОРМАХ ГОСТРОГО АПЕНДИЦИТУ.
3.7. ГОЛОВНі ЛіМФАТИчНі КОЛЕКТОРИ чЕРВОПОДіБНОГО ПАРОСТКА –
АПЕНДИКУЛяРН ТА іЛЕОЦЕКАЛЬНі ЛіМФОВУЗЛИ – ЗВ’яЗАНі З ЛіМФАТИчНИМИ СИСТЕМАМИ
БАГАТЬОХ іНШИХ ОРГАНіВ – СЛіПОї КИШКИ, ПРАВОї НИРКИ і НАВКОЛОНИРКОВОї
КЛіТКОВИНИ, ШЛУНКУ і ДВАНАДЦяТИПАЛОї КИШКИ, ЖОВчЕВОГО МіХУРА, ВНУТРіШНіХ
СТАТЕВИХ ОРГАНіВ. ЦЕЙ ЗВ’яЗОК МОЖЕ ОБУМОВИТИ ПОШИРЕННя ПАТОЛОГічНОГО
ПРОЦЕСУ В ОБОХ НАПРяМАХ.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: скачать реферат по истории, требования к реферату реферат на тему украина.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата