Планування як функція менеджменту
Категория реферата: Рефераты по менеджменту
Теги реферата: сайт рефератов, культурология
Добавил(а) на сайт: Головнин.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 | Следующая страница реферата
Модель очікування споживача. Як можна судити з назви, модель очікування споживача являється прогнозом, основаним на результатах опитувань клієнтів організації. Їх просять оцінити власні потреби в майбутньому, а також нові потреби. Зібравши всі отримані таким шляхом дані і зробивши корегування на пере- або недооцінку, виходячи з власного досвіду, керівник часто опиняється в стані точно передбачити сукупний попит.
Метод експертних оцінок. Він являється більш формалізованим варіантом
методу колективного погляду. Першочергово метод був розроблений фірмою
“Ренд Корпорейшн” для прогнозування подій, які цікавили воєнних. Метод
експертних оцінок являє собою процедуру, яка дозволяє групі експертів дійти
до згоди. Експерти, які заповнюють докладний опитувальний лист з приводу
проблеми що розглядається. Вони записують також свої погляди на неї. Кожний
експерт потім отримує результати відповідей інших експертів, і його просять
знову розглянути свій прогноз, і якщо він не співпадає з прогнозами інших, просять пояснити, чому це так. Процедура повторюється три або чотири рази, доки експерти не дійдуть до єдиного рішення.
Висновки
Організація не може функціонувати без цільових орієнтирів. Цільовий початок в діяльності організації завдається, в першу чергу, тим, що її діяльність знаходиться під впливом інтересів різних груп людей. Цільовий початок і функціонування організації відображає інтереси таких груп або сукупностей людей, як власники організації, працівники організації, покупці, ділові партнери, місцеве суспільство і суспільство в цілому.
Відокремлюються дві основні складові цільового початку в діяльності організації: місія і цілі. Місія може розумітися в широкому розумінні, як філософія, суть існування організації, та у вузькому - як сформульоване, достатньо деталізоване ствердження відносно того, для чого існує організація. Добре сформульована місія включає в себе опис орієнтирів, сфери діяльності, філософії організації, можливостей і способів здійснення діяльності, а також потрібного іміджу організації.
Цілі організації описують конкретний стан окремих параметрів, яких вона бажала б досягти через визначений проміжок часу. Цілі бувають довгостроковими і короткостроковими. Цілі розрізняються також по сферам життєдіяльності організації та рівня ієрархії. Цілі повинні відповідати деяким обов’язковим вимогам. Вони повинні бути такими, щоб їх можна було досягнути, гнучкими, вимірними, конкретними, сумісними та прийнятними.
Встановлення цілей передбачає проходження чотирьох обов’язкових фаз:
1) виявлення і аналіз тенденцій, що спостерігаються в оточенні; 2)
встановлення загальних для організації цілей; 3) побудова ієрархії цілей;
4) встановлення індивідуальних цілей.
Хоча розвиток самої компанії, визначення цілей, формування планів, здійснення стратегічного плану з оцінкою діяльності і складають суть стратегічного менеджменту, але ці п’ять задач не являються чимось ізольованим, а достатньо взаємопов’язані. Існує досить сильний взаємозв’язок між даними задачами. Наприклад, припущення про те, чи можливо і яким чином успішно здійснити стратегію. Питання про місію компанії тісно пов’язані з визначенням цілей, які необхідно досягнути (обидва пункти включають пріоритети діяльності компанії). При встановленні сміливих, але реальних цілей менеджерам необхідно прийняти до уваги як показники поточної діяльності, так і наявність стратегічних альтернатив, здатних підвищити рентабельність компанії. Прийняття рішення з приводу планування може бути ускладнено роздумами про шляхи довгострокового розвитку і тим, наскільки занижені або завишенні ці цілі. Дійсно, перераховані задачі визначення призначення компанії, встановлення цілей, розробки планів необхідно розглядати інтегровано в одному блоці, а не індивідуально.
П’ять задач стратегічного менеджменту виконуються не ізольовано. Вони здійснюються поряд з іншими повсякденними обов’язками менеджерів - контролем за повсякденними операціями, вирішенням кризових ситуацій, відвідуванням зборів, підготовкою звітів, вирішенням проблем співробітників, а також виконанням додаткових обов’язків і суспільних доручень. Тому, хоча обов’язки по управлінню стратегією і являються найважливішою функцією менеджменту, але далеко не всі менеджери несуть за це відповідальність.
Розробка і реалізація планування - процес трудоємкий і вимагає від менеджерів різних витрат. Обстановка в компанії часто не розвивається за наміченим шляхом. Події, які примушують переоцінити планування, можуть виникати швидко, поступово або в дуже швидкій послідовності. Суть цих подій, які призвели до зміни стратегії, не завжди може бути визначена достатньо легко. Отже, менеджерам в залежності від обставин треба різний час для розгляду питань, пов’язаних з плануванням. Але насправді менеджери достатньо кваліфіковані для того, щоб вирішити, коли необхідно замінити стратегію і що для цього потрібно зробити.
Потреба приділяти достатньо багато часу стратегічному менеджменту
викликана необхідністю вдосконалювати стратегію і методи її здійснення, максимізації внеску кожного співробітника у підвищення ефективності і
якості стратегії. Звичайно менеджери витрачають багато зусиль на покращення
складових частин поточної стратегії, що краще ніж розробляти и
впроваджувати в життя радикальні зміни в роботі компанії. Занадто сильні
зміни планування можуть негативно відобразитись на співробітниках, привести
до невизначеності покупців. Як правило в цьому нема необхідності. Можна
добитися значних успіхів, покращуючи виконання існуючої стратегії.
Наполегливість в удосконаленні правильної стратегії часто являється
запорукою її успішного виконання.
Управління за цілями являє собою метод поєднання планування, контролю
і мотивації, який успішно застосовують багато організацій для зменшення
кількості конфліктів і зниженню негативної реакції людей на контроль шляхом
їх участі в цьому процесі. Метод управління за цілями допомагає
реалізовувати стратегію шляхом покращення зв’язку між цілями підлеглих, цілями їх начальників і цілями всієї організації. Управління за цілями має
багато прихильників, також існує багато прикладів позитивних результатів
застосування даного методу. Загальна правильність методу управління за
цілями пояснюється дослідженнями в області постановки цілей і зворотного
зв’язку. Існують докази, що продуктивність людей, які мають конкретні цілі, вища ніж у людей, для цілі не встановлені або яких не просять старатися.
Встановлення конкретних цілей підвищує продуктивність тому, що індивід має
чіткі очікування відносно результату. Відповідно теорії ймовірності, якщо
люди чітко уявляють, яких результатів від них очікують, і якщо вони
відчувають сильну ймовірність того, що прикладаючи певні зусилля, вони
зможуть досягнути даного рівня продуктивності і отримати відповідну
винагороду, то їх мотивація виконання завдання підвищиться. Існують також
докази, що представлення людям інформації про результати їх роботи підвищує
їх продуктивність. Дані докази показали також, що така інформація буде
ефективною, якщо вона конкретна, прямо відноситься до діла і своєчасна. Але
метод управління за цілями має і деякі недоліки. Це пояснюється тим, що
залучення до участі в постановці цілей посилює мотивацію деяких робітників
і підвищує їх продуктивність, але в деяких випадках така участь не завжди
корисна і не завжди реально веде до підвищення продуктивності.
Прогнозування сьогодні - спеціалізована область з підрозділами.
Існують організації, які займаються тільки прогнозуванням в конкретних
сферах діяльності. Багато фірм і відділень крупних підприємств проводять
детальний аналіз ринку, намагаючись спрогнозувати відношення споживачів до
запланованих нових видів продукції. Відповідні спеціалісти розробили
декілька специфічних методів створення і підвищення якості прогнозів.
Результати прогнозування включаються в цілі організації, які визначаються
керівництвом. Існують неформальні, кількісні і якісні методи
прогнозування. Неформальні методи заключаються у зборі письмової та усної
інформації, як допоміжний засіб для прогнозування і розробки цілей.
Кількісні методи можна використовувати для прогнозування, коли є підстави
вважати, що діяльність в минулому мала визначену тенденцію, яку можна
продовжувати в майбутньому, і коли наявної інформації достатньо для
виявлення статистики достовірних тенденцій або залежностей. Крім того, керівник повинен знати, як використовувати кількісну модель, і пам’ятати, що користь від прийняття більш ефективного рішення повинна перекрити
витрати на створення моделі. Два типових методи кількісного прогнозування -
це аналіз часових рядів і причинно-наслідкове моделювання. Коли кількість
інформації недостатня або керівництво не розуміє складний метод, або коли
кількісна модель виявляється дуже дорогою, керівництво може використати
якісні моделі прогнозування. При цьому прогнозування майбутнього
здійснюється експертами, до яких звертаються за допомогою. Чотири найбільш
розповсюджених якісних методи прогнозування - це думка журі, сукупний
погляд збутовиків, модель очікування споживача і метод експертних оцінок.
Список літератури
1. Глущенко В.В. Менеджмент. Системные основы.
2. Армстронг М. Основы менеджмента: как стать лучшим руководителем.
3. Ансофф И. Стратегическое управление.
4. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента.
5. Виханский О.С. Стратегическое управление.
6. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент.
7. Томпсон А.А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент.
8. Хентце Й. Основные цели стратегического менеджмента // Проблемы теории и практикум управления -1989- №12
9. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала. ІІ том.
-----------------------
Місія і конкретні цілі підприємства
Аналіз внутрішніх можливостей
Аналіз зовнішнього середовища
Сильні і слабі сторони
Аналіз стратегічних прогалин
Аналіз життєвого циклу продукту
Аналіз експериментальних кривих
Стратегічні поля бізнесу
Стратегія продукту підприємства
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат на экономическую тему, физика 7 класс.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 | Следующая страница реферата