Рынок финансовых информационных услуг
Категория реферата: Рефераты по менеджменту
Теги реферата: скачать бесплатно конспекты, культурология как наука
Добавил(а) на сайт: Лютов.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 | Следующая страница реферата
- клірингові операції з міжбанківських розрахунків;
- доступ до бази даних в режимі реального часу (on-line режим);
- функції керування файловою системою;
- електронна пошта;
- доступ до міжнародних мереж передачи даних та великих спеціалізованих фінансових інформаційних служб та баз даних.
Проблеми, пов’язані з кожним з трьох видів комунікацій, про які було
згадано вище, вирішуються різними засобами. Прикладом фінансової структури
може бути банк. Зв’язок між банком та його філіями забезпечується, як
правило, силами самого банку. Проблеми обміну інформацією з кліринговими
ценрами вирішуються загальними зусиллями банків – засновників центру.
Вирішення задач обміну інформацією між комерційними банками та розрахунково-
касовими центрами, а також організація міжнародних розрахунків
забезпечується органами центральної банківської системи.
2.2 ЗВ’ЯЗОК БАНКА З ФІЛІЯМИ
Починаючи вирішувати дану задачу, необхідно врахувати надійність каналів зв’язку, забезпечити захист передаваємої інформації, а також зробити спробу обєднати програмне забезпечення, що використовується у банку, в інтегровану комунікаційну систему.
Існуючий стан цієї проблеми погано піддається аналізу, але те, що
можна побачити, залишає бажати кращого, оскільки звичайно вищезазначені
задачі вирішуються виключно силами служб автоматизації самого банку.
Враховуючи наявність великої кількості різноманітних технологій, що
використовуються в кожному банку, не можна казати про єдину технологію або
про стандартні засоби підтримки зв’язку банку з його філіями.
2.3 ЗВ’ЯЗОК БАНКУ З РОЗРАХУНКОВО-КАСОВИМ ЦЕНТРОМ
Роботи в цій галузі знаходяться у найпочатковішому стані. Зусиллями
Департаменту Інформатизації Центрального Банку Росії розглядається декілька
варіантів проектів автоматизації обміну інформацією. Один з таких проектів
запропоновано відомою американською фірмою DEC та, можливо, буде здійснено
в Москві, Рязані та декількох інших обласних центрах. Інший проект
запропоновано фірмою IBM та її бізнес-партнерами та, можливо, буде
реалізовано в Іркутську.
У грудні 1993 року було підписано контракт між IBM та ЦБР з автоматизації банківської діяльності Іркутського регіону. На першому етапі передбачаеться створення пілотного варіанту системи міжбанківських розрахунків.
Для підключення користувачів до центру обробки даних передбачаеться
створення спеціалізованої комунікаційної мережі для швидкісної передачі
інформації, із засобами підвищення її секретності та вірогідності.
Заплановано використання виділених телефонних каналів, а також каналів AT-
50 та протоколу X.25 . Реалізація проекту повинна охопити понад 100
фінансових установ, серед яких 20 комерційних банків та місцевих філій
Ощадбанку, що зробить можливим створення комплексної системи безготівкових
розрахунків та міжрегіональному рівні.
2.4 ОРГАНИЗАЦІЯ КЛІРИНГОВИХ ЦЕНТРІВ
Стосовно цієї теми важко казати про стандартні рішення – проект будь- якого автоматизованого кліриногового центру є унікальним. Однак, характерною властивістю цієї задачи є те, що до звичайних технічних проблем додаються організаційні, оскільки клірингові центри звичано створюються сумісними зусиллями декількох банків.
Зараз робляться спроби створення та організації клірингових центрів.
Зокрема, існує Московських кліринговий центр, який було створено ща в
середині 1991 року зусиллями 11 великих комерційних банків Москви (серед
яких Менатеп, Інкомбанк, Кредобанк, Токобанк).
В ході його автоматизації було проведено аналіз 15 вітчизняних телекомунікаційних мереж, орієнтованих на комутаційні канали, однак прийнятне мережеве рішення не було знайдено.
В наш час ГВЦ ГУ ЦБР обслуговує навколо 400 комерційних банків. Потік інформації, що проходить через центр за один день, складає приблизно 350000 документів.
Головна перепона на шляху розвитку клірингових центрів складається у недостатній юридичній підготовці клірингових операцій. Не дивлючись на це, в стані підготовки знаходиться проект, згідно з яким взаємодія регіональних розрахунково-касових центрів буде здійснюватись за допомогою засобів електронної пошти. Розробляється глобальний проект забезпечення банківських комунікацій, що спираються на супутниковий зв’язок, у межах якого планується вивід трьох супутників на геостаціонарні орбити; супутники дозволяють покрити усю територію РФ. В цілому зберігається тенденція переважання комутаційних каналів. Всього планується організувати до 14 автоматизованих фінансових регіонів, які буде об’єднано в єдину інформаційну систему.
В лютому 1993 року було затверджено два важливих документи “Положення про кліринговий центр” та “Тимчасове положення про порядок ліцензування клірингових закладів”. Згідно з ними, перед видачей ліцензії на діяльність клірингового центру перевіряється програмне забезпечення та засоби захисту інформації. Передбачається, що ЦБР буде видавати сертифікати на проведення розрахунково-касових операцій.
2.5 МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ
Це найбільш розвинута з усіх розглянутих вище телекомунікаційних задач. В наш час існує два способи технічної підтримки проведення міжнародних розрахунків. Однією з таких можливостей є використання відомої телексної мережі. Ця мережа експлуатується вже довгий час та є цілком надійною.
Більш досконалим способом організації міжнародних розрахунків є
використання міжнародної телекомунікаційної мережі S.W.I.F.T. З одного
боку, це дорожче, ніж використання телексної мережі, але з іншого боку,
S.W.I.F.T. забезпечує більшу оперативність, вірогідність та надійність
інформації, що передається. Організаційні принципи побудови суспільства
S.W.I.F.T., а також обрані технічні рішення могли б бути основою
організації національної системи електронних розрахунків.
Цікавість до S.W.I.F.T. в банківській галузі стрімливо зростає. Вже
більше 16 банків є членами S.W.I.F.T.; очікується, що в кінці 1998 року до
них приєднається ЦБР. Найбільш досконалий інтерфейс S.W.I.F.T. – ST400 –
зараз, головним чином, базується на комп’ютерах типу VAX. Існують
повідомлення про створення групикористувачів ST400 в Росії. З липня 1992
року Ощадбанк став 16 членом S.W.I.F.T. в Росії та встановив на базі двох
міні-комп’ютерів VAX 4000 Model 300 інтерфейс ST400. В подальшому термінали
S.W.I.F.T. буде встановлено й регіональних відділеннях Ощадбанку.
Таким чином зараз здійснюються перші кроки, спрямовані на рішення фінансових комунікаційних задач.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат на тему мыло, образ реферат.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 | Следующая страница реферата