Транснаціональні корпорації та їх роль в сучасних міжнародних економічних відносинах
Категория реферата: Рефераты по международным отношениям
Теги реферата: налоги и налогообложение, сочинение
Добавил(а) на сайт: Eremenko.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата
ТНК грають сьогодні величезну роль не тільки у світовій економіці, але й у міжнародному політичному житті й усе більш інтенсивніше впливають на політичні процеси у світі. Вони роблять втручання у формування зовнішньої і внутрішньої політики держав, безпосередньо вводять її в життя, мають у своєму розпорядженні цілий арсенал засобів і можливостей реалізації та контролю своїх інтересів, є джерелом політичної активності, носієм предметно-практичної діяльності, спрямованої на здійснення своїх цілей у сфері світової політики, обумовлених економічними інтересами, а також маючи під собою науково-технічне підгрунття.
2.2. Значення ТНК в міжнародних економічних відносинах
Для сучасної світової економіки характерний навальний процес
транснаціоналізації. У цьому процесі рушійною силою виступають ТНК. Вони
являють собою господарські об'єднання, що складаються з головної
(батьківської, материнської) компанії і іноземних філій. Головна компанія
контролює діяльність вхідних в об'єднання підприємств шляхом володіння
часток у їхньому капіталі. У іноземних філіях ТНК на частку батьківської
компанії припадає більш 10% акцій або їхнього еквівалента.[4]
Для головних промислово розвинутих країн саме іноземна діяльність їх
ТНК визначає характер зовнішньоекономічних зв'язків. Так, до 40% вартості
майна 100 найбільших ТНК (включаючи фінансові) перебуває за межами їхньої
країни базування. Якщо зіставити об’єм іноземного (міжнародного)
виробництва ТНК з обсягом їхнього експорту, відмежованого від торгівлі в
середині фірми, то наприкінці 80-х рр. це співвідношення для США, Японії і
ФРН складало відповідно: 4,1:1; 2,6:1; 1,5:3.
У 90-і рр. у середньому 45% загального обсягу продажу ТНК припадає на
експорт. ТНК охоплюють 90% світової торгівлі пшеницею, кукурудзою, лісоматеріалами, тютюном, джгутом і залізною рудою, 85% - міддю і
бокситами, 80% - чаєм і оловом, 75% - натуральним каучуком і сирою нафтою.
Роль постачання і послуг вітчизняних компаній своїм іноземним філіям також
велика в експорті цих країн. В другій половині 80-х рр. на подібну торгівлю
в середині фірми припадало від 14 до 20% експорту США, 23-29% - Японії і 24-
28% - ФРН.
Протягом двох останніх десятиліть щорічно приблизно половина
американського експорту охоплює американські й іноземні ТНК, у
Великобританії ця частка досягає 80%, у Сінгапурі - 90%.[5]
На рубежі XX-XXI ст. спостерігається надзвичайний ріст
зовнішньоекономічної діяльності, у якій ТНК є продавцями, інвесторами, дослідниками сучасних технологій, стимулюють міжнародну трудову міграцію.
ТНК відіграють головну роль в інтернаціоналізації виробництва, у процесі
розширення і поглиблення виробничих зв'язків між підприємствами різних
країн. Основною формою експансії ТНК є вивіз капіталу. Міжнародна міграція
довгострокового капіталу прискорила процес взаємопроникнення і переплетення
фінансового капіталу, підсилила могутність ТНК. Усе зростаюча роль
іноземних інвестицій як найважливішого і необхідного засобу забезпечення
процесу відтворення є наслідками прискорення об'єктивного процесу
усуспільнення продуктивних сил у міжнародному масштабі. Завдяки системі
міжнародного виробництва, заснованої на вивозі капіталу, ТНК забезпечують
собі значні прибутки навіть в умовах загострення кризових явищ у світовій
економіці. У першій половині 80-х років темпи росту прямих іноземних
інвестицій розвинутих країн , що експортують капітал, продовжували значно
перевищувати темпи їхнього економічного росту, а також темпи світової
торгівлі.
Основним чинником, що відбиває ефективну діяльність ТНК, є міжнародне
виробництво товарів і послуг. Воно являє собою випуск продукції
материнськими компаніями ТНК і їхніми іноземними філіями на базі
інтернаціоналізації виробництва. До кінця 90-х рр. міжнародне виробництво
товарів і послуг досягло 7% світового ВВП.
Майже всі найбільші ТНК по національній приналежності відносяться до
«тріади» - трьох економічних центрів: США, країн ЄС і Японії.
Головну роль у світі відіграють ТНК США. По оцінці американського часопису "Форбс", у 1995 році 500 найбільших американських компаній загальною вартістю 8,1 трлн. дол. продали продукції на 3,6 трлн. дол. і мали прибуток у 179 млрд. дол.
Активно розвиваються західноєвропейські, японські, канадські ТНК. 500 найбільших іноземних (не американських) компаній загальною вартістю 21 трлн. дол. продали продукції на 6,5 трлн. дол. і мали прибуток у 113 млрд. дол. У цих компаніях зайнято 20,4 млн. працюючих. Ці дані також ілюструють масштаби і вплив ТНК у світовій економіці.
У 20 найбільших ТНК світу входять 7 американських ТНК, 3 японських, 2
німецьких, 2 англо-голландських, 2 швейцарських, по 1 із Великобританії,
Нідерландів, Італії і Франції.
В останні роки активно розвивають свою діяльність на світовому ринку
транснаціональні корпорації нових індустріальних країн. Галузева структура
ТНК достатньо широка. 60% міжнародних компаній зайняті в сфері виробництва
(насамперед вони спеціалізуються на електроніці, автомобілебудуванні, хімічній і фармацевтичній промисловості), 37% - у сфері послуг і 3% - у
видобувній промисловості і сільському господарстві (див. діаграму 1).
Чітко виділяється тенденція збільшення інвестицій у сферу послуг і технологічному виробництві. Одночасно знижується частка у видобувній промисловості, сільському господарстві і ресурсоємкому виробництві.
За даними американського часопису «Fortune», головну роль серед 500 найбільших ТНК світу грають чотири комплекси: електроніка, нафтопереробка, хімія й автомобілебудування. Дуже характерна регіонально-галузева спрямованість інвестицій ТНК. Як правило, вони роблять капіталовкладення в галузі обробної промисловості нових індустріальних та розвинутих країн. У цьому випадку йде конкурентна боротьба за інвестиції держав-одержувачів капіталу. Для найбідніших країн політика інша - ТНК вважають за доцільне здійснювати там капіталовкладення у видобувну промисловість, але головним чином вони нарощують товарний експорт. У цьому випадку розгортається жорстка конкурентна боротьба між ТНК за просування своїх товарів на місцеві ринки.
Організація внутрішньофірмового міжнародного виробництва дає для ТНК ряд переваг. Вона дає можливість:
- використовувати пільги міжнародної спеціалізації виробництва окремих країн;
- максимально використовувати податкові, інвестиційні й інші пільги, надані країнами для іноземних інвесторів.
- маневрувати навантаженням виробничих потужностей, пристосовуючи свої виробничі програми відповідно до кон'юнктури світового ринку;
- використовувати свої дочірні компанії в якості плацдарму для завоювання ринків;
- продовжувати життєвий цикл продукту, налагоджуючи його виробництво в іноземних філіях у міру його морального застаріння в країні основного базування.
Крім цього, необхідно пам'ятати, що у торгівлі в середині ТНК, коли
філії компанії знаходяться в різних країнах, використовуються трансфертні
ціни. Трансфертні ціни можуть істотно відрізнятися від ринкових цін на
аналогічну продукцію, оскільки встановлюються з таким розрахунком, щоб
забезпечити одержання максимального прибутку всієї корпорації. Завищуючи
або занижуючи ціни у обороті фірми з урахуванням розбіжностей у
законодавствах різних країн про податки, охорону праці і навколишнього
середовища, корпорація зменшує свої витрати і збільшує чистий прибуток.
Основа світового панування ТНК - вивіз капіталу і його ефективне
розміщення. Сукупні іноземні інвестиції всіх ТНК у даний час грають більш
істотну роль, чим торгівля. ТНК контролюють третину продуктивних капіталів
приватного сектору усього світу, до 90% прямих інвестицій за рубежем. Прямі
інвестиції ТНК за рубежем у середині 90-х рр. перевищили 3 трлн. доларів.
При цьому прямі інвестиції зросли в три рази швидше, ніж інвестиції в
цілому, хоча вони (прямі інвестиції) усе ще складають приблизно 6% річних
капіталовкладень промислово розвинутих країн (див. діаграму 2).[6]
Володіючи величезними капіталами, ТНК активно діють на міжнародних фінансових ринках. Сукупні валютні резерви ТНК у декілька разів більші, ніж резерви усіх центральних банків світу, разом узятих. Переміщення 1-2% маси грошей, що знаходяться в приватному секторі, цілком здатне змінити взаємний паритет національних валют.
Нові технічні можливості сприяли посиленню тенденцій до концентрації
управління грошово-валютними операціями корпорацій. Корпорація "British
Petroleum" є в цьому плані характерним прикладом: компанія перетворила своє
центральне казначейство в Англії в банк із численними відділеннями для
управління валютними позиціями по торгівлі нафтою, по податкових
відрахуваннях на видобуток нафти в Північному морі, операціям хімічних і
інших підприємств, покупці засобів виробництва і різноманітних матеріалів.
ТНК в усе більшому ступені стають визначальним чинником для вирішення
долі тієї або іншої країни в міжнародній системі економічних зв'язків.
Активна виробнича, інвестиційна, торгова діяльність ТНК дозволяє їм
виконати функцію міжнародного регулювання виробництва і розподілу
продукції. На думку експертів ООН ТНК сприяють економічній інтеграції у
світі.
У доповіді ЮНКТАД (1993 р.) про транснаціональні корпорації експерти
ООН роблять висновок, що ТНК вторгаються в сфери, що традиційно вважались
областю державних інтересів. Водночас мова йде про прямування до повної
інтеграції світової економіки під керівництвом ТНК. У дійсності діяльність
ТНК веде до інтеграції, інтернаціоналізації тільки в тих рамках і межах, що
визначені одержанням максимального прибутку.
Країна, що приймає, у цілому виграє від притоку інвестицій. Трудящі і постачальники, що обслуговують нові підприємства, поряд із місцевою владою, що одержують податки, виграють більше, ніж утрачають конкуруючі місцеві інвестори.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: договор реферат, развитие ребенка реферат.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата