Дипломатична академія при МЗС України

Реферат

Розробка методології створення сприятливого іміджу України

Слухача 1го курсу факультету міжнародного права Хара Олександра

Васильовича

Науковий керівник:

Тупчієнко Леонід Сидорович

Київ 1999

Введення

Ми живемо у час колосальних змін, людська думка піднялася до позахмарних висот, промислова, технологічна революції змінили сферу людського буття, наповнили її новим змістом. Особливий зміст прийняли міжнародні відношення. Але незважаючи на всі досягнення прогресу, людина залишається істотою, із психікою яка укладалася не одне тисячоріччя. За цей пройдений шлях у її гармонійно втілилось і прагнення до новий, невідомому і консерватизм, відмова від забобонів і неуцтво. У нових умовах людина бореться тим часом що їй хочеться досягти і тим, чого вона неусвідомлено боїться. Як показують дослідження в психології, сприйняття світу людиною є нічим іншим, як сприйняття образу і побудова власної моделі світу, зручної і сприйманої даною людиною. Таким чином, зовнішня уява — імідж, є основою миро- сприйняття людини. Поняття іміджу як окремого політичного лідера, так і країни в цілому нерозривно пов'язано з так називаним політичним маркетингом. Думають, що політичний маркетинг з'явився в США 50 років тому, коли Ейзєнхауер першим із претендентів на посаду президента прибіг до послуг рекламного агентства.

Політичний маркетинг — це не безсистемна агітація і пропаганда чи реклама, що не прикрашає. Політичний маркетинг — це розумне, коректне і цілеспрямоване виявлення, підкреслення і демонстрація різноманітним соціальним і національним групам саме тих реальних якостей і гідностей лідера, до яких ці групи пред'являють особливий інтерес. Тобто основною задачею політичного маркетингу є створення і підтримка іміджу об'єкта.

Існує множина наук, що допомагають розібратися в досліджуваній нами проблемі, основними з них є — психологія, що вивчає мотиви і поводження людини і соціологія — разглядаюча людину як “істоту соціальну”; а так само теорії систем, комунікацій і власне public relation. Дана робота буде розвита в рамках цих теорій і носити більше концептуальний ніж практичний характер.

Теоретичні і методологічні основи

Людина має розвиту “внутрішню систему” (психіку), а так само вона спроможна організовувати, впливати і нівелювати “зовнішні системи”, причому можливий істотний вплив зовнішньої системи на внутрішню і навпаки (людина створює речі, речі впливають на людину). Людина як відкрита система сприймає вплив зовнішнього середовища, субліміруя цей вплив у відповідну реакцію після “переломлення” у “внутрішній системі”. Тому що впливи зовнішнього середовища мають занадто велике для сприйняття кількість елементів, то психіка виробила своєрідні захисні механізми у виді ранжирування найбільше важливих впливів, поділи цих впливів по каналах сприйняття і наприкінці фільтрацію. Можна назвати цей процес, диференціацією дійсності і побудови стійких моделей — шаблонів. Це, на мій погляд, обумовило появу “підсвідомості”.

Так само властивістю свідомості (що має основою — логічний метод) є визначення меж об'єктів так називаного — “реального світу”. Варто сказати, що виділення об'єкта і визначення його основних властивостей, обмежують його значення і часто розривають зв'язок з іншими об'єктами, що позначається якщо не на властивостях цього викресленого об'єкта, те хоча б на визначенні його суті. Як сказано у філософському трактаті Дао де цзін:

“Дао[1] , що може бути виражено словами, не є постійне Дао. Ім'я, що може бути названо, не є постійне ім'я.”

Мисленню людини властива контрастність, легше сприймати і порівнювати
“чорне” і “біле”.

“Коли усі в Піднебесної дізнаються, що добре є добром, виникає і зло.
Тому важке і легке створюють один одного, попереднє та наступне випливають друг за другом.”

Особливості сприйняття й аналізу впливів зовнішнього середовища породжують таке поняття як тип. Основними типами є інтровертивний і екстравертивний[2]. Це загальні типи і вони відрізняються напрямком їхнього інтересу, у першому випадку на внутрішню структуру об'єкта і зв'язки, у другому — на зовнішню форму і процеси. Існують ще чотири функціональних типи, але у світі їхньої специфічності розглядатися не будуть. Це істотний момент як для розуміння будь-якої події, так і для моделювання бажаної реакції.

Беручи до уваги те, що людська психіка формувалася довгостроково час, можна припустити, що і психічні процеси і саме сприйняття так само еволюційне змінювалися.

Підсвідомий розвиток розуму в доісторичну епоху наших древніх пращурів, психіка котрих ще не далеко пішла від тварин. “Незмірно древня психічна матерія утворить основу нашого розуму. Так у ньому скреслились колективні уявлення, уяви і міфологічні сюжети.”[3] У такий спосіб можна ввести ще одне поняття — архетип. Важливість його полягає в тому, що за час еволюції у формі архетипів формувалися значні (як по своєму змісті, так і по періоді дії) образи події, образи значення.

Істотною складовою психічних процесів є символ. Символи бувають двох типів: природні — варіації основних архетіпних уяв і утворені — привнесені культурою. Використання символів є потужним чинником впливу на соціальні процеси.

Методологія побудови моделі

Для досягнення бажаного результату необхідно точне планування, ресурси і методи реалізації планів. Нижче розглянуті складові створення і реалізації моделі.

Процес прийняття рішень

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки