Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

Премії керуючим можуть виплачуватися як готівкою, так і в акціях компанії, а частіше усього в змішаній формі в різноманітній пропорції.
Велика частина прибутків менеджерів вищої ланки реалізується у формі значних пакетів акцій своєї компанії. Часто акції, що входять у премію, видаються не відразу. Це робиться для того, щоб "прив'язати" керуючого до фірми, оскільки у випадку відходу з неї він втрачає право на одержання невиплаченої премії, що залишилася.

На окремих фірмах, в організаціях, спроможних до самовідновлення, винагороди використовуються для заохочення новацій. До їхнього числа усе частіше ставляться пакети акцій під успішну майбутню діяльність або якісь міри, що забезпечують одержання визначеного відсотка прибутку з нової продукції або нового виду бізнесу.

Проте на думку окремих фахівців із керівництва, при оцінці роботи менеджерів недостатньо враховувати результати господарської діяльності.
Так, наприклад, Уолтер Ристон вважає, що було б важливо оцінити, наскільки ключові менеджери спроможні управляти людьми. Тому частина оцінки керуючих грунтується на результатах опитуванння їхній підлеглих. Від цього залежать, зокрема, розрахунки їхніх премій.

У умовах переходу до ринкових відносин для вирішення задачі підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції, що випускається, основною формою оплати праці керівників, спеціалістів повинна бути контрактна система. Тому виростає роль колективного договору.

1 1.5 Схема укладення контрактів з керівниками підприємств.

Розглянемо схему укладення контракту з керівником підприємства. Будь- який контракт, як і трудовий договір, має дві сторони - наймач
(роботодавець) і той, що наймається (робітник). Власник, запрошуючи керівника на роботу, пред'являє йому найвищі вимоги і, у той же час, він повинен гарантувати йому достатньо високий рівень якості життя, високий ступінь самостійності в сфері управління, можливість діяти в умовах визначеного підприємницького ризику. Це припускає необхідність здійснення визначеного контролю з боку власника і наявність відповідальності сторін контракту.

Для упорядкування контракту можна використовувати Рекомендації по укладенню трудового договору (контракту) у писемній формі і Зразковій формі трудового договору (контракту) із робітником, затверджені постановою
Міністерства Праці від 14 липня 1993 року.

Укладення трудового контракту може бути виконано у такий спосіб:

1) загальні положення (найменування сторін, реквізити, термін дії, умови іспитового терміну);

2) предмет контракту (найменування виконуваної роботи й визначення трудових функцій);

3) обов'язку роботодавця (інформаційне, технічне забезпечення робітника, бібліотечний день, підвищення кваліфікації);

4) порядок прийняття й оцінки роботи;

5) оплата праці (терміни виплати, авансові виплати, заохочувальні виплати);

6) режим робочого часу (гнучкий графік, робота у визначені часи, вихідні, відпустки і порядок їх надання, порядок оплати);

7) соціальні гарантії (додаткові виплати до відпустки, по лікарняному листку, зобов'язання по працевлаштуванню по закінченню роботи, медичне, санаторно-курортне обслуговування, транспортні послуги, оплата житла, надання житла, погашення кредиту в житло-будівельному кооперативі й ін.);

8) обов'язки сторін по виконанню умов контракту і відповідальність за їхнє порушення (дисциплінарні санкції, відшкодування матеріального збутку, розірвання контракту);

9) умови розірвання або пролонгації трудового контракту (розірвання - у випадку порушення контракту, ліквідації підприємства, закінчення терміна, підписання акту про прийняття роботи, дострокове виконання роботи, угода сторін; пролонгація - якщо робота не завершена, припинена з причин, що не залежать, обговореним у контракті, у випадку захворювання й ін.); порядок розгляду спорів.

Контракт складається в писемній формі в двох примірниках. Один примірник залишається в роботодавця, другий - у робітника. Контракт є підставою для виникнення трудових відношень між сторонами контракту з дня, встановленого в ньому. Роботодавець видає наказ про зарахування робітника на роботу на підставі даного контракту і повідомляє його під розписку робітника.

1.6 Оцінка сучасного стану організації нормування й оплати праці на Україні

Реформування раніше діючих систем управління економікою на Україні спричинило значні прорахунки і серйозні помилки, зокрема, в організації нормування й оплати праці. Це насамперед проявилося (ще на початковому етапі реформ) у виборі цілей, методів і засобів практичного розв’язання організаційно економічних проблем, орієнтованих на ефективну роботу підприємства.

При виборі цілей реформування організації й оплати праці визначилось два цілком різних підходи: перший полягав у тому, щоб усі питання організації праці і її оплати зосередилися в центрі; другий, - на рівні підприємства. Останні одержали право вирішення практично віх питань організації праці і її оплати на рівні окремого підприємства. Наслідки такі: і в тому й в другому випадку був виключений вплив на рівень оплати регулюючого впливу ринку праці, виключене урахування галузевих і територіальних інтересів роботодавців і робітників у питаннях об'єктивного встановлення рівня і динаміки оплати праці робітників, а також підтримки необхідних співвідношень в оплаті праці.

У ході підготовки до переходу на ринкові відносини серед управлінської еліти панує думка, що норми як такі втрачають своє значення, оскільки вони виконують головною мірою функцію регулювання заробітної плати. Подібне твердження спростовується досвідом країн із розвинутою ринковою економікою: правильно організувати заробітну плату на підприємстві неможливо без її основного елементу - нормування праці, що дозволяє встановити співвідношення між обсягом витрат праці і розміром її оплати в конкретних організаційно-технічних умовах.

На практиці господарювання склалися, щонайменше, дві тенденції.
Перша - це знецінювання робочої сили, що відбулося фактично, призвело до того, що заробітна плата не може виконувати свої відтворювальні функції, тобто забезпечувати робітнику умови для нормальної життєдіяльності. Так, реальна зарплата за останні роки (1992-1998 р.м.) знизилася більш ніж на
60%. Знецінювання робочої сили відбулося на фоні різкого росту цін.
Подальші можливості росту цін вичерпані, і ріст заробітної плати може здійснюватися лише за рахунок зниження норм прибутку. Фактично це означає неможливість протягом визначеного періоду досягнення нормальної ціни робочої сили.

Друга - це процес виникнення і поглиблення невиправданої диференціації заробітної плати. Якщо в 1992 році співвідношення в рівнях зарплати 10% робітників із найбільше низькою заробітною платою і 10% робітників із найвищою зарплатою було 1:6, то в даний час це співвідношення досягає 1:20. Невиправдана диференціація спостерігається по всім категоріям працюючих, по підприємствам однієї галузі, однієї території, по однойменних підприємствах ринкових форм власності й у рамках однієї з форм власності.

Тенденції знецінювання робочої сили і невиправданої диференціації в оплаті праці досягли в 1998 році такого розмаху, що мимоволі дійдеш висновку про зникнення в економіці України заробітної плати як економічної категорії, про перетворення її в якийсь соціальну виплату робітнику, не пов'язану ні з кількістю, ні з якістю результатів праці.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: сочинения по литературе, реферати українською, персонал диплом.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки